субота, 20 лютого 2016 р.

Літопис села Старий Білоус

Андрій Курданов

На території сільради знаходяться 9 стоянок часів середньої бронзи та давньоруські поселення.

ХІІІ ст. – З книги Філарета (Гумілевського) дізнаємось: “На западной стороне старого Белоуса, в поле, есть болото с именем “поганого”; влажные берега болота дают прекрасную траву. Название поганого объясняется тем, что здесь стоял “поганый цар” с войском – Батый. Вовсяком случае тогда военная дорога из Киева к Чернигову была через р. Белоус, которая не раз и обагрялась кровью сражавшихся”.

1624 р. – “еще Цехановский в 1624 г. знал, старый Белоус церковная собственность”.

1648 р. – Старий Білоус згадується в акті, за яким “Анастасия Ярославна, по первому браку Игната Савинкова, а по второму супруга Самуила Мощезинского, продала мельницу в Ст. Белоусе, называемую Демидовскою”. 

1666 р. – у “Переписній книзі” зазначається, що Старий Білоус монастирська “деревня, а в ней крестьянских девять дворов, а иных никаких угодей нет”.

1699 р. – у селі мешкає “Гришка Нелепа козак Беловеский” та володар земель Андрій Антоненко “житель села Беловеса Старого”.

1718 р., лютий – з документу “Присяга Чернігівського полку 1718 року”: “Куренъ Старобелоускій – Федоръ Сенчукъ, атаманъ, Стефанъ Сенчукъ, Гришко Терещенко, Кузма Тихоненко, Сацко Зубачъ, Иванъ Калиниченко, Михайло Здуръ, Прокупъ Левченко, Стефанъ Сердюченко, Кондратъ Кравець, Денисъ Ещенко, Дмитро Пузей, Кирило Кузка, Павелъ Чумакъ, Гришко Налепенко. Старого Белоуса посполитіе – Романъ Ненаденко, войтъ, Алексей Павленко, Ермола Морозъ, Павелъ Вошопрудъ, Максимъ Бирукъ”.

1718–1917 рр. – дерев’яна церква Зішестя Святого Духа. З відомостей про церкву 1846 року: “Зданием крепка с такою же колокольнею, довольно крепка. Иконостас же требует починки. Престол в ней холодной один во имя Сошествия Святого Духа. Утварье достаточно. Причта положено по новому штату: священик и дьячек, а пономаря не положено. Земли при сей церкви усадебной на три пуда, на которую акта нет, пашенной и сенокосной вовсе не имеется. Дом для священика деревянный ружный и на ружной земле, у диакона исправляющего дьячковскую должность дом собственный и на собственной земле. На содержание священно- и церковно-служителей положено по штату 7-го класа от казны жалованья девяносто рублей серебром, а от прихожан отсыпным хлебом от двора по два пуда, содержание их посредственно… Копии метрических книг с 1767 года хранятся в целости. Исповедные росписи с 1826 года хранятся в целости…”.

У відомостях про церкву 1875 р. зазначалось: “а в 1868 году ноября 21 дня жена Титулярного Советника Татиана Малахова согласно завещанию брата ея генерал-майора, вознесла 5 % банковый Государственный билет за № 37459 в пользу сей… церкви”. У 1905 р. церква використовує відсотки “с билета пожертвованного в пользу причта дворянкой Неонилой Запольской на вечное поминовение Александра Запольского на сумму 100 рублей. При церкви имеется Государственный билет 4 % на сумму 141 р. за № 45777 пожертвованный в пользу церкви дворянкой Татьяной Федоровой Малаховой”. Також зазначалось, що “в приходе сей церкви есть домовая церковь святого Феодосия Черниговского при земледельческо-ремесленно-исправительной колонии малолетних преступников, где местный причт иногда совершает Богослужение”. Побудовано нове приміщення в 1887 р.

У 1914 році при церкві діяла бібліотека, де знаходилося “для чтения предназначенные 34 тома”. Вісім кладовищ: с. Ст. Білоус – 3, Трьохсвятська Слобода – 2, х. Подусівка – 1, х. Львівка – 1, д. Льгівка – 1.

Священики: Сава Потушник (1712) 28, ієрей Георгій Семенович (1718–1739) 29, Георгій Любарський (до 1730 – до 1767 р.) 30, Харитон Савелієв (1767), Петро Фіалковський (1771) та Гаврило Скачевський (1812–1826) 31, Петро Матвійович Бивалькевич (1839–1849, з формулярного списку про священика 1846 року: “34 лет, сын дьячковский, по исключению за болезнью из среднего отделения Черниговской духовной семинарии 1830 года сентября 26 дня определен уезда Черниговского в село Редьковку к Покровской церкви дьячком, 1832 года генваря 17 дня посвящен в стихарь, 1833 года марта 5 дня рукоположен во диакона преосвященным Владимиром архиепископом Черниговским и Нежинским и кавалером уезда Черниговского в село Довжик к Рождество Богородичной церкви, 1838 года июня 20 дня рукоположен во священника высокопреосвященным Павлом архиепископом Черниговским и Нежинским и кавалером уезда Конотопского в село Глиницу к Покровской церкви, грамоту имеет, а 1839 года февраля 22 дня перемешен на сие место указом. В семействе у него: жена Елена Григориева дочь 36 лет, дети: Григорий обучается в Черниговском духовном уездном училище в 3-м классе на содержании отца 12 лет, Михаил 2 лет”), Прозоров (1849), Омелян Нечаєвський (1872–1873) 32, Іван Якович Григоровський (1874–1881, з формулярного списку про священика 1875 року: “сын священника, родился в уезде Стародубском прихода церкви свято Покровской села Нилино. За окончанием философского класса в Черниговской духовной семинарии в 1850 году определен послушником в Рыхловский Николаевский монастырь; в 1851 году с посвящением в стихарь определен дячком в село Плиску Борзенского уезда; в 1852 году высокопреосвященнейшим Павлом рукоположен во диакона в село Владимировку Городницкого уезда; в 1853 году переведен в село Клочков Черниговского уезда; в 1859 году преосвященнейшим Иоанникием рукоположен во священника село Ярцов Стародубского уезда; в 1870 году преосвященнейшим Варлаамом переведен в село Елин Городницкого уезда; в 1873 году преосвященнейшим Наэонаилом награжден набедренником и того же года переведен в село Сибереж Черниговского уезда. На настоящее место, определением преосвященнейшего Наэонаила, поступил в 1874 году; грамоту и Указ перемещения имеется. В семействе у него жена его Елизавета Григориева 1828 года 24 дня. Дети их: Татиана... Евфросиния... Екатерина... Параскевия... Иоанн... Мария... Александра...”) 33, Яків Донцов (1882) 34, Микола Осмоловський (1882–1885) 35, Григорій Михайлович Пригоровський (1885–1894, помер у віці 78 років 1897 року) 36, Іван Іванович Митькевич (1894–1896) 37, Петро Добронравов (1896–1900) 38, Василь Маркович Рожалин (1900–1914, з формулярного списку про священика 1905 року: “сын псаломщика, родился в селе Козле Черниговского уезда (1870, 14 января). По окончании полного курса Черниговской духовной семинарии состоял народным учителем (1895, октябрь — 1897, октябрь). Преосвященнейшим Антонием епископом Черниговским и Нежинским рукоположен во священника к св. Николаевской церкви села Борисоглебовки Черниговского уезда (1897, 24 сентября). По прошению перемещен на настоящее место (1901, 16 января). Состоял законоучителем в земской Белоуской школе и в земледельческо-ремесленно-исправительной коллонии с 1901 года. Грамоту имеет. В семействе у него жена Людмила Карпова, родилась в г. Чернигове 1876, сентября 26 дня. Дети их: Леонид родился 1898, июля 2 дня, Анатолий – 1899, ноября 20 дня, Ксения – 1902, января 1 дня”) 39, Василь Домініанович Барзилович (1914–1920, з формулярного списку про священика 1914 року: “сын священника, родился в селе Березанках Нежинского уезда 1877 года декабря 24 дня... Окончил полный курс наук в Черниговской духовной семинарии 1900 года, преосвященнейшим Антонием епископом Черниговским и Нежинским рукоположен в сан священника к Рождество-Богородичной церкви села Березанка Нежинского уезда (1901 год, 21 октября), был законоучителем в Березанском земском училище (1901 год, 1 ноября — 1903 год, 5 июля). Преосвященнейшим Антонием епископом Черниговским и Нежинским переведен к Покровской церкви местечка Александровки Сосницкого уезда (1903 год, 5 июля), был законоучителем в церковной школе грамоты в деревне Верхолесье Сосницкого уезда (1903—1908). Преосвященнейшим Антонием епископом Черниговским и Нежинским переведен к Богородичной церкви села Борновки Сосницкого уезда (1903 год, 3 марта), был законоучителем в Борновском земском училище Сосницкого уезда (1908 год, 2 марта — 1914 год, 1 апреля). На настоящее место переведен преосвященнейшим Василием епископом Черниговским и Нежинским (1914 год, 1 апреля), состоит законоучителем в Белоуском и в Льговском земских училищах (с 1914 года, 1 сентября). Назначен духовником ряда волостей Антоновской, Довжицкой, Козлянской и Слабинской. За усердную службу и деятельность награжден набедренником 1907 года апреля 6 дня и скуфией 1911 года мая 21 дня. Награжден камилавком 1917 года мая 6 дня, золотым крестом 1919 года. Жалованье получает из казны 294 руб. в год, за законоучительство 116 руб. 80 кп, с прихода получает 102 руб. В семействе у него жена Антонина Константиновна родилась 1879 года 9 июня. Дети их: Петр родился 1902 года октября 9 дня, Александр родился 1904 года июля 1 дня. Мать священника Дария Феодоровна Барзылович родилась 1844 года марта 19 дня”).

Псаломщики: диякони Георгій Скочинський (1771) 41, Андрій Герасимович Тимошевський (1820–1846, з формулярного списку про диякона 1846 року: “диякон на дьячковской вакансии… 47 лет, сын казачий, в семинарии не был, принят в духовное звание 1816 года декабря 31 дня и определен к сей церкви пономарем, в стихарь посвящен 1820 года декабря 31 дняго, во диакона же рукоположен 1822 года декабря 31 дня высокопреосвященнешим Лаврентием архиепископом Черниговским и Нежинским и кавалером к сей же церкви на пономарскую вакансию, грамоту имеет 1823 года августа 9 дня, дан указ исполнить дьячковскую должность 1838 года июня 22 дня за приписанием сей церкви к Троицкой Ново-Белоуской определен в село Масаны к Рождество Богородичной церкви на дьячковское праздное место, а 1839 года июля 12 дня за восстановлением сей церкви самостоятельной перемещен опять на сие место; в семействе у него жена Анастасия Петрова дочь 43 лет, дети: Петр учится у отца читать 15 лет, Иоанн учится у отца читать 9 лет, Димитрий 5 лет, Марфа 2 лет”) 42, диякон Іван Андрійович Тимошевський (народився в с. Ст. Білоус, 1861–1890) 43, Олександр Симеонович Богданов (1891–1898) 44, С. Рожалін (1899–1902) 45, Андрій Максимович Улезко (1902–1904) 46, Дмитро Петрович Левицький (1904–1907, з формулярного списку про псаломника-священика: “родился в селе Шираевке Суражского уезда Черниговской губернии (1867, 11 февраля), сын священника. Окончил курс Черниговской духовной семинарии (1890, 25 июня), рукоположен в сан священника Вениамином епископом Черниговским и Нежинским к св. Ильинской церкви села Костенич Мглинского уезда (1891, 17 марта). Три месяца был учителем Далисического народного училища Суражского уезда (1890, 30 ноября — 1891, 1 марта). Состоял законоучителем земского народного училища в селе Костеничах (с 1891, 8 мая). По определению епархиального начальства уволен за штат по болезни (1904, 13–16 января). Преосвященнейшим Нестором епископом Новгород-Северским определен на псаломническое место в село Старый Белоус Черниговского уезда (1904, 2 октября). В смействе у него жена Татьяна Яковлева дочь протоиерея села Овчинца Суражского уезда (37 лет). Дети их: Анатолий (14), Анастасия (13), Димитрий (11), Александр (9), Петр (7), Евгения (6), Валентина (4), Григорий (1)”) 47; Сергій Павлович Бушко (1908–1920, з формулярного списку про псаломника 1914 року: “сын козака, родился в селе Кучиновке Черниговского уезда 1886 года ноября 15 дня, грамоту имеет, домашнего образования, по резолюции преосвященнейшего Нестора епископа Новгород-Северского назначен на настоящее место 1908 года октября 28 дня. Преосвященнейшим Нестором епископом Новгород-Северским утвержден в должность псаломщика к сей церкви (1909 год, 15 сентября), посвящен в стихарь (1909 год, 1 октября), рукоположен в сан диакона (1915 год, 7 мая). Жалованье получает из казны 100 рублей в год, по братской кружке — 34 руб. В семействе у него жена Стефанида Моисеева родилась в селе Кучиновке Черниговского уезда 1888 года июня 29 дня. Дети их: Алексей родился 1911 года марта 18 дня, Александра родилась 1912 года октября 28 дня”).

дячки: Василь Любарський (1767), Остап Рудковський (1771), Гаврило Стефановський (1812), паламарі Василь Налепа (1771), Созановський (1811), Шелестов (1812–1815) та Пилип Савченко (1839–1840) 49, Павло Андрійович Тимошевський (1842–1846, з формулярного списку про паламаря 1846 року: “заштатный пономарь… 20 лет (перемещен в село Шибириновку) сын диаконский, 1842 года марта 24 дня определен указом исправлять сеи должность, 1844 года октября 29 дня в сей должности утвержден и в стихарь посвящен, грамоту имеет, но за утверждением новых штатов оставлен он вне штата по желанию прихожан и по его согласию”).

Церковні старости: Ничипір Нехаєв (1824–1826) 51, поручик Павло Григорович Березовський (1899–1905) 52, Василь Романович Сидоренко (1908–1914).

На церковному цвинтарі поховані: надвірний радник Артем Григорович Тупицин (1800–1877) 54, дружина надвірного радника Марія Єлисєєва Силич (1815–1880) 55, землевласник х. Львівка відставний штабс-капітан Костянтин Іванович Перепилицин (1842–1882) 56, з х. Львівка дружина корнета Марія Іванівна Рейль-Топольницька (1841–1882) 57, донька полковника Олена Іванівна Перепилицина (1823–1883) 58, з м. Чернігів надвірний радник Олександр Федорович Запилський (1816–1892) 59, дворянка Варвара Петрівна Грембецька (1826–1906) 60, дворянка Ольга Петрівна Демонтович (1836–1906) 61, удова заштатного псаломника села Пальчиків Конотопського повіту Дарія Федорівна Барзилович (1850–1916).

1718–1729 рр. – гетьман П. Скоропадський придбав у козаків Старого Білоусу П. Проценка та А. Куста 12 дворів з землями, якими згодом володіла його вдова.

1730 р. – у матеріалах “Генерального следствия о маєтностях Черниговского полка” зазначається: “В селе Белоусе Старом – 7 дворов, надлежащие до полку, а ныне владеет черниговский городовой атаман Иван Силич, по уневерсалу бывшего гетмана… Мазепы, данному 1701 году в полное владение; а на полковничий ли уряд надлежало, того не означено. В оном селе разных помещиков имеются люде, по сказки того ж села старожилов, которые показали, что за Иваном Силичем дворов 7 во владении, по купли его в тамошних козаков; за бурмистром черниговским Есипом Тищенком – 7 дворов огородников, також в козаков и в мужиков купленных; за черниговским Троицким монастырем – 13, во владении от 60 лет; а по якой дачи и спрежних старых лет на який уряд те подданные надлежали и кто ими владел, того старожилы не показали”.

1732 р. – з ревізії Чернігівського полку 1732 року: “В селе Старом Белоусе дом приездний Ивана Силича, дом козака Омеляна Кравца, дом приездний войта черниговского Титова, дом мещанина черниговского Ивана…, дом попа отца Ивана Любарского”.

1736–1771 рр. – у селі 12 козацьких родин та 22 “владельческих подсуседков”. Бунчуковий товариш Семен Лизогуб має у Старому Білоусі підданих. У 1739 році в селі 39 дворів (двори войта Чернігівського, поміщика с. Андріївка Лизогуба, Троїцького монастиря), 177 чоловиків та 166 жінок 66.

1767 р. – у “Румянцевському опису...” зазначає: “с. Старый Белоус, при речке Белоусе. Церковь во имя Сошествия св. Духа. Козацких дворов – 8. Крестьянские дворы владения: 1) черниговского Троицкого монастыря, по грамоте 1661 г.; 2) бунчукового товарища Василия Лизогуба, которые достались Лизогубам по купле от черниговского войта Степана Отрохова, которому даны были по грамоте 1690 г.; 3) войскового товарища Антона Силича, которому достались от предка Анисия Силича, полковника Черниговского”.

1781 р. – з опису Чернігівського намісництва: “Село Старый Белоус, владения Троицкого-Ильинского монастыря, расстоянием от г. Чернигова в 8, от с. Трисвяцкого 2, от с. Евтухового Белоуса 4, от д. Гущина в 4 верстах, при проезжей дороге из Чернигова в Любеч и Сорокошичи. Положение имеет от Чернигова, на полудено-западной стороне, на возвышенном месте, при лесах и при речки Белоусе, с правой стороны, на которой плотина надворного советника Селецкого о 3 амбарах, о 5 колах. В сем селе: церковь деревянная одна; обывателей: бунчуковый товариш Антон Силеч, у него дом о 6 покоях; поп – 1, церковник – 1, Козаков выборных – 2- -3, подпомощников – 3- -5, посполитых монастыря Троицкого – 11- -12, бунчукового товариша Силеча – 10- -10, надворного советника Селецкого – 6- -6, бездворная – 1, подсуседков разночинческих – 4- -8, бездворная 1 хата. К сему селу земли пахатной достаточно, так что обыватели заимствуя ее один у другова, довольствуются все; обыватели лес покупают у жителей пакульской волости, деревень Антоновки, Ведилец и прочих, а сено косят из копицы на лугах около реки Десны, магистратском, Силеча и других; упражняются в хлебопашестве”.

1782–1812 рр. – з ревізної казки 1782 р.: козаків – 40, під помічників – 58. До 1812 року в селі мешкали колезський секретар Антон Іванович Силич, колезський регистратор Микола Антонович Силич, губернський секретар Федір Антонович Силич 50 років, бунчуковий товариш Андрій Михайлович Єнька, надвірний радник Іван Андрійович Єнька, губернський секретар Василь Гаврилович Скачевський 28 років, надвірний радник Микола Львович Гулевич 38 років.

1790–1860 рр. – у селі в 1799–1801 рр. 181 мешканець. Кількість парафіян сільської церкви: 1790 р. – 381 чол., 372 жін.; 1810 р. – 416 чол., 408 жін.; 1830 р. – 435 чол., 442 жін.; 1850 р. – 384 чол., 382 жін.; 1860 р. – 402 чол., 407 жін.

1833–1838 рр. – селяни села потребують допомоги внаслідок неврожаю 1833 року. У 1838 році в селі двори Василя Гавриловича Скачевського, Йосипа Силича, Григорія Миколайовича Силича, Романа Федоровича Силича, титулярного радника Дмитра Федоровича Грембецького (не живе тут), удовствуючої дворянки Марії Грембецької, поміщиків Марії Іванівни Єньковій та Є. Митаревського.

1846–1847 рр. – у селі мешкають колезський радник та кавалер Василь Гаврилович Скачевський, полковник та кавалер Роман Федорович Силич, надвірний радник та кавалер Йосип Миколайович Силич, штабс-капітан та кавалер Григорій Миколайович Силич, дворянка Марія Іванівна Грембецька, поміщик колезський секретар Дмитро Євстафієвич Митаревський та землевласник Д. Грембецький. З опису володінь надвірного радника Дмитра Грембецького за 1859 р.: “в селе Старом Белоусе 15 душ мужского пола, при них имеется недвижимое имение господский деревянный дом о 4-х покоях, крытый даром совсеми стрибами, 5 амбарами, ледником и погребом, гумном с клунею и овином, ветреная мельница, рыболовные озера на сенокосе при селе Количевке… при господском доме сад с разными фруктовыми деревьями, земли принадлежащей к господскому дому пахотной на 34, сенокосной на 134, под лесом на 3 десятин…”.

1859 р. – у селі мешкає штабс-капітан Григорій Миколайович Силич – проходив службу в артилерійський бригаді, нагороджений орденом св. Анни ІV ст. з написом за хоробрість (1828).

1868 р. – згадується церковно-парафіяльна школа, яка складалася з однієї класної кімнати. Також навчаються діти з Трьохсвятської Слободи, Старої Подусівки та Льгова. У 1869 р. навчається 8 учнів.

1872 р., січень – на сільському сході мешканці села відмовилися визнати рішення губернського дворянського комітету “Об улучшении быта духовенства”.

1872 р. – у селі діє хлібний магазин поміщиків Силича, Мазуревої та Тупиці.

1872–1913 рр. – у друкованих виданнях та архівних справах знаходимо дані про жителів села:

дворянин Андрій Ковган (1872), надвірний радник (1875) Федір Дмитрович Грембецький (1835–1902; у 1902 р. – колезський радник, ф. 679, оп. 10, спр. 1021, арк. 218 зв. – 219), дворянин колезський регістратор Василь Артемович Тупиця (1875), д. Подусівка потомствений дворянин Олександр Артемович Тупиця (1884), дворянин Федір Федорович Грембецький (1902 р. – губернський секретар, 34 років, ф. 679, оп. 10, спр. 1021, арк. 199 зв.; 1911), х. Львівка колезський радник Микола Пилипович Дуров (1826–1902, ф. 679, оп. 10, спр. 1021, арк. 217 зв. – 218), дворянин Олександр Павлович Березовський (1915), відставний поручик Федір Георгійович Березовський (1915);

фельдшер Синицький (1875), міщанин м. Чернігів Коваленко (1883), д. Подусівка потомствений Почесний громадянин Віктор Якович Цвет (1884), міщанин Омелян Якович Ковшун (1873–1913);

унтер-офіцер Іван Логвинович Єщенко (1892, ф. 679, оп. 10, спр. 971, арк. 622 зв.), селянин Лаврентій Лазаренко (1900), служитель в аптеці м. Чернігова селянин Петро Романович Любченко (1901), козак Михайло Данилович Єщенко (1901), селянин Денис Макарович Лимаз (1902), козак Лапоша (1902), козак Андрій Євдокимович Логвиненко (1902), селянин Марк Михайлович Глеб (1902), запасний фельдфебель Яків Йосипович Лапоша (1903, ф. 679, оп. 10, спр. 1027, арк. 161 зв.), молодший унтер-офіцер Гаврило Якович Єщенко (1904, 25 років, ф. 679, оп. 10, спр. 1034, арк. 182 зв.), нічний сторож Шосейної вулиці м. Чернігів селянин Омелян Дмитрович Лазаренко (1905), селяни Федул Грішний та Ничипор Масан (1905).

1873 р. – повідомляється: “содержатели в исправности дороги временно-обязанные крестьяне с. Старого Белоуса Панченко с казенными крестьянами Бырюком и Веником на военно-транспортную дорогу от г. Чернигова чрез с. Старый Белоус до урочища Криницы с платежом в год 350 рублей”.

1877–1913 рр. – повідомляється: “школы нет, но в уездную земскую управу представлен приговор об открытии школы. К приходскому дьячку ходят мальчики, душ десять; плата – от граматки один рубль”. У 1896 р. відкрито земську школу 81.

Перша вчителька Неоніла Спиридонівна Самойловська (1895–1900), вчителі Лідія Петрівна Ноздря (1906–1909), Марія Федорівна Березовська (Аплаксина) (1909–1913) 82.

1877–1896 рр. – у селі в 1877 р. мешкало 587 людей, у 1896 р. було 122 селянських господарства.

1878 р. – “Черниговские епархиальные известия” повідомляли про загиблих: “убитые, умершие от ран 1877 г. – с. Ст. Белоус: Маркиян Федоров Корш, 19-го пехотного Костромского полка Осип Максимов Ещенко” 84.

1882–1905 рр. – з метричної книги церкви села: вінчалися 85: 1882 рік – “преподаватель Черниговской духовной семинарии кандидат богословия Лев Григориев Покровский и дворянка жительница г. Чернигова Юлия Антоновна Новицкая… преподаватель Черниговской духовной семинарии Надворный Советник Иван Иванович Розов с города Чернигова дочь коллежского ассесора София Григоровна Лавровская”; 1886 рік – поміщик поручик Федір Григорович Березовський 33 років та з с. Старий Білоус козачка Тетяна Самсонівна Камкова 20 років; 1893 рік – “окончив императорский Санкт-Петербургский университет с дипломом второго степни Михаил Арсентьев Морачевский 30 лет, православный, вторым браком и дворянка Анастасия Ефимова Огинская 24 лет, православная, первым браком”; 1898 рік – “чиновник Черниговского губернского правления, губернский секретарь Николай Александров Кобец 26 лет, православный, первым браком и с. Ст. Белоуса дочь и.д. директора Черниговской земско-исправительной колонии малолетних преступников Мария Павлова Диесперова 29 лет, православная, первым браком”; 1900 рік – “г. Жабокричч, Ольгопольского уезда, Подольской губернии Герасим Федоров Гапий 33 лет, православный, вторым браком и мещанка г. Чернигова Мария Николаева Антонова 26 лет, православная, первым браком”, “крестьянин д. Девятина Орловской губернии Семен Дмитриев Крюков 29 лет, православный, первым браком и мещанка г. Чернигова Евдокия Петрова Порохова 26 лет, православная, первым браком”; 1901 рік – “губернский секретарь г. Чернигов Димитрий Иванов Подгарский 26 лет, православный, первым браком и мещанка Царского Села, учительница школы глухонемых Евдокия Феодорова Белавина 26 лет, православная, первым браком… свидетели по жениху: доктор Р.С. Шлегель и дворянин Феодор Виталиевич Менайлов, по невесте: губернский секретарь Иван Григорьевич Дзвонкевич и дворянин Стефан Григорьевич Дзвонкевич”; 1905 рік – “проживающий в г. Чернигов саксонский подданый Иван Николаев Гофедиз 21 лет, православного вероисповедания, первым браком и с. Андреевка крестьянка собственница Пелагея Дионисева Хабл 21 лет, православного вероисповедания, первым браком… свидетели по жениху… надзиратель Черниговского духовного училища Николай Ваталиев Слюсаревский…”; 1906 рік – “чиновник Черниговской почтово-телеграфной конторы колежский регистратор Николай Павлов Лобасов 28 лет, православного вероисповедания, первым браком и г. Чернигова дворянка Варвара Иванова Левицкая 30 лет, православного вероисповедания, первым браком… свидетели по жениху: чиновник почтово-телеграфной конторы Александр Никифоров Полетой и колежский секретарь Николай Александров Лапин, по невесте: студент Киевского университета Сергей Александров Леонтович-Левицкий и Феодосий Иванов Леонтович-Левицкий”; 1908 рік – “г. Москвы отставной канцелярист служитель Николай Георгиевич Сущковский 58 лет, православного вероисповедания, разведенный по первому браку и Алексеевской Московской слободы мещенка Анна Димитриева Рышко 30 лет, православного вероисповедания, первым браком”; 1910 рік – “учитель Черниговской земской ремесленной исправительной колонии Леонид Иванович Аплаксин 25 лет, православного вероисповедания, первым браком и из с. Ст. Белоус дворянка Мария Федоровна Березовская 22 лет, православного вероисповедания, первым браком”; 1912 рік – “студент императорского Московского университета Владимир Ильин Шраг 29 лет, православного вероисповедания, первым браком и г. Чернигова дворянка Ольга Константиновна Митаревская 22 лет, православного вероисповедания, первым браком… поручители по жениху: г. Чернигова дворянин Александр Константинов Митаревский и крестьянин с. Старый Белоус Сергей Артемьев Мосан; поручители по невесте: г. Чернигова сын кандидата прав Ильи Шрага Николай Шраг и с. Старый Белоус козак Лаврентий Лопоша”.

Народилися 86: Кирило у відставного чину Міністерства шляхів сполучень з м. Чернігова Василя Михайловича та дружини Єлисавети Іванівни Макарових (1893); Матвій у титулярного радника зі Ст. Білоуса Веніамина Віссарионовича та дружини Марії Матвійової Троїцьких, “воспреемники – начальник Черниговского губернского жандармского управления полковник Александр Николаевич Панин и жена Черниговского уездного предводителя дворянства Ольга Яковлевна Глебова” (1893); Анатолій з м. Чернігів потомственого громадянина кандидата прав Миколи Демяновича Пухтинського та дружини Зинаїди Анатоліївни (1905); Микола у директора Чернігівської землеробсько-ремісничої колонії Данила Савовича Набока (1909); Святозар у потомственого дворянина Володимира Івановича Шихуцького та його дружини Марії Германівни, “воспреемники… статский советник Феодор Автономович Ферлиновский и потомственная дворянка Василиса Евфимова Шихуцкая” (1916); близнюки: 1883 р. – Мотрона та Феоктист у селян Чумаків; 1885 р. – Віра та Надія у селян х. Льгова Мельників; 1887 р. – Георгій та Агларія у козачки І.П. Пузей; 1888 р. – Іван та Марія у селян Лимазів; 1892 р. – Христина та Василиса у солдата Н.А. Масана; 1893 р. – Тарас та Марія у селян Глібів; 1894 р. – Микола та Максим у козака О.Ф. Назаренка; 1895 р. – Акулина та Федір у козака Д.Л. Єщенка, Ганна та Софія у козака П.Л. Назаренка; 1901 р. – Ксенія та Олександра у солдата Н.А. Масана, Параскева та Марія у козака К.Н. Єщенка; 1905 р. – Марфа та Марія у козака О.Ф. Назаренка.

Найстаріші мешканці села: 91-річний козак Григорій Пантелемонович Єщенко (1902), 90-річний відставний солдат з с. Ст. Білоус селянин Тарас Коваленко (1910).

1885–1897 рр. – у селі народилося 27 осіб, померло – 24; у 1897–47 та 51.

1886 р. – у селі на річці Білоус знаходиться переправа “посредством плотины”.

1887 р. – збудовано нове приміщення церкви Зішестя Святого Духа. При церковно-парафіяльній школі діє бібліотека. До 1898 р. діяла школа грамоти.

80–90-ті рр. – Чернігівська повітова земська управа зводить Старобілоуську греблю та через р. Білоус споруджує переїзд. На поч. ХХ ст. земська управа сприяє розвитку племінного свинарства. Цю справу в селі веде Митрофан Нехай. Губернським земством надавалась допомога жителям села: “Евдокии Ивановой Акуленко, козачке с. Ст. Белоус, за подкидыша “Наталию”, Марии Семеновой Глебовой, крестьянке с. Ст. Белоус, за подкидыша “Евфросинию”, Уляне Дмитриевой Маслюковой, крестьянке с. Ст. Белоус, за подкидыша “Анну”, Евфросинии Грешной, крестьянке с. Ст. Белоус, за подкидыша “Анну”.

З метричної книги церкви села: 1898 р. – “умер 1 года и 9 месяцев младенец Дмитрий, сын истерически-больной арестантки Марии Гончиной, находящейся на воспитании у крестьянина Анатолия Черевко”; 1899 р. – “умер 2 месяцев подкидыш Константин, бывший на воспитании у козачки с. Ст. Белоус Агафии Лапошиной”; 1900 р. – “умер 4 месяцев крестьянки с. Смолинки Нежинского уезда Петра Федорова Кота сын Василий, находившийся на воспитании у крестьянина с. Ст. Белоуса Феодора Лимаза”.

1896 р., 20 травня – “Черниговские губернские ведомости” повідомляли: “возле дороги на Ст. Белоус найден ребенок”.

1896 р., 14 червня – “Черниговские губернские ведомости” повідомляли: “11 июня в 2 часа дня над селением Старый Белоус, отстоящем от г. Чернигова в 6-ти верстах, показались огромные клубы дыма; по данной с городской пожарной каланчи тревоге, – тотчас-же дружина Черниговского вольного пожарного Общества в составе 12 человек при 2-х пожарных насосах и багорном ходе выехала к месту пожара, где уже 5 дворовых усадеб были охвачены огнем; дальнейшее распространение огня энергичными действиями дружины было приостановлено и пожар ограничился только вышеназванными усадьбами. Дружина с обозом возвратилась в г. Чернигов в 7 ½ вечера”.

1896 р., 18 жовтня – “Черниговские губернские ведомости” повідомляли: “Вчера 17 октября в 2 часа 30 минут пополудни в д. Подусовке, на 5-ой версте от Чернигова, состоялось открытие Черниговской земледельческо-ремесленной исправительной колонии для несовершеннолетних. Присутствовали Г. Начальник губернии Е.К. Андриевский с семьей и много других… Заведение это для детей по преимуществу детей порочных, т.е. таких которые нуждаются в добром направлении и воспитании их…”. У 1897 р. зазначається, що колонія “устроена в память чудесного спасения Царской Семьи от угрожавшей при сходе в 1888 г. поезда с рельсов”.

1900 р., 27 та 28 травня – у селі випав град.

1900 р., 14 вересня – “Черниговские губернские ведомости” повідомляли: “На постройку под Черниговом здания хутора-школы для глухонемых пожертвовано 3 тысячи строительного и одну тысячу печного кирпича. Крестьяне окрестных сел Бобровицы, Яцево, Масанов, Котов и Старого Белоуса, предложив свои услуги, перевезли все пожертвованное кирпичезаводчиками количество кирпича – более 15 тысяч штук – бесплатно на участок, отведенный в имении Черниговского общества земледельческо-ремесленной исправительной колонии под хутор-школу”.

1900 р. – з протоколу засідання Чернігівського губернського земського зібрання: “Доклад по вопросу о возбуждении ходатайства перед правительством о принудительном отчуждении земли под дорогу в Ст. Белоусе (для устройства моста через р. Белоус – А.Л.)… Неизбежность принудительного отчуждения… вызывается тем, что все владельцы земли соглашаются на уступку таковой за неимоверно высокую цену, т.е. по 50 коп. за кв. сажень, один же владелец крестьянин Филипп Ященко со всех отказался уступить землю добровольно”.

1902 р., березень – “Земский сборник Черниговской губернии” друкує документ: “Именной Высочайший указ Черниговскому Губернатору об отчуждении земельных участков Ещенка и Панченка в с. Старом Белоусе Черниговской губернии. В виду необходимости обратить под устройство моста через реку Белоус в селе Старом Белоусе Черниговской губернии и уезда земельные участки крестьян Ещенка и Панченка, а также казака Назаренка, общим пространством в одну тысячу шестьсот четыре квадратных сажени, повелеваем: сделать надлежащие распоряжения к отчуждению для сей цели, в собственность Черниговского губернского земства, означенных участков и в вознаграждение за оные, из средств специального дорожного капитала названной губернии, поступить на основании общих узаконений об имуществах, отчуждаемых по распоряжению Правительства. Николай. В Царском Селе, 29 декабря 1901 года”.

1904 р., 29 червня – “Черниговские губернские ведомости” повідомляли: “На военно-временные нужды Черниговского отделения Российского Общества Красного Креста поступили пожертвования от священника Духо-Сошественской церкви Ст.-Белоуса, отчисленные из сумм названной церкви 10 рублей”.

1904 р., 28 липня – “Черниговские губернские ведомости” повідомляли: “24 сего июля г. Управляющим губернией разрешено крестьянам… запасному канониру из крестьян с. Ст. Белоус Василию Козьмину Бирюку производить разносную торговлю книгами и картинами в пределах Российской Империи”.

1906 р. – відкрито народну бібліотеку.

1911 р. – з книги В. Зайченко “Вишівка Чернігіівщини”: “На Чернігівському Поліссі донині повсюдно використовують виготовлені вже в повоєнний час вироби під назвою хуста. Ця річ жодним чином не пов’язана з жіночим головним убором – хусткою.. Хуста – прямокутний або квадратний шматок полотна чи фабричної бавовняної тканини, декорований, як правило, багатим орнаментом. Ширина виробу залежить від ширини полотна, зазвичай – близько 50 см, довжина – від смаку господині, але не більше, як 60-70 см. Хуст из фабричних, ширших за полотно, тканин – переважно квадратні і досить великі. Прикладом може слугувати хуста з колекції музею, розміром 83х83 см, виготовлена в селі Старий Білоус Чернігівського району, яка датається початком ХХ століття (інв. № Ит-2302)”.

початок ХХ ст. – з каталогу “Іконопис ХVІІ – поч. ХХ століття. З фондів Чернігівського обласного художнього музею”: “54. Майстерня Пустинно-Рихлівського Миколаївського монастиря. Св. Микола Рихлівський з житієм. 1859 р. Придбано в жителя с. Старий Білоус… О.О. Пузея в 1989 р.; 119. Богородиця Мохнатинська. 1879 р. Придбано в жителя с. Старий Білоус… С.В. Кравцова в 1989 р.; 158. Спас Пантократор. ХІХ ст. придбано в жителя с. Старий Білоус… О.О. Пузея в 1989 р.”.

1913 р. – у школі навчальний рік розпочався 10 вересня, а закінчився 28 квітня.

1915 р., 24 липня – “Черниговская земская неделя” повідомляє: “Черниговская городская дума 17 июля… состоялось чрезвычайное заседание… за немедленное устройство инфекционного отделения… постановила: место для больницы отвести по дороге на Ст. Белоус и Подусовку, рядом с ветеринарной амбулаторией Черниговского уездного земства”.

1916 р. – у селі діють агрономічна дільниця та лікарняно-ветеринарна дільниця.

1917–1960 рр. – колонія для малолітніх злочинців з 1917 по 1933 рр. існувала як підсобне господарство чернігівської в’язниці, у 1933–1941 рр. – колонія для безпритульних та неповнолітніх злочинців. На території колонії з 1920 по 1933 рр. працював клуб. У роки війни з 1941 по 1943 рр. діяв табір для військовополонених і дітей сиріт. З 1960 рр. територія колонії разом з будівлями передана “Облплемживоб’єднанню”.

1918 р., січень – організатором встановлення в селі органу більшовицької влади військово-революційного комітету був солдат Іван Гарбуза. Першими більшовиками на селі були Іван Данилович Гарбуза, Андрій Васильович Хрущ, Іван Сергійович Масан, Марфа Василівна Бобро, Оким Антонович Грішний. У громадянську війну Гарбуза та Масан очолили партизанський загін, який протистояв німецьким окупантам, денікінцям та ін. У Червоному козацькому полку в 1919 році служив Олександр Соколенко та інші мешканці села.

1919 р. – до складу сільського виконкому входить голова, секретар та один член виконкому. У селі чоловіків від 18 років – 298, жінок – 321, дорослих від 5 років – 910, всього – 1030. У населення села в домашньому господарстві перебувають: робочі коні – 261, бугай – 11, робочі воли – 1, корів – 215, молодняк від 1 року – 42, телят – 136, овець – 355, ягнят – 300, свиней – 133, підсвинків – 130, поросят до 4-х місяців – 118. “В с. Старый Белоус и в окрестностях его под озимым посевом насчитывается 350 десятин”.

1919–1920 рр. – сільський виконком села Старий Білоус організовує виконання норм продовольчої розкладки, встановлені Чернігівським губернським, Чернігівським повітовим, волостними Козлянським та Старо-Білоуським виконавчими органами влади більшовиків 103: з листа Козлянського волосного ревому: “В целях борьбы с самочинными заготовками в Черниговском уезде и для достижения планомерности заготовки Черниговский райопродком при уревкоме постановил: Все воинские и общественные организации имеющие право заготовки в Черниговском уезде, должны регистрироваться в райопродкоме… пределять совместно с райопродкомом район заготовок и получать от него наряд. Все волостные и сельские ревкомы обязаны строго следить за настоящим постановлением и виновных в нарушении сего арестовывать и препровождать в Черниговскую губчека” (1919 р., 1 грудня); селу необхідно зібрати сіна 640 та соломи 30 пудів (1919 р., 26 грудня); з листа Козлянського волосного виконкому: “На основании приказа от 14 января 1920 г. № 1153 предопродкома запад и члена реввоенсовета Южфронта Владимирова, губревком сообщает, что все подорганы губернии и уездов находятся на положении военных организаций. Всякие приказы губпродкомиссара имеют характер боевого приказа и малейшее неподчинение упродкомов распоряжению губпродкомиссара влечет за собою немедленное предание суду ревтрибунала по законам военного времени. Предложите увоенкому и прочим подведомственным Вам отделам оказывать всемерное содействие работе подорганов ни в коем случае в нее не вмешиваясь под страхом предания суду по законам военного времени” (1920 р., 27 січня); з акту про одержання продуктів згідно норм рокладки: “Мы, нижеподписавшиеся, с одной стороны агенты упродкома по заготовке продовольствия для Красной Армии Андрей Викторович Сергеенко и Гирш Шендеров Коценельсон и члены сельского исполкома села Старого Белоуса председатель Ефим Бирюк и секретарь Андрей Ещенко, составили настоящий акт в том, что из села Старого Белоуса Старо-Белоусской волости отправлено в Черниговский упродком согласно волостной разверстки: получено следующие продукты овса 16 пуд, а вместо гречихи, гороху, фасоли, проса в количестве 26 пудов получено рожью 26 пуд, овец 21 штука. Вышеуказанные продукты должны быть доставлены в Чернигов не позднее 15-го августа, за доставленные в Чернигов продукты будет уплачено по установленным ценам, а также за доставку таковой, в чем и подписываемся…” (1920 р., 15 серпня); від села необхідно здати 60 пудів картоплі, 9 голів рогатої худоби, 48 овець, 3 свиней (1920 р., 30 серпня); з наказу наркомату продовольства: “Разверстке подлежат все виды овощей… за здаваемые продукты волость получает от продорганов соль для засолки необходимых овощей в хозяйства граждан волости…” (1920 р., 30 серпня); волосний продовольчий відділ отримав розпорядження від повітового органу управління: “Настоящим уопродком предписывает волпродотделу выдать в счет наряда уопродкома для умилиции 3-го района продовольствия с 1-го по 15 сентября на 19 человек: муки ржаной один пуд 31 фунт, круп 18 фунтов, мяса 24 фунта, сала пять фунтов, картофеля один пуд 20 фунтов и фуража – овса для 7 лошадей восемь пудов 30 фунтов по твердой цене за наличній расчет. В случае неисполнения виновные будут привлечены к ответственности…”. Для співробітників волосного виконкому з села в рахунок разкладки необхідно зібрати 4 фунта сала та 7 фунтів круп (1920 р., 3 вересня); з телеграми повітового продовольчого комітету: “Принять меры к немедленному выполнению нарядов на картофель и овощи, при чем за сданные на склады уопродкома овощи будет выдаваться премия солью в следующем размере: за каждый пуд картофеля по полфунта соли, за каждый пуд сданной капусты по три четверти фунта соли, за каждый пуд свежих буряков по четверти фунта соли” (1920 р., вересень); розкладка сіна для Чернігівської губернії: на губернію – 5 млн. пудів, на Чернігівський повіт – 470 тис. пудів, на Старо-Білоуську волость – 20 тис. пудів, на село Старий Білоус – 2 тис. пудів. Також, на село встановлено наряд – 75 пудів соломи, 300 пудів свіжих овочів різного виду (1920 р., 13 вересня); наряди розверстки на домашню птицю, вимоги до якості: “Разверстка на домашнюю птицу по Старо-Белоуской волости: гусей – 223 шт. (вес не меньше 8 футов), кур – 273 шт. (вес не меньше 2 футов), уток – 75 шт. (вес не меньше 3 футов), индюков – 23 шт. (вес не меньше 5 футов). С птицеводных промышленных хозяйств неимеющих посевов устанавливается размер поставки по расчету в 3 фунта живого веса с каждого зарегистрированного десятка кур, 10 фут с десятка гусей и индеек и 5 футов с десятка уток. Сельским обществам и коллективам предоставляется право освобождать от обязательной поставки домашней птицы хозяйства, для которых выполнение этой повинности является обременительным, но с тем чтобы причитающееся с освобожденного хозяйства количество птиц было полностью разверстано между остальными членами этих обществ и коллективов. При сем прилагается расценка на живую и битую птицу” (1920 р., 28 вересня); з інструкції щодо виконанню розкладки по меду: “Все пасеки, независомо от количества в них ульев, обязаны доставить мед в устанавливаемом на 1920–1921 год размере: с каждого колодного улья (дуплянки) полтора фунта, с каждого рамочного улея по четыре фунта… Выполнение медовой поставки, т.е. сбора меда и доставки его в Черниговский уопродком, всецело возлагается на самих пасечников… утайка и скрытие от обложения медом ульев… подвергнуть виновных в той суровой мере взыскания вплоть до конфискации части или даже всей пасеки” (1920 р., вересень); з листа Чернігівського повітового виконкому: “Настоящим уопродком в последний раз предупреждает об усилении заготовки продуктов по нарядам с тем, чтобы строго оповестить население, что на некоторые волости уже отправлены отряды до 100 человек для усиления выполнения нарядов, при чем если по сведениям в ближайшие дни не усилится поступление продуктов и скота до надлежащих размеров, то отряды будут направлены в каждую волость невыполневшую наряд в указанном размере. Это ляжет тяжелым бременем на населения волостей в смысле отвода квартир и питания отрядов; наряды уже во всяком случае будут выполнены каких-бы это усилий и мер не повлекло за собой. Предупреждая об этом в последний раз прадписывается принять самые решительные меры для выполнения разверстки не доводя до применения вооруженной силы” (1920 р., 30 жовтня);

1919–1997 рр. – голови Старобілоуського сільського виконкому, сільської ради: Іван Данилович Гарбуза (1919), Василь Петрович Масан (1920, у лютому 1923 року йому 23 роки), Юхим Єфремович Бирюк (1920), Юхим Данилович Єщенко (1920–1921), Павло Степанович Нехай (1921), Юхим Юхимович Бирюк (1922–1923), Іван Данилович Гарбуза (1923), Аврам Якимович Орешко (1924), Іван Іванович Іванов (1924), П.С. Нехай (1926), Пузей (1927–1928), П.С. Нехай (1928), К.А. Ковтун (1929), О.В. Хрущ (1929–1930), Дубина (1931), А.Н. Тарановський (1931), Остапенко (1932), О.В. Хрущ (1932), Лазаренко (1937), Тарасовец (1938), Олександр Федорович Лимаз (1939), Григорій Васильович Сапун (до 1941 р.), Павло Михайлович Любчик (жовтень 1943–1944), Кукса (1944), Ілюшко (1945), Яковлєв (1946), Кирильченко (1951), Хрущ (1952–1953), Микола Іванович Куліш (1956–1958), Петро Левицький – голова Старобілоуського сількому Павлівської сільської ради (1969–1970), Харитон Павлович Гора – голова Старобілоуського сількому Павлівської сільської ради (1974), сільські голови – Василь Іванович Кулик (1990–1997), Микола Борисович Нехай (з 1997 р.).

1920 р., січень – квітень – сільський виконком підготував список осіб “бежавших с деникинскими бандами и до настоящего времени не возвратившихся”: Микола Опанасович Назаренко, Стефан Федорович Комок, Іван Федорович Березовський, Михайло Федорович Штупун, мобілізован гетьманатом Прокопій Іванович Масан (3 січня);

на засіданні колегії Чернігівської унаросвіти прийнято рішення про відкриття масляної майстерні та 13-ї районної бібліотеки (17 лютого);

підготовлено список осіб, які повернулися “из белогвардейщины”: Агафія Панченко, Михайло Штупун, Павло Григорович Березовський, Іван Федорович Березовський, Василь Кисель (14 квітня); у списку 23 осіб, які позбавлені виборчого права та права обиратися до складу сільської ради, зазначені наступні причини: “военнопленный, зять помещика… вредного настроения к советской власти… служил при гетьману… кулацкого настроения и с деникинскими бандами отступал до Нежина… прапор старый пропил и кулацкого настроения, с деникинцами пил водку… контрреволюционного настроения… по своей глупости называл красноармейцев грабителями… доброволец диникинский… кулацкого настроения, земли не делит… здоров, от Красной Армии отказывается… паразит всех трудящихся…” (23 квітня);

сільський виконком підготував відомості про всіх ремесників “всякого рода мастерства обоего пола живущих в с. Старом Белоусе…”: кравці – Стефан Якович Бирук, Карп Стефанович Єщенко, Іван Тарасович Коваленко, Іван Антонович Грешний, Андрій Іванович Єщенко, Петро Омелянович Любчик, Олександр Кирилович Єщенко, Олексій Федорович Нехай, Дмитро Васильович Єщенко, Матрона Іванівна Єщенко, Ганна Михайлівна Нехай, Іван Микитович Гречка; швеці – Карп Єфименко, Андрій Андрійович Продченко, Л. Лапоша, Федір Пантелійович Єщенко, Олександр Пантелійович Єщенко, Стефан Федорович Комок (втік з деникінцями); кровельщики – Єфим Данилович Єщенко, Прохір Стефанович Гліб, Яків Федорович Гліб, Григорій Данилович Єщенко, Тарас Федорович Гліб, Михайло Іванович Журба; мулярі – Єфим Єфремович Бирук, Федір Іовлевич Лимаз, Іван Приходько; теслярі – Михайло Омелянович Любчик, Гаврило Данилович Гарбуза, Іван Іовлевич Лимаз, Петро Іванович Журба, Михайло Амвросієвич Кравченко, Дмитро Петрович Пантропенко, Василь Григорович Пузей, Макар Гліб, Кирило Євдокимович Пузей, Василь Євдокимович Пузей, Василь Йосипович Лапоша, Іван Андрійович Лимаз, Максим Дмитрович Лазаренко, Стефан Петрович Масан, Федір Семенович Сом; коваль – Семен Іванович Єщенко; слюсар – Моісей Ничипорович Гречка; стельмах (каретник) – Микола Андрійович Лимаз (22 квітня).

1920 р., 22 лютого – на волосному з’їзді рад прийнято рішення про клопотання перед вищими органами влади про перенесення волосного центру з с. Козел у с. Старий Білоус та постанову про тяжке продовольче становище в волості. До складу волості входять 13 сільських рад, які є центрами населених пунктів: с. Козел, д. Зайці, д. Левковичів, д. Ільгівка, х. Ільгів, с. Новий Белоус, с. Старий Білоус, Слобода Трисвятська, д. Павлівка, д. Гущин, Желвінка, с. Киїнка, х. Красне. У вересні 1920 року в складі волосного виконавчого комітету 27 працівників: 19 – виконком, 3 – волосний комітет праці, 5 – волосний комітет незаможних селян. Зі звіту Козлянського волосного виконкому (з лютого Старо-Білоуський. – А.Л.) про свою діяльність до 5 січня 1920 року: “По изгнании деникинских банд волостной ревком начал свою деятельность с 10 ноября 1919 г. и принял сторону революционного порядка… организовал волостной ревком и восстановил канцелярию отдела управления волостного ревкома… организовал отделы: земельный, социальный, обеспечения народного образования, записи актов гражданского состояния, продовольственный и коммунального хозяйства… организованы 12 сельских комбедов… в последствии переизбраны сельские исполкомы сел… распоряжение о мобилизации в Красную Армию выполнено своевременно и в настоящее время имеется строгий надзор за дезертирством… все распоряжения о поставке подвод как по требованию войсковых частей Красной Армии так и советских учреждений выполнены своевременно… о созыве волостного съезда советов, о выборе состава волостного исполкома и делегатов на указанный съезд советов исполнено… приняты меры к организиции…клубов имени Тараса Шевченка… за контр-революционные действия во время деникинских банд арестовано 3 человек”.

Голови волосного виконавчого комітету 106: Іван Данилович Гарбуза (1920–1921), Андрій Титович Комок (1921), Павло Степанович Нехай (1922). Голова волосного комнезаму Федір Давидович Єдомаха (1920–1921).

1920 р., 25 лютого – у селі обрано 16 народних заседателів (1 від 55 чоловік): Іван Данилович Журба, Федір Семенович Налепа, Стефан Дмитрович Пузей, Карп Стефанович Єщенко, Семен Артемович Нехай, Іван Іовлевич Лимаз, Микита Лапоша, Семен Дмитрович Нехай, Олексій Федорович Нехай, Павло Євдокимович Логвиненко, Пилип Васильович Нехай, Гаврило Михайлович Єщенко, Карп Лаврентійович Єфименко, Савва Павлович Дубровський, Артем Йосипович Нехай, Іван Андрійович Єщенко.

1920 р., 26 квітня – з наказу Чернігівського повітового виконкому Старо-Білоуському волосному виконкому: “Принимая во внимание общегосударственную важность и сильную необходимость в настоящее голодное время засееять всю имеющуюся свободную плошадь под яровые посевы и в виду того, что пустующие не засеянные земли грозят опастностью потери всех завоеваний добытых революционной Советской властью, отдел управления угорисполкома приказывет: немедленно с получением сего обязать население волости под круговой порукой и за личной ответсвенностью членов исполкомов засееять все пустующие и до сего времени не засеенные земли под яровые посевы. Волисполкому вменяется в строгую обязанность настоящий приказ широко распространить на волостных и сельских сходах, предупредив крестьян, чтобы для ярового посева были использованы все возможные средства физической силы, а также имеющиеся в наличности материальные запасы семян. После широкого распространения настоящего приказа немедленно приступить к засеву. С лицами противящимися настоящему указу или халатно к нему относящихся будет поступлено по всей строгости законов военно-революционного времени, вплоть до предания суду революционного трибунала, как за намеренное подрывание устоев Советской власти”.

1920 р., 14 травня – наказ ревкому Старобілоуської волості Чернігівського повіту про реорганізацію сільвиконкомів в ревкоми та боротьбу з дезертирством. Печатка Старо-Білоуського сільського виконкому.

1920 р. – у селі Старий Білоус при диникінцях містилася комендатура.

1920 р., 23 липня – відповідно до розпорядження Чернігівського повітового комітету сільський виконком с. Старий Білоус повідомляє Старо-Білоуський повітовий виконком про те, що у громадян відсутні грамофони.

1920 р., 8 серпня – на загальних зборах мешканців села прийнято рішення про вибори сільського виконкому.

1920 р., 19 серпня – на загальних зборах мешканців села прийнято рішення про створення осередку комуністичного союзу молоді.

1920 р., 11 вересня – повітовий відділ освіти надсилає листа до Старо-Білоуського волосного виконкому: “Угорнаробраз категорически запрещает занимать помещение Старо-Белоуской школы для каких бы то нибыло учреждений, так как помещение названной школы очень тесное и занятия с учениками придется вести во вторую смену. При этом отдел добавляет, что в с. Старый Белоус имеются свободные помещения, которые могут быть отведены комсомолу”.

1920 р., 30 листопада – газета “Знамя Советов” повідомляє: “Население Старобелоусской волости отнеслось весьма сочувственно к “неделе ребенка”: селяне оказывают посильную помощь детям, жертвуя мясо, крупу, мед, яблоки и друг. Для детей приготовляются пирожки и пряники. Горячее участие в “неделе ребенка” приняли местные школьные работники”.

1920 р., листопад – при першій Всеросійський сільськогосподарський колонії почала діяти школа для дорослого населення села. У селі діє хата читальня.

1920 р. – у фондах Державного архіву Чернігівської області зберігаються “подворные карточки жителей села Старый Белоус…” перепису 1920 року. Картки 163 господарств вміщують статистичні данні про селянську родину, кількість землі та її використання, реманент, домашню худобу та інше. Наприклад, Нехай Степан Якович – має одного воза та 14 голів худоби – кінь, корови, вівці, свині; Нехай Іван Володимирович – має 7 голів домашньої худоби, сані та віз, володіє плугом та біля однієї десятини землі в селі Льгівка, яку обробляє з братом Михайлом; Березовський Федір Григорович – має одного коня, корову, трьох свиней, дві вівці, четверо кур; землі 6,5 дес. (під паром – 2 дес., під озиминою – 2,5 дес., під яровими – 2 дес.), на 3,4 десятинах посіяні озима рож, ячмінь, овес, гречка, просо, горох, чечевиця, льон, на 0,51 дес. вирощує картоплю, капусту, цибулю, моркву; для обробки землі має плуг, борону, віялку, коси та серпи; має сані та воз. Також зустрічаємо описи господарств плотників Пузея Василя Євдокимовича, Лімаза Івана Андрійовича, Лапоші Василя Осиповича, Понтропенка Дмитра Петровича та Гліба Макара Михайловича, портних Єщенка Олександра та Любчика Михайла Омеляновича, коваля Єщенка Семена Ивановича, мирошників Бирюка Яківа Васильовича, Хруща Миколи Васильовича, Комка Василя Івановича, Лапоші Лаврентія Осиповича, лісовоза Нехая Миколи Степановича, пасічника Єщенка Я. Даниловича та інших.

1921 р., 17 серпня – газета “Известия” повідомляє: “По Старо-Белоусской волости сельскими проналоговыми Комиссиями приступлено к составлению списков плательщиков продналога, для чего мобилизованы школьные работники. По некоторым селам технических работников недостаточно, так как школьных работников мало, а других технических работников нет”.

1921 р., 21 листопада – з протоколу Старобілоуського волосного з’їзду рад: “Доклад о новой экономической политике сделал тов. Разумовский. В докладе ярко и ясно освятил все те основные доводы которые вызвали новую экономическую политику в жизненных условиях Советской власти. Замена разверстки продналогом дает право гражданину уплативши свой государственный продналог оставшимся хлебными излишками свободно производить на обмен разного рода фабрикаты и предметы сельскохозяйственного обихода и тем самым поднимается производительность труда и улучшение сельского хозяйства по отношению кооперации цель их заключается в борьбе с спекуляцией и обмена продукта – труда. Съезд принял решение – признавая новую экономическую политику Советской власти как вызванную жизненными условиями вполне правильной и предложил волисполкому и советским работникам и организаторам сурьезнее относиться к проведению в жизнь ее основ.

По вопросу о принятии мер по борьбе с ворами: съезд находит объявить беспощадную борьбу сворами как с вредными элементами для трудящихся. Постановили довести до сведения уисполкома и умилицию и просить о принятии самых репрессивных мер по отношению воров”.

1920 р., грудень – сільський виконком повідомляє: “Всходы озимых хлебов в нынешнем году очень плохия по случаю засушливости”.

1922 р., 27 квітня – газета “Красное Знамя” повідомляє: “18 апреля в Старо-Белоусской волости Черниговского уезда состоялся с’езд комнезамов, сельсоветов, партийных организаций и организаций К.С.М.У. заслушав доклад о помощи голодающим. С’езд целиком одобрил мероприятия Советской власти в отношении из’ятия ценностей из церквей и других молитвенных домов для оказания помощи голодающим. С’езд взял на себя обязанность раз’яснить широким слоям сельского населения необходимость этого мероприятия власти и постановил, при из’ятии церковных ценностей, придерживаться постановлений ВУЦИКа”.

1922 р. – місцем зсипки продподатку який надходить з с. Ст. Білоус визначені продмаг та скотобаза.

1923 р., 5 січня – реєстрація уставу колективного господарства “25 Жовтня”.

1923 р., 20 січня – газета “Молодой незаможник” (№ 3) повідомляє: “В Старо-Белоусской организации КСМУ Черниговского уезда в настоящее время установлена хорошая связь с ячейкой КП(б)У, выделен постоянный работник от ячейки КП(б)У в Комсомол, который принимает активное участие в работе КСМУ во всех отраслях. Секретарь ячейки (подпись)”.

1923 р., 17 лютого – газета “Молодой незаможник” (№ 4) повідомляє: “В Старобелоусской организации КСМУ, Черниговского уезда, работа шла плохо, наблюдалось, пьянство и т.п. Бюро приняло меры и исключило тех членов, которые разгильдяйничали. Исключены были Миссик Павел, Соколенко Александр и Масан Михаил, что повлияло на остальных членов КСМУ и беспартийную молодежь. Старобелоусской организацией был устроен политсуд, при помощи приехавших членов Укома, над комсомольцем, не исполняющим союзных обязанностей. Собрался полный зал зрителей, и все слушали внимательно. Суд повлиял на членов комсомола. Суд происходил при помощи членов комячейки и комнезама. По окончании политсуда была вынесена благодарность Черниговскому Укому КСМ”.

1923 р., 2 лютого – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення “Дорогу селянке! Волостная беспартийная конференция”: “У нас в Старо-Белоуской волости состоялась волостная беспартийная конференция, в которой участвовало свыше 100 человек селян.Особенность конференции заключалась в том, что на ней впервые присутствовало 25 селянок, которые принимали активное участие в работах конференции.Одна селянка выступила в прениях по докладу о народном образовании.Конференция с большим вниманием слушала слова селянки о том, что больше всего необходимо обратить внимание на ликвидацию безграмотности среди женщин-селянок, так как они почти все неграмотны. Селянка сообщила, что в Старом-Белоусе 27-го января уже организована школа по ликвидации неграмотности, в которую записалось 17 женщин и 6 мужчин. Селянка горячо призывала всех женщин записываться в школу.По всем докладам делегаты выступили в прениях и задавали ряд вопросов. Нареканий на Советскую власть не было, только проскальзывало, что, мол, налоги немного тяжеловаты, но тут же делегаты подчеркивали, что выполнение налогов необходимо. Этого требуют интересы Республики.Все резолюции, предложенные докладчиками, были приняты с некоторыми добавлениями.Характерное дополнение было внесено одним крестьянином по народному образованию, а именно, чтобы в летние каникулы использовать учительство для воспитания детей, организовав с этой целью детские сады и площадки. Это дополнение принято единогласно.В президиум конференции были избраны две женщины и пять мужчин. Под дружное пение всеми делегатами Интернационала конференция закрылась. Е.Я. Типенко”.

1923 р., 4 березня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення: “Самые хорошие сельско-хозяйственные коммуны, артели и коллективы Черниговщины получили в подарок от Народного Комиссариата по земельным делам паи “село-техники”… 10. Старо-Белоуский коллектив “25-го октября” (це єдиний колектив з Чернігівського округу – А.К.).

1923 р., 10 березня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення: “Несмотря на циркулярные письма Черниговского Окружного партийного Комитета наша сельчанка в Старо-Белоуской волости не подписалась еще ни на один номер “Красного Знамени”. Но газета нам нужна. Село ее ждет и требует. Пора товарищам проснуться и взяться за кампанию по подписке как следует. М. П-й”.

1923 р., 11 березня – газета “Селянская жизнь” друкує повідомлення: “Недавно в селе Старый Белоус состоялось общее собрание ком’ячейки, на котором было решено собираться еженедельно по субботам и устроить занятия кружков политграмоты. Но наши товарищи слишком недисциплинированы. Постановление осталось только на бумаге. Работы никакой не ведется. Нужно подтянуться! Белоусец”.

1923 р., 24 березня – газета “Молодой незаможник” (№ 5) повідомляє: “В селе Старом Белоусе организована школа по ликвидации безграмотности. Посещает до 20 человек. К занятиям, проводимым под руководством школьных учителей, относятся с большим вниманием. Видно, что каждое слово, сказанное руководителями, не пропадает даром. У слушателей наблюдается большое желание учиться”.

1923 р., 21 квітня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення про те, що “в Козлянской райпарторганизации наиболее отсталой ячейкой является Старо-Белоусская. Здесь довольно значительные выходы из партии”.

1923 р., 24 квітня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення “В своем селе”: “В праздничный день пошли мы навестить подшефное село – Старый Белоус. Захватили несколько пачек литературы. Подходим к сельисполкому. Весело играет гармоника, дивчата танцуют во-всю. Спрашиваем секретаря ком’ячейки.

– Шеф пришел – сразу сообразила молодежь.

Глаза устремляются на наши пачки с литературой. Гармонист – молодцеватый хлопец с залихватским чубом – перестает играть и направляется к нам. – Это секретарь ком’ячейки. Распаковка литературы отнимает не много времени. Член местной ячейки схватил газету.

– Единый с.-х. налог… вот это – дело!..

Много нужд у села, но самая больная точка – многообразие и несоразмерность налогов. Всех интересует вопрос о едином налоге. Вечером в маленькой халупе т. Бобровой мы устроили собрание ячейки при участии представителей исполкома. Решили созвать в воскресенье собрание селян для избрания организационной комиссии Сельбудинка; выделили партийного и селянского корреспондента; постановили назначить в тот-же день собрание учащихся вечерней школы для выяснения вопроса о дальнейших занятиях. Поздно ночью отправились мы на ночлег. М.”.

1923 р., 24 квітня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення “Незаможница Боброва”: “В Старом Белоусе, подшефном селе ячейки “Дворца труда”, делегаткой от селянок является незаможница Боброва. В селе она – передовой элемент. “Богов продала и купила себе чулки” – так харктеризует свое отношение к религии т. Боброва.

Малограмотная, – она организовала в селе школу для взрослых и завербовала в нее 30 учащихся – преимущественно женщин. Достала из унаробраза 10 ф. керосину, тетрадей и карандашей; работа пошла.

– Трудно было с селянами: боялись, что платить придется, – рассказывает Боброва.

Керосин вышел через 3 недели, больше не получили. Пытались перейти на дневные занятия – но успеха не могло быть: днем селянам некогда. Тов. Боброва убеждена, что, если шеф поможет, – школа будет снова работать. Шеф безусловно поможет. С.М.”.

1923 р. – у селі 188 господарств та населення – 867 чоловіків.

1923 р., 3 травня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення “1-е Мая на селе”: “Рано утром мы явились в с. Старый Белоус, чтобы вместе с подшефным селом принять участие в городском первомайском празднике. Первыми на сборный пункт явились по-праздничному одетые делегатки во главе с т. Бобровой, потом собралась молодежь и комсомольцы, далее – администрация, члены ком’ячейки и делегаты. Не теряя времени, мы, в составе 30-35 чел., отправились в путь с красными знаменами и пением революционных песен. Не обошлось без курьеза: старуха-селянка приняла наше шествие за крестный ход. По дороге нас догнали опоздавшие селяне. Мальчишки бросали пастьбу и бежали посмотреть, разбирали лозунги на знаменах. “Привет рабочим и работницам Чернигова от селян и селянок Ст.-Белоуса” – было начертано не только на красном знамени села, но и на лицах передовой части селян, которые шли праздновать 1-е мая вместе с городскими рабочими и красноармейцами. С.М.”.

1923 р., червень – на загальних зборах членів колгоспу “25 Жовтня” прийнято рішення про відкриття школи.

1923 р., 20 червня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення: “От неизвестной причины 14-го июня загорелись нежилые постройки б.помещичьей усадьбы в с. Старом-Белоусе. Предполагается умышленный поджог построек конокрадами, с целью отвлечь внимание крестьян, пасших на лугу лошадей”.

1923 р., 21 червня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення: “На борьбу с последствиями голода. Селяне с. Старого Белоуса пожертвовали пострадавшим от голода одного племенного быка…”.

1923 р., 29 липня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення: “В Старо-Белоусской ячейке КСМ совсем недавно работа протекала слабо. Но вот ячейка КСМУ Губоткомхоза взяла шефство над ячейкой Старого Белоуса и с этого момента работа оживилась. Каждое воскресенье представители ячейки Губоткомхоза посещают Старый Белоус и проводят собрания и собеседования с местными комсомольцами. Нужно ожидать, что, после уборки урожая, работа нашей сельячейки, еще более оживиться… Мурашко”.

1924–1958 рр. – створена сільгоспкомуна ім. Карла Маркса, існує колгосп “25 Октября” 122, які не діють у зв’язку з ненаданням земель колишнього Троїцького монастиря. Олександр Соколенко – перший організатор колгоспу в селі. У лютому 1931 р. – колгосп “Більшовик” та в серпні “Третій вирішальний”. У 1932 р. ці два колгоспи об’єднано в один – “Більшовик”. До 1950 року діяв колгосп “Червона зірка”, який було об’єднано з колгоспом “Більшовик”. У березні 1958 р. колгосп “Більшовик” був об’єднаний з колгоспом ім. Пушкіна (с. Новий Білоус) та створено колгосп (згодом радгосп) “Україна” з центральною садибою в селі Новий Білоус та виробничим відділком у селі Старий Білоус.

1924 р. – завідуючий школою Степан Осипович Дудик, голова сількомнезаму Марфа Василівна Боброва, голова сільбуду Єфим Єфимович Бирюк 124.

1924 р., 4 квітня – газета “Красное Знамя” повідомляє: “Общее собрание всех организаций села, заслушав доклад зав.сельбудынком об организации трудовой коммуны, отнеслось к этому вопросу очень внимательно. Была об’явлена запись, и желающих вступить в коммуну нашлось 20 человек. Избрана комиссия для организации и ведения дела. Селькор Ковшун”.

1924 р., 9 липня – газета “Красное Знамя” повідомляє, що на час польових робіт в селі відкрито яслі.

1924 р., 16 та 19 серпня – зі звіту про діяльність Чернігівської окружної ліквідаційної комісії відокремлення церкви від держави за перше півріччя 1924 р.: “в с. Старый Белоус обновилось 2 иконы у псаломщика… Выезжавшей в с. Старый Белоус комиссией установлено, что обновление икон в большинстве происходит от влияния атмосферы, есть один случай, что икона просто почищена, что установлено экспертизой, следствие об обновлениях ведется в ГОГПУ. Отношение населения к этим чудесам вначале было религиозным как к “святости чуда”, в последнее же время ввиду многочисленных обновлений отношение становится безразличным”. “В с. Старый Белоус… одновременно обновилось 8 икон у различных граждан села, в т.ч. 2 иконы у псаломщика”.

1924 р., 30 серпня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення про те, що створено нові судові дільниці до складу якої входять села Пакуль, Козел, Гущин, Киянка, Н. Білоус, Ст. Білоус, Смолин. Раніше село Старий Білоус підпорядковувалося Бобровицькій судовій дільниці.

1924 р., 4 вересня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення “Хороший почин. Селяне должны взять пример” повідомляє: “Группа селян Старого Белоуса… в числе 12 человек внесла 2-го сентября коллективный налог. Председатель сельсовета тов. Иванов внес за всех налог – 87 р. 69 коп. Таким образом, вместо того, чтобы 12 человек стояли в очереди и теряли даром рабочее время, один человек внес его за всех без всякой очереди. Селяне, которые не хотят даром время терять, пускай возьмут пример со Старого Белоуса и вносят налог коллективно”.

1924 р., 18 вересня – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення “Селянки благодарят Советскую власть за организацию ясель”: “Недавно в селе закрылись детские ясла, организованные Губженотделом. Ясли существовали 3 месяца. На торжественном заседании делегатки города пояснили значение ясель. Но село уже на деле увидело и поняло это. Видя, каким уходом Советская власть окружает наших детей, освобождая от этого селянку в горячую пору, матери поняли роль ясель. Сначала мы недоверчиво относились к ним, а теперь видим, что ясли помогают нам влиться в общую трудовую жизнь. Благодарим Советскую власть за заботы о наших детях и обещаем в следующем году всеми силами итти на встречу организации дневного приюта для детей, где дети получают зачатки коллективного воспитания и внимательный уход. Селянки (подписи)”.

1924 р., 15 листопада – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення: “29 октября в селе Старый Белоус… произошел пожар. Пострадал от пожара незаможник т. Е.Ещенко, у которого погорело последнее достояние – хлеб этого года. Предполагается поджог, но следствие почему-то не ведется”.

1924 р., 30 листопада – газета “Красное Знамя” друкує повідомлення про те, що “первый Черниговский планерный кружок при П.Т.Ш. вступает в члены ОАВУК и вызывает комнезамы сел… Ст. Белоус…”.

1925 р., січень – колгосп реорганізовано в комуну “25 Жовтня” (у 1926 р. ліквідовано).

1925 р. – на печатці Старобілоуської сільської ради зображено сніп на фоні перехрещених грабель та коси.

1925 р. – діє сільбуд та відкрито туберкульозний санаторій, який проіснував до 1955 р.

1925 р., 23 листопада – на загальних зборах мешканців села прийнято рішення про відкриття школи лікнепу.

1925 р., 14 жовтня – на загальних зборах у с. Старий Білоус присутній голова Бобровицького райвиконкому Середа.

1925 р., 10 грудня – газета “Червоний стяг” повідомляє, що по шляху Чернігів – Любеч відремонтовано мост у с. Старий Білоус.

1926 р., 18 квітня – на загальних зборах мешканців села прийнято рішення про організацію в селі ощадкаси.

1926 р., 14 травня – на загальних зборах мешканців села прийнято рішення про будівництво 2-х комплектної школи нового зразка.

1926 р., 28 серпня – на загальних зборах мешканців села приймається рішення надання допомоги голодуючим селянам Галіції.

1926 р., 3 жовтня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “на с.-г. виставці в Чернігові 26-27 вересня на ярмарковій площі с.-г. виставка Бобровицького району… не відставили якістю й селянські експонати, наприклад, з хуторів Шевченка, сел Нового та Старого Белоуса”.

1926 р., 14 листопада – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Святкування 9 роковин Жовтневої Революції цього року проведено врочисто. Жваву участь в переведенні свята брали члени осередків партії та комсомолу, вчительство з учнями та піонерами. Напередодні комсомол та піонери устаткували й відкрили в сельбудинку ленінський куток з портретом Ілліча, гаслами. Прикрашено також гарно було залю в сельбуді, зроблено арку. Увечорі 6-го в сельбуді учні поставили дуже цікаву п’єсу, проказували вірші, співали. Гарне враження зробила на присутніх батьків вечірка. Після вистави відбулося урочисте засідання представників сільради та инших організацій села, вчительства, курсантів Чернігівської Окрпатршколи с доповідями про Жовтень”.

1927 р., 26 березня – 29 травня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Пошесть на висипний тиф: На початку березня в с. Старому Білоусі… з’явилися зхорування на висипний тиф серед учнів школи цього села. Захворіло на тиф 15 душ. Старобілоуську школу, по згоді з Окрнаросвітою закрито. До Старого Білоусу надіслали епідемічний медичний загін для обслуговування хворих на дому та дезинфекції. В селі організовано сірну дезинфекційну камеру”. 2 квітня – хворих вже 28, більшість – учні. 29 травня – захворювання припинились.

1927 р., 17 травня – газета “Червоний стяг” повідомляє, що з дотації Наркомздоровля відпущено кошти на будування лазні та ремонт колодязів у Старому Білоусі.

1927 р., 13 вересня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “В ніч на 9 вересня з пасовиська вкрадено коня, який належав гр-ну с. Старий Білоус… І. Маслюку”.

1927 р., 30 грудня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Громадянин Старого Білоусу Артем Нехай на старому базарі зайшов до крамниці, залишивши біля неї коня з санями. Нехай пробув у крамниці не більше 5 хвилин, – а коли вийшов, то коня вже не було – його вкрали”.

1927 р., 31 грудня –у селі працює лікар Іваницький.

1928 р., 18 лютого – газета “Червоний стяг” повідомляє: “В сінцях хати Наталки Будаш в Старому Білоусі знайдено закопане немовлятко хлопчика. При допиті Наталки Будаш призналася в тому, що вона задушила немовлятко й закопала в сінцях”.

1928 р., 4 травня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Бобровицька райзасівтрійка оголосила догану сільзасівам… Старо-Білоуському… за несвоєчасне надіслання відомостів по засівкампанії та хлібозаготівлі”.

1929 р., квітень – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Піонерзагін с. Старий Білоус вносить на трактор “Діти Комуни” 5 карб.” (2 квітня); “Державний музей викликає президію комнезаму села Старого Білоуса організувати екскурсію селян до музею 1-го травня… Бажано було б, щоб у кожній групі екскурсантів було 50 душ” (27 квітня).

1929 р., 11 вересня – газета “Червоний стяг” повідомляє, що протягом серпня Старобілоуське споживче товариство повільно виконує завдання хлібозаготівлі: “Управам цих товариств Райспілка зробила зауваження”.

1929 р., листопад – грудень – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Вдень 13 листопада на вул. Шевченка ломовик Москаленко збив оглоблею та переїхав гр. с. Ст.-Білоус Грешну. Її відвезено до радлікарні” (17 листопада); “1-го грудня гр. Федоско М.П. з села Ст.-Білоуса скинув з воза гр. села Киїнки Штупуна О. і сам зник з конем у нарямку Білоуса” (6 грудня).

1929 р., 1 грудня – газета “Червоний стяг” друкує статтю “Що ми бачили на селі”, де критикується робота працівників сільської ради с. Старий Білоус: “Візьмемо Старий Білоус – тут, замість голови сільради та секретаря, знайдеш пару свиней, які доїдають рештки заготовленої картоплі. По сільраді вітео вільно гуляє. Треба підтягти таких робітників”.

1929 р., 20 грудня – відбулися загальні збори громадян присвячені питанню масової колективізації, де після доповіді присутні задавали питання: “Чому в Голландії родит 160 п с десятини, чи там живуть у колективі…; при організації колектива можна получити трактор?; будет ли применятся в колективе квалификация труда?”

1929 р., 23 березня – газета “Червоний стяг” друкує статтю “Свавільна руйнація пам’ятки старовини”, де зазначається, що Бобровицький райвиконком продав Киїнський трудовій артілі в с. Подусівці будинок ХVІІІ століття: “Все ж таки будинок цей ще зберіг основні архітектурні форми, зберігся льох, що має багацько спільного з будинком Кочубея в Батурині”.

1929 р., грудень – з матеріалів перевірки масової роботи Старобілоуської сільської ради бригадою організованою Чернігівським РВК: “Весь бюджет… сільради в минулому 1928/29 операційному році складався з таких статей прибутку: а) дотація РВК на паливо та освітлення в сумі 276; б) гроші за громадську лозу в сумі 400; в) орендна плата за сад, млин тощо – 210; г) гроші від самооподаткування (25 % від сільгоспподатку) в сумі 1546; д) гроші стягнуті за потрави в сумі 8…

Старобілоуське споживче товариство… працює крамниця… гамазей…

Прибутків сільрада має одержати протягом року 6100 крб. 41 коп. З них: а) 60 % від сільгоспподатку 2890 крб.; б) від самооподаткування 2300 крб. 41 коп.; в) різні прибутки (орендна платня, судова мита, штрафи тощо) – 910 крб. Бюджет цього року реальний, цілком погоджений з кошторисом. З 1 жовтня 1929/30 операційного року сільрада перешла на сільбюджет.

Антирелігійна робота в школі проводилась зовсім слабо… Ліквідація неписьменності поставлена більш-меньш задовольняюче. Зроблено облік неписьменних і в сучасний момент переводиться навчання, для чого виділено червоних ліквідаторів 30 чоловік з найбільш освічених громадян, які навчають 80 неписьменних.

Сельбуд та хата-читальня зовсім не працювали, стінгазета не випускалась, ніяких гуртків навіть на папері не було. Антирелігійної роботи теж ніякої сельбуд не провадив. З боку вчительства тільки один завшколою допомагає в роботі сільради частково, що ж до останніх, то вони не беруть ніякої участі в громадській роботі.

Охорона здоров’я: було переведено приміщення віспи, переводиться час від часу медогляд школярів. Раніш було влаштовано декілька доповідей на тему “Охорона здоров’я”, але за останній час ця робота зовсім завмерла.

Сільрадою в цьому році викрито головну банду, яку передано до рук адміністративних органів та забрано деяку зброю. Вносились постанови загальних зборів про заходи боротьби з хуліганством, а також сільрада на засіданні схвалила виявити весь карний елемент села та просити відповідні органи про виселення таких за межі України. Було накладено декілька штрафів за порушення зборів, за потрави та за зрив хлібозаготівель, за невідвідування пунктів ліквідації неписьменності. Коли релігійна громада почала складати списки віруючих, сільрада видала наказа про заборону цього, що й було припинено своєчасно. Обслуговування села юридичною допомогою зовсім не було. Є декілька справ судового характеру, які до цього часу не розглядались.

Громадські організації: КНС (комітет незаможних селян – А.К.) за соцстаном всі члени КНС розподіляються так: батраків зовсім нема, бідняків 98 чоловік та середняків 14. З них жінок 24… До цього часу ще не вся біднота втягнута до організації КНС. Неохоплені ще 63 бідняків.

При сільраді декілька років тому було засновано СТВ (сільськогосподарське товариство взаємодопомоги)… організація має 10 га поля, яке здає в оренду та частково засіває своїми силами. Є власні січкарня, за користування якою організація бере відповідну плату. Весь грошовий фонд СТВ використовується так: даються членам СТВ позики на різні терміни та в рідких випадках видаються безповоротні позики. Голова СТВ перевантажений іншими громадськими роботами, а тому не зможе надалі поставити роботу в організації як слід, а тому є пропозиція зняти з посади голови тов. Боброву та обрати нового голову.

Компанія по хлібозаготівлі переведено в цьому році з надвишкою, замість 2000 пудів внесено було 2200 пудів сільгоспподатку, завдання на село 4580 крб., не виплачено на 25.ХІІ.29 р. приблизно 300 крб”.

1930 р., 3 січня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Райвик відрядив на село робітничу бригаду перевірити роботу сільради та інших організацій. Гарні наслідки видно вже й тепер. Бригада широко з’ясувала людності завдання партії та радвлади щодо коликтивізації. В наслідок цього організувала один колектив садівничо-городницьке товариство та товариство “Молочар”. Бригада докладно перевірила, як працювала сільрада, зазначила хиби й дала дуже корисні вказівки на дальшу роботу. Вислухали ряд звітів різних громадських організацій, що теж поліпшило їхню роботу. Загальні збори виборців щиро вітали бригаду, яка струснула громадське життя на селі, дала йому потрібний напрям. Кожний селянин з прикладу переконався в тому гарному, що зроблено. Надалі треба також широко практикувати форми масової перевірки радянської роботи”.

1930 р., 12 лютого – у села завідувач хатою-читальнею працює Лимаз.

1930 р., 7 квітня – газета “Червоний стяг” друкує замітку дописувача “Робітник із 25 тисяч” про негаразди в селі Старий Білоус, де сільський голова Хрущ, голова споживтовариства Лимаз, продавець Масан, голова крамкомісії Комок весело святкували масляну: “Весела верхівка села й до засівної кампанії ставиться недбайливо. Треба звернути увагу на пияцтво хазяїнів села, бо це гальмує виконання чергових завдань”.

1930 р., 18 травня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Заготовляючи картоплю, молоко тощо, сільрада іноді доводить пляни до двору й середніків, наприклад, до двору гр. К. Ещенка (картопля, 10 пудів молока тощо). Ещенко має 3 дес. землі, трохи сіножаті, с.-г. податку платить трохи більше 10 карб. Це господарство середняцьке, а не куркульське й доводити заготівлі до такого господарства обов’язковим порядком невірно”.

1930 р., 26 липня – газета “Червоний стяг” повідомляє, що в Подусівці діє піонерський табір, де за одну зміну проводять літо 300 пролетарських дітей. А вже 2 серпня друкується наступна публікація про табір: “На зборах батьків у Підусівці підсумували наслідки перебування в лісній оздоровчій колонії першої зміни дітей. Збори визнали, що не вважаючи на намагання місцевої обивательщини зірвати оздоровлення пролетарських дітей через поширення різних брехливих чуток, наслідки показали, що діти в колонії загартувались, зміцнили своє здоровя, збільшили свою вагу на 5–11фун.”.

1930 р., 20 серпня – газета “Червоний стяг” повідомляє, що радгосп “Підусівка” закінчив обмолот урожаю: “Тепер радгосп готується до осінньої сівби: вже зорали ріллю й відремонтували потрібний реманент”.

1930 р., 22 вересня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “В с. Старий-Білоус розповсюджено позики “П’ятилітка за чотири роки” тільки на 1443 карб., замість 3625 карб. За пляном. Треба вжити заходів до негайного виконання планового завдання”. 5 жовтня ситуація змінюється: “За пляном треба було поширити позики на 36 25 карб., а на 1 жовтня поширено вже позики на 2390 карб., це доводить, що контрагенти працюють досить добре”.

1930 р., 5 жовтня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Завдання хлібозаготівель на 1 жовтня сільрада виконала на 75 проц. і крім того заготовлено ще картоплі 3693 пуди. Сільрада повинна напружити всі зусилля на 100 проц. Виконання хлібозаготівель у строк”. Про м’ясозаготівлю: “Контрольне завдання м’ясозаготівель сільрада виконала тільки на 50 проц. М’ясоконтрактацію теж цілком не виконано. Сільрада повинна не потурати куркулеві, а вжити рішучих заходів, щоб вчасно й цілком виконати планове завдання” (12 жовтня).

Про загальні збори селян: “Загальні збори селян ухвалили самооподаткуватися на 90 проц. с.-г. податку. Селяни Радянської Слободи, Ст.-Білоуської сільради ухвалили самооподаткування на 100 проц. с.-г. податку”.

1930 р., 15 жовтня – газета “Червоний стяг” на Червону Дошку заносить Старо-Білоуську сільську раду: “виконала плянове завдання на 93 проц. та підтяглася в справі примушення куркульсько-заможницької верхівки здати товарові лишки, знімаємо з чорної дошки”.

1930 р., 17 листопада – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Старо-Білоуська, Бобровицька, Макишінська та Седнівська сільради дають приклад правильного виконання директив уряду щодо зяблевої оранки. У цих сільрадах вживають рішучі заходи до тих господарств, що не виконують доведених до двору завдань оранки на зяб. Вони вже склали кілька актів за невиконання твердих завдань на відібрання землі й сільгоспреманенту”.

1930 р., 17 грудня – з повідомлення в газеті “Червоний стяг”: “Вже 10 днів не працює лікнеп, до школи ніхто не зявляється – нема гасу. Школа малописьменних та неписьменних почала роботу в листопаді. Повинні були навчатися 40 душ, але відвідують школу тільки 17, а тепер і ті покинули ходити. Багато разів учителі повідомляли про зрив лікнеп навчання, але сільрада не звертає на це ніякої уваги”.

1931 р., 22 березня – з протоколу засідання президії сільради: “Слухали: інформація т. Дубини про продаж куркульських господарств з прилюдних торгів які призначені на 23.ІІІ.31 р., де поруч з цим підкреслює та звертає увагу на утворений колгосп, який за відсутністю помешкань немає змоги усуспільнити робочу худобу, що з’являється тормозит налагодження як справи дальнішого розвитку колективізації так і роботи колгоспу.

Ухвалили: заслухав інформацію про продаж куркульських господарств з прилюдних торгів, урахувати становище утвореного колгоспу в якому бракує як помещения так і фуражного фонду, тому на підставі згаденого все описане на продажу майна куркулів Сидоренка Н.Ф. та Нехая В.С. передати по оцінці колгоспу імені Більшовик надав термін платежів, на що прохати РВКа з усим погодитися”.

1931 р., 15 травня – газета “Червоний стяг” повідомляє, що “Кепсько… поставилися до лікнепроботи… Ст.Білоуська сільради”.

1931 р., 2 вересня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Підусівська колонія за пляном має засіяти 176 га жита та 10 га пшениці. Робітники колонії почали готувати грунти під озимину – зорано 80 га, почалася очистка насіння. Кращих ударників осінньої сівби та збиральної кампанії премійовано. Видано 10 премій, з них 2 грошові. Премії заохочують робітників колонії до справді ударної, зразкової роботи й під час осінньої сівби”.

1931 р., 7 вересня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “В села Ст.Білоус сельрада та осередок КСМ серед допризовників провадять роз’ясну роботу. Вилучено позбавлених та тих, що перебувають під слідством. Зі складу допризовників неписьменні ліквідували свою неписьменність. Погано тільки те, що серед них нема жодного комсомольця. Партосередок та КСМ організація не провели серед них відповідної роботи. Треба тепер же партосередку та КСМ розгорнути виховну роботу серед нового поповнення”.

1931 р., 9 вересня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Осінню сівбу в Ст.Білоусі ще досі не розгорнули. Колгоспи 7/ІХ засіяли лише 40 га, а треба за пляном засіяти по сільраді 500 га. Сільрада та колгосп повинні по-бойовому розгорнути засівну кампанію, мобілізувати всі сили, щоб забезпечити вчасний засів озимини”.

1931 р., 12 вересня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “В с. Ст.Білоусі плян самооподаткування прийнято на 100 відс. від с.-г. податку. Сільрада ще не роздала карток по дворах, не розгорнула масової роботи серед одноосібників про значення самооподаткування тощо. Надходжень жодних нема. Таким волячим темпам треба покласти край”.

1931 р., 29 вересня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Старо білоуський колгосп “Більшовик” має 5 га засіву картоплі. Картопля законтрактована. Управа колгоспу не організувала по-бойовому копання картоплі. Досі викопано тільки 2 га, а в рахунок контрактації здано лише 22 цент. картоплі. Надходить холодна погода. Управа колгоспу повинна мобілізувати всіх колгоспників на копання картоплі, найближчими днями закінчити копання та виконати цілком завдання контрактації”.

1931 р., 2 листопада – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Ст. Білоуський колгосп “Більшовик” організовано в лютому ц.р. з 46 господарств. Переборовши організаційні та господарські труднощі куркульські та опортуністичні перепони колгосп добився бойового виконання плянів політично-господарських кампаній. Колгосп уперто бореться за розгорнення подальшої колективізації села – на осінню засівкампанію до колгоспу увійшло ще 98 одноосібних бідняцько-середняцьких господарств. За допомогою колгоспників с.-г. артілі “Більшовик” в с. Ст.Білоусі засновано новий колгосп – “3-го вирішального року п’ятирічки”, що об’єднує 60 господарств. Плян хлібозаготівлі колгосп “Більшовик” виконав на 105 відс., картоплезаготівлі – на 100 відс.”.

1931 р., 7 листопада – газета “Червоний стяг” друкує малюнок кращого ударника з колгоспу “Більшовик” Павла Степановича Нехая.

1932 р., 29 лютого – друкується малюнок колгоспниці-старости курсів дитячих ясел М.В. Бобрової, яка оголосила себе ударницею на весняну кампанію.

1932 р., 6 квітня – на пленумі сільради приймається постанова про відкриття дитячих ясел 139.

1932 р., 20 квітня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Колгосп “Більшовик” Ст.-Білоуської сільради забезпечений насінням картоплі тільки на 85 відс., решту колгосп дістане через позичку в колгоспників. Окремі колгоспники вже почали вносити до фонду посіву насінну картоплю”.

1932 р., 8 серпня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “В селі Старо-Біловусі збори активу вже обговорили та опрацювали плян хлібозаготівель цього року. Збори ухвалили: плян прийняти та повести серед колгоспників і одноосібників масову роботу за ударне виконання пляну”.

1932 р., 20 серпня – з протоколу засідання президії сільради: “інформація голови колгоспу “Більшовик” Нехая П.С., справа в закінченні збиральної кампанії в загрозливому становищі, а саме скошеного жита не згребеного 15 га, овса біля 45 га та віки біля 20 га та зазначив що це сталося з занедбаного керівництва з боку окремих членів управи та те, що на 50 % серед колгоспників нема виходу на роботу” 140.

1932 р., 24 серпня – з постанови президії сільради: “ІV. Натиснути на куркульсько-зажиточну верхівку села та примусити її виконати тверді завдання шляхом опису та продажу майна, конфіскацією всього врожаю та прохати районний народний суд негайно розглянути справу на злосних не здавців хлібозаготівлі, на місці в показовому порядкові. VІ. Покласти цілковиту відповідальність в плоть до придання суду на прикріплених членів сільради до кутків” 141.

1932 р., 25 серпня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Колгоспи Старо-Білоуса, ліквідуючи хиби в організації праці, розгорнули підготовку до осінньої сівби. Виявлено та відремонтовано ввесь наявний посівреманент. Обмолочено на насіння 40 центнерів. Ця кількість забезпечує колгоспи “Більшовик” та “Червона зірка” повністю. Насіння все перечищено. Розпочали масову оранку під озимину. Колгоспи сьогодні розпочинають сівбу”.

1932 р., 28 серпня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Ганебно відстають одноосібники Старо-Білоуса у виконанні хлібозаготівель. Річний плян з хліба вони виконали лише на 3 відс. Масової роботи серед одноосібників не проводять. Сільрада, актив села, колгоспи повинні розгорнути масову роботу навколо хлібозаготівель, рішуче натиснути на кулькульсько-заможницьку верхівку села, примусити її негайно здати хліб за твердими завданнями”.

1932 р., 8 вересня – газета “Червоний стяг” повідомляє: “Колгосп “Червона зірка” Старо-Білоуської сільради добре впорується з завданнями політично-господарських кампаній – сівба, збиральна, обмолот, хлібозаготівлі. Але колгосп виконав план сінозаготівлі тільки на 40 відс. Управі колгоспу на цю відсталу ділянку своєї роботи треба звернути особливу увагу. Плян сінозаготівлі колгосп мусить виконати. Нема чого відволікати здачу сіна”.

1932–1933 рр. – жертвами Голодомору стали 81 мешканець села 142. Надруковані спогади жителів села про ті події Є.Г. Іваненко, М.І. Сміян, М.Т. Глеба, М.М. Нехай.

Зі спогадів М.І. Сміян: “На той час проходила колективізація в селі. Частина людей боялися колективного ведення господарства і залишались одноосібниками. Уряд їх вважав ворогами – куркулями. І було гасло на основі суцільної колективізації ліквідувати куркуля, як клас. Такі господарства обкладалися непосильними податками, а за несплату їх виставляли на аукціон, продавали все, що у них було і висилали на примусові роботи в Сибір. Та найстрашніші часи були у 1932–1933 рр. Восени 1931 р. таким господарям доводили план: скільки вони повинні посіяти і який податок повинні сплатити в 1932 р. не встигли сплатити доведений податок, як доводили новий, зустрічний податок, за зустрічним ішов третій профподаток. Добре було, якщо хто після другого встигав посіяти озимину, бо третій податок люди не в силі були сплатити. В селі створювали бригади, які робили обхід по дворах і забирали все, що потрапляло під руку: зерно, овочі, худобу. Вже на зиму люди лишалися, як казали, з половою і соломою. Найстрашніша для людей була весна 1933 р. Так, в сім’ї Єщенко Марії Гаврилівни померли 4 члена сім’ї: батько і 3 сестрички. Така сім’я була не поодинока. Від голоду потерпали і колгоспні сім’ї, адже колгоспники теж обкладалися непосильними податками, а на зароблені трудодні вони одержували копійки. Та все ж для дітей колгоспників колгоспи влаштовували їдальні. В нашому колгоспі головою колгоспу був єврей Могилянський, який сприяв влаштуванню їдалень не тільки для дітей колгоспників, а й для знедолених дітей “куркулів”. Найбільше потерпали від голоду старі й немічні люди. За їх рахунок рятували дітей. Їли молоді пагони липи, різне коріння рослин, збирали рештки гнилих овочів – картоплі, буряків”.

У державному архіві Чернігівської області зберігаються документи про смерть жителів села за 1932–1933 рр. У актових записах вміщуються різні формулювання причин смерті людини. Значна кількість карток немає таких записів: 28 березня 1933 р. помирає у віці 21 року В.С. Єщенко – причина смерті не вказана; М.О. Березовська помирає 31 березня 1933 р. у віці 22 років – здійснюється запис про причини смерті “невідомо”; помирає В.І. Єрмоленко 12 червня 1933 р. у віці 53 років, а запис свідчить, що людина померла від старості; від старості в віці 50 років помирає 2 липня 1933 р. І.С. Приходько 143.

1933 р., 17 липня – газета “Більшовик” повідомляє: “Колгосп “Більшовик” Ст.-Білоуської сільради цілком закінчив поління льону та картоплі. Бригадир Гарбуза так організував роботу в своїй бригаді, що колгоспники перевиконували норми виробітку, дбали за якість роботи”. 5 серпня газета друкує малюнок: одноосібник Федорченко Cтаро-білоуської сільради (приміська смуга) одержує довідку та гроші на зсиппункті за зданий хліб.

1933 р., 2 жовтня – газета “Колгоспна перемога” повідомляє, що постановою президії міськради “за виконання повнотою у визначений термін осіньої сівби та за дострокове виконання хлібопоставки державі, за форсування зяблевої оранки і належну підготовку до зимівлі та розвиток тваринництва, підвівши під нього достатню кормову базу – преміювати…” голову Ст. Білоуського колгоспу “Більшовик” Могилянського 100 крб. та путівкою на курорт.

1933 р., 17 грудня – газета “Колгоспна перемога” повідомляє, що відкрито одномісячні курси для бригадирів рільництва.

1933 р., 23 грудня – газета “Колгоспна перемога” друкує виступ колгоспниці Бобрової з колгоспу “Більшовик” на першому зльоті колгоспниць-ударниць Котівської МТС: “Я дивуюся, як підкуркульниці сьогодні опинилися серед ударниць-колгоспниць?! Одна з них казала, що нема ніякої моживості використовувати корів, неправда, – ще не було таких постанов і директив від партії, яких би не можна було б виконати, які-б шкодили колгоспному будівництву. Наш колгосп минулого року працював погано, але декілька разів жінки збиралися, обговорювали скрутне становище колгоспу, активність жіноцтва збільшилася, з нами тепер в колгоспі розмовляють інакше, бо управа колгоспу і колгоспники побачили що жінка в колгоспі – це велика сила і що ми здатні вивести колгосп з прориву. Доповідач сказав, що ми повинні взяти під свій догляд корів, навчити їх ходити в плузі, – і ми це зробимо наближчих же днів. Політвідділ допоможе нам провести культуру. Али ці досягнення не припинять нашої активності, ми докладемо всіх зусиль, щоб весну 34 рокупровести по-більшовицькому, і під проводом політвідділу це зробимо”.

1934 р. – збудовано сільський клуб та бібліотеку.

1934 р., 23 лютого – газета “Колгоспна перемога” друкує фото ударниці колгоспу “Більшовик” М. Логвиненко.

1934 р., 8 березня – газета “Колгоспна перемога” друкує фото ударниць та орачів колгоспу “Більшовик” Ткаченко, Масан Насті, Єщенко Олександри, Грушної Олександри, зав.дитяслами Бобрової Марфи, ударниці огородної бригади Єщенко Мотрі.

1934 р., 1 травня – газета “Колгоспна перемога” повідомляє, що на районну Дошку пошани занесено колгосп “Більшовик” (голова Семенов).

1934 р., 28 липня – обласна газета “Більшовик” друкує матеріали про колгосп с. Старий Білоус “Більшовик”.

1934 р., 2 серпня – газета “Колгоспна перемога” друкує фото активної учасниці збирання колосків у колгоспі “Більшовик” піонерки Ольги Соколенко.

1934 р., 6 липня – газета “Колгоспна перемога” повідомляє, що колгосп “Більшовик” першим у районі розпочав виконання хлібопоставок.

1934 р., 24 жовтня – газета “Колгоспна перемога” друкує фото та виступ голови колгоспу “Більшовик” Семенова на п’ятому зльоті колгоспників-ударників Чернігівської приміської смуги: “В колгоспі “Більшовик” минулого року колгоспники одержали на трудодень по 2 кгр., а цього року одержують по 3 кгр., але, коли минулого року колгоспники зерно одержали поганої якості (пріле), то цього року вони одержали зерно цілком сухе, а також колгоспники одержали картоплю, сіно, солому й це все завезено кожному до двору. Тепер вже треба нам приступати до складання виробничих планів, розгортати культмасову роботу хат-лабораторій, покращити догляд за худобою та гарно підготуватися до наступного року”.

1934 р., 7 листопада – газета “Колгоспна перемога” повідомляє, що у селі збудовано колбуд на 300 чол. та 4 кімнати.

1934 р., 12 листопада – газета “Колгоспна перемога” повідомляє, що за гарну організацію у виконанні плану маслопоставок Чернігівський маслопром преміював голову Ст.-Білоуської сільради.

1935 р., 14 вересня – обласна газета “Більшовик” друкує фото гармоніста колгоспу “Червона зірка” комсомольця-ударника Федіра Федорченка.

1936–1938 рр. – необґрунтовано репресовані: 

Франц Станіславович Сливинський (1886–1936) – з с. Ст. Білоус, машиніст, реабілітований у 1989 р. З довідки Державного архіву Чернігівської області: “Сливинський Франц Станіславович, народився 16 січня 1886 року, уродженець с. Гатище Троянівського району Вінницької області, мешканець с. Старий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, поляк, громадянин УРСР, безпартійний, освіта – нижча, за соціальним походженням – селянин-бідняк, за соціальним положенням – робітник. З 25 вересня 1931 року по лютий 1935 року працював машиністом в депо ст. Шепетівка, а з 9 березня 1935 року – в депо ст. Чернігів. Заарештований 12 лютого 1936 року. Звинувачувався у злочинах, передбачених ст. 54-10 КК УРСР, у систематичному проведенні антирадянської агітації. Утримувався під вартою у Чернігівській в’язниці. В протоколі допиту від 12 лютого 1936 року, зі слів заарештованого вказано, що він працював з 1902 року по 1922 рік на Закавказькій залізниці, а з 1922 року по 1928 рік у Троянівському районі Вінницької області на лісорозробках, потім з 1928 року по 1931 рік у м. Казатині на різних тимчасових роботах. Постановою особової наради при НКВС УРСР від 10 березня 1936 року Сливинський Франц Станіславович засуджений до заслання разом з сім’єю (дружина та донька) у Казахстан на три роки, рахуючи термін з 12 лютого 1936 року. Висновком заступника прокурора Чернігівської області від 26 липня 1989 року Сливинський Франц Станіславович реабілітований на підставі ст. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1989 р. “Про додаткові заходи, щодо встановлення справедливості до жертв репресій, які мали місце в період 30-40-х та на початку 50-х років”.

Іван Якович Лимаз (1915 р.н.) – з с. Ст. Білоус, червоноармієць 168-го артполку, у 1937 році вироком суду засуджений на 5 років за те, що “среди красноармейцев 168 артполка проводил контрреволюционную агитацию, одобряя действия фашистов расстрелянных изменников родины, всячески идеализировал таковых среди красноармейцев”. Під час слідства встановлено, що І.Я. Лимаз ховав у себе портрет репресованого маршала Тухачевського: “Портрет вырезал из книги “Полководцы РККА”, хранил у себя и на полигоне этот снимок показывал красноармейцам… и только по требованию комвзвода Букова и мл.командира Шапиро, Лымаз снимок врага народа таковым отдал и с иронией заявил: “Только портрет, я могу сдать и комсомольский билет тоже”.

Борис Нестерович Пузей (1917 р.н.) – з с. Ст. Білоус, студент першого курсу Чернігівського учительського інституту, 07.09.1937 року засуджений на 5 років за те, що “проводил среди студентов литературного отдела контрреволюционную пропаганду”. Про себе Б.Н. Пузей казав наступне: “В комсомоле с 1931 года, но программы не разделял… Работал учителем в с. Клочков, уволился – не хотел портить детей своими взглядами… Настроения у меня антисоветские, но я о них ни с кем не говорил и никому их не высказывал… Я отдельным студентам высказывал свое мнение о том, что в настоящее время при Советской действительности, человек не имеет своего лица, человек превращен в машину как средство или орудие для создания коммунизма, на основе этого я делал вывод об отсутствии при советском строе гуманного отношения к человеку”.

У матеріалах справи знаходимо свідчення студентів про його “контреволюційну пропаганду”: “Быстрые темпы социалистического строительства лишат людей уюта и отдыха. Человек спокойно не живет. Современное общество ничего полезного не дает и трудящиеся угнетаются… Продовольственные затруднения в 1933 году были вызваны партией и правительством сознательно с той целью, чтобы дать понять колхозникам о необходимости работать в колхозах и не задумываться о прошлом… Вожди партии малодушные люди, которые никакого внимания не обращают на личные интересы и нужды людей… Комсомол это организация куда вступают для того, чтобы добиться карьеры… Я сам для этой цели также вступил в комсомол… Современное общество не дает свободно жить… Трудящиеся и при социализме трудящиеся еще больше угнетаются. Цели в жизни нет. Никакой… Конституция ничего хорошего не дает все это пустые обещание положения трудящихся масс не улучается и ни какой пользы народу от социализма нет… Разве мы так счастливы и весело живем уже, что благодарят тов. Сталину. Я ничего хорошего не вижу в данном обществе, наоборот жизнь сейчас угнетенная”.

Олена Олександрівна Локоть (1906 р.н.) – народилася в с. Андроніки, Щорського району, Чернігівської області. Проживала в с. Старий Білоус. У листопада 1937 року працювала вчителької Старобілоуськії школи. 23 вересня 1937 рокі за звинуваченням у націоналістичній діяльності заарештували її батька викладача Ніжинського інституту Олександра Васильовича Локтя. Своє ставлення до цієї події Олена Олександрівна почала висловлювати на папері. У вересні 1938 року заарештована за те, що “будучи антисоветски настроенная лично написала несколько листовок в резко выраженной антисоветской форме с целью распространения”. З матеріалів справи дізнаємося про погляди Олени Олександрівни: “Примерно с весны 1938 года у меня сложились антисоветские убеждения… свои антисоветские настроения стала применять в изложении на бумаге виде стихов в резко выраженной антисоветской форме. Настроения развивались самостоятельно. Написала три антисоветских стихотворения и одну рукопись прозаической формы антисоветского содержания… Написала несколько антисоветских частушек и стихов под заглавием “Избирательные частушки”. Распространять намерения не имела… Я не против всей советской системы, а имею ввиду отдельные действия советской власти, против которых я и протестую. В данном случае, я под впечатлением своих личных переживаний изливала свои настроения…”. Також вона написала п’єсу на одну дію “Медицинский метод или Консилиум”. На питання слідчого про те, хто був прототипом персонажів п’єси, Олена Олександрівна відповіла: “Действующие лица мною взяты в собирательной форме. Под “Коновалом” я подразумеваю террористов, а в данном случае, в советских условиях, я имею ввиду органы НКВД. Под типом врага я имею ввиду людей гуманистов, выступающих против террора, а в данном случае против существующих советских порядков. Под пациентом я имею ввиду весь советский народ”. Обласним судом засуджена на 10 років позбавлення волі.

1936 р., 12 травня – обласна газета “Більшовик” друкує фото та коментар: “Найдисциплінованіша ланка у колгоспі “Більшовик” (с. Старий Білоус, Чернігівської приміської смуги) це ланка № 4 другої бригади, ланкова-комсомолка Сірик Уляна. Її ланка завжди своєчасно виходить на роботу, добре і організовано працює. Зараз ланка садить картоплю. На фото: ланкова-комсомолка Сірик підносить до орачів картоплю. Фото Копніка”.

1936 р., 14 травня – обласна газета “Більшовик” друкує фото та коментар: “Колгоспі “Більшовик” (с. Старий Білоус, Чернігівської приміської смуги), маючи за планом посадити 50 га картоплі, вирішив посадити 60 га. Усі 4 бригади зараз садять картоплю. На фото: друга ланка другої бригади садить картоплю. Фото Г. Копкіна”.

1936 р., 22 травня – обласна газета “Більшовик” друкує фото та коментар: “Колгоспі “Більшовик” (с. Старий Білоус, Чернігівської приміської смуги) відкрив дитячі ясла, куди тепер, щодня ідучи на роботу, колгоспниці приносять своїх дітей. У яслах є іграшкита книжечки, якими забавляють дітей виховательки Дубровна С. та Лимаз О. На фото: Діти на піщаній площадці. Фото Копкіна”.

1937 р., 16 та 26 серпня – районна газета “Червоний прапор” у статті “Зволікають хлібоздачу” вказує: “Але колгоспи… “Червона зірка” с. Ст. Білоус заважають вийти району в шеренги передових районів області. Чим можна пояснити те, що ці колгоспи ще й досі не приступили до виконання хлібопоставки? Лише тим, що керівництво в них хворіє на безтурботність, вкрай погано організували молотьбу і неприпустимо зволікають хлібопоставки” (16 серпня). З наступної публікації: “Ці колгоспи порушують встановлені партією та урядом строки і тягнуть район донизу у виконанні першої заповіді товариша Сталіна” (26 серпня).

1937 р., 21 серпня – районна газета “Червоний прапор” друкує лист Мневця “Радіо мовчить”: “В селі Старий Білоус є 40 радіотрансляційних точок. Але біда в тому, що з першого травня цього року не чути радіо. Село всього лише за 5 клм. від Чернігова. Неодноразово вже колгоспники зверталися до чернігівського радіовузла, але все марно. Радіо хрипить, а почути нічого не можна. Колгоспники обурені з такого неуважного ставлення до їх вимог, радіо треба налагодити негайно”.

1937 р., 2 листопада – районна газета “Червоний прапор” друкує склад дільничних виборчих комісій по виборах до Верховної Ради СРСР: Виборча дільниця по виборах до Ради Союзу № 234 і по виборах до Ради Національностей СРСР № 894: Село Старий Білоус, старобілоуської сільради. Голова комісії – Сидоренко Грицько Степанович – від Комуністичної організації Чернігівського району. Заступник голови комісії – Лазаренко Олександра Матвійовна – від організації Ленінської комуністичної спілки молоді при колгоспі «Більшовик», село Ст. Білоус. Секретар комісії – Мисник Василь Федорович – від первинної Комуністичної організації чернігівської райспоживспілки. Члени комісії: Гліб Борис Яковлевич – від організації Ленінської комуністичної спілки молоді при колгоспі «Більшовик», село Старий Білоус; Пузей Степан Дмитрович – від колгоспу «Більшовик», село Старий Білоус; Бірюк Ганна Марківна – від організації Ленінської комуністичної спілки молоді при колгоспі «Більшовик», село Старий Білоус; Гарбуза Наталка Семенівна – від колгоспу «Більшовик», село Старий Білоус.

1937 р., 10 грудня – районна газета “Червоний прапор” повідомляє про мітинг у селі: “На мітингу в колгоспі “Більшовик” ст.білоуської сільради старий колгоспник т. Сом заявив:

– За партію, за нашу рідну партію та її вірних синів я віддам свій голос. Я буду голосувати за наших сталінців товаришів Михайлова і Татаренка, які все життя своє віддають за справу комунізму”.

1938р., 4 березня – районна газета “Червоний прапор” повідомляє, що в селі проведено 1-й колгоспний шаховий турнір серед жінок. Вербицький дав сеанс на 15 дошках, виграв 15 партій.

1938 р., 28 березня – районна газета “Червоний прапор” повідомляє, що в колгоспі “Червона зірка” розпочали оранку під ярі культури, виорано 14 га, кращі орачі О.П. Вінник та І.П. Федорченко.

1938 р., 10 та 16 травня – районна газета “Червоний прапор” повідомляє про виборчі дільниці по виборах до Верховної Ради УРСР.

Ст.-Білоуська виборча дільниця № 42 – територія колгоспу «Більшовик» та будинок відпочинку. Центр – приміщення колбуду. Радянська слобідська виборча дільниця № 43 – територія колгоспу «Червона зірка». Центр – приміщення контори колгоспу. Подусівська виборча дільниця № 52 – територія Подусівського Тубсанаторія. Центр – їдальня санаторія.

Виборча дільниця по виборах до Верховної Ради УРСР № 42: село Ст.-Білоус, ст.-білоуської сільради. Голова комісії – Приходько Петро Іванович – від первинної комуністичної організації при Райспоживспілці. Заступник голови комісії Пархоменко Михайло Демидович – від організації Ленінської Комуністичної Спілки молоді при колгоспі «Більшовик», село Ст.-Білоус. Секретар комісії – Ніговський Борис Олександрович – від профорганізації працівників початкових та середніх шкіл, село Ст.-Білоус. Члени комісії: Гарбуза Меланья Максимівна – від Ленінської Комуністичної Спілки молоді при колгоспі «Більшовик», село Ст.-Білоус; Пузей Степан Дмитрович – від колгоспників колгоспу «Більшовик», село Ст.-Білоус; Логвиненко Іван Павлович – від колгоспників колгоспу «Більшовик», село Ст.-Білоус; Гарбуза Наталка Семенівна – від колгоспників колгоспу «Більшовик», село Ст.-Білоус; Глеб Борис Яковлевич – від колгоспників колгоспу «Більшовик», село Ст.-Білоус; Корма Михайло Никифорович – від колгоспників колгоспу «Більшовик», село Ст.-Біолоус; Лазаренко Олександра Матвійовна – від організації Ленінської Комуністичної Спілки молоді при колгоспі «Більшовик», село Ст.-Білоус.

1938 р., 21 червня – обласна газета “Більшовик” друкує фото та коментар: “Кращі ланкові-стахановки з колгоспу “Більшовик” Галя Боброва (зліва) і Параска Єщенко (с. Старий Білоус, Чернігівський район). Фото З. Кругерського”.

1938 р., 30 червня – районна газета “Червоний прапор” друкує статтю Гребельного “Ст.-Білоуська виборча дільниця № 42 о 6 годині ранку”: “Рівно о 6-й годині ранку 26 червня розпочала свою роботу дільнична виборча комісія. Ще багато часу до початку голосування, а вже біля приміщення виборчої дільниці багато виборців у святковому вбранні. В 6 годин першим одержує бюлетень і конверт колгоспник Журид Іван, який говорить «я колишній бідняк, якого куркулі-кровопивці вважали за ніщо. Дякуючи Комуністичній Партії і її вождю товаришу Сталіну я живу заможно, культурно і свій голос віддаю за Комуністичну Партію і її вождя товариша Сталіна – творця радісного, щасливого життя і за кандидата сталінського блоку комуністів і безпартійних тов. Кузнєцова М.Г. За ним голосує робітник залізничник Ткаченко Володимир і інші. Дві автомашини підвозили до виборчої дільниці стариків і старух. Цілий день грала гармошка, патефон. Працював буфет. Веселилися виборці, до пізньої ночі, гучно лунали пісні про товариша Сталіна, про радісне, щасливе, заможне життя”.

1939 р., 30 березня – районна газета “Червоний прапор” повідомляє: “Організовано розпочав польові роботи колгосп “Більшовик” Ст.-Білоуської сільради. За три дні колгосп повністю закінчив посів конюшини по озимині на площі в 30 га. Колгоспники Журба П., Нехай І., Єщенко М., Пузай Н. на посіві конюшини виконали норму виробітку”.

1939 р., 14 квітня – районна газета “Червоний прапор” повідомляє: “Готуючись до наступного призову до лав Робітничо-Селянської Червоної Армії і Військово-Морського Флоту, допризовники села Ст.-Білоус зобов’язались добре опанувати бойову і політичну підготовку, до 10 травня всім здати норми на оборонні значки Ворошиловський стрілок і ГТО, а також на 75 проц. на значок ППХО, оборудувати в колгоспі «Більшовик» санпост. Допризовники села Ст.-Білоус викликали на соцзмагання допризовників н.-білоуської сільради”.

1939 р. – відкрито амбулаторію, яка обслуговувала 9 навколишніх сіл. З 1955 р. ФАП.

1939 р. – неповна школа реорганізована в середню.

1939 р., 22 квітня – районна газета “Червоний прапор” друкує статтю “Колгоспники їдуть на Далекий Схід”: “Але, на жаль, ще не всі керівники колгоспів та сільрад зрозуміли всю важливість і значення великої справи організованної посилки колгоспників для роботи в нашу ростущу промисловість. Так, в колгоспах сільрад Н.-Білоус, Ст.-Білоус голови колгоспів та сільрад зовсім не проводять ніякої масово-роз’яснюючої роботи в справі організації набору робочої сили для нашої промисловості. В наслідок чого в цих колгоспах не надіслано на роботу в промисловість жодного колгоспника, а бажаючих тут знайдеться не мало”.

1939 р., 8 травня – районна газета “Червоний прапор” інформує про відкриття дитячих ясел у колгоспах району. Також, відзначаються колгоспи, які не готуються до відкриття дитясел: “Зайняли собі під квартиру приміщення дитясел голови колгоспів… с. Ст.-Білоус “Більшовик” (голова Товстенко)”.

1939 р., 30 жовтня, 3 та 4 листопада – районна газета “Червоний прапор” друкує склад Ст.-Білоуської дільничної виборчої комісії по виборах в обласну, районну і сільські ради депутатів трудящих.

Ст.-Білоуська сільська виборча комісія: Голова комісії Лимаз Олександр Федорович – від комуністичної організації Чернігівського району. Заступник голови комісії Лазаренко Олександр Максимович – від колгоспників колгоспу «Більшовик». Секретар комісії Ніговська Тамара Миколаївна – від профспілки працівників початкових і середніх шкіл с. Ст.-Білоус. Члени комісії: Лазаренко Ганна Олексійовна – від колгоспників колгоспу «Більшовик»; Соколенко Михайло Сергійович – від колгоспників колгоспу «Більшовик».

45. Ст.-Білоуська окружна виборча комісія: Голова комісії – Єщенко Андрій Іванович – від колгоспників колгоспу «Більшовик»; заступник голови комісії – Гречка Василь Микитович – від колгоспників колгоспу «Більшовик»; секретар комісії – Комок Іван Петрович – від колгоспників колгоспу «Більшовик». Члени комісії: Хрущ Настасія Миколаєвна від комсомольської організації при колгоспі «Більшовик»; Нехай Мотря Васильовна – від колгоспників колгоспу «Більшовик».

46. Ст.-Білоуська окружна виборча комісія: Голова комісії – Молош Володимир Кирилович – від комсомольської організації при колгоспі «Більшовик»; заступник голови комісії – Масік Павло Степанович – від колгоспників колгоспу «Більшовик»; секретар комісії – Якуш Орина Михайлівна – від профспілки початкових і середніх шкіл. Члени комісії: Любчик Павло Михайлович, від колгоспників колгоспу «Більшовик»; Пузій Марія Семенівна – від колгоспників колгоспу «Більшовик».

Ст.-Білоуська дільнична виборча комісія № 1: голова комісії – Лісова Юлія Трохимівна – від районної комуністичної організації; заступник голови комісії – Петрушко Олексій Осипович – від колгоспників колгоспу «Більшовик»; секретар комісії – Пузій Гаврило Дмитрович – від колгоспників колгоспу «Більшовик». Члени комісії: Лазаренко Олександра Матвійовна – від комсомольської організації при колгоспі «Більшовик»; Бирюк Ольга Єфимівна – від колгоспників колгоспу «Більшовик»; Нехай Аксентій Степанович – від колгоспників колгоспу «Більшовик»; Журба Ольга Романівна – від колгоспників колгоспу «Більшовик»; Єщенко Христя Михайлівна – від колгоспників колгоспу «Більшовик»; Лимаз Осип Іванович – від комсомольської організації при колгоспі «Більшовик».

1939 р., 16 листопада – районна газета “Червоний прапор” повідомляє: “Колгоспники та радянська інтелігенція села Ст.-Білоус 13 листопада зібрались на збори, щоб висунути кандидата у депутати до Чернігівської районної Ради депутатів трудящих. В своєму виступі тов. Ніговський заявив – до кандидатів в депутати Чернігівської районної Ради ми повинні висунути кращих синів і дочок блоку комуністів і безпартійних, я висуваю кандидатом в депутати до районної ради завідуючого Чернігівським районним відділом народної освіти тов. Зубатенка Миколу Васильовича. Загальні збори колгоспників і радянської інтелігенції одностайно ухвалили висунути кандидатом у депутати до районної Ради тов. Зубатенка Миколу Васильовича”.

1939 р., 22 листопада та 24 грудня – районна газета “Червоний прапор” повідомляє про обрання депутатів Чернігівської районної ради депутатів трудящих: Ст.-Білоуський виборчий округ № 45 – Юрченко Ольга Іванівна, народження 1910 року, безпартійна, завідуюча райсанстанцією. Ст.-Білоуський виборчий округ № 46 – Зубатенко Микола Васильович, народження 1903 року, кандидат в члени ВКП(б), завідуючий Чернігівським РВНО.

1939 р., 25 грудня – районна газета “Червоний прапор” повідомляє: “П’ять годин ранку. Виборча комісія виборчої дільниці села Ст.-Білоус у повному складі. Вже все готове для проведення виборів у місцеві Ради депутатів трудящих. Біля приміщення дільниці вже багато виборців. І з кожною хвилиною все більше і більше збирається тут виборців, щоб виконати свій громадський обов’язок, віддати свої голоси за кращих синів і дочок радянського народу, за кандидатів блоку комуністів і безпартійних. В селі велике свято. Будинки колгоспників, приміщення виборчої дільниці оздоблені лозунгами, червоними прапорами, портретами великого Сталіна і його найближчих соратників. Рівно о 6 годині ранку голова виборчої комісії тов. Лісова оголошує виборцям по початок голосування. Першою взяла виборчий бюлетень колгоспниця колгоспу «Більшовик» Єщенко Марфа. За нею пішли голосувати Пузей Гаврило, Хлєб Галина. Приміщення колгоспного клубу, де проходило голосування, було по святковому оздоблено. Весь день грала гармошка. Життєрадісна молодь танцювала, співала пісні про великого Сталіна, про щасливе і заможне життя колгоспників. Виборці села Ст.-Білоус 24 грудня, як і багатомільйонний радянський народ продемонстрували свою безмежну відданість комуністичній партії, радянському урядові і великому вождю народів великому Сталіну”.

1940 р., 8 вересня – районна газета “Червоний прапор” повідомляє, що в селі до призову добре підготувалися допризовники В. Єщенко, К. Комла, І. Коваль: “Вони добре оволоділи гвинтівкою, протигазом і санітарною справою”.

1940 р., 2 жовтня – обласна газета “Більшовик” друкує повідомлення В. Ковалевіського: “На торфяному болоті коло села Старий Білоус виконком Чернігівської міськради обладнує велику торфорозробку, яка має повнотою забезпечити потребу міста в торфі. Уже закінчено дослідні роботи та проведені основні підготовні заходи. Видобуток торфу розпочнеться навесні 1941 року. Протягом першого сезону буде видобуто близько 15 тисяч тонн”.

1941 р., 4 лютого – районна газета “Червоний прапор” друкує склад виборчої дільниці по виборах до Верховної Ради СРСР № 234: село Ст.-Білоус Ст.-білоуської сільради. Голова комісії – Петровська Антоніна Миколаївна – від комуністичної організації Чернігівського району. Заступник голови комісії – Лімаз Олександр Федорович – від профспілки робітників державних установ. Секретар комісії – Федорченко Дмитро Петрович – від профспілки робітників державних установ Чернігівського району. Члени комісії: Бура Надія Іллінічна – від профспілки початкових і середніх шкіл Чернігівського району; Корма Михайло Никифорович – від колгоспників колгоспу «Більшовик», с. Ст.-Білоус; Пузей Степан Дмитрович – від колгоспників колгоспу.

1941 р., 25 березня – обласна газета “Більшовик” друкує статтю І. Браіловського “50 років у школі”.

Районна газета “Червоний прапор” 26 березня друкує статтю про ювіляра: “22 березня трудящі району відмічали 50-річний ювілей трудової та 45-річний ювілей педагогічної діяльності вчителя старобілоуської школи Олександра Тимофійовича Ніговського. На вечір, присвячений ювіляру, зібрались учителі школи, представники громадських організацій та його діти. З Москви, Київа, Тарнополя з’їхались діти відзначити ювілей батька. Шестеро з них працюють на педагогічній роботі, син Микола – кандидат сільськогосподарських наук, дочка Тамара – інженер-меліоратор, працює в Наркомземі СРСР науковим співробітником і син Володимир працює в Москві науковим працівником в галузі хірургії. Учитель Ніговський за роки своєї роботи виховав тисячі юнаків і дівчат, які тепер працюють вчителями, інженерами, лікарями, командирами Червоної Армії. Другий клас, керівником якого ювіляр, один з кращих класів в школі.

За чесну, віддану працю в галузі народної освіти Чернігівський виконавчий комітет районної Ради депутатів трудящих преміював тов. Ніговського 1000 крб., а обком спілки ПСШ путьовкою в будинок відпочинку.


1941 р., 20 серпня – 8 вересня – за військовими мемуарами та дослідженнями науковців село Старий Білоус входило в зону бойових дій 5-ї армії генерала М.І. Потапова.

З мемуарів А.В. Владимирського: “20 августа начало от хода войск 5-й армии установленный командуючим Юго-Западным фронтом… Глубина от хода вместе с перегруппировкой за реку Днепр состоит 200-220 км, на что потребуется 7 суток при среднесуточном темпе 30-35 км. 1-й воздушно-десантный корпус (1 вдбр, 215 мд, 124 сд), перебросив автотранспортом 1-ю воздушно-десантную бригаду по маршруту Рудня Осушня, Мартыновичи, Чернобыль, Навозы, Козел, к исходу 23 августа сосредоточивает ее в районе Льговка, Старый Белоус, Киянка (5 км зап. Чернигова)… 1-я артиллерийская противотанковая бригада после отхода наших частей за реку Припять взрывает на ней мосты и следует в район Старого Белоуса. Для обеспечения обороны с севера-востока и востока иметь 1 аптбр после отхода в районе Старого Белоуса. 2/363 ап и 3/460 ап придать 124 сд в районе Старый Белоус, Льговка, Круглое... командный пункт 1 аптбр – Старый Белоус... на период обороны станция снабжения (материально-техническое обеспечение) в с. Старый Белоус, Чернигов... недостающие боеприпасы, продовольствие и фураж на период отхода, а также на период обороны… необходимо подвезти по железной дороге на Старый Белоус и Чернигов”. 1 сентября – 1 вдб амрезерв в районе Ст. Белоус.

К.С. Москаленко згадував: “1-а артилерійська протитанкова бригада незмінно опинялася тоді на найзагрозливіших напрямках. Так було і наприкінці серпня, коли командувач армією наказав бригаді форсованим маршем виступати в напрямку Чернігова… бригаді ставилося завдання зайняти оборону… не допустити прориву противника з півночі в напрямку Чернігова... 1-й повітряно-десантний корпус – до 300 чол.”

Дослідник К. Биков зазначає: “к вечеру 9 сентября советское командование оценивало ситуацию следующим образом: “5-я армия, ведя ожесточенные бои с противником, пытающимся отрезать пути отхода и перехватить переправы через р. Десна, отходит… 45 и 62 сд, ведя арьергардные бои, отходят по западному берегу р. Десна. В 11.20 головами проходили рубеж Ст.Белоус, и с этого времени потеряна с ними связь. В 15.00 и 15.30 перехвачены радиограммы 45 сд, адресованные командиру 15 ск, – просьбы о помощи”.

8 вересня село окуповано німецько-фашистськими загарбниками Під час окупації до Німеччини вигнано 36 жителів села, спалено 13 селянських господарств, 23 людей знищено 148.

1942 р., 23 січня – міжрайонна управа Чернігівщини розповсюдила серед районних управ наказ про утворення у Чернігові та районах концентраційних таборів. Першими вони з’явилися у Яцево і в колишній дитячій колонії на Подусівці. Утримувалися головним чином військовополонені, підпільники та партизани, їхні малолітні діти. Подусівський табір підпорядковувався СД і був складовою частиною Яцевського концтабору. З довідки про дитячий табір: “В детской колонии содержались дети в возрасте примерно от семи до пятнадцати лет, которые не имели родных. Колония находилась в ведении “СД”, шефом которой был немецкий офицер “СД” Ридель… Всего в колонии… содержалось примерно около 30 человек детей”. Про дитячого табор зі свідчень колишнього охоронця: “До войны в х. Подусовка был детский приемник. При отводе советских войск в 1941 году мебель вся осталась в детприемнике. Тогда же жители нашего села разобрали мебель по дворам. Когда пришли немцы, всю мебель снова собрали и свезли в старое помещение… Детский лагерь размещался в одном месте с лагерем военнопленных”. Вчителями дитячого табору згадуються вчителі Старобілоуської школи Микита Григорович Голуб, 1903 р.н. та Софія Сергіївна Соколенко, 1920 р.н. 149.

1942 р., 26 квітня – газета “Українське Полісся” друкує статтю В. Буряка “Почали оранку”: “Готуючись до весняної сівби, члени общини села Старий Білоус (староста – п. Єщенко А.І.) відремонтували весь сільськогосподарський інвентар – вози, борони, зробили 16 нових плугів, 38 борін, полагодили збрую. Господарі перевірили на схожість насіння, яке сіятимуть сівалкою. Тепер почали вже весняну оранку. Робота провадиться переважно на високих місцях, де висох грунт. Хазяї працюють, не покладаючи рук, щоб земля не пустувала”. Зі свідчень колишнього поліцая: “С началом Отечественной войны в 1941 году я сразу же на 4-й день был мобилизован в Красную Армию и направлен на фронт. Будучи на фронте, в селе Белогородка Киевской области, я в сентябре месяце 1941 года попал в плен к немцам, заключен в лагерь для военнопленных в г. Киев. Я дважды пытался бежать с лагеря и дважды был пойман, а на третий раз… под видом местного жителя-киевлянина мне удалось бежать. Таким образом я в том же сентябре 1941 года пришел к себе на Родину в село Белоус, к своей семье. Пробывши немного в селе Белоус, меня бургомистр Ещенко Андрей Иванович заставил работать ланковым, т.е. бригадиром десятихатки по руководству вспахивания земли и посевов”. У 1942 році старостою села був Андрій Семенович Ковальок (Архів СБ України в Чернігівській області, справа № 8267-оф, арк.31–31 зв.; справа № 446-оф, арк.21).

1942 р., 12 червня – газета “Українське Полісся” друкує статтю М. Набока “Десятихатка п. Любчика”: “У старо-білоуській сільськогосподарській общині славиться своєю наполегливою роботою десятихатка Любчика Павла Михайловича. Вона вчасно і високоякісно провела всі весняні польові роботи. Хазяї десятихатки першими виходять у поле, а повертаються останніми. Усі вони сповнені єдиного бажання – зібрати якнайвищий урожай”.

1942 р., 7 серпня – газета “Українське Полісся” повідомляє, що громада села Ст.-Білоус до збирання й обмолоту врожаю готова. Також повідомляється, що в сільській громаді повністю скошено і зібрано сіно.

1942 р., 26 серпня – газета “Українське Полісся” друкує статтю Миколи Набока “Засіяно понад 70 га”: “Закінчивши жнива, члени сільськогосподарської общини села Старий-Білоус дружно розпочали осінню сівбу. За перші дні вже засіяно понад 70 га. Першими на сівбі ідуть дворки господарів Нехая І. В., Лапоша В.В., Любчика Павла та Петрушко І.О. Сіє община дбайливо, перечищенним і протруєним насінням. Хазяї сподіваються в наступному році зібрати набагато кращий урожай, ніж тепер. Завдяки успішному керівництву старости п. Нехая П.С., господарі дістають добру оцінку своєї роботи”.

1942 р., 14 жовтня – газета “Українське Полісся” повідомляє: “В селі Старий Білоус організовано вівцеферму, на якій налічується 207 овець. На зиму для них підготовлено тепле приміщення і відповідну кількість грубих та соковитих кормів”.

1942 р., 22 листопада – газета “Українське Полісся” друкує статтю І. Зубка “Зразковий листоноша”: “Івана Захаровича Кравченка в с. Старий Білоус знають, як скромну, культурну й порядну людину. Не було ще випадку, коли б він не виконав будьякого завдання громади. З приходом німецької влади, місцевий бургомістрат поклав на нього обов’язки сільського листоноші. З великою енергією взявся Іван Захарович до цієї, нової для себе, справи. З його ініціативи, організовано та налагоджено в селі передплату й доставку газет. В результаті його старання, в селі налічується понад 50 передплатників. Щоб не відривати селян від сільськогосподарських робіт, Іван Захарович тричі на тиждень обходить село з своєю повною сумкою й особисто вручає кожному передплатникові свіженьку газету. Задоволені селяни роботою свого листоноші. Та зате сам Іван Захарович іншої думки. Висловлюючи її, він іноді скаржиться.

– Нам би на село не 50, а 200 примірників. По собі знаю, як хочеться кожному мати в себе вдома газету. Ну що ж… Папір не резина, його не розтягнеш. На кожного не надрукуєш.

Щоразу, коли Іван Захарович йде до Чернігова й бере в руки свою сумку, у нього одна лише думка – про збільшення тиражу газети”.

1943 р., 27 лютого – німецькі карателі вчинили розправи над мешканцями села: “з’явились німці саньми та верхи на конях. На селі знявся крик. Секретар старостату Микола Іванович Набок із списком неблагонадійних зустрів карателів. Людей привезли на тваринницьку ферму. Наказали сіно винести. А потім людей у середину загнали. Двері замкнули і підпалили. По даху влучили трасуючими кулями. Ферма загорілася. Там було багато дітей. Палили людей живцем у хліві Івана Даниловича Гарбуза. У хаті спаленої родини Петрушок оселився з дружиною Марією поліцай Чубар, який служив у колонії на Подусівці. Староста Старого Білоуса Андрій Єщенко…”.

Районна газета “Шляхом комунізму” (1968 р., 28 лютого) друкує статтю Г. Хрущ “Щоб вміти любити...”, присвячену трагічним подіям лютого 1943 р.: “У нашому селі вже не дивуються, коли то в один, то в другий дім приходять у надвечірню пору піонери. Знають: то юні слідопити. Вони збирають матеріал про односельців – учасників Великої Вітчизняної війни. Створюють у школі куточок бойової слави.

Натруджені руки подають піонерам пожовклі від часу фотографії, листи з фронту, листи-подяки від командування за мужність і героїзм, посвідчення про нагородження орденами і медалями, інші документи. Дорогі сімейні реліквії стали експонатами шкільного куточка бойової слави. І розповіді, розповіді…

І про те, як рубали деніківців у 1919 році червоні козаки, і про те, як стояли біля стін Сталінграда, і про те, як прийшли в Берлін у 1945 році. Як жили змучені, але не скорені наші односельці в чорні 1941–1943 роки.

…Той страшний суботній лютневий день запам’ятався жителям Старого Білоуса назавжди. Почався він досить звично: так було і вчора, і позавчора – відтоді, як спустилась на село темна ніч окупації. Самих німців в той час у селі не було, тільки частина СД розмістилась за селом, в “колонії”.

З раннього ранку гарцювали на конях п’яні поліцаї. Ще здалеку, побачивши їх, ховалися люди по дворах, в повітках. Бо нічого доброго не віщувала зустріч з ними.

А день видався погожим. Запалило сніги сонце – хоч по-зимовому низьке, та яскраве та лагідне, обіцяючи весну, радість. А може – хтозна – хотіло воно востаннє пригріти приречених…

Видзвонювали жінки біля колодязів відрами, боязко поглядаючи на кінний наряд поліції. Недобре щось задумали! Та ніхто не знав, який страшний злочин, яка чорна підлість буде вчинена. Ніхто не знав, що кілька озброєних груп поліцаїв під’їдуть до кількох хат водночас…

На селі всі люди на виду. Знали старобілоусці Марфу Боброву – члена партії. Вона брала участь у розкуркуленні глитаїв, у створенні колгоспу в рідному селі, була першим помічником голови артілі Бориса Гліба. До неї йшли люди за порадою, по допомогу. А коли почалася війна, погнала на схід колгоспну худобу, щоб не дісталась ворогу. Та не встигла далеко відійти – фашисти перерізали шлях.

Переховувалась. Та в 1943 році її видав поліцай. До неї вдерлася група зрадників. Старший кинув коротке: “Збирайся! – І додав: – Догралась, більшовичко!”. Поліцаї накинулись на майно, тягнучи кожний до себе якусь кращу річ.

Кинула на них глузливий погляд, мовчки вдяглась, обвела очима хату, вийшла. “Прощай, Данилку!” – згадала любимого небожа, якого зростила. Зараз він був на фронті. “Ти помстишся за мене, я знаю”.

Водночас вдерлись поліцаї і до осель Івана Даниловича Гарбузи – партизана громадянської війни і першого голови волосного ревкому; Бориса Гліба – голови колгоспу; до гордої красуні комсомолки Ніни Ткаченко. Забрали і її чоловіка, теж комсомольця Дмитра Сороку.

А до хати Йосипа Петрушка, син якого комсомолець Василь втік з табору військовополонених в Яцеві, приїхав сам писар управи. В хаті, крім старого Йосипа, Паші – дружини Василя, був ще й шестирічний синок Василя – Михайлик. На знак матері хлопчика в благенькій сорочечці з червоного ситцю та колошах на босу ногу вислизнув у двір. За ним вискочила і кинулась до сусідів молода жінка. Поліцай наздогнав її, вдарив і повернув назад. А хлопчинка кинувся до річки. Швидше до води! Там можна сховатись. Не відчуваючи холоду, бігло дітинча. Та позаду вже чулося важке гупання чобіт поліцая, злий окрик. Спадають з босих ніжок калоші, не дають бігти. Михайлик на хвилинку присів, щоб вдягнути калошу, і тут його схопила жорстока рука хижака, ката-поліцая. Холодні скажені очі дивились із злістю: “Куди тікаєш, комсомольський виродок?”.

У хаті І.Д. Гарбузи катам не пощастило. Іван Данилович втік у партизанський загін, щоб боротися з ворогом, як колись у 1919. Тоді поліцаї схопили дружину Ганну, яка саме пекла хліб.

А мати Бориса Гліба поролась на подвір’ї. На запитання: “Де син?” – безстрашна жінка відповіла голосно, щоб почув Борис у хаті: “Немає. Десь пішов”.

Поліцаї розпитували, куди пішов. Стара Ївга кричала: “Не знаю, ідіть собі”. Цей крик і почув Борис. Зрозумів: за ним прийшли. Схопили з дружиною на руки малих діток і городами мерщій за село.

Кати не повірили, що нема Бориса, кинулись до хати. Стара стала на порозі, затулила двері: “Не пущу”.

Відкинули геть. Зайшли. По розкиданих речах зрозуміли, що прогавили голову колгоспу. Допити, знущання... Та стара мати щасливо посміхалась у вічі катам: “Нема його, нема”. Її забрали.

Всіх заарештованих завели до клубу, де містилась управа. Що їм говорили – ніхто й не знав. Незабаром привели їх до невеличкої комірчини біля колгоспної стайні, де містилося сіно. Загнали, як худобу.

Дмитро Сорока обняв юну дружину. Взяв на руки Михайлика дідусь Йосип. Притулилась Паша головою до ніжок сина. А Боброва не витримала, дивлячись на сіре від жаху дитяче личко, і кинула крізь сльози: “Мене розстрілюйте, а дитинку завіщо? Відпустить, кати! За що губи...”. Ворожа куля не дала договорити. Поспіхом поліцаї замкнули комірчину і підпалили її. Селом послався страшний сморід людського горілого тіла...

Надвечір привели комсомольця Дмитра Лімаза з матір’ю. Їх також спалили заживо.

Не світив тієї ночі місяць, сховались за чорними хмарами зорі. З неба сіявся дрібний густий сніжок, замітаючи сліди злочину. Та вранці знайшли селяни обгорілі трупи, побачили обгорілу руку, що обіймала дитяче тільце.

Цю історію знають мої односельці. На могилі спалених звели скромний пам’ятник. Щовесни висівають тут піонери квіти. Кожного свята прикрашають могилу вінками зеленої живої хвої. Ніхто не забутий...”.

1943 р., 21 вересня – село від німецько-фашистської окупації звільняли 288-й стрілецький полк 181-ї стрілецької дивізії та 77-а гвардійська стрілецька дивізія 13-ї армії. Під час наступу радянських військ на Чернігів І.І. Кондаков зі своїми помічниками (до групи входили Микола Соколенко, Павло Любчик, Борис Гліб, Андрій Тарасенко, Іван Авраменко) “провели хорошо разведку скрытой танковой немецкой части, за что в селе Старый Белоус при народе, лично командир разведчасти снял с себя значок “Отличный разведчик” и вручил мне”. “Село Старый Белоус занято в 16.00 08.09.1941 г. Красная Армия освободила село 21 сентября 1943 г. Больших боев за освобождение данного населенного пункта не было, т. к. во время поспешного отступления гитлеровских бандитов село оставлено было без боя. Только пять немецких танков отступая пришли в село и стреляя зажигательными пулями сожгли 13 дворов колхозников.

Период немецкой оккупации в данном селе ознаменовался рядом зверств со стороны немецких захватчиков по отношению к мирным советским гражданам. Был взят полицией и неизвестно где исчез бывший председатель сельсовета Мемиз Александр Федорович. 7 февраля 1943 г. карательным отрядом СД в данном селе было сожжено жителей 13 человек, из которых 3 старика, 1 ребенок 5 лет. В тот же день в с. Советская Слобода этого же сельсовета так же было сожжено 12 человек, из которых двое ребят возростом до 4 лет, 1 ученица 5-го класса и 3 старика.

В немецкое рабство за период оккупации угнано 36 человек. Были захватчиками разграблены школа десятилетка, медучасток, колхозный клуб. При отступлении гитлеровскими вандалами было сожжено все хозяйство бывшей исправительной колонии НКВД в районе Подусовки и санаторий для туберкулезных в районне данного сельского совета. В борьбе с подлыми захватчиками партизаны несколько раз приезжали в село с целью разгрома охраны детского хозяйственного лагеря СД, организованный немецкими властями в бывшей исправительно-трудовой детской колонии НКВД на Подусовке, перебить живших немцев и освободить томящихся там советских детей и военнопленных. Но это не удалось. В результате двукратных попыток партизанами был сожжен мост через реку Белоус. 2.ІV. 1944 г.”

1944 р., 24 лютого – з доповідної записки заступника прокурора УРСР по спецсправам Шугурова та виконуючого обов’язки прокурора Чернігівської області Прибилова: Председатель сельисполкома села Старый Белоус Черниговского района и председатель колхоза «Красная Звезда» того же села практиковали также беззаконие и издевательства над гражданами. Любчиу и Хрущ у гражданки Назаренко (мать двух бойцов Красной Армии) совершенно необосновано изъяли корову и передали в пользование колхознику Венику. 28 декабря 1943 г. председатель колхоза Хрущ явился к гражданке Ткаченко (муж и сын в Армии) и предложид ей сдать хлеб, после получения ответа от Ткаченко о том, что хлеб ею будет сдан после выздоровления, Хрущ начал разбивать двери от кладовой, где, очевидно, был хлеб. В ответ на протесты Ткаченко по поводу незаконных действий Хруща последний применил к ней меры физического воздействия, начал давить Ткаченко за горло, а затем избивать. Выйдя из помещения во двор, Хрущ позвал председателя сельсовета Любчика и вместе они забрали у Ткаченко 10 мешков зерна, кожу на сапоги и велосипед. Во дворе Любчик и Хрущ начали стрелять, убили 6 кур, принадлежащих соседу Ткаченку, гражданину Бадаю. Любчик и Хрущ привлекаются к уголовной ответственности.

1944–2005 рр. – районна газета “Придеснянський колгоспник” друкує матеріали про школу: у статті голови райради Тсоавіахіму В. Луговського “Хороший почин” відзначається воєнрук школи Сігал, який подає хороший почин в організації військового навчання (1944 р., 2 листопада); повідомляється, що на комсомольських зборах учнів створена шкільна будівельна бригада, яку очолив комсомолець Петро Іллюшко, ланкові – Володмир Порошин, Михайло Лимаз та Іван Сірик: “Своїми силами відремонтувати учбовий інвентар, обгородити садибу і надавати допомогу колгоспові в будівництві господарських приміщень” (1959 р., 15 лютого); “В Старобілоуській середній школі ведеться наполеглива боротьба між класами за право називатися “Супутник семирічки”. Днями тут підведені підсумки змагання. Перемогу одержав третій клас, де вчителькою А.А. Пінчук. Третьокласникам вручено перехідний червоний вимпел. Приймаючи його з рук директора школи, відмінник навчання Володимир Шемяков від імені своїх однокласників запевнив, що вони і надалі боротимуться за високу успішність, міцну дисципліну, стопроцентне відвідування, відмінну охайність і санітарний стан приміщення. Братимуть активну участь у суспільно-корисній роботі, щоб на кінець третьої чверті завоювати звання “Клас – супутник семирічки” (1960 р., 30 січня); учениця 9-го класу Люба Пінчук виборола першість на районній олімпіаді з німецької мови і право участі на обласній олімпіаді знавців іноземних мов (1972 р., 18 січня); відбулось перше засідання шкільного клубу інтернаціональної дружби “Глобус” (1977 р., 24 вересня);

школа одержала електростанцію марки “Київ-1” та кіноапарат: “При Старо-Білоуській середній школі працює гурток по кінофікації та електрифікації. В ньому беруть активну участь 36 учнів старших класів. Школа придбала електростанцію та кіноустановку. Самі учні вже демонструють кінофільми” (1956 р., 29 січня та 12 квітня);

тридцять років у школі вчителем працює Павло Петрович Левицький (1956 р., 20 травня); у райгазеті стаття вчителя П. Левицького “Класний керівник” про педагогічну майстерність вчительки Олени Олександрівни Єщенко (1956 р., 28 грудня); у районній газеті висловлюється співчуття в зв’язку зі смертю вчительки Марії Михайлівни Лещенко (1984 р., 6 грудня); знаком “Відмінник освіти України” нагороджений директор школи Василь Павлович Музиченко, Почесною грамотою обласного управління освіти вчитель історії Віталій Фролович Романов, Подякою райдержадміністрації заступник директора школи Галина Петрівна Дзябура (2000 р., 1 та 30 вересня),

під керівництвом вчительки історії М.І. Сміян піонери школи листуються з багатьма музеями В.І. Леніна, людьми, що бачили Ілліча. Учні одержали відповіді з Москви, Шушенського, Праги, Лейпцига (1966 р., 31 травня);

друкується фото учнів Бориса Скрипки та Лілії Гребельної, які пишуть екзаменаційну роботу з української мови та літератури на атестат зрілості (1956 р., 30 травня); піонерської ланки Люди Репи – Надя Лазаренко, Галина Тихомирова, Надя Сірик, Люда Репа, Надя Нехай, Наталя Лазаренко (1957 р., 1 січня); учні Віталій Микитенко та Марія Коломієць виконують танець “Українська полька” (1957 р., 9 січня); учасників художньої самодіяльності – учениці 9-10 класів Марія Коломієць, Агнеса Левицькі та Надія Масан, на баяні акомпанує учень 10 класу Віталій Микитенко (1957 р., 16 січня); юнати Віра Богатирьова, Галина Сила та Олена Коржинська (1963 р., 11 липня); випускники Надя Британ, Володя Тарасовець, Люба Коломієць, Гриша Брей, Микола Мельник, Микола Камлаш, Надя Микитенко (1966 р., 5 липня);

на районній шкільній олімпіаді перше місце зайняв танцювальний колектив школи (1956 р., 29 березня); Почесною грамотою Чернігівського обкому комсомолу нагороджений за хороший виступ на обласній олімпіаді дитячої художньої самодіяльності танцювальна група середньої школи та учня школи Бориса Федорченка (1956 р., 27 липня); художній колектив учнів 9–10 класів виїздив з концертом у с. Новий Білоус: “Художній колектив учнів 9–10 класів середньої школи виїздив з концертом до виборців села Новий Білоус. Самодіяльні митці продемонстрували свої досягнення. Розсувається завіса. Зі сцени линуть хорові народні пісні “Расцветай, Сибирь”, “Сонце низенько”, “Чого вода каламутна” та інші. Бурхливими оплесками нагороджували глядачі і кілька разів запрошували на сцену Марію Годун, яка мелодійно проспівала пісню “Белая береза”. Приємне враження справила на присутніх пісня “Місяць на небі”, яку виконали Ніна Соколенко, Ольга Пономаренко, Олександр Британ і Галина Штупун. Не з меншим задоволенням слухали хлібороби пісні “Ой, там на точку, на базарі” та “Вернулся я на родину” у виконанні Мотрі Скрипки та Анатолія Глушка. Майстерно прочитали вірш “На границе” – Ніна Соколенко, “Партия” – Надія Піджара, “Чому і Гака доля гірка” – Галина Штупун. Танцювальна група з 9 чоловік з успіхом показала яскравий танець “Гарненька молодичка”. Виборці залишились задоволені концертом” (1959 р., 4 лютого);

на обласному протипожежному конкурсі-вікторині “01” перше місце зайняла шкільна команда юних пожежників (1989); учень школи Сергій Ручко зайняв в особистому заліку перше місце на обласному зліті-конкурсі юних фотоаматорів (1991 р., січень);

учні школи разом з учителями побували з екскурсією в місті Києві (1956 р., 20 червня); культпохід до обласного драматичного театру на виставу “Остання зупинка”. Повідомляється: “В останні дні канікул школярі відвідають Чернігівський історичний музей та побувають на будівництві капронового комбінату” (1958 р., 8 січня); зі статті учителя школи Г. Малихіна: “Учні шостого класу Старобілоуської середньої школи відвідали міську пожежну команду. Юні екскурсанти ознайомились з технічним оснащенням пожежників та прийомами боротьби з вогнем. Сподобалось шестикласникам, як бійці команди вправно і швидко готують пожежне знаряддя до бою” (1958 р., 18 травня); “Невід’ємною складовою частиною навчання є набуття учнями практичних навичок. В нашій школі цьому питанню приділяється належна увага. Передбачені програмою з фізики, хімії, зоології екскурсії на виробництво, виконані. Нещодавно учні VІІ і ІХ класів з викладачами тт. Співаком та Соколенко відвідали залізничне депо станції Чернігів. Учні VІІ–Х класів побували і на електростанції залізничного вузла. Для десятикласників було організовано екскурсію до обласного радіовузла, а учні VІІІ класу ознайомились з технологічним процесом виготовлення музичних інструментів на Чернігівській фабриці. На заводі залізобетонних конструкцій дев’ятикласникам було показано виробництво будівельних матеріалів. Семикласники побували на чернігівській інкубаторній станції, де ознайомились з будовою інкубатора та процесом виведення курчат. Всього проведено 12 екскурсій на промислові об’єкти, які допомогли учням закріпити набуті теоретичні знання в школі” (1958 р., 28 травня); агіткультбригада школи виступила у сільському клубі с. Новий Білоус (1960 р., 9 лютого); відбулась зустріч з піонерами четвертих класів Чернігівської восьмирічної школи № 6 (1960 р., 17 травня); протягом 1963 – 1964 навчального року школа провела 15 екскурсій на промислові підприємства та по історичних місцях Чернігова (1964 р., 11 червня); районна газета друкує фото: учні 8 класу Вітя Бірюк, Михайло Лазаренко та Микола Гусак допомогають у проведенні ремонту школи – фарбують парти (1968 р., 27 липня);

на другій районній спартакіаді учнів по легкій атлетиці загальнокомандну першість по спортивній майстерності зайняла Старобілоуська школа – вчитель фізкультури Левицький, відзначилися учні Галина Крутик, Григорій Федорченко (1948 р., 13 травня); шкільна команда зайняла перше місце на районних змаганнях з легкої атлетики, де відзначилися Валентина Шевченко, Ганна Ткаченко, Борис Левицький, Іван Любчик, Віталій Мурашко, Іван Нехай (1950 р., 11 червня); семикласниця Катерина Нехай завоювала перше місце на районних змаганнях лижників (1952 р., 14 лютого); шкільна команда зайняла перше місце на районних змаганнях з легкої атлетики (1953 р., 24 травня); піонерка Галина Галушко найшвидше пройшла дистанцію два кілометри на районних змаганнях юних лижників серед дівчат віком 11-12 років (1956 р., 15 березня); на районних змаганнях з легкої атлетики особисту першість здобули Н.М. Омельяненко та М.А. Савченко (1956 р., 1 червня); у Количівці на стадіоні відбулась товариська зустріч двох шкільних волейбольних команд – господарі поля количівці з рахунком 3:2 виграли у старобілоусців (1958 р., 23 травня); шкільна команда завоювала першість і кубок районної газети на районному легкоатлетичному кросі (1970 р., квітень); Володимир Нікитенко став першим на 15 км дистанції на шкільних районних змаганнях велосипедистів, а на обласних змаганнях у складі збірної району став двічі чемпіоном на дистанціях 25 та 15 км (1976 р., 20 квітня та 20 травня); Олександр Сльозний переможець районних змагань з легкоатлетичного бігу (1976 р., 6 травня); Л. Нікитенко призер обласних змагань “Хто ти, майбутній олімпієць?” (1978 р., 20 травня); десятикласниця Наталія Єрмоленко стала чемпіонкою на дистанції 5 км з лижних гонок на республіканських спортивних змаганнях товариства “Динамо” (1985 р., лютий); у легкоатлетичному кросі на приз газети “Шляхом комунізму” перемогла на дистанції 1000 м Ольга Баранова (1985 р., квітень); Лариса Кареліна на районній шкільній Спартакіаді з легкої атлетики виборола першість на дистації 200 м (1990 р., 22 листопада); Анастасія Мірощенко на першості області з лижних гонок зайняла перше місце на дистанції 5 км (1994 р.); на районному легкоатлетичному кросі Денис Волков став чемпіоном на дистанції 1 км серед юнаків середніх шкіл (1998 р., квітень); І-е місце здобула команда школи на районному змаганні зі стрільби з малокаліберної гвинтівки (1999 р., 4 грудня);

друкується стаття завідуючого навчальною частиною В. Кривди “Свято останнього дзвоника” (1958 р., 30 травня); стаття В. Кривди “Готувалися старанно всі” про екзаменаційний день у школі (1960 р., 4 червня); зі статті В. Кривди: “В цьому році в Старобілоуській середній школі добудовано ще чотири класні кімнати. В спорудженні їх брали участь батьки учнів, учителі та старшокласники. Вони виконали чимало земляних, штукатурних та інших робіт, чим заощадили понад 5 тисяч карбованців. На цих роботах особливо відзначились батьки М. Лимаз, В. Мекшун, П. Соколенко, М. Лазаренко, В. Коваленко та учителі Н.Пінчук, М. Тягло. Зараз уже дві класні кімнати здані в експлуатацію. Це дало можливість перевести 268 учнів на однозмінне навчання” (1960 р., 1 листопада); стаття директора школи Х. Гора “У Старобілоуських школярів” (1963 р., 11 липня); стаття завуча школи В. Кривди “Звітуємо” про складання учнями екзаменів (1964 р., 6 червня); директор школи Х.П. Гора учасник Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр., підполковник (1966 р., 4 жовтня); старша піонервожата Галина Хрущ на фото серед сількорів районної газета (1968 р., 12 березня);

“В клубі села Старий Білоус силами учнів середньої школи під керівництвом учителів Хачиної Н.Є. і Голуб М.Ф. було проведено літературний вечір, присвячений 95-річчю з дня смерті великого сина українського народу, поета і революціонера-демократа Тараса Григоровича Шевченка. Після доповіді про життя і творчість видатного українського поета хор в українських національних костюмах виконав пісні славного Кобзаря, учні старших класів прочитали уривки з його творів. Учениця Х класу Гребельна Ліля добре продекламувала уривок з поеми «Кавказ», учениці Левицька Ольга та Соколенко Тамара з задушевністю прочитали уривок з балади «Причинна». Драмгурток школи поставив п’єсу «Назар Стодоля». Вдало виконали головні ролі учні Х класу Скрипка Борис, Федорченко Сергій та інші” (1956 р., 25 березня); стаття П. Левицького: “8 березня в Старо-Білоуському сільському клубі відбувся вечір, присвячений пам’яті великого сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Учениця Х класу місцевої школи Ліда Костенець зробила доповідь про життя і творчість великого поета і революціонера. По ходу доповіді хор учнів виконав пісні на тексти Шевченка – «Заповіт», «Думи мої, думи мої», «Утоптала стежечку» та інші. З читанням творів поета виступили Віра Микитенко, Мотя Скрипка, Ніна Савенко, Тамара Мекшун, Ніна Голуб. Глядачам були показані інсценовані уривки з поеми “Катерина” (1957 р., 13 березня); матеріал старшої піонервожатої В. Іващенко про вікторини та конкурси в школі (1965 р., 7 січня); стаття вчителя-пенсіонера П. Левицького про проведену в школі конференцію на тему “Останні статті і листи В.І. Леніна” (1966 р., 16 квітня); стаття пропагандиста семінару В. Кривди про проведення теоретичної конференцію по вивченню історії КПРС (1967 р., 15 квітня); стаття старшої піонервожатої Галини Хрущ про вшанування пам’яті воїнів, які загинули при визволенні села в вересні 1943 р. (1967 р., 28 вересня); вірш учителя-пенсіонера П. Левицького “Было...” (1967 р., 11 листопада); старшої піонервожатої Галини Хрущ про заходи в школі до 100-річчя дня народження О.М. Горького (1968 р., 14 березня); стаття вчителя-пенсіонера П. Левицького про те, як учні школи торік посадили торік парк біля пам’ятника воїнам-визволителям (1968 р., 23 квітня); стаття пропагандиста теоретичного семінару при парторганізації школи В. Кривди “Оцінювати – по практичних ділах” (1968 р., 23 квітня); матеріал секретаря комсомольської організації школи Надії Бірюк про теоретичну конференцію комсомольців, присвячену 150-річчю з дня народження К. Маркса (1968 р., 5 травня); стаття В. Зиміна про батьківські збори (1969 р., 20 лютого); статті В. Кривди про те, як учні школи збирають матеріали про життя та діяльність В.І. Леніна, про зустріч школярів з членом партії з 1918 року персональним пенсіонером Ганною Степанівною Чемодановою (1969 р., 20 травня) та про зустріч з ветераном революції, капітаном (служив матросом есмінці “Азарт”) у відставці 70-річним Зосимом Степановичем Малаховим, прийняли його у почесні піонери (1969 р., 13 травня); стаття учениці 9 класу Людмили Посьмашної про зустріч учнів школи з колишнім партизанським командиром Федіром Івановичем Коротковим (1969 р., 9 жовтня); стаття пропагандиста проблемного семінару при партійній організації школи В. Кривди про праці В.І. Леніна (1970 р., 23 квітня); стаття В. Кривди про конференцію, присвячену працям В.І. Леніна (1970 р., 24 липня); стаття В. Зиміна про вечір інтернаціональної дружби, проведений в школі (1972 р., 21 грудня); стаття В. Кривди про історико-краєзнавчу конференцію, присвячену 30-річчу визволення України від німецько-фашистських загарбників (1974 р., 10 жовтня); матеріал В. Зиміна про історико-теоритичну конференцію, присвячену 30-річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні (1975 р., 13 травня); стаття секретаря парторганізації школи С. Лук’яненко про роботу організації (1984 р., 27 жовтня).

Директори школи: Надія Іванівна Боярин (1943–1947), Харитон Полікарпович Гора (1960-ті рр. – 1975), Андрій Гаврилович Срібний (1975–1991), Василь Павлович Музиченко (1991–2003), Сергій Григорович Пархоменко (з 2003 р.).

Медалісти школи 152: Людмила Колесник (1981); Людмила Конаш, Людмила Лук’яненко (1983); Олена Лось, Надія Смоліговець (1984); Ольга Пискун (1987); Олена Мойсеєнко, Наталія Поспішна (1990); Наталія Непопенко (2000); Андрій Жорсткий (2001); Юлія Бадій, Наталія Семенчик (2003); Дмитро Лапоша, Ірина Петрик (2004); Артем Цимбалюк (2005); Валерій Джиба (2011).

1944–1957 рр. – у селі відновлено роботу районного клубу (1944 р., грудень); “Зараз, особливо в зимовий час, в період підготовки до виборів у Верховну Раду СРСР, клуби на селі мають бути культурним центром – вогнищем культури. Всі можливості для проведення культурно-масової роботи в селі Старий Білоус є. Приміщення клубу є, але, як не дивно, а голова колгоспу т. Ковшун став на перешкоді в цьому. Він забив двері клубу великим цвяхом і, молодь не має можливості провести культурно своє дозвілля. Ковшун уперто не дозволяє відкрити клуб, а зав. Клубом Любчик О. з великим холодком відноситься до своєї роботи. Молодь села обурена з такого ставлення Ковшуна і вимагає того, щоб керівник колгоспу не тільки не заважав організувати роботу клубу, а навпаки, допоміг в цьому” (1946 р., 23 січня); друкується стаття завідувача клубом Н. Григор’єва: “Добре організовано роботу самодіяльних гуртків, де керівником т. Чміль, в Ст.-Білоуському сільському клубі. Репертуар художньої самодіяльності тут змістовний, цікавий. Виконавці як групових, так і окремих номерів добре готуються до виконання їх. В концерті, який нещодавно було влаштовано, брав участь хоровий гурток в складі 25 чоловік. Були виконані пісні радянських композиторів: «Про Сталіна», «Про Москву», «Ленінські гори», «Пшениця золота» і інші. Заслуговує уваги виступ Чмеля І. і Чміль Р., які виконували ліричну пісню «Березка», а також виконання вальсу на гавайській гітарі Лазаренком. Микола Пузей з виключною точністю і майстерністю виконав два ритмічні танці. Великим успіхом у глядачів користувалися виконавці танців: український гопак і інших. А також з великим інтересом глядачі сприйняли гумор і сатиру” (1952 р., 15 травня);

у сільському клубі Чернігівський обласний драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка поставив комедію Василя Минка “Не називаючи прізвищ” (1953 р., 5 грудня); “В Старо-Білоуському клубі відбувся вечір виборців. Агітатор т. Голуб М.Г. ознайомив присутніх з біографіями кандидатів у депутати Верховної Ради СРСР. Після цього силами учнів... був даний концерт” (1954 р., 5 березня); “Популярністю серед колгоспників артілі «Більшовик» користується агіткультбригада ст.-білоуського сільського клубу. Виступають учасники агіткультбригади не тільки в своєму селі, але й виїжджають в інші села району. Днями вони побували в колгоспі «Ленінський шлях» села Шестовиці. Хлібороби із задоволенням слухали виконання українських та російських народних пісень, художнє читання та ін. Кожний номер програми колгоспники зустрічали оплесками, а наприкінці щиро подякували за хороший концерт” (1955 р., 13 листопада);

районна газета повідомляє: “Члени гуртків художньої самодіяльності Киїнського сільського клубу виїжджали в село Старий Білоус, де дали концерт. З великим задоволенням слухали колгоспники і молодь у виконанні хору українську пісню «Про Героя Соціалістичної Праці Марію Лисенко», російську народну пісню «Родина» та інші. Особливе враження справили «Колгоспні частівки», які заспівували Галушко Тетяна та Овчаренко Надія. Хороше були виконані танці «Калінка» і «Переяслівка». Сподобались присутнім і художнє читання комсомольця Джоли Андрія і одноактна п’єса «Минулому вороття не буде». Концерт пройшов з великим успіхом” (1955 р., 22 грудня);

районна газета повідомляє: “На ланах артілі «Більшовик» в повному розпалі польові роботи. Всі колгоспники з ранку до вечора в полі. В ці дні значно активізував свою роботу і сільський клуб. За період весняної сівби силами гуртків художньої самодіяльності було дано три концерти. Днями агіткультбригада, в яку входять члени комсомольсько-молодіжної ланки, під керівництвом завідуючої клубом Ольги Пелепець дала концерт у полі. Хор виконав російську народну пісню «Сторона – сторонушка» і «Колгоспні частівки». На заключення концерту була поставлена одноактна п’єса С. Олійника «Запалення совісті». Агіткультбригадівці організували хороший відпочинок для колгоспників” (1956 р., 3 червня); друкується фото учасниці художньої самодіяльності колгоспниці Ольги Татарчук (1956 р., 16 вересня);

стаття завідуючої клубом О. Пеленець: “Щоб сільський клуб став справжнім вогнищем масово-політичної і культурно-освітньої роботи, потрібно багато і наполегливо працювати. Не можна сказати, що ми повністю досягли цієї мети, але якщо порівняти з минулими роками, то є деякі успіхи. Головне те, що всю роботу ми намагались спрямувати на допомогу виконання виробничих завдань артілі, тісно пов’язувати з життям і запитами села. Силами сільського лекторію, лекторами районного і обласного лекційного бюро для трудівників села було прочитано понад 50 лекцій на політичні, сільськогосподарські, наукові та побутові теми. Щомісяця, а іноді і два рази на місяць силами гуртків художньої самодіяльності на клубній сцені давались концерти, ставились вистави. Створена агіткультбригада неодноразово виїжджала з концертами в поле – на сінокіс, на збирання картоплі. Старо-Білоуський самодіяльний колектив виступав з концертами в селах Киїнці, Н. Білоусі, Масанах, Количівці, Шестовиці, Халявині та інших. За рік роботи наш художній колектив поповнився новими силами. Активними учасниками гуртків стали свинарки Валя Єщенко, Свєтлана Федорченко, доярка Віра Ребенок. В художній самодіяльності стали брати участь і літні колгоспники, серед них 50-річна трудівниця Анастасія Потапенко – виконавець ліричних і народних пісень. Зросла і матеріальна база клубу. За виручені від платних концертів гроші придбано баян і дещо з реквізиту для хорового та драматичного гуртків. Восени цього року в клубі почав працювати гурток крою та шиття. Зараз художній самодіяльний колектив Старо-Білоуського клубу готує поширений новорічний концерт” (1956 р., 21 грудня);

“У Старо-Білоуському сільському клубі відбувся вечір для виборців, організований силами комсомольців школи. Учениця десятого класу Ольга Левицька розповіла присутнім про життєвий і творчий шлях великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Учні Ніна Голуб, Ніна Соколенко, Ніна Савенко прочитали вірші Пушкіна «До Чаадаєва», «В Сибір», «Смерть поета» – Ю.М. Лермонтова. Драмгуртківці показали інсценовану поему Пушкіна «Цигани». Виборці гаряче дякували молодим виконавцям” (1957 р., 17 лютого); “В неділю на сцені Старо-Білоуського сільського клубу силами учнів 10 класів було поставлено п’єсу В. Розова «В добрий час». Хороша гра виконавців, художнє оформлення справили на глядачів велике враження. Перед початком вистави член районного відділення Товариства для поширення політичних і наукових знань вчитель П. Левицький провів бесіду на тему: «Моральне обличчя молодої радянської людини» (1957 р., 17 квітня); друкується фото танцювального колективу сільського клубу (1957 р., 1 травня); “Більше 200 чоловік зібралось після робочого дня в Старобілоуський сільський клуб. Член товариства для поширення політичних і наукових знань вчитель т. Левицький прочитав лекцію, присвячену 40-ій річниці Великого Жовтня. Потім драматичний колектив клубу поставив одноактну п’єсу Ігоря Луковського «На сторожі безпеки». Успішно виступав хор під керівництвом Михала Журби. Вдало виконала українські народні пісні Анастасія Потапенко. Свинарка Світлана Федорченко прочитала гумореску «Пригода на фермі». Найближчими днями колектив художньої самодіяльності з цією ж програмою виступить в інших клубах” (1957 р., 31 липня); учасники художньої самодіяльності сільського клубу виступили перед кувечицькими колгоспниками (1957 р., 7 серпня); з концертом у Шестовиці (1957 р., 4 вересня); друкується фото молодь села Старий Білоус у вихідний день (1957 р., 8 вересня); “Старобілоуська сільська Рада і правління колгоспу імені Пушкіна вирішили капітально відремонтувати клуб. Колгосп виділив для цієї мети весь потрібний матеріал, транспорт. Приміщення клубу поштукатурене, перекладена піч, збудована нова кінобудка. Незабаром ремонт закінчиться” (1957 р., 11 вересня); з концертом у селі виступив колектив художньої самодіяльності Чернігівського будівельно-монтажного управління № 1 (1957 р., 11 вересня); Почесною грамотою міністерства культури УРСР нагороджений завідуючий клубом І.П. Пелепець (1957 р., грудень);

“Понад 200 колгоспників Старого Білоуса прослухали концерт, влаштований в сільському клубі учасниками місцевої художньої самодіяльності. Хор виконав чимало пісень. Серед них – “Родина-мать”, “Спасибі, партіє, тобі” та інші. Гучними оплесками нагородили присутні Свєтлану Федорченко за прочитану гумореску Степана Олійника “Командировочний голова” та Надію Грішну – за вірш “Більшовик”. Не менше схвалення одержали виконавці танців “Яблучко” та “Російська плясова” (1958 р., 1 січня); стаття А. Русанова: “При старобілоуському сільському клубі створено агіткультбригаду, яку очолює Ольга Пилипець. Під час польових робіт вона виїжджатиме в тракторний стан, віддалені бригади колгоспу “Україна”. В її складі лектори, учасники художньої самодіяльності. Щоб зробити більш цікавою програму концертів, члени колективу вирішили включити в окремі номери своїх виступів і факти з місцевого життя: зі сцени повідомляти про досягнення окремих ланок, бригад, колгоспників на тій чи іншій роботі, складати віршовані гуморески, частушки про недоліки, нерадивих, ледарів. Нещодавно агіткультбригада виїжджала в село Новий Білоус, де в клубі дала концерт. Перед колгоспниками виступив хор, який виконав чимало пісень, танцювальна група. Успіхом у глядачів користувались зокрема танцюристи Валентина Комок і Тамара Лімаз, декламатор Надя Федорченко, яка прочитала сатиричні вірші Степана Олійника. Олександр Журба під власний акомпанемент на баяні проспівав пісню “Осенние листья”. Передова ланкова Катерина Кисіль добре виконала жартівливі частушки, Ольга Татарчук, Валентина Мурашко, Віра Журба – дует і соло. Концерт пройшов з успіхом” (1958 р., 22 квітня);

артисти Чернігівського обласного драматичного театру поставили для робітників радгоспу “Україна” виставу “Шельменко-денщик” (1961 р., 11 березня);

“В клубі... прочитана лекція про походження життя на землі. Лекцію прочитав член сільського лекторію т. Левицький П.П. Після лекції силами учасників художньої самодіяльності була поставлена п’єса” (1954 р., 20 травня); у сільському клубі член республіканського Товариства для поширення політичних і наукових знань Мальцев прочитав лекцію для колгоспників про міжнародне становище (1956 р., 29 серпня); “В Старобілоуському сільському клубі відбулась лекція про поточний момент, з якою виступив завуч місцевої школи т. Кривда. Лекцію прослухало понад 250 колгоспників і шефів – робітників Чернігівського ремонтного заводу, які допомагають колгоспу «Більшовик» в збиранні картоплі” (1957 р., 9 жовтня); “В Старобілоуському сільському клубі членом районного відділення Товариства для поширення політичних і наукових завдань т. Кривдою прочитана лекція: «Використання атомної енергії в мирних цілях». Лектор розповів також про принцип запуску штучного супутника Землі. Прослухало лекцію понад 200 чоловік” (1957 р., 13 жовтня);

“Більше 250 чоловік колгоспників та інтелігенції села Старий Білоус зібралися до свого клубу, щоб послухати лекцію про міжнародне становище. Її прочитав завуч місцевої школи т. Кривда. З задоволенням проглянули присутні агрофільм “Сади” (1958 р., 24 січня).

1946 р., 30 березня – районна газета “Придеснянський колгоспник”, повідомляє, що 26 березня проведено пробний виїзд коровами колгоспників артілі “Більшовик”.

1946 р., 17 вересня – з протоколу засідання виконкому Чернігівської райради: “ІІІ. Про хід здачі хліба державі (доповідають голови колгоспів “Більшовик” с. Ст. Білоус т. Ковшун, “Червона зірка” т. Венік, райуповмийзаг т. Баклажко). Висловились: тт. Паламарчук, Товстоліс.

Відмітити, що хід здачі хліба по району проходить незадовільно, по стану на 15.ІХ.1946 р. із плану 63670 ц., виконано 36508 ц., зокрема по колгоспах що звітувались “Більшовик” із плану 718 ц виконано 296 ц., або 40 %, “Червона зірка” із плану 597 ц виконано 78 ц., або 13 %, таке становище з виконанням плану хлібопоставок сталося завдяки безвідповідального відношення голів сільрад, колгоспів і робітників райуповмийзага до такого важливого державного завдання.

Виконком райради депутатів трудящих Постановляє: 1. Прийняти до уваги заяву голови колгоспу “Більшовик” с. Ст. Білоус т. Ковшуна, що він до 20.09.46 р. повністю виконає план здачі хліба державі. 2. Попередити голову колгоспу “Червона зірка” т. Веник, коли він до 20.09.46 р. не виконає плану по здачі хліба державі то на нього справа буде передана райпрокурору для притягнення до відповідальності, як за саботаж в справі здачі хліба державі”.

1947 р., 25 та 30 жовтня, 1 листопада – Ст.-Білоуська сільська виборча комісія: голова Сільської виборчої комісії Хрущ Данило Миколайович – від комуністичної організації колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус. Заступник голови Сільської виборчої комісії Віник Іван Семенович – від колгоспників колгоспу “Червона зірка” с. Радянська Слобода. Секретар Сільської виборчої комісії Масан Софія Прокопівна – від організації Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус. Члени Сільської виборчої комісії: Чиж Меланія Григорівна – від організації професійної спілки працівників початкових і середніх шкіл Ст.-Білоуської семирічної школи; Гужва Антоніна Петрівна – від колгоспників колгоспу “Червона зірка” с. Радянська Слобода; Ємеліна Ганна Іванівна – від колгоспників колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус; Авраменко Катерина Корнійовна – від пайовиків сільського кооперативного споживчого товариства с. Ст.-Білоус.

Ст.-Білоуська виборча комісія округа № 35: голова окружної виборчої комісії Пінчук Петро Павлович – від комуністичної організації колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус. Заступник голови окружної виборчої комісії Боярина Ніна Іванівна – від організації професійної спілки працівників початкових і середніх шкіл Ст.-Білоуської семирічної школи. Секретар окружної виборчої комісії Березовська Меланія Максимівна – від колгоспників колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус. Члени окружної виборчої комісії: Бирюк Марія Антонівна – від колгоспників колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус, Нехай Василь Ілліч – від організації Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус, Лазаренко Олександр Максимович – від пайовиків сільського кооперативного споживчого товариства с. Ст.-Білоус, Маслюк Іван Іванович – від колгоспників колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус.

Ст.-Білоуська дільнична виборча комісія № 397: голова дільничної виборчої комісії Пузей Семен Кирилович – від комуністичної організації колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус. Заступник голови дільничної виборчої комісії Шемяков Леонід Іванович – від колгоспників колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус. Секретар дільничної виборчої комісії Левицький Павло Петрович – від організації професійної спілки працівників початкових і середніх шкіл Ст.-Білоуської семирічної школи. Члени дільничної виборчої комісії: Бирюк Володимир Федорович – від організації Ленінської Комуністичної Спілки Молоді України колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус, Єщенко Марія Григорівна – від медичних працівників і службовців Старо-Білоуського медичного пункту, Логвиненко Марія Григорівна – від колгоспників колгоспу “Більшовик” с. Ст.-Білоус, Віник Ольга Іванівна – від колгоспників колгоспу “Червона зірка” с. Радянська Слобода, Віник Михайло Максимович – від колгоспників колгоспу “Червона зірка” с. Радянська Слобода.

1947–1966 рр. – депутатами Чернігівської районної ради по Старобілоуському виборчому округу обиралися 154: директор школи Олександр Володимирович Кокарев (1947), уповноважений міністерства заготівель по Чернігівському району Андрій Андрійович Троїцький (1950), секретар Чернігівського райвиконкому Федір Кіндратович Підгорець (1953), заступник голови Чернігівського райвиконкому Анатолій Іванович Ємельянов (1955), голова колгоспу “Більшовик” Дмитро Васильович Положухно (1957), начальник райвідділу міліції Григорій Васильович Барабанов (1959, 1961, 1963), перший секретар Чернігівського РК КПУ Л.І. Палажченко (1966).

1947–1963 рр. – районна газета “Придеснянський колгоспник” друкує матеріали про трудівників села: стаття “В бригаді Соколенка” (1947 р., 21 січня); стаття “Ланка Ганни Грішної” (1948 р., 8 липня та 21 вересня); стаття П. Пинчука “Ланка дружних, молодих” (1956 р., 15 серпня); друкує фото ланкової В.О. Єщенко (1956 р., 15 серпня); стаття П. Левицького “Ланка Ганни Гули – за 70!”, про старобілоуське відділення радгоспу “Україна”, ланка бореться за високі врожаї кукурудзи (1962 р., 24 лютого); стаття Л. Портянко “Зорі під ногами” про Ганну Артемівну Гулу (1963 р., 4 березня).

1948 р., 2 квітня – зі стенограми наради перших секретарів райкомів КП(б)У: “В Черниговском районе собрания прошли в двух колхозах. Мы выбрали колхоз в селе Старый Белоус потому, что там большинство мужчин не работают в колхозе, работают в городе, а семьи их состоят в колхозе, но работают там плохо. Многие не выработали минимума трудодней. Кандидатуры трех человек наметили заранее. Провели партийное собрание, на котором обсуждали эти кандидатуры. Коммунисты выступали за то, чтобы их выселить, проголосовали. Предупредили коммунистов, что раз они здесь проголосовали за выселение, то должны эту линию вести на общем собрании. Собрали актив человек 25, но актив вел себя пассивно. Пришлось долго говорить, пока согласились выселять. На собрании первые выступления были чуть ли не в защиту выселяемого Лазаренко. Лазаренко, 1925 года рождения, был в Германии, в армии не был. В 1947 году выработал 86 трудодней и в 1948 г. – 22 трудодня. Сидел 6 месяцев в тюрьме. Говорят, занимается воровством, но еще не попался. Нашлись такие, которые его защищали, говорили, что он работал хорошо, косил хорошо и т. д. Один колхозник лет 67 выступил и сказал, что он – старик, имеет 400 трудодней, что нельзя больше терпеть лодырей и тунеядцев, которые разлагают дисциплину. Это выступление дало правильное направление всему собранию. С голосованием вначале тоже вышла заминка. Мать Лазаренко стала впереди и смотрела, кто голосует. Предложили, чтобы мать не присутствовала при голосовании. Она мешала, бросала реплики и т. д. Когда она вышла, получилась совсем другая картина – из 216 человек за выселение голосовали 152. Вторая кандидатура во время немецкой оккупации устраивала с немцами пирушки, потом вышла замуж за бывшего полицая. Его сослали. В колхозе она не работает. За ее выселение голосовало 159 человек. Проморгали мы относительно возраста третьего человека. Он 1930 года рождения, до 18 лет ему не хватает 3-х месяцев. За его выселение все голосовали, но, согласно положению, его нельзя выселить.

Еще важный вопрос – я считаю, что у правлений колхозов, в связи с сильно увеличившимся выходом колхозников на работу, появляется растерянность не потому, что нет работы, а потому, что неподготовлены к этому. В Старом Белоусе надо сад расчищать, надо подкормку проводить, закладывать парники, а ограничиваются одной только вывозкой навоза. Не надо, конечно, давать какую угодно работу, лишь бы дать, но надо найти полезную для колхоза работу. Сейчас много работы, можно всем найти. Надо только хорошенько подумать и правильно расставить колхозников”.

1948–1952 рр. – районна газета повідомляє: “В селі Старий Білоус будується на річці Білоус гідроелектростанція потужністю в 25 кіловат. Уже збудовано головне приміщення з камерою для турбіни, до колгоспу завезена сама турбіна. Зараз силами колгоспу провадиться насипання дамби, яка дозволить підняти рівень води ріки на 2,5 метра” (1948 р., 4 квітня);

“Стає до ладу перша в районі колгоспна гідроелектростанція, збудована в с. Старий Білоус. Сьогодні має пройти її перше випробування. Багато праці доклали колгоспники, щоб збудувати ГЕС до 31 роковин Великої Жовтневої соціалістичної революції. Наполегливо працювала бригада теслярів, яку очолює Олександр Сергійович Соколенко. Всім відомі в артілі «Більшовик» імена теслярів Василя Романенка, Петра Журби, колгоспника Івана Маслюка, комсомольців Олександра Кравченка, Анатолія Крохмального. Це їм випало на долю возвести всі будівлі гідроелектростанції, збудувати дерев’яні укріплення греблі тощо. Активну участь у будівництві ГЕС взяли комсомольці і молодь села та району, які стали ініціаторами соціалістичного змагання за дострокове завершення основних будівельних робіт – до тридцятиріччя Ленінсько-Сталінського комсомолу. У масових комсомольсько-молодіжних недільниках брало участь по 50-70 комсомольців і молоді. В наполегливій праці перемогу здобуто. ГЕС, якій присвоєно ім’я «30-річчя ВЛКСМ», сьогодні дасть перший струм” (1948 р., 29 жовтня); (1947 р., 25 листопада; 1948 р., жовтень та 7 листопада).

На будівництві відзначилися: бригадир М.В. Комок, теслярі М.О. Любчик та Г.Д. Гарбуза. Значну допомогу надали шефи Чернігівська фабрика первинної обробки шерсті. 29 жовтня ГЕС дала перший струм.

Зі статті голови колгоспу “Більшовик” П. Пінчука: “В цьому році колгоспники Старо-Білоуської артілі «Більшовик» зустрінуть жнива значно краще підготовленими ніж торік, – як цього вимагає нова постанова партії та уряду. Зараз приводимо до ладу збиральні машини та весь інший інвентар, щоб організовано розпочати збирання врожаю. Для швидшого обмолоту зернових і виконання хлібозаготівель використаємо електроенергію від колгоспної гідроелектростанції. Зокрема, будемо приводити в рух молотарку та інші машини електромотором. Такий електромотор трансформатор і все устаткування для цього артіль уже придбала. До початку жнив устаткуємо в полі на току весь молотильний агрегат і проведемо туди електроенергію” (1949 р., 19 червня). У 1952 р. припинила своє існування.

1948 р., 9 квітня – з доповідної записки секретаря Чернігівського обкому КП(б)У Д. Єрмолаєва в ЦК КП(б)У: “В колхозе «Большевик» с. Старый Белоус Черниговского района после того, как на собрании было принято постановление выселить 2-х колхозников, их родственники организовали сбор подписей об отмене постановления, где в числе подписавшихся были коммунисты: Лимаз, Хрущ, Пузий – секретарь парторганизации. Райком КП(б)У исключил из рядов партии Пузия и наложил строгие партийные взыскания на коммунистов Лимаза и Хруща”.

1948–1950 рр. – на районну Дошку пошани занесено: колгосп “Червона зірка” (голова Павенко) – першим у районі на високому агротехнічному рівні закінчив сівбу ранніх зернових (також у 1950 р.).

1948–1949 рр. – районна газета друкує повідомлення голови колгоспу “Червона зірка” А. Павенкова: “Всі 103 колгоспники артілі «Червона зірка», Старо-Білоуської сільради, на ранок 4 квітня повністю провели передплату на Третю державну позику відбудови й розвитку народного господарства СРСР на суму 10 тисяч карбованців. 6,020 карбованців колгоспники вже внесли готівкою. Передплата триває” (1948 р., 4 травня); “Відповідаючи ділом на заклик остерців, завершили сплату готівки на нову позику колгоспники артілі «Червона зірка» (с. Ст.-Білоус). Від них надійшло готівки 10.000 карбованців” (1948 р., 13 травня); “З величезним задоволенням зустріли колгоспники Старо-Білоуської артілі «Більшовик» постанову уряду по випуск нової Четвертої державної позики відбудови й розвитку народного господарства СРСР. Всі, як один, вони продемонстрували свою високу політичну свідомість і організовано провели в перший же день її розміщення. Замість передбаченої суми передплати 17 тисяч карбованців, колгоспники внесли готівкою 18 тисяч карбованців” (1949 р., 4 травня).

1948–1963 рр. – районна газета “Придеснянський колгоспник” друкує матеріали про колгосп: стаття “Зростає колгоспна пасіка”, де зазначено: “навесні цього року в артілі “Червона зірка” було всього тільки 16 бджолосімей. За літо бджіл розмножилося майже вдвічі. Колгоспний пасічник Федорченко Г.О. довів громадську пасіку до 31 вулика” (1948 р., 16 вересня); друкується фейлетон про голову колгоспу Андрія Прокоповича Павенка (1951 р., 11 лютого); зі статті голови колгоспу А. Павенка: “Врахувавши урок минулої зимівлі, правління артілі «Більшовик» організувало в цьому році завчасне нагромадження достатньої кількості соковитих кормів для громадського тваринництва. На закладання раннього силосу були залучені всі рільничі бригади і працівники тваринницьких ферм. За п’ять робочих днів при завданні 150 тонн закладено 250 тонн раннього силосу. Щоб мати в необмеженій кількості цього цінного корму не тільки для рогатої худоби, а й для свиней, ми засилосуємо ще люпинову та кропив’яну масу. Будемо мати силосу 200 процентів до плану” (1952 р., 17 липня); зі статті полевода І. Петрушка: “В цьому році артіль “Більшовик” с. Ст. Білоус значні прибутки повинна одержати від овочівництва. Посіяно у відкритий грунт з ранніх овочів цибуля, редиска, огірки. Перевиконано план сівби моркви, висаджено ранню капусту. Городник артілі т. Розаленко виростив у парниках добру розсаду помідорів і пізньої капусти. Вже провадиться садіння розсади помідорів на підготовленій площі. На заливних землях відводяться ділянки під урожай пізньої капусти. Замість плану 8 гектарів її будемо вирощувати на площі не менше 10-12 гектарів. Щоб забезпечити високий врожай огірків, посів їх провадиться в три строки, в удобрений грунт. Підвищенню врожайності овочів правління артілі приділяє велику увагу” (1953 р., 21 травня);

Зі статті А. Рожаліна: “11 травня з чотирьох рільничих бригад артілі “Більшовик” с. Ст. Білоус садили картоплю тільки дві. Під тракторний плуг у третій бригаді за день посадили коло 3-х гектарів.

– Це лише сьогодні майже норму дав трактор, – говорить бригадир т. Хрущ. Вчора тільки 1,34 гектара посадив. Наряд дають усім бригадирам різати картоплю, а доводиться заготовляти її тільки самому. І людей знімати для цього з поля. Перша й друга бригади сьогодні зовсім не садять і картоплі не заготовляють, а сами не встигаємо. З такою організацією роботи колгосп із плану 60 гектарів більш ніж за півмісяця посадив усього тільки 20 гектарів картоплі. Площа під посадку останньої ще не підготовлена, бо замість того, щоб розвозити гній, такі бригадири як т. Л. зайнялися оранкою городів. Ніякої турботи за садіння картоплі не відчувається і з боку голови правління т. Н. Потураючи бездіяльним бригадирам, не контролюючи виконання ними нарядів, він не вживає заходів, щоб зміцнити трудову дисципліну в бригадах, прискорити темпи садіння картоплі. Внаслідок цього артіль зриває посадку картоплі в державні строки” (1954 р., 13 травня); “Керівники артілі “Більшовик” с. Старий Білоус (голова т. Нехай) обіцяли цього року закласти не менше 500 тонн силосу. “Я ж був сам завідуючим тваринницькими фермами, – заявляв т. Нехай, – знаю, чого коровам треба, щоб молоко давали”. Тільки минули вже весна й літо, наближається, зима, а обіцяного нема. Силосу закладено лише… 189 тонн. Недалеко заїдете на такому скудному запасі, шановні керівники. Вище 900 літрів, як і цього року, з надоями не підскочите. Обіцяли на вилах, а виходить знову на виделці…” (1954 р., 19 вересня); “Через відсутність дитячих ясел у колгоспі “Більшовик” багато жінок-матерів не можуть вийти на роботу, і збирання врожаю затягується. Багато з них залишаються вдома, бо нема на кого залишити дітей. Дивне ставлення до відкриття ясел проявляє правління артілі (голова т. Нехай): з дня на день ця важлива справа відкладається. Коли ж відкриються дитячі ясла? – запитують колгоспниці” (1954 р., 29 липня); “Для колгоспників артілі «Більшовик» учитель Ст.- Білоуської середньої школи т. Левицький П.П. прочитав лекцію про міжнародне становище ” (1955 р., 12 червня);

“Ланка дружніх – так називають свою комсомольсько-молодіжну ланку колгоспники артілі “Більшовик”. Її руками проведений догляд за садом, посаджено і доглянуто 2 гектари ранньої капусти, гектар помідорів та чотири – льону. На знімку: комсомольсько-молодіжна ланка за обробітком міжрядь льону. Фото П. Пинчука” (1956 р., 22 червня); в артілі “Більшовик” вперше на 35 гектарах одержали врожай селекційного льону (1956 р., 1 серпня); зі статті ланкової комсомольсько-молодіжної ланки В. Єщенко “Моя ланка раніше за всіх в артілі висадила в грунт розсаду ранньої капусти. При дбайливому догляді вся вона прийнялась і швидко почала рости. Зараз ми приступили до збирання врожаю її. Перші тонни капусти поступають на заготівельні пункти району. Від городини в цьому році заплановано одержати 130 тисяч карбованців доходу” (1956 р., 6 липня); зі статті М. Питинського: “За останній час поліпшив свою роботу агітколектив колгоспу «Більшовик». Агітатори систематично почали провадити бесіди в полі, на тваринницьких фермах. Крім проведення агітаційно-масової роботи в цей відповідальний період боротьби за збирання врожаю, члени агітколективу – вчителі і медпрацівник – беруть безпосередню участь в колгоспних роботах. В артілі організована очистка зерна нового врожаю, вночі на сушильній площадці працюють і агітатори. При їх допомозі очищено 320 центнерів зерна” (1956 р., 8 серпня); стаття зоотехніка А. Русанова: “Розгорнувши боротьбу за круте підвищення продуктивності худоби, колгоспники артілі «Більшовик» цього року вирішили створити повноцінні запаси якісних кормів. У ці дні завершено виконання плану закладання силосу в кількості 900 тонн. На кожну корову заготовлено його по 11 тонн, тому числі по 10 тонн люпинового. Силосування кормів продовжується. Ще буде закладено не менше 500 тонн переважно з кукурудзи. На кожну корову буде всього заготовлено по 12 тонн і на свиноматку по 4-5 тонн якісного силосу” (1956 р., 12 серпня); “Найвищого привісу свиней за серпень домоглися свинарка відгодівельної групи Ганна Омелянівна Ковшун. В середньому він становить 880 грамів на кожну голову. Затрачено 6,3 кормових одиниці на кілограм приросту. За місяць їй нараховано 74 трудодні. Вона вже має 50 центнерів свинини і ще відгодовує 48 голів” (1956 р., 7 серпня); “Учні Старо-Білоуської середньої школи подають активну допомогу колгоспові на збиранні картоплі. Під керівництвом вчителів старші класи щоденно працюють у полі. Силами учнів уже викопано понад чотири гектари” (1956 р., 16 вересня);

зі статті секретаря партійної організації колгоспу А. Русанова: “В колгоспі «Більшовик» провадиться щомісячне авансування колгоспників. Для цього виділено грошові фонди із прибутків минулого року. Уже видано аванс за перший місяць поточного року з розрахунку 4 карбованці на кожний трудодень. Колгоспниця Никитіна Наталія Прокопівна, яка в січні виробила 120 трудоднів, одержала 480 карбованців, Кондаковій Ніні Андріївні за 82 трудодні видано 328 карбованців. Щомісячне авансування сприяло зміцненню трудової дисципліни членів сільгоспартілі” (1957 р., 1 березня); “Комсомольці колгоспу «Більшовик» ідуть працювати в тваринництво. Тепер на молочно-товарній фермі дві комсомолки, на свинофермі – три. Створена комсомольська група, комсоргом якої обрана свинарка Тамара Федосок. Молоді тваринники взяли на 1957 рік підвищені зобов’язання. Доярка Віра Ребенок дала слово надоїти по 2000 літрів молока від кожної корови своєї групи при плані 1800 літрів. Таке ж зобов’язання і Марії Кисіль. Свинарки Тамара Федосок і Світлана Федорченко вирішили одержати по 90 центнерів свинини кожна” (1957 р., 3 березня); “Організовано включилась у весняно-польові в артілі «Більшовик» тракторна бригада Івана Веремієнка. Механізатори закривають вологу, підготовляють площі під посів ранніх зернових. Трактористи І. Смаглий та В. Коваленко розпочали сівбу вівса. За перший день було засіяно площу в 17 гектарів. Сівба ранніх зернових триває” (1957 р., 5 квітня); “Включившись у змагання на честь 40-річчя Великого Жовтня, механізатори бригади Івана Веремієнка успішно проводять весняно-польові роботи в колгоспі «Більшовик». За три робочі дні посіяно ранні зернові, 32 гектари зернобобових, 8 гектарів вико-вівса на зелений корм. Колгосп приступив до посадки картоплі і посадив уже ранньої 10 гектарів. Відзначаються на сівбі трактористи Микола Крутик, який на тракторі ХТЗ виконує змінну норму на 125 процентів, Іван Пузій на тракторі «Беларусь» – на 100 процентів” (1957 р., 12 квітня); стаття Л. Писарєва “Передовики сівби”: “В тісній співдружності з колгоспниками рільничих бригад артілі «Більшовик» працюють цієї весни механізатори бригади Івана Веремієнка. Використовуючи груповий метод роботи тракторів, якісно і в кращі агротехнічні строки вони провели сівбу ранніх культур. Механізатори вже підготували площі під кукурудзу, горох, городину і розпочали культивацію парів. Зараз вони допомагають колгоспникам проводити масове садіння картоплі. Кращих успіхів в передтравневому соціалістичному змаганні добились трактористи Микола Нехай, Олексій Сірик, Іван Пузій, Іван Смаглий” (1957 р., 28 квітня); повідомляється: “Коли запитують голову колгоспу «Більшовик» т. Полужухна, чи випасають зараз корів на озимині, він відповідає, що жито не підросло. І зразу починає доводити, що корів і так годують добре. Кожна з них одержує люпиновий силос, картоплю, концентратів по 1 кілограму на голову і по 200 грамів на літр молоку. Норма непогана, зимою такого раціону не було, але в цей період він мало сприяє підвищенню продуктивності тварин. Корови потребують зелених соковитих кормів. В артілі їх достатньо: посіяно понад 30 гектарів жита, але його не використовують. Невідомо, чому зелені корми у т. Полужухна не в пошані” (1957 р., 19 травня); повідомлення А. Русанова: “Друга рільнича бригада, якою керує Іван Петрушко, першою в артілі «Більшовик» завершила обмолот льону. На молотьбі було запроваджено молотарки «Едді» на тракторній тязі. За нею закінчують обмолот і ланки першої бригади. Зараз провадиться очистка насіння для здачі державі” (1957 р., 7 серпня);

стаття А. Рожаліна “Резерви і господарі” про трудові здобутки та виробничі плани в колгоспі “Більшовик” (1958 р., 8 січня); зі статті секретаря парторганізації колгоспу А. Русанова: “По всій країні розгортається соціалістичне змагання за гідну зустріч виборів до Верховної Ради СРСР. Широкого розмаху набрало воно і серед колгоспників сільськогосподарської артілі “Більшовик”. Здійснюючи рішення грудневого Пленуму ЦК КП України, хлібороби діяльно готуються до весни. На сьогодні майже все зерно доведено до посівних кондицій. Особливу увагу члени артілі приділяють нагромадженню і вивезенню органічних добрив, яких планують внести на гектар не менше 10 тонн. Зобов’язання по вивезенню місцевих добрив успішно виконується. Колгоспники за минулу п’ятиденку вивези на поля 422 тонни гною і торфу. Багато в цьому їм допомогли шофери Микола Крутик і Микола Печорний” (1958 р., 7 лютого); зі статті ланкової колгоспу Є. Кисіль: “Торік ланка, яку я очолюю, зібрала найбільший в колгоспі урожай льону – по 6,6 центнера насіння з гектара. Непоганий був у нас і врожай картоплі. В 1958 році ми зобов’язалися одержати на кожному з 5 гектарів по 7 центнерів насіння льону і на такій же площі по 1000 пудів картоплі. Основу під урожай нинішнього року почали закладати ще з осені. На виділені ділянки вивозимо місцеві добрива. Під картоплю внесемо по 45-50 тонн гною і торфу, зараз вже є по 35. Всі 14 колгоспниць з нашої ланки збирають пташиний послід і попіл. Весну зустрінемо у всеозброєнні” (1958 р., 2 березня); зі статті Є. Кисіль: “Рішення сесії Верховної Ради СРСР викликали у членів ланки нову хвилю трудового піднесення. Комуністична партія і Радянський уряд безперервно проявляють велику турботу про нас, колгоспників. Всі 14 членів ланки не шкодують сил, щоб ділом відповісти на батьківське піклування партії про трудівників села. Хоч сьогодні готові ми до виходу в поле. Внесемо необхідну кількість мінеральних добрив, попелу і пташиного посліду на площу під льон. Своє зобов’язання виростити на кожному з п’яти гектарів по 7 центнерів насіння льону і по 1000 пудів картоплі виконаємо” (1958 р., 6 квітня); зі статті бригадира комплексної бригади А. Русанова: “У відповідь на заклик бахмачан робітники комплексної бригади старобілоуського відділку радгоспу “Україна” зобов’язалися вчасно і без втрат зібрати врожай картоплі. З перших днів на копанні бульби розгорнулося дійове змагання. Першість у ньому ведуть Наталія Крижанівська, яка викопала вже 1,1 гектара картоплі, Валентина Кравченко – 1,09 гектара, Олександра Мельник – один гектар та інші. Бригада першою по радгоспу і завершує збирання врожаю: з 68 гектарів уже викопано 65. Одночасно провадиться вивезення бульби з поля на продаж державі та на засипку насіння” (1960 р., 1 жовтня); стаття М. Ляшка “Над річкою Білоус” про трудові справи в відділенні радгоспу “Україна” (1963 р., 18 червня).

1948 р., 16 вересня – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє: “Навесні цього року в артілі «Червона зірка» було всього тільки 16 бджолосімей. За літо бджіл розмножилося майже вдвічі. Колгоспний пасічник Федорченко Г.О. довів громадську пасіку до 31 вулика”.

1949–1954 рр. – діє Старобілоуське сільСТ: голови правління Соколенко (1949 р., 24 березня) та Троян (1954 р., 2 та 12 вересня).

1949 р., 2 червня – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє: “При Старо-Білоуській семирічній школі організовується на період літніх канікул піонерський табір. Тут за літо відпочинуть сотні піонерів – школярів району й області. Діти матимуть змогу провести час свого відпочинку серед чудової природи: на річці й у лісі”.

1949–1951 рр. – народними засідателями районного суду обиралися: колгоспник М.С. Нехай (1949), колгоспник С.Д. Пузій (1951), акушерка медамбулаторії М.Г. Єщенко (1951) 157.

1949 р., 14 серпня – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє, що колгосп “Червона зірка” (голова Павенко) за дострокове виконання річного плану хлібозаготівель занесено на Червону дошку Пошани.

1949–1958 рр. – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє, що на період літніх канікул для відпочинку піонерів та школярів району і області при школі організовується піонерський табір (1949 р., 2 червня); на території школи діє районний піонерський табір (1957); фото та стаття С. Куценка “Міжколгоспний піонерський” (1958 р., 5 липня).

Стаття Ф. Паперного “Останній день в міжколгоспному піонерському”: “Просторе подвір’я Старобілоуської середньої школи, де розмістився міжколгоспний піонерський табір, швидко наповнилось дітворою. Тут були й першокласники, і учні сьомих класів – з Анисова, Киїнки, Мохнатина, Ульянівки та інших сіл. По команді масовика Михайла Михайловича Журби дівчатка і хлопчики вишикувалися на фіззарядку. А потім бігали до річки Білоус, яка протікає під горою. Здорово і приємно викупатися ранком.

Від начальника Гаврила Яковича Малихіна ми довідались, що сьогодні останній день перебування школярів у таборі. По всьому було видно, що учні добре відпочили, весело провели свої канікули. Табірне життя здружило піонерів різних сіл, навіть шкода розлучатися з новими друзями. Хіба може забути Миша Заєць свого друга Бориса Ховрича? Скільки партій в шахи зіграли вони за час відпочинку. Є що прочитати однокласникам про табірне життя з свого щоденника голові ради піонерської дружини Миколі Грищенку. Тут записи про походи в ліс і по місцевості навколишніх сіл, про стрілецькі змагання, цікаві ігри і атракціони, про справжню піонерську дружбу. На останньому листочку тільки заголовок: «Прощальне піонерське вогнище». До нього готуються всі. Коли стемніло і прийшли гості, піонери з Старобілоуської школи, запалало вогнище. Хор виконав пісні «Піонерська ланка», «Орльонок», «Батьківщина» та інші. Вітя Чобіток з Анисова прочитав байку «Сава Чміль», Валентина Одинець з Рябців проспівала під баян, на якому грав анисівський піонер Леонід Молибога, «Шахтарочку». Долинули звуки акордеона, і з темряви виринули в національних костюмах Паша Бовтун і Галя Оникієнко. Вони виконали танець «Козачок». А ось затрубив горн. Всі вишикувались на піонерську лінійку. Під барабанну дріб спущено табірний прапор” (1957 р., 18 серпня).

1949–1956 рр. – районна газета “Придеснянський колгоспник” друкує матеріали про роботу сільської бібліотеки: “Молодь, літні колгоспники й учні семирічної школи села Старий Білоус – постійні читачі сільської клубної бібліотеки. Всі вони проявляють великий інтерес до творів свого улюбленого поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Винятковим успіхом серед них користується віршований роман О.С. Пушкіна «Евгений Онегин». З рук в руки переходить збірник вибраних його поезій і прозових творів. Більше ста чоловік прочитали ці твори в цьому році. Вони є найулюбленішими книгами серед читачів” (1949 р., 5 червня); відкрито сільську бібліотеку, завідуючою працює Катерина Іванівна Павенко (1950 р., 26 листопада); зі статті завідувача районною бібліотекою Л. Дудчіна: “В селах нашого району під керівництвом працівників районної бібліотеки організовуються читацькі конференції. Так, нещодавно пройшла конференція читачів в селі Старий Білоус на тему: «Дружба народів СРСР в художній літературі». Тов. Бородаченко розповіла про життя народів далекої Чукотки за старих часів і як змінилося воно після Великого Жовтня – за твором Сьомушкіна «Алитет уходит в горы». Читач т. Рева розповіла з твору «Люди наших днів» про допомогу киргизького народу українці Любі, повагу до росіянина коваля Дмитра, про дружбу колгоспників-киргизів і їх допомогу народам братніх республік в період Великої Вітчизняної війни. Про всенародну допомогу великим будовам комунізму і значення їх говорив читач т. Левицький” (1952 р., 27 липня);

стаття завідуючої бібліотекою Г. Левенець: “У вільні від роботи години молодь і літні хлібороби приходять до сільської бібліотеки почитати свіжі газети чи обміняти книгу. Понад 35 книг за п’ять місяців прочитав причіплювач тракторної бригади Микола Крутик. Ланкова комсомольсько-молодіжної ланки Єщенко за цей час прочитала більше 25 книг. Серед них – «Овочівництво» Н. Костенка і брошура «Збільшимо виробництво овочів і картоплі». Активними читачами є також ланкова Уляна Романенко, бригадир будівельної бригади Федір Круш, шофер Григорій Нехай, агроном Михайло Іванович Курилець, колгоспники комсомольці Надія Грішна, Софія Романенко, Світлана Федорченко та інші. Кількість читачів зростає” (1956 р., 11 липня).

1950 р., 24 серпня – районна газета повідомляє: “Колгоспники артілі «Більшовик» с. Старий-Білоус, успішно провели збирання зернобобових культур. На всій площі 84 гектари було запроваджено в’язання в снопи. Цей метод допоміг не допустити жодних втрат, і при тому зараз, завдяки цьому, значно пришвидшено темпи обмолоту гороху”.

1951 р., 13 травня – районна газета повідомляє: “Населення села Старий Білоус, колгоспники артілі «Більшовик» з великим патріотичним піднесенням зустріли випуск нової позики розвитку народного господарства. Ця позика сприятиме розширенню будівництва нових фабрик, заводів, культурних закладів, шкіл, лікарень, санаторіїв, будинків відпочинку для трудящих. Кошти позики будуть використані для будівництва грандіозних споруд на Волзі і Дніпрі, Дону і Аму-Дар’ї – перетворенню природи, яка волею радянських людей змінює вже своє обличчя. Колгоспники одними з перших у районі завершили передплату і внесли за облігації готівкою”.

1951 р., 20 вересня – районна газета повідомляє: “Після трудового дня робітники, колгоспники, сільська інтелігенція села Ст. Білоус зібралися на збори. Доповідь «За мир в усьому світі і безпеку народів» зробила зав. парткабінетом т. Шурига. Інвалід Вітчизняної війни т. Бирюк – нині рахівник колгоспу – сказав:

– Ми ще не забули, яких страждань зазнало людство від війни, яку нам нав’язали гітлерівські варвари. Ми не хочемо, щоб чорні хмари війни нависли над світом. Нам потрібен мир, щоб будувати комунізм. Я закликаю всіх присутніх стати на стахановську вахту миру, зміцнювати могутність нашої Батьківщини – оплоту миру в усьому світі.

Від імені сільської інтелігенції виступила учителька Довгань Олена Василівна.

– Розкриття паліїв війни, зміцнення в народі впевненості в перемозі сил миру, – сказала вона, – являється обов’язком кожного сільського інтелігента.

Збори пройшли активно. Всі колгоспники поставили свої підписи під Зверненням і дали слово підкріпити їх стахановською працею. Після зборів відбувся концерт, влаштований силами художньої самодіяльності села”.

1951 р., 4 листопада – районна газета повідомляє, що в селі демонстрували фільм по однойменному роману С. Бабаєвського “Кавалер Золотої Зірки”.

1952 р., 31 серпня – Старобілоуську школу реорганізовано в середню 158.

1952 р., 7 вересня – на районних змаганнях сільської молоді з легкої атлетики серед жінок особисту першість завоювала спортсменка Ганна Крутик – пробігла 100 метрів за 15,3 секунди, 400 метрів за одну хвилину і 15,4 секунди, стрибнула в довжину 3 метри та 40 сантиметрів, у висоту один метр та 20 сантиметрів, метнула диск на відстань 16 метрів та 88 сантиметрів.

1953 р., 28 червня – районна газета “Придеснянський колгоспник” друкує статтю Д. Шинкаренка “Дружна передплата”: “З великим патріотичним піднесенням зустріли колгоспники артілі “Більшовик” с. Ст. Білоус постанову Ради Міністрів Союзу РСР про випуск нової Державної позики розвитку народного господарства СРСР. Після того, як по радіо було оголошено постанову, в полі, де працювала більшість колгоспників на збиранні та стогуванні конюшини, члени артілі зібралися на збори. Думку всіх присутніх висловила колгоспниця Агафія Опанасівна Бурдученко.

– Щоб наша країна була ще міцнішою, ми з радістю віддамо в позику державі свої заощадження. Хай наші трудові карбованці послужать справі зміцнення миру, дальшому поліпшенню життя народу.

Вона першою передплатила позику і внесла всю суму передплати готівкою. Тут же вручено т. Бурдученко облігації. Її приклад наслідували всі присутні на зборах. На 25 червня близько 80 процентів колгоспників передплатили нову позику”.

1954 р., 11 квітня – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє: «Комсомольці та піонери Старо-Білоуської середньої школи, включаючись в недільник по озелененню і приведенню в культурний вигляд села, зобов'язалися: до свята 1 Травня посадити декоративні та фруктові дерева на шкільній садибі, а також провести весняну посадку по вулицях села, вирощувати на садибі школи зразкові квітники. Кожний комсомолець і піонер посадить на своїх садибах не менше десяти дерев».

1954 р., 1 липня – районна газета повідомляє: «В листі до редакції газети «Придеснянський колгоспник» пайовики села Старого Білоуса скаржились на продавця магазину С.В., який порушував правила радянської торгівлі, та були випадки завищення цін. Як повідомила редакцію завідуюча райторгвідділом т. Хромець, за порушення розпорядку дня роботи т. С.В. попереджено. Справа про завищення цін на товари направлена слідчим органам».

1954 рр., серпень – жовтень – районна газета повідомляє: “Комсомольці артілі “Більшовик”, серед яких переважна більшість учнів Старо-Білоуської середньої школи, подають активну допомогу колгоспу в очистці зерна. Ставши на нічну зміну до зерноочисної машини, група молоді з 12 чоловік, очолювана секретарем комсомольської організації школи Катериною Комок та ученицею ІХ класу комсомолкою Оленою Комок, очистила 12 тонн зерна. Їх дружня робота – приклад для всієї молоді села” (1954 р., 5 серпня); “Авктивну участь у збиранні овочів беруть піонери Старо-Білоуської середньої школи. За рішенням Ради дружини всі загони організовано вийшли на збирання пізніх помідорів. За два дні вони зібрали помідори на площі п’ять гектарів. Найкраще, показуючи приклад іншим, працювала ланка Ніни Савенко” (1954 р., 10 жовтня).

1954 р., 19 серпня – Указом Президії Верховної Ради УРСР від 11.08.1954 р. Новобілоуську та Старобілоуську сільські ради об’єднано в одну Старобілоуську сільську раду з центром в селі Старий Білоус.

1955 р., 20 січня – про готовність виїхати на освоєння цілинних земель написали заяви на ім’я райкому ЛКСМУ комсомольці колгоспу “Більшовик” Григорій Нехай, Борис Кортун, Ростислав Соколенко та Борис Ковшун.

1955 р., 17 лютого – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє: “Члени городньої бригади, якою керує Олександр Лазаренко, в артілі «Більшовик» розгорнули діяльну підготовку до вирощування високих урожаїв овочів. Колгоспниці Тетяна Комок, Ольга Латина, Марія Нелепа щодня виготовляють торфоперегнійні горщечки і вже заготовили їх біля сорока тисяч. Плотники Григорій Сиротинський і Федір Круш ремонтують каркаси і парникові рами. Закладаються парники для вирощування розсади. В цьому році колгосп посадить помідори і капусту тільки в торфоперегнійних горшечках”.

1955–1958 рр. – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє, що колгоспники оглянули обласну виставку образотворчого мистецтва (1955 р., 20 листопада); 60 колгоспників відвідали кінотеатр імені Щорса для перегляду першої серії кінофільму “Тихий Дон” (1957 р., 22 листопада) та другої серії фільму “Тихий Дон” (1958 р., 24 січня); хлібороби села перші у районі переглянули кінокартини “Комуніст” та “Тихий Дон” третю серію (1958 р., 27 липня).

1956 р., 5 травня – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє: “З великою програмою в святкові дні виступив колектив художньої самодіяльності учнів Старо-Білоуської середньої школи. Молоді митці на сцені сільського клубу показали високу майстерність. Зведений хор школи під керівництвом Петра Шеремета зразково виконав пісню «Партия наш рулевой», пісню про Батьківщину та ряд народних пісень. Майстерно виконав пісню «Повій, вітре, на Вкраїну» учень 10 класу Сергій Федорченко. Пісню «Шахтарочка» добре виконала учениця 6-го класу Федорченко Галина. Танцювальна група 8–10 класів під керівництвом вчительки Пинчук А.А. вдало виконала танці «Молдаванеску», польку-янку і український гопак. На концерті було присутніх понад 300 колгоспників”.

1956 р., 17 червня – районна газета “Придеснянський колгоспник” друкує статтю А. Русанова: “Агіткультбригада Старо-Білоуського сільського клубу дала вже кілька концертів для колгоспників в полі. Нещодавно вона відвідала сусідні колгоспи імені Молотова та імені Жданова. В програмі концертів народні пісні та пісні радянських композиторів, танці, художнє читання та одноактні п’єси. Кращі виконавці члени комсомольсько-молодіжної ланки Татарчук Ольга, Грішна Надія, Федорченко Олександра, Кисла Віра, ланкова Єщенко Валентина. Сусіди щиро подякували учасникам концерту”.

1956 р., 20 червня – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє: “Більше п’ятидесяти учнів Старо-Білоуської середньої школи разом з учителями зробили екскурсію до міста Києва. Екскурсанти побували в музеях В.І. Леніна, Т.Г. Шевченка, Ботанічному саду, на Володимирській гірці та в інших історичних місцях столиці”.

1956–1977 рр. – районна газета друкує лист А. Петренка: “Понад тридцять років працює сільським фельдшером Карпо Іванович Третяк. Зараз він обслуговує кущ Старо-Білоуської амбулаторії. Не було випадку, щоб Карпо Іванович не з’явився на виклик до хворого” (1956 р., 16 листопада); друкується лист колгоспниці М. Єщенко “Чуйна людина”: “Майже десять років працює фельдшер Катерина Акимівна Грішна в Старо-Білоуській медичній амбулаторії. За цей час вона заслужила повагу серед трудівників села. Бували випадки, коли Катерину Акимівну викликали до хворого пізно вночі, в непогоду, і вона зразу ж з’являлась і подавала потрібну медичну допомогу. Зараз фельдшер Грішна завідує сільською аптекою. Приписані ліки готує і видає швидко, а інший раз, коли людина невзмозі прийти за ними, Катерина Акимівна сама приносить їх хворому додому. Всякий раз у неї можна одержати медичну пораду чи консультацію. Про Катерину Акимівну в нашому селі говорять: “Хороша, чуйна людина” (1956 р., 9 грудня); друкується стаття П. Левицького “Слід на землі”, про сільського фельдшера Марію Гаврилівну Койдан, яка за час своєї роботи у третього покоління породіль приймає дітей – більша половина села – її “прийомні діти”, за здоров’я яких вона боролась усе життя (1977 р., 15 березня).

1957 р., 10 березня – повідомляється: “Учні Старо-Білоуської середньої школи готують подарунки комсомольцям, які поїхали на будівництво шахти «Чернігівська-комсомольська» в Донбас. В кожному піонерському загоні вишивають носові хустки, купують книжки, авторучки, бритви. Подарунки вже підготовлені до відправки”.

1957 р., 28 квітня – друкується повідомлення П. Левицького “Місячник лісу і саду”: “Минулого тижня комсомольці колгоспу «Більшовик», учні і вчителі школи, керівники сільгоспартілі взяли участь в недільнику, присвяченому озелененню села. Багато вишневих дерев і кущів бузку посаджено біля клубу. Правління колгоспу придбало саджанці вишень для садиб членів артілі”.

1957 р., 14 серпня – районна газета друкує повідомлення А. Русанова “Врожай врятовано”: “Колгоспний пасічник Володимир Федорович Бирюк, який знаходився на артільній пасіці під лісом, помітив, що в глибині його над верхів’ями дерев в’ється дим. Це помітив і голова колгоспу «Більшовик» т. Палажухно, який об’їжджав в цей час поля. Виявилось, що горить ліс. Пожежа загрожувала перекинутись на ближній масив хлівів і заскиртовану солому. Голова наказав пасічнику рубати галявину, а сам на автомашині поспішив у село по допомогу, по телефону сповістив у пожежну інспекцію. На місце пожежі незабаром прибули колгоспники з навколишніх сіл та пожежні машини з міста і Михайло-Коцюбинського району. Пасічник т. Бирюк, незважаючи на свою інвалідність (без ноги), самовіддано боровся з вогнем і до прибуття допомоги прорубав велику галявину. Швидко були прийняті дальніші заходи: продовжено галявину, знято з роботи трактори і між хлібами та лісом зорано землю. Коли пожежа досягла галявини, колгоспники стали в ряд на ній і землею гасили вогонь. Пожежні машини заливали водою. Особливо відзначились на гасінні пожежі колгоспники Тарас Михайлович Галушко, Митрофан Омелянович Лазаренко й інші. Загальними зусиллями пожежа була ліквідована і колгоспний хліб врятовано”.

1957 р., жовтень – друкуються повідомлення: “З живим інтересом вивчають тези ЦК КПРС до 40-річчя Великого Жовтня комуністи і безпартійна інтелігенція села Старий Білоус. Керівник гуртка з історії партії т. Кривда на першому занятті ознайомив слухачів з вступною частиною і першим розділом цього важливого документа. Слухачам була показана фотовиставка, присвячена боротьбі трудящих Чернігівщини за владу Рад” (4 жовтня); “Цікаву лекцію прочитав для виборців член товариства для поширення політичних і наукових знань вчитель т. Левицький. ЇЇ назва: “Радянський суд – дітище Великого Жовтня”. На лекції були присутньо понад 100 чоловік” (10 жовтня).

1957 р., 11 жовтня – районна газета “Придеснянський колгоспник” друкує статтю секретаря парторганізації колгоспу “Більшовик” А. Русанова “Наша світлова газета” про демонстрацію в клубі перед кіносеансом світлової газети з життя села.

1957 р., 7 листопада – районна газета друкує повідомлення В. Кривди “Зустріч трьох поколінь”: “Через усе село, з розгорнутим червоним прапором пройшла колона учнів Старо-Білоуської середньої школи в сільський клуб, де відбулась зустріч трьох поколінь. 11 учасників громадянської війни, перша піонервожата школи і ті, що вступили в комсомол в 1922 році, розповіли учням про незабутнє минуле. Наче зачаровані, слухали всі 260 учнів спогади колишнього голови підпільного ревкому 76-річного колгоспника Івана Даниловича Гарбузи, богунця Івана Захаровича Кравченка, першої піонервожатої школи Віри Яківни Фролової та інших. Героїчна боротьба старшого покоління за встановлення Радянської влади, за побудову соціалізму в СРСР залишиться назавжди в пам’яті щасливої радянської дітвори і буде яскравим прикладом в її житті. Школярі щиро подякували своїм гостям – ветеранам боротьби за владу Рад – і вручили їм подарунки. Зустріч закінчилась великим концертом художньої самодіяльності колективу учнів середньої школи”.

1958–1962 рр. – районна газета “Придеснянський колгоспник” друкує матеріали про підготовку та хід виборів депутатів Верховної Ради СРСР та УРСР: “Днями вчитель Старо-Білоуської середньої школи Павло Петрович Левицький провів бесіду з виборцями. Він розповів їм про нашого кандидата в депутати Верховної Ради СРСР Андрія Степановича Герасименка. Присутніх було понад 150 чоловік. На всі питання т. Левицький дав вичерпні відповіді. Потім демонструвався кінофільм “Неповторна весна” (1958 р., 23 лютого); “В ці передвиборні дні значно поліпшила свою роботу старобілоуська сільська лекторська група. За лютий прочитано 6 лекцій. Серед них: “Депутат – слуга народу”, “Радянська виборча система – найдемократичніша у світі” та ін. Агітатори на десятихатках розгорнули агітацію за кандидатів у депутати, допомогли виборцям перевірити себе в списках. Велика увага приділена і культурному відпочинку. В клубі завжди можна цікаво і змістовно провести вечір: послухати лекцію, подивитись кінофільм, виступ художньої самодіяльності. Так, 23 лютого проведено вечір молодих виборців, на якому після доповіді учні нашої школи дали концерт. 2 березня учні Х класу під керівництвом Людмили Нилівни Реви виступили перед виборцями з концертом. В програмі його: пісні, художнє читання, танці, п’єса. Днями агіткультбригада десятикласників дасть концерти виборцям сіл Новий Білоус та Киїнка” (1958 р., 5 березня); стаття секретаря сільради О. Бирка “З думкою про Батьківщину” про голосування в день виборів до Верховної Ради УРСР та місцевих рад (1959 р., 4 березня);

друкується стаття голови Дільничної виборчої комісії В. Кривди: “День виборів до Верховної Ради СРСР по Старобілоуській виборчій дільниці вилився в яскраву демонстрацію дійсно народної демократі, у всенародне торжество. Шоста година ранку. Закінчені останні приготування. Гостинно розкриваються двері виборчої дільниці. Виборці приступають до голосування. Першими віддають свої голоси за кандидатів блоку комуністів і безпартійних Іван Єщенко, Олександр Рилошко, Валентина Шуман, Степан Пузій та інші робітники радгоспу. Ось з’являються на виборчій дільниці 77-річні дідусі Єщенко Василь Євдокимович і Кравченко Іван Захарович. Вони заявляють: “Ми голосуємо за нашу партію, за мир в усьому світі, за краще життя, за комунізм. Нам дуже хочеться хоч би років ще десять прожити при комунізмі”. Потік виборців на дільницю не припиняється. 10 годин ранку. Із 768 виборців проголосувало 685 чоловік. Починаючи з 3-ої години дня до пізнього вечора, на виборчій дільниці велися веселі розваги молоді: ігри, танці, тощо. Вибори до Верховної Ради СРСР були дійсно всенародним торжеством, радісним святом для робітників і службовців Старобілоуського відділення радгоспу “Україна” (1962 р., 20 березня).

1958–1959 рр. – районна газета “Придеснянський колгоспник” друкує статтю зоотехніка колгоспу “Більшовик” А. Русанова “Ліквідуємо відставання”, де зазначається: “В нинішньому році колгосп повністю електрифікується від міської електромережі. Це дасть можливість механізувати всі трудомісткі процеси в тваринництві і здешевити собівартість продукції” (1958 р., 17 січня); “Ще з весни було розпочато роботи по радіофікації села Старий Білоус і хутора Другої Подусівки. Днями бригада монтажників під керівництвом досвідченого майстра Василя Ходаша закінчила монтаж радіоліній. В кожну хату колгоспників, в громадські приміщення проведено радіо. Мережу підключено до міської радіотрансляційної станції. В центрі села і на бригадному подвір’ї встановлено гучномовці” (1958 р., 15 червня); у листі до редакції районної газети вчитель І. Койдан повідомляє, що влітку село повністю радіофіковано, зараз тривають роботи по електрифікації (1958 р., 7 грудня); з листа Д. Желдак до районної газети: “В селі Старий Білоус електрику проведено в будинки хліборобів, громадські приміщення. – Механізуємо тік і трудомісткі процеси на фермах, – обіцяли колгоспникам керівники артілі “Україна”. Однак і досі очищати зерно, подрібнювати корми доводиться вручну. Чи не час виконати свої обіцянки голові колгоспу т. Положухно?” (1959 р., 5 серпня).

1958–1960 рр. – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє, що вийшов перший номер багатотиражної газети “За високий урожай!” колгоспу “Україна” (1958 р., 30 травня); вийшов № 3 газети “За високий урожай” – орган партійної організації правління колгоспу “Україна”, Павлівської та Рудківської сільських рад, редактор М. Куліш (1960 р., 8 березня).

1958 р., 7 травня – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє: «Комсомольці і молодь села Старий Білоус успішно провели декадник лісу і саду. Біля клубу і інших громадських будинків посаджено 200 тополь. Учні місцевої середньої школи висадили понад річкою Білоус 350 верб. Багато дерев посадили вони на пришкільній ділянці, в себе вдома та біля дворів. Найбільше насаджень зробили Г. Ковтун, М. Романенко, Н. Єщенко”.

1958 р., 30 травня – друкується стаття завідувача навчальною частиною школи В. Кривди: “24 травня закінчились заняття в учнів першого, третього і десятого класів. Позаду рік навчання, рік наполегливої праці. Молодших школярів чекає веселе літо, піонерські табори, багато нового і цікавого. А для десятикласників наступає гаряча пора екзаменів на атестат зрілості, які підведуть підсумки навчання за всі 10 років. Друга година дня. На подвір’ї Старо-Білоуської середньої школи зібралось 225 піонерів і школярів. Прийшло чимало й батьків. Починається свято. Урочиста лінійка. Лунає останній дзвоник. Його дають наймолодші учні перших класів. Жовтенята вручають десятикласникам подарунки, букети квітів. Секретар комітету комсомолу О. Нехай вітає першокласників з успішним закінченням навчального року. Вона бажає їм добре відпочити і дальнішого успіху в навчанні. 17 відмінникам вручені цінні подарунки. Свято останнього дзвоника закінчилось великим концертом учнівської художньої самодіяльності”.

1958 р., 1 червня – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє, що на два виграші в лотерею Олександр Соколенко одержить фотоапарат та чоловічий наручний годинник “Родина”.

1958 р., 2 серпня – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє: “Інтелігеція села Старий Білоус часто бере участь у колгоспних роботах. Минулої неділі вчителі вийшли на скиртування соломи. За день силами інтелігенції було поставлено скирту соломи”.

1959 р., 16 серпня – відбулась товариська зустріч киїнських та старобілоуських волейбольних команд, де перемогу здобули киїнці.

1960 р., 9 лютого – районна газета друкує повідомлення: “Багатолюдно було в суботу у Новобілоуському сільському клубі, куди завітала того вечора агіткультбригада Старобілоуської середньої школи. З великою увагою колгоспники прослухали лекцію завідуючого навчальною частиною В.Л. Кривди про ленінський принцип мирного співіснування двох систем. Потім ведуча Ніна Соколенко оголосила початок концерту. Хор під керівництвом Віталія Микитенка виконав “Пісню бригад комуністичної праці”, закарпатську народну пісню “Верховино, мати моя”, Галина Тарасовець прочитала вірш “Комсомольський квіток”, Галина Федорченко виконала пісню “Волга-реченька”, Ніна Соколенко – пісню з кінофільму “Ваня”. Особливо слід відзначити виступ танцювального гуртка. В його виконанні глядачі побачили “Лявониху”, “Горлицю”, “Молдовєняску”, гуцульські, українські і російські танці. На закінчення концерту учасниками драматичного гуртка було поставлено одноактну сатиричну п’єсу “Кінець хівріній комерції”.

1960 р., 26 березня – районна газета “Придеснянський колгоспник” друкує лист передплатника К. Печеріна “Наш листоноша”: “В кінці минулого року в селі Старий Білоус був призначений новий листоноша, молода дівчина Ніна Єщенко. З перших днів її роботи жителі села вагались навіть довірити їй гроші, адже вона надто молода, чи ж справиться з покладеним на неї обов’язком. Та сумніви виявились марними. Ніна повністю віддалася дорученій справі. Одержуючи пошту в місті, вона перш за все поцікавилась, який ліміт на всі газети для передплатників села, попросила каталог на періодичні видання. Зараз колгоспники артілі “Україна” і жителі другої Подусівки задоволені своїм листоношею. Вона охопила передплатою майже кожний двір і вчасно доставляє кореспонденцію. Передплатники дякують Ніні Єщенко за хорошу роботу”.

1960 р., 31 березня – районна газета “Придеснянський колгоспник” повідомляє про громадський суд: “На лаві підсудних – Н., яка вкрала п’ять літрів молока, одержаного для випоювання телят. Спочатку Н. виправдовувалась, але під доказами свідків визнала свою провину і попросила вибачення. Суд виніс рішення оштрафувати її в 100 карбованців”.

1960 р., 15 жовтня – районна газета друкує повідомлення А. Русанова: “Афіші оголошували про день і час концерту сусідів – учасників художньої самодіяльності старобілоуського клубу. Подивитись його прийшло багато молодих і літніх хліборобів Нового Білоуса. На сцені вишикувався склад хору. Керівник змахує рукою і по залу дзвінко ллється мелодія пісень “Пролягла доріженька”, “Над широкой Обью”, “Ой ты, речка” та інші. Хвилю оплесків викликала пісня “Березы” з кінофільму “Первый день мира”, яку мелодійно проспівали Віра Журба та Валентина Мурашко. Відзначились також А. Бірюк та Є. Кравченко, які майстерно прочитали вірші “Жених”, “Хімік-чудодій”, “от колись було”. Заслужений успіх супроводжував і виступи танцюристів Галини Лапоші, Тамари Гарбузи, Миколи Журби і Валентини Козел”.

“Люблять читати газети та журнали робітники Старобілоуського відділення радгоспу “Україна”. Отже, як тільки розпочалась передплата періодичної преси на 1961 рік, вони взяли в ній активну участь. До 150 примірників різних видань періодичної літератури передплатили вони на наступний рік. Причому, серед них багато таких, що одержуватимуть по 3 і більше різних назв. В числі перших передплатників слід відзначити комуніста Володимира Бирюка, який продовжив передплату обласної газети “Деснянська правда” та районної “Придеснянський колгоспник”. Пристарілий робітник О. Головченко, який уже не працює, побажав одержувати журнал “Пчеловодство” та газету “Правда”. Ольга В’ялець читатиме газету “Молодь України” та журнал “Крестьянка”. Все це говорить про те, наскільки зросла культура наших трудівників”.

1962 р., 3 березня – районна газета повідомляє: “В Старобілоуському сільському клубі відбувся вечір для виборців. Понад 300 робітників, службовців відділення радгоспу “Україна” зібралися, щоб послухати лекцію, подивитися концерт. Коротким вступним словом вечір відкрив керуючий відділенням радгоспу т. Положухно. Про Звернення ЦК КПРС до всіх виборців і завдання радгоспу в четвертому році семирічки розповів присутнім завуч місцевої школи. Агітатори І.О. Койдан, М.І. Сміян ознайомили з біографіями кандидатів в депутати до Верховної Ради СРСР Андрія Степановича Герасименка і Григорія Прокоповича Бутенка. Учні VІІІ–Х класів для виборців дали великий концерт. В програмі його були пісні радянських композиторів, художнє читання, народні пісні. Шкільний хор виконав пісні “Перекуєм мечи на орала”, “Елочки – метелочки”. Особливо сподобалися дуети в супроводі баяна “Кукушечка”, “Московские окна” у виконанні Валі Соколенко, Людмили Соколенко, Івана Сірика. Танцювальний колектив порадував глядачів “Полькою-янкою”, “Подружками”, українським народним танцем та іншими. На закінчення вечора драматичний гурток поставив п’єсу М. Бирюкова “Солдат повернувся додому”, в якій розповідається про організаційно-господарське зміцнення колгоспів і добір керівних кадрів після вересневого Пленуму ЦК КПРС (1953 рік). Добре виконували ролі голови колгоспу – Борис Ховрич, полковника у відставці – Володимир Штупун, голови сільради – Володимир Кожедуб та інші. Виборці Старобілоуської виборчої дільниці дуже вдячні учителям та школярам за організоване культурне дозвілля і задоволені поверталися додому. Незабаром агіткультбригада школи побуває у виборців сіл Нового Білоуса та Павлівки”.

1963 р., 6 липня – районна газета “Шляхом комунізму” в рубриці “Люби і знай свій рідний край” друкує статтю І. Койдана “Старий Білоус”: “Старий Білоус став зараз ще кращим, ніж був до війни. Школа-одинадцятирічка, медпункт, магазин, дві бібліотеки, клуб, кіно, радіо в кожній хаті, а в багатьох і телевізори, велосипеди, мотоцикли – таке село над тихою річкою”.

1963 р., 7 листопада – на районну дошку Пошани занесена ланкова А.А. Гула (теж у квітні 1964 р.).

1965 р. – відкрито пам’ятник воїнам-односельцям, які загинули (145 чол.) на фронтах Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Біля пам’ятника перепоховані 5 воїнів радянської армії, які загинули при визволенні села в вересні 1943 року.

1969 р., 2 серпня – районна газета повідомляє, що право на поїзду до піонерського табора “Молода гвардія” в Одесі завоювала Людмила Пасьмашна: “Люда –вожак комсомолії в школі, ініціатор багатьох корисгих і цікавих заходів”.

1969 р., 3 грудня – районна газета друкує статтю про добрі справи Федіра Федоровича Неїжсал: “А взагалі про Федора Федоровича давно говорять у Старому Білоусі з теплотою. Він уже не раз приходив на допомогу своїм колегам, водіям автомашин…”.

1970 р., 21 березня – районна газета “Шляхом комунізму” повідомляє: “Піонерський загін Старобілоуської середньої школи носить ім’я свого земляка Володі Гарбузи (1920 – 1943). До війни він був піонером, учився в цій школі. А коли над Вітчизною нависла біда, став партизаном-кулеметником. В одному з боїв з карателями юний партизан героїчно загинув і похований у селі Пірках. Готуючись до 25-річчя Перемоги, піонери Старобілоуської школи листуються з школярами Пірківської школи, які доглядають за могилою, і збираються поїхати в Пірки вшанувати пам’ять юного героя”.

1972–1992 рр. – на території села утворюються 10 садових товариств: “Хімік”, “Перемога”, “За мир”, “Барвинок”, “Росинка”, “Астра”, “Механізатор”, “Весна”, “Зоря”, “Авангард”.

1975 р., березень – районна газета “Шляхом комунізму” повідомляє, що на територій села під час археологічних досліджень знайдені вироби з каменю, зроблені кілька тисячоліть тому.

1976 р., 11 грудня – районна газета “Шляхом комунізму” друкує повідомлення П. Левицького: “Давно в нашому селі Старий Білоус не було такого вечора, як цей, що відбувся напередодні Дня Конституції СРСР. Проходив він у капітально відремонтованому і перебудованому клубі. Просторішими стали бібліотека, танцювальний зал. Нові крісла, оксамитова завіса на сцені, яскраве денне освітлення створюють хороший, святковий настрій. Придбано і нову апаратуру для демонстрування широкоекранних фільмів, ударні музичні інструменти, гітари, звукопідсилювачі та інше. Після урочистої частини відбувся концерт, в якому взяли участь школярі, учасники художньої самодіяльності клубі. Багато чого може клуб у вихованні людей, в організації їх дозвілля. Тільки от би нашому клубу ще акордеоніста”.

1976 р. – на території бази “Облплемживоб’єднання” до 1999 р. проходили щорічні обласні виставки досягнень сільського господарства Чернігівщини.

Протягом 60–80-х рр. урядовими нагородами СРСР відзначені передовики сільського господарства та трудівники села:

орден Трудового Червоного Прапора: Микола Лукич Сидоренко – тракторист (1977), Павло Васильович Ткаченко – тракторист (1977).

орден “Знак Пошани”: Костянтин Михайлович Веремієнко – тракторист (1971).

медаль “За трудову доблесть”: Олександра Володимирівна Кокарева – директор школи (1954).

медаль “За трудову відзнаку”: Олександра Володимирівна Кокарева – директор школи (1949).

медаль “За доблесну працю в Великій Вітчизняній війни 1941–1945 рр.”: Іван Димитрович Черевко, Марія Іванівна Назаренко – колгосп “Червона зірка” (1949).

медаль “Медаль материнства” ІІ ст.: Валентина Степанівна Головач (1966).

орден “Материнська Слава” ІІ ст.: Параскева Іванівна Поліщук – домогосподарка (1974).

медаль “В пам’ять 1500-річчя Києва”: Андрій Данилович Фень та Федір Андрійович Круш (1983).


1980 р., 9 вересня – районна газета “Шляхом комунізму” повідомляє: “Протягом тривалого часу в селі Старий Білоус не доходили руки до того, щоб створити умови для побутового обслуговування населення. Це безумовно впливало на настрій людей, а звідси й на продуктивність роботи. І ось настав час, коли в Старому Білоусі відкрили комплексно-приймальний пункт. А де ж знайти майстрів? Це теж було не з легких питань. Роботу пункту очолила Тамара Миколаївна Пискун, місцева жителька. Сьогодні пункт надає близько двох десятків послуг. Це – прання білизни, фарбування одягу, виготовлення і ремонт меблів, хімчистка, ремонт холодильників і пральних машин. Земляки вдячні їй за добру справу, яку робить вона для людей. Тамара Миколаївна знаходить час, щоб прийняти замовлення у механізаторів, працівників тваринництва, буває на зерновому току і в інших громадських місцях”.

1981 р., 8 вересня – районна газета “Шляхом комунізму” друкує повідомлення сількора П. Левицького: “Польовими і луговими просторами під блакитним небом і літнім спекотним сонцем, а іноді і під дощем, обвітрені, вони мчали на конях по-молодецьки. Романтика! Але не по-пустому гасали вершники. Вони пасли бичків та корів, що належать радгоспу імені Фрунзе. Так проводили свої канікули учні Старобілоуської середньої школи десятикласник Геннадій Головач та восьмикласник Юрій Ковтун. Працювали хлопці на совість, добивалися приросту ваги бичків по 800 грамів за добу. Молодці! Керівництво радгоспу задоволене їхньою роботою і вдячне за допомогу. Адже робочих рук в господарстві не вистачає. Завідуюча тваринницькою дільницею Марія Миколаївна Шаповалова говорить, що важко було б обійтися без цих вправних вершників”.

1982 р., 13 липня – районна газета “Шляхом комунізму” друкує статтю В. Смолиговець “Золотий ювілей”: “Нещодавно жителі с. Старий Білоус стали свідками урочистої події, що відбулася в селі. Ветеран війни та праці комуніст Харитон Полікарпович Гора і його дружина Ірина Самсонівна святкували золотий ювілей свого подружнього життя. Довгий час Х.П. Гора очолював місцеву десятирічку, чимало поколінь юних односельців виховав за свій учительський вік. І нині старий комуніст у строю, виконує окремі доручення партійної організації радгоспу, активно втручається у вирішення злободенних проблем рідного села. Пишаються такою славною людиною в господарстві. А добрим помічником у всіх добрих справах Харитона Полікарповича була його дружина. Дорослі діти називають своїх батьків творцями радості. Адже скільки добра зробили людям ці невтомні трудівники, в скількох душах посіяли зерна надії, десятки юнаків і дівчат наставили на путь істини! Їм обом вже за сімдесят. Але ніколи вони не відчувають втоми, старості. Щастя вам, добрі люди!”.

1983 р., 25 червня – районна газета “Шляхом комунізму” повідомляє: “У старобілоуському відділку радгоспу ім. Фрунзе чимале поле капусти. Для прополювання городньої культури своїх робочих рук невистачає. Трудівникам радгоспу допомагають шефи з обласного центру. Сумлінно працюють на відведених плантаціях шефи з м’ясокомбінату, всесоюзного науково-дослідного інституту машинобудування синтетичних волокон. Вони вже двічі пропололи відведену для них ділянку. У цій роботі відчувається відповідальність керівників цих організацій до участі у виконанні Продовольчої програми”.

1983 р., 29 вересня – районна газета “Шляхом комунізму” друкує подяку сількора П. Левицького: “Нещодавно біля медпункту в Старому Білоусі було незвичне пожвавлення. В той день приїхала з районної лікарні лікар-терапевт Тамара Семенівна Левченко. Кожного відвідувача вона приймала з теплотою, увагою. Обстежила, розпитала, дала пораду, призначила лікування. Люди вдячні лікарю, тій турботі, яка приділяється їх здоров’ю. Крім терапевта, який найчастіше приїжджає до нашого села, можна потрапити на прийом і до хірурга, гінеколога, невропатолога”.

1990 р., 28 червня, 12 липня – районна газета “Шляхом комунізму” повідомляє: “Село Старий Білоус входило в підпорядкування Павлівської сільської Ради народних депутатів. У старобілоусців були певні незручності у вирішенні суттєво важливих питань, соціально-економічного розвитку, благоустрою, забудови, тощо. Вони звертались у різного роду органи державної влади про утворення, а точніше відтворення (вона була до 1962 року) своєї місцевої Ради народних депутатів. Побажання населення було враховано і питання вирішено позитивно. Відбулась перша сесія новоутвореної Старобілоуської сільської Ради народних депутатів. Розглянуто організаційні питання. Головою Ради на громадських засадах обрано В.П. Редіка. Головою виконкому сільської Ради призначено В.І. Кулика. Утворено виконком, інші органи Ради, громадської самодіяльності. В роботі сесії взяв участь заступник голови районної Ради народних депутатів В.І. Лисенко”.

1990 р. – відкрито поштове відділення.

1990 р. – зареєстрована община ЕХБ, яка з 1991 по 1995 рр. зводила 4-х поверхове приміщення. У селі для общини діє будинок Молитви.

1992 р. – сільськими депутатами-активістами почалась проводитись газифікація за рахунок внесків жителів села. Прокладено 18,2 км газових труб.

1994 р., 24 травня – у с. Старий Білоус по вул. Щорса, б. 15 зареєстрована Чернігівська християнська місія “Милосердя та духовне відродження” при Всеукраїнському союзі об’єднань євангельських християн-баптистів (керівник Бевз Петро Павлович).

1995 р. – зареєстрована релігійна община УПЦ Московського патріархату.

1997–2002 рр. – у селі поховані учасники ліквідації аварії на Чорнобильський станції: Олександр Іванович Козлянський (1927–1997), Дмитро Якович Кондратенко (1942–2000), Олександр Олександрович Харлаєнко (1950–2002).

1998 р. – вперше відзначено свято День села, яке традиційно проходить в третю суботу липня.

1999 р. – збудовано АТС на 288 номерів.

2000 р., 7 січня – районна газета повідомляє, що 2 січня у пологовому відділенні ЦРЛ Юлія Максимівна Мітус зі Старого Білоуса народила хлопчика вагою чотири кілограми 300 грамів, а зріст 54 сантиметри. Це вже друга дитина в родині Мітусів.

2000 р., 26 грудня – митрополит Чернігівський і Новгород-Сіверський Антоній освятив нове приміщення церкви Зішестя Святого Духа 169.

2001 р. – на добровільні внески жителів села збудовано водогін, прокладено 10,2 км водогону.

2001 р., 3 листопада – районна газета друкує легенду про урочище Погане неподалік села. За топографічними картами – це найвища точка на території сільської ради. Є повір’я, що колись, у сиву давнину, розбили там свій табір монголо-татари (їх у народі називали поганими – звідси й назва болота). А ще кажуть старі люди, що тримає Погане болото рівень води у Дніпрі.

2001 р., 10 листопада – районна газета “Наш край” повідомляє, що у найбільшій в селі родині Анатолія і Оксани Лук’яненків народилась шоста дитина – донечка Анастасія.

2001 р., 22 вересня – районна газета “Наш край” у рубриці “Село на нашій Україні” друкує матеріал про Старий Білоус.

Любов Макеєнко

ЛІТОПИС СТАРОБІЛОУСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ (2003–2013 рр.)


2003 рік

12 січня – 27 грудня – у Старобілоуському клубі відбулися урочисті вечори, концерти, конкурси; театралізований концерт “Щедрий вечір, добрий вечір” (12 січня), вечір-конкурс “На кращу солдатську пісню” (23 лютого), концерт “8 Березня Міжнародний жіночий день” (7 березня), концерт “Чернігівщина – гордість моя” (21 березня), до дня року культури КВН (27 березня), театралізована конкурсно-розважальна програма “Супер бабуся” (8 травня), концерт “Україно моя – ти в серці єдина” (23 серпня), “Рушники, рушники – ви моєї матері роки” – концерт-вистава (19 вересня), конкурсно-розважальна програма “Міс Білоус – 2003” (6 грудня), концерт дитячого колективу “Барвінок” (27 грудня).

8 лютого – відбулися загальні збори громадян села Старий Білоус. Розглянуто наступні питанння соціально-економічного розвитку села: огорожа кладовища парканом, провести капітальний ремонт доріг за кошти сільської ради та райдержадміністрації, звести металевий паркан біля пам’ятника загиблим радянським воїнам, подальша газифікація села.

16 лютого – учасники художньої самодіяльності села взяли участь в огляді художніх колективів району в селі Рудка.

1 березня – депутат Верховної Ради України Владислав Анатолійович Атрощенко провів зустріч з виборцями села.

11 березня – вчитель англійської мови М.О. Нікитенко стала регіональним переможцем 2003 року за програмою “Українсько-американські премії за досягнення у викладанні”, а також одержала в нагороду комп’ютер для школи.

20 березня – за особливі заслуги у благородній справі із захисту дитинства Дитячий фонд України висловив подяку читачці сільської бібліотеки, учасниці обласного літературного конкурсу “Країна сонячна – дитинство” Грецькій Ірині.

22 березня – делегація Старобілоуської територіальної громади була присутня на урочистих зборах та святковому концерті присвячених 80-річчю утворення Чернігівського району, що проходили в Чернігівському обласному драматичному театрі ім. Т.Г. Шевченка.

24 квітня – дипломом відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації нагороджено ученицю 6-го класу Ірину Грецьку за зайняте ІІІ місце в районному конкурсі учнівських творчих робіт “Село моє, для мене ти єдине”, присвяченому 80-річчю з дня утворення Чернігівського району; ученицю 7-го класу грамотою відділу освіти за зайняте третє місце в конкурсі творів “Що я знаю про рятівників” (1 вересня).

5 травня – приватний підприємець Л.В. Гурська відкрила магазин “Харчі” по вулиці 30 років Перемоги.

24 травня – на спонсорську допомогу голови правління ВАТ “Домобудівник” А.М. Рогового огороджено бетонним парканом кладовище.

24 травня – районна газета друкує статтю завідувача клубом Галини Зубель: “У Старобілоуському сільському клубі пройшла конкурсно-розважальна програма «Супер-бабуся». Конкурсна програма розпочалась візитною карткою. На сцену вийшли в українських костюмах всі вісім учасниць, якими командував дід Ничипір (Діма Лапоша). Далі «командування» взяв на себе Яшка-артилерист (Женя Романенко). Всі конкурси: на кращу пісню, рекламу, колискову для онуків, на кращого стрільця проходили під дружні оплески залу. Тепло зустріли глядачі й конкурс на кращий танець. Навіть Яшка-артилерист з бабусею Ганнусею (Ольга Зосинець) не змогли втриматись, щоб не станцювати свій запальний танок «В ту степь». Було цікаво й весело. Найцікавішим моментом стало нагородження учасників призами. Журі у складі Олега Кутіка, Андрія Андарака та Наталі! Семенчик присудили звання: «Супер-бабуся» – Г.П.Аніщенко, «Кращий стрілець» – Н.С.Луста, «Умілі ручки» – В.І.Петрушевець, «Хазяєчка» – В.І.Сусло, «Чепурушка» – Н.Ф.Кобзар, «Артистична» – Л.О.Сірик, «Чарівність» – Т.М.Фурс, «Глядацькі симпатії» – Г.І.Заєць. На закінчення голова сільської ради М.Б.Нехай подякував учасникам конкурсу за веселе свято, а «супер-бабусі» вручив солодкий дарунок. Наші бабусі і всі зайняті в цьому конкурсі з посмішками прощалися з глядачами. Свято вдалось. Хай усім щастить!”.

30 серпня – 6 грудня – у районній газеті “Наш край” друкуються статті: фрагменти святкування Дня незалежності у М.-Коцюбинському фотокореспондента П. Марухненка “Святкували весело, пригощали щедро” (30 серпня); матеріал А. Пирог “Зберегла сім’я ікону” – про жінку, яка повернула ікону до церкви Святого духу через 70 років (11 жовтня); про вчителя англійської мови М.О. Нікітенко “Через Старий Білоус до Америки” (4 жовтня), про проведення “Святкового осіннього ярмарку” в Старобілоуській ЗОШ І-ІІІ ступенів (11 жовтня); “І виграла вчителька комп’ютер” – стаття-вдячність від педколективу, батьків та учнів Старобілоуської ЗОШ І-ІІІ ступенів вчительці М.О. Нікитенко (6 грудня).

31 травня – 27 грудня – у школі відбулися свята: “Останнього дзвоника” (31 травня), випускний вечір (21 червня), свято “Першого дзвоника” (1 вересня), Новорічне свято (27 грудня).

21 червня – золотою медаллю “За високі досягнення у навчанні” нагороджено випускницю Юлію Володимирівну Бадій та срібною медаллю “За досягнення у навчанні” Наталію Олександрівну Семенчук.

19 липня – у селі відбулося свято День села, на якому було присутніх біля 400 жителів села. Цінним подарунком відзначена краща садиба Миколи Григоровича Слепченка – вручено цінний подарунок. За кошти спонсора місцевого підприємця Ю.І. Гурського та сільської ради було проведено ряд конкурсів серед молоді та дітей.

22 серпня – представники територіальної громади взяли участь у районному святі з нагоди 12-ї річниці Незалежності України, яке проходило в смт. М-Коцюбинське та представили на ньому виставку робіт умільців села.

27 вересня – закінчено зведення металевого паркану біля обеліску загиблим воїнам та церкви Святого Духа за спонсорської допомоги голови правління ВАТ “Домобудівник” А.М. Рогового.

29 серпня – директором Старобілоуської ЗОШ І-III ступенів за наказом № 65 відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації призначено Сергія Григоровича Пархоменка.

20 вересня – делегація ветеранів війни була присутня на районному святі до 60-річчя визволення Чернігівщини від німецько-фашистських загарбників в селі Хмільниця.

29 вересня – за рахунок коштів Старобілоуської та Радянськослобідської сільських рад та коштів, які надала райдержадміністрація, закінчено капітальний ремонт дороги.

14 жовтня – приватний підприємець Т.М. Васько відкрила магазин “Промтовари” по вулиці Гагаріна.

23 жовтня – працювала виїзна приймальня заступника голови райдержадміністрації А.Л. Курданова.

25 жовтня – на базі школи відбувся обласний семінар завучів шкіл.

4 грудня – на урочистому засіданні президії обласної асоціації “Ради Чернігівщини” з нагоди Дня місцевого самоврядування Почесною грамотою обласної Ради нагороджено Старобілоуського сільського голову М.Б. Нехая.

4 грудня – на обласному телебаченні про роботу Старобілоуської територіальної громади виступив сільський голова М.Б. Нехай.

5 грудня – учні школи зайняли перше загальнокомандне місце в районних загальних спортивних змаганнях до Дня збройних сил України.

6 грудня – в обласній газеті “Деснянська правда” друкується стаття про діяльність сільради “Урочисте засідання – свято народовладдя”.

28 грудня – підключено газ по вулицях: Київська, Дніпровська, Білоруська, Василькова, Андріївська, Сіверська, Лісова, Березова, Затишна.

Протягом року народилося 16 дітей (5 хлопчиків, 11 дівчат). 3а рік зареєстровано 16 шлюбів.

2004 рік

10 січня – придбано комп’ютер для сільської ради.

17 січня – 19 листопада – у районній газеті “Наш край” надруковано: про юних художниць села – “Виставка для односельців” (17 січня), свято до Дня Захисника Вітчизни, яке проходило в Старобілоуській ЗОШ І-ІІІ ступенів, “Книги від ветерана” (25 лютого), про конкурс юних співаків “Твій шанс” у смт. М.Коцюбинське (12 червня), конкурсно-розважальна програма “Міні-міс літо 2004” – “Маленькі красуні” (3 липня), розмова з заступником голови районної державної адміністрації Іваном Івановичем Коробкою “Будувати – значить жити” (13 листопада), про комп’ютерний клас, який відкрито в Старобілоуській ЗОШ І-ІІІ ступенів “У подарунок – комп’ютерний клас” (19 листопада).

7 лютого – відбулися загальні збори представників громадян. Розглянуто наступні питання: прокласти тротуар до школи, розпочати будівництво нового ФАПу, подальша газифікація вулиць.

14 лютого – 12 грудня – у Старобілоуському клубі відбулися урочисті вечори, концерти конкурси: КВН до Дня Святого Валентина (14 лютого), тематичний вечір “Ми чуємо тебе, Кобзаре, крізь століття”, тематичний вечір “Чорнобиль – біль серця України” (25 квітня), тематичний вечір “Я пам’ятаю руки матері моєї” (9 травня), до дня захисту дітей – дитячий концерт “Хай завжди буде сонце”, конкурсно-розважальна програма до Дня Молоді “Міні-Міс-2004” (26 червня), тематичний вечір “140 років з дня народження М. Коцюбинського” (17 вересня), вечір-концерт до 70 річчя відкриття клубу (12 грудня).

21 лютого – учасники художньої самодіяльності села взяли участь в огляді художніх колективів чернігівського району в с. Рудка.

23 лютого – оголошено подяку вчителю фізичної культури та спорту Ігорю Вікторовичу Красіну за активну участь у ІІІ-й районній міжгалузевій спартакіаді та високий внесок у загальну перемогу команди працівників освіти.

9 березня – орденами “За мужність” нагороджено 20 учасників бойових дій та інвалідів Великої Вітчизняної Війни 1941–1945 років; Василь Іванович Арищенко, Пилип Степанович Андрійченко, Ганна Іванівна Андарак, Леонід Іванович Бойко, Володимир Тихонович Герасимчук, Юрій Іванович Космін, Микола Іванович Куліш, Федір Іванович Кравченко, Михайло Ілліч Лаврик, Іван Карпович Лисак, Гаврило Якович Малихін, Петро Михайлович Михайлов, Ольга Михайлівна Моротченко, Іван Євтихійович Мехеденко, Борис Олексійович Нехай, Іван Матвійович Печерний, Погос Оганесович Погосян, Герасим Семенович Роговий, Сергій Михайлович Скрипка, Іван Денисович Царенок.

12 березня – вчитель англійської мови Марія Олександрівна Нікитенко стала регіональним переможцем 2004 р. за програмою “Українсько-американські премії за досягнення у викладанні”.

16 березня – дипломом відділу з питань фізичної культури та спорту Чернігівської райдержадміністрації нагороджено учня Артема Цимбалюка за участь в бліц-турнірі серед шахів.

6 травня – грамотою Української Спілки Ветеранів Афганістану нагороджено ученицю 8 класу Ірину Грецьку за активну участь у Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості “Нащадки – пам’ять бережуть”; відділом освіти Чернігівської райдержадміністрації нагороджено за зайняте ІІІ-є місце в районному етапі Всеукраїнського конкурсу на кращий літературний твір “Вірю в майбутнє твоє, Україно” у номінації “Література” (25 березня).

8 травня – делегація ветеранів війни була присутня на районному святі до Дня Перемоги в с. Іванівка.

21 травня – 12 грудня – у школі відбулися свята “Останнього дзвоника” (21 травня), випускний вечір (23 червня), свято “Першого дзвоника” (1 вересня), Новорічне свято (21 грудня).

23 червня – золотою медаллю “За високі досягнення у навчанні” нагороджено випускника школи Дмитрія Юрійовича Лапошу, срібною медаллю “За досягнення у навчанні” – Інну Анатолївну Петрик.

27 червня – вчителька Т.Л. Попова присутня на Святі Дружби в с. Сеньківка Городнянського району.

17 липня – за кошти жителів поштукатурено Церкву Святого Духа.

17 липня – проведено свято День села. Присутніх на святі було 500 чоловік. Запрошені ветерани війни та праці одержали привітання від учасників художньої самодіяльності, а також їм були вручені цінні подарунки. З подякою за увагу до людей похилого віку виступив місцевий житель Михайло Сергійович Бірюк. Спонсорську допомогу надала місцевий підприємець Л. Гурська.

22 серпня – представники територіальної громади взяли участь у районному святі з нагоди 13-ї річниці Незалежності України, яке проходило в смт. М.Коцюбинське та представили на ньому виставку сільських майстрів.

10 вересня – прокладено 350 м/п тротуару до школи.

11 вересня – вчителька Н.М. Гліб присутня на святі до 110-ї річниці з дня народження О.П. Довженка в смт. Сосниця Менського району.

15 вересня – у номінації образотворчого мистецтва до ювілею з дня народження М. Коцюбинського учениця 10 класу Катя Свинтухівська зайняла перше місце.

19 вересня – представники територіальної громади прийняли участь у святкуванні Дня міста Чернігова.

21 вересня – делегація ветеранів війни була присутня на районному святі до Дня визволення Чернігівщини від німецько-фашистських окупантів.

22 вересня – интернет-сайт Укртелекому повідомляє, що у селі Чернігівської філії ВАТ “Укртелеком” проводиться реконструкція телефонної мережі на базі цифрового телекомунікаційного обладнання “ЄС-11”. Нова сільська станція ємністю 600 номерів здатна повністю задовольнити попит на встановлення телефонів.

15 жовтня – розпочато будівництво нового ФАПу.

26 жовтня – за рахунок жителів села газифіковані вулиці Київська, Абрикосова, Грушевського, Древлянська, Боженка, Залізнична, Піонерська.

31 жовтня – 26 грудня – жителі громади взяли участь у голосуванні на виборах Президента України на виборчій дільниці № 160 виборчого округу № 207; 21 листопада – другий тур; 26 грудня повторне голосування – найбільшу кількість голосів набрав Віктор Андрійович Ющенко.

11 листопада – на урочистій лінійці в школі голова Чернігівської районної ради М.М. Кубрак вручив школі 5 комп’ютерів, принтер, сканер, факс та інше обладнання. Кожний клас отримав футбольні м’ячі та комплекти зошитів.

Протягом року народилося 26 дітей (9 хлопчиків та 17 дівчаток), зареєстровано 8 шлюбів.

2005 рік

29 січня – районна газета “Наш край” у рубриці “Сільська красуня” друкує фото учениці 5-го класу Каті Карцевої.

8 лютого – відбулися загальні збори громадян села Старий Білоус. Розглянуто наступні питання: прокласти асфальт по вулиці Ковпака, розпочати будівництво нового ФАПу.

22 лютого – учасники художньої самодіяльності села взяти участь в огляді художніх колективів району в с. Рудка.

7 березня – 22 серпня – у Старобілоуському клубі відбулися урочисті вечори, конкурси, тематичний вечір “Наш Кобзар і Україна” (7 березня), тематичний вечір “На Чорнобиль журавлі летіли” (25 квітня), концерт до Дня Незалежності (22 серпня).

2 квітня – 22 жовтня – у районній газеті “Наш край” надруковано: “Роки пройшли, як у воду канули…” – розповідь про солдатську вдову Марію Андріївну Лапошу (2 квітня); “З когорти мужніх” – розповідь про ветерана війни Гаврилу Яковича Малихіна (9 квітня); “Пам’ять житиме у серці” – про участь бібліотек у Всеукраїнській історико-краєзнавчій акції; “Збережемо пам’ять про подвиг” – розповідь Марії Іванівни Сміян про свого чоловіка Петра Федоровича Сміян (30 квітня); “Була війна” – вірш молодої поетеси учениці 8-го класу Ірини Петрівни Грецької (18 червня); “Сотня осеней Юлії Павлівни” – про довгожительку села Юлію Павлівну Сіліну (22 жовтня); “Пишуть наші читачі” – розповідь завідуючої бібліотекою Л.І. Макеєнко про читацьку світлицю “Відродження” (22 жовтня).

8 травня – делегація ветеранів війни була присутня на районному святі у селищі Гончарівське, присвяченому 60-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

10 травня – розпочато будівництво нового приміщення ФАП.

24 травня – Почесною грамотою ЦВК України нагороджено голову дільничної виборчої комісії № 24, виборчого округу № 209 з виборів Президента України Тетяну Леонідівну Попову.

24 травня – дипломом першого ступеня за участь в конкурсі комп’ютерних намінацій нагороджено 11 класу Євгенія Любчика та учня 9 класу Максима Бондаря.

31 травня – 27 грудня – у школі відбулися свята “Останнього дзвоника” (31 травня), випускний вечір (22 червня), Свято першого дзвоника (1 вересня), Новорічне свято (27 грудня).

15 червня – розпочато будівництво недільної школи при церкві Святого Духа.

26 червня – золотою медаллю нагороджено випускника школи Артема Михайловича Цимбалюка.

17 липня – відбулося свято День села. Запрошено дітей недільної школи при церкві Святого Духу, обдарованих дітей та їх батьків, яким були вручені подарунки, придбані на кошти сільської ради та кошти виділені місцевим підприємцем Ю.І. Гурським.

20 серпня – Почесною грамотою відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації в номінації “Історія” нагороджено вчителя історії Віталія Фроловича Романова.

1 жовтня – подякою Чернігівської райдержадміністрації за успіхи в роботі нагороджено учителя біології Олену Валеріївну Бідову.

20 жовтня – у селі по вул. Ковпака прокладено 240 м асфальту.

9 грудня – голова Чернігівської райдержадміністрації Віктор Леонідович Лазар, голова районної ради Михайло Михайлович Кубрак та заступник голови райдержадміністрації Михайло Степанович Артюх провели з жителями села робочу зустріч по питанню будівництва нової школи.

10 грудня – грамотою відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації за участь в районній олімпіаді з математики нагороджено учня 6-го класу Валерія Джибу.

12–13 грудня – учитель географії Наталія Валеріївна Суботіна брала участь у проекті “Активні вчителі, активні школи, активне громадянське суспільство”.

20 грудня – грамотою відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації за зайняте друге місце в конкурсі ім. Петра Яцика нагороджено ученицю 7 класу.

Протягом року в селі народилося 21 дітей: 15 хлопчиків, 6 дівчат.

У листопаді померло дві старожительки села Юлія Павлівна Сіліна, 1905 р.н. та Геневефа Станіславівна Зубель, 1903 р.н.

2006 рік

6 січня – районна газета повідомляє про те, що в саме день святого Миколая у сім’ї Оксани і Юрія Савицьких народилася донечка Оленка. Голова райради Михайло Кубрак передав вітальну листівку та подарунок від Голови Верховної Ради України Володимира Литвина.

4 лютого – відбулися загальні збори громадян села Старий Білоус. Розглянуто наступні питання: розпочати добудову до нового приміщення школи по вулиці Київська №2, актового залу, спортивного залу та їдальні, ремонт доріг, продовжити будівництво нового приміщення ФАПу.

20 лютого – ансамбль учнів школи в районному конкурсі “Барви Придесення” зайняв перше місце.

11 березня – районна газета друкує повідомлення про те, що в школі вперше відбувся конкурс “Міс школа – 2006”.

17 березня – Почесною грамотою за зайняте перше місце в районі в конкурсі “Комп’ютерні презентації” нагороджено учня Максима Миколайовича Бондаря.

18 березня – районна газета друкує статтю завідувача клубом Галини Зубель: “Колектив художньої самодіяльності під керівництвом Олександра Яківця розпочав концерт піснею “Поле мого життя”. Зі сцени також лунали пісні про матір та коханих. Артисти самодіяльності ось уже не один рік дарують радість пісні своїм односельцям. Гумористи Михайло Ленько та Валентина Соколенко читали смішні байки, за які одержали дружні оплески. А ще ж і Стецько (Лідія Маслюк) з Уляною та Олексієм (Лариса Гайдук, Петро Кобзар) веселили присутніх своїм сватанням. Але особливу радість несуть діти – Тарас Гайдук грав на баяні, Оля Шулепова співала, а танцювальний колектив – Катя Молош, сестрички Іра та Катя Карцеві – подарували глядачам дуже яскраві танці. Хочеться подякувати мамам за активну допомогу своїм діткам. На закінчення вечора сільський голова Микола Борисович Нехай привітав усіх артистів квітами та солодощами. Свято зустріли по-весняно тепло і радісно”.

26 березня – відбулись вибори до органів місцевого самоврядування. Старобілоуським сільським головою було обрано Миколу Борисовича Нехай. Депутатами сільської ради обрано: Наталію Михайлівну Дорошенко, Юрія Васильовича Мазюка, Наталію Степанівну Лусту, Людмилу Михайлівну Денисенко, Михайла Григоровича Ленька, Анатолія Павловича Парчевського, Інну Михайлівну Вініченко, Марію Михайлівну Костенко, Миколу Володимировича Зарецького, Тамару Іллівну Токареву, Наталію Володимирівну Шевченко, Андрія Петровича Андарака, Дмитра Юрійовича Лапошу, Миколу Дмитровича Шульгу, Тетяну Вікторівну Авельцеву, Олену Іванівну Авраменко, Наталію Федорівну Кобзар, Петра Михайловича Кобзаря, Галину Анатоліївну Нестеренко. Від блоку Юлії Тимошенко до районної ради депутатом обрано Миколу Петровича Рудніченко.

Березень – відкрито магазин по вул. Гагаріна, 149-а.

7 квітня – в обласному змаганні “Рух заради здоров’я” учні Старобілоуської ЗОШ І-ІІІ ступенів зайняти перше місце.

10 травня – в обласному змаганні “Шкіряний м’яч” команда Старобілоуської ЗОШ ступенів серед дівчат 1991–1995 р.н. зайнята друге місце.

20 травня – Почесною грамотою управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації нагороджено заступника директора школи Ганну Петрівну Дзябуру за плідну педагогічну діяльність, значні досягнення у справі навчання і виховання підростаючого покоління.

Червень – за високі досягнення у навчанні золотою медаллю нагороджено випускниць Катерину Сергіївну Свинтухівську та Ольгу Володимирівну Кудю.

22 липня – відбулося свято День села. Спонсорами свята були Ю.І. Гурський та В.І. Васюк. Спонсорські подарунки отримали учасники конкурсів.

5 серпня – 7 грудня – у районній газеті “Наш край”друкуються статті: “День села у Старому Білоусі” (5 серпня); “Стало більше добрих справ” – про роботу Старобілоуського сільського голови (7 грудня).

10 серпня – Почесною грамотою нагороджено заступника директора школи Ганну Петрівну Дзябуру за вагомий внесок в розвиток української освітянської справи – фонд Ореста Кана (Канада) – центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою (Ніжин, Україна).

19 серпня – голова районної ради Ф.М. Носенок, завідуючий районним відділом освіти О.О. Мисюра були присутні на урочистих зборах, присвячених Дню Незалежності.

9 вересня – районна газета повідомляє: “15-й річниці Незалежності був присвячений молодіжний концерт у Старому Білоусі, організований головою громадської комісії по роботі з неповнолітніми, членом виконкому Вірою Маслюк, депутатом сільради Інною Вінниченко за підтримки сільського голови Миколи Нехая. У концертній програмі взяли участь завуч місцевої школи Галина Дзябура, вчитель Віталій Романов, депутат сільради Дмитро Лапоша та школярі. З нагоди свята до села завітали й гості – голова районної ради Ф.М. Носенок, начальник відділу освіти РДА О.О. Мисюра, голова комісії райради у справах сім’ї, молоді та спорту Тетяна Тісеєва, керуюча справами виконавчого апарату райради І.В. Кудрик, які подарували сільській бібліотеці чимало книг сучасних авторів. А потім відбулася щира розмова про проблеми сільської громади. У селі проживає дві з половиною тисячі людей, з яких 600 – діти і молодь до 18 років. Ніде нормально ні відпочити, ні гуртковою роботою зайнятися, бо в селі є лише старезний клуб, який не відповідає сучасним вимогам. А художня самодіяльність тримається на самому лиш ентузіазмі. І хоч негайно вирішити проблеми неможливо через брак коштів, і це всі розуміють, але після зустрічі старобілоусці розходилися з надією, що колись-таки проблеми будуть вирішені”.

19 вересня – в обласному конкурсі “Восьме диво світу Чернігівщини” учні історико-краєзнавчого гуртка зайняли третє місце.

11 жовтня – козачат села нагороджено подякою Головного штабу Козацького об’єднаного руху північноукраїнської спільноти “Відродження” ім. Павла Полуботка за перемогу у добровільному відкритому фізкультурно-патріотичному фестивалі з козацького багатоборства “Подусівське завзяття – 2006”, що проходив під девізом “В козацькому братерстві єднані”.

15 жовтня – Почесною грамотою управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації нагороджено учителя Віталія Фроловича Романова за плідну педагогічну діяльність, значні досягнення у справі навчання, виховання підростаючого покоління.

20 жовтня – розпочато добудову до нового приміщення школи по вул. Київській, 2: зведені стіни актового залу, спортивного залу та їдальні.

26 жовтня – проведено ремонт доріг по вул. 30 років Перемоги, вул. Ковпака загальною протяжністю 450 погонних метрів.

21 листопада – драматичний гурток учнів школи зайняв перше місце в районі, представляли район в обласному конкурсі.

26 листопада – Почесною грамотою нагороджено ученицю Ірину Петрівну Грецьку за зайняте перше місце в районному конкурсі ім. Петра Яцика (знавців української мови).

5 грудня – учитель української мови Надія Миколаївна Гліб стає лауреатом конкурсу “Вчитель року” у номінації “Українська мова та література”.

8 грудня – у місті Києві на урочистому засіданні асоціації міст та громад України орденом “За заслуги” ІІІ ступеня нагороджений Старобілоуський сільський голова Микола Борисович Нехай.

20 грудня – Указом Президента України почесне звання “Мати-героїня” за материнську самовідданість, народження і виховання дітей, забезпечення умов для їх всебічного розвитку присвоєно жительці села Людмилі Миколаївні Чернобук, матері 5-х дітей.

20 грудня – змонтовано вишку Українського мобільного зв’язку висотою 50 м.

30 грудня – районна газета друкує матеріал учениці 10-го класу Ірини Грецької про завідувачку поштовим відділенням Тамару Борисівну Видиш.

2006 рік – продовжувалось будівництво нового приміщення фельдшерсько-акушерського пункту: зроблено покрівлю, встановлені вікна.

Протягом року в селі народилося 16 дітей : 11 хлопчиків, 5 дівчат.

2007 рік

9 лютого – відбулися загальні збори представників громадян села Старий Білоус. Розглянуто питання: про будівництво нової школи, розпочати роботу по освітленню та ремонту вулиць села.

11 березня – учасники художньої самодіяльності взяли участь у звітному огляді, який відбувся в Чернігівській філармонії

19 червня – у сільському клубі відбувся концерт з нагоди 25-річчя ансамблю “Полісяночки”. Були присутні працівники районного відділу культури, зав.відділом культури Є.В. Буланенко

21 липня – відбулося свято День села. Гості свята депутати районної ради Тетяна Тісєєва, Ніна Следовська, Микола Рудніченко привезли з собою подарунок – музичне караоке.

Районна газета друкує статтю завідуючої клубом Галини Зубель про цю подію: “Минулої суботи на шкільному стадіоні надвечір зібралися жителі Старого Білоуса, аби традиційно відзначити День села. Вітаючи присутніх зі святом, сільський голова Микола Нехай зичив усім здоров’я та злагоди. На свято завітали й гості – депутати районної ради Тетяна Тісєєва, Ніна Следовська, Микола Рудніченко, які привезли з собою одне караоке, так би мовити, для святкування, а ще одне подарували сільському клубу. З цікавою концертною програмою виступив ансамбль “Полісяночки” місцевого сільського клубу. Свято було багатолюдним і веселим. Лунала музика, й охочі йшли в танок, неподалік розгорнулися змагання та ігри для дітей і дорослих, працювала виїзна торгівля. А коли непомітно підкралися від річки сутінки, свято набуло романтичного забарвлення – запалало вогнище, злетіли увись феєрверки, й продовжувалися танці далеко за північ. Так танцюють, мабуть, раз на рік, не шкодуючи ніг” (2007 р., 28 липня).

18 серпня – 1 грудня: у районній газеті “Наш край” друкуються статті: “Дім наповнений красою” – про Валентину Василівну Стасюк (18 серпня), “У Старому Білоусі реконструюють школу” – розповідь про будівництво нової школи (20 жовтня), “Буде світло у Старому Білоусі” – сільського голови М.Б. Нехай про освітлення вулиць села (10 листопада), “Школою керували учні” – педагог-організатор Ольга Пархоменко про тиждень педагогічної майстерності (1 грудня).

19 серпня – представники територіальної громади взяли участь у святі з нагоди Дня Незалежності України, яке проходило в місті Чернігові.

12 жовтня – на зустрічі з педколективом школи по питанню будівництва нової школи був присутній депутат Верховної Ради від партії регіонів М.В. Чечетов.

20 жовтня – грамотою Головного штабу Козацького об’єднаного руху північноукраїнської спільноти “Відродження” ім. Павла Полуботка нагороджено учнів 6 класу Старобілоуської школи за зайняте перше місце в Чернігівському районі у відкритому фізкультурно-патріотичному фестивалі козачат “Козацьке завзяття 2007”.

13 грудня – почала працювати перша черга вуличного освітлення

20 грудня – відділом освіти Чернігівської райдержадміністрації за зайняте перше місце на олімпіаді з математики нагороджено учня 8 класу Валерія Джибу.

22 грудня – відкрито новий магазин по вулиці Ковпака № 7.

Протягом року в селі народилося 21 дитина: 10 хлопчиків, 11 дівчат. Також проводилось будівництво фельдшерсько-акушерського пункту та школи.

2008 рік

6 лютого – відбулися загальні збори представників громадян села Старий Білоус. Розглянуто наступні питання соціально-економічного розвитку села: ремонт доріг з твердим покриттям, освітлення вулиць, продовження будівництва нового ФАПу.

12 липня – відбулося свято “День села”, присвячене 860-річчю першої літописної згадки про село, на якому були присутні голова районної ради Ф.М. Носенок, заступник голови райдержадміністрації А.Л. Курданов, поетеса, депутат районної ради Н.М. Галковська, голова Новобілоуської сільської ради М.О. Кондренко, голова Радянськослобідської сільської ради Ю.О. Соколенко, голова Киїнської сільської ради Л.В. Хомазюк з делегаціями, представники преси та телебачення. Присутні голови сільських рад подарували Старобілоуській сільській раді копію картини “Козаки пишуть листа турецькому султану”.

12 липня – Почесними грамотами Чернігівської районної державної адміністрації нагороджено за сумлінну працю вчительку Тетяну Леонідівну Попову, головного бухгалтера сільської ради Наталію Володимирівну Шевченко, акушерку Старобілоуського ФАПу Валентину Дмитрівну Мішок.

17 липня – відбулося свято «День села», присвячене 860-річчю першої літопис ної згадки. На святі були присутні: голова районної ради Ф.М. Носенок, заступник голови райдержадміністрації А.Л. Курданов, поетеса і депутат районної ради Н.М. Галковська, голова Новобілоуської сільської ради М.О. Кондренко, голова Радянськослобідської сільської ради Ю.О. Соколенко, голова Киїнської сільської ради Л.В. Хомазюк з делегаціями від сільських громад, представники преси та телебачення. Присутні голови сільських рад подарували Старобілоуській сільській раді копію картини «Козаки пишуть листа турецькому султану».

19 липня – в обласній газеті “Деснянська правда” друкується стаття “Радій і квітни, княжий Старий Білоус” – розповідь про свято Дня села, присвячене 860-річчю першої літописної згадки про Білоус (19 липня). Районна газета друкує матеріал про перебування в селі народного депутата України М.В. Чечетова.

20 серпня – представники територіальної громади взяли участь у святкуванні 85-річчя Чернігівського району, що проходило в Чернігові.

25 серпня – Державною комісією підписано акт про прийняття школи по вул. Київській № 2 в експлуатацію

1 вересня – на святі відкриття нової школи були присутня: депутат Верховної Ради М.В. Чечетов, голова обласної державної адміністрації В.М. Хоменко, в.о голови районної державної адміністрації В.Б. Брайко, голова правління ВАТ “Домобудівник” А.М. Роговий та інші. Районна газета друкує матеріал “Перший раз у нову школу” – про відкриття нової школи у Старому Білоусі (9 вересня).

5 жовтня – представники територіальної громади взяли участь у святі “Седнівська осінь”.

12 жовтня – на святі “Козацькому роду – нема переводу” були присутні народний депутат України В.Т. Корж, голова районної ради Ф.М. Носенок, заступник голови районної ради М.М. Кубрак, працівники апарату районної ради І.В. Кудрик, В.О. Маслюк, заслужений артист України В.Г. Нечепа.

18 жовтня – районна газета друкуює матеріал “Якби я був сільським головою” – про зустріч голови райради Ф.М. Носенка, спеціалістів ради та відділу освіти з лідерами учнівського самоврядування і переможцями творчого конкурсу серед старшокласників на кращий твір за темою “Як би я був сільським головою”.

20 грудня – відділом освіти Чернігівської районної державної адміністрації нагороджено учня 9 класу Валерія Джибу за зайняте перше місце на олімпіаді з фізики

Протягом року: померло 40 чоловік, народилось: 22 дітей, 10 хлопчиків, 12 дівчат. Побудовано 400 метрів погонних дороги з твердим покриттям по вул. Ковпака та Набережна, 100м по вул. 30 років Перемоги, побудовано тротуар по вул. Гастелло до школи. Проводилось будівництво фельдшерсько-акушерського пункту. Здано в експлуатацію приміщення ФАП.

2009 рік

7 лютого – відбулись загальні збори представників громади села Старий Білоус. Розглянуті наступні питання соціально-економічного розвитку села: ремонт доріг з твердим покриттям, відкриття нового ФАПу, будівництво дитячого садочку в селі.

10 травня – проведено капітальний ремонт дороги по вулиці 30 років Перемоги.

29 серпня – представники територіальної громади взяли участь у святкуванні другого слов’янського фестивалю культури та бойових єдиноборств “Київська Русь” у місті Любеч.

15 вересня – у школи відбувся науковий семінар “Історико-краєзнавчі та етнографічні особливості села Старий Білоус”. З доповідями виступили: доцент кафедри всесвітньої історії ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка Ігор Кондратьєв (“Шляхетське землеволодіння села Старий Білоус”), науковий співробітник історичного музею ім. В.В. Тарновського Віра Зайченко (“Родовід дворян Дзвонкевичів”), старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського (м. Київ) Григорій Щербій (“Вивчення села у контексті етнографічних досліджень”). Студенти Інституту історії, етології та правознавства ім. Лазаревського ЧДПУ ім. Т.Г. Шевченка виступили з доповідями про дослідження сімейних звичаїв та обрядів, релігійних свят у Старому Білоусі.

26 вересня – представники територіальної громади взяли участь у культурно-мистецькому святі “Седнівська осінь” у селищі Седнів.

8 жовтня – прокладено п’ятсот квадратних метрів асфальту по вулицях Ковпака та 30 років Перемоги.

14 жовтня – у школі проведено свято “Ми козацького роду”. На святі були присутні учні та вчителі Киїнської, Радянськослобідської та Новобілоуської шкіл району.

25 жовтня – головний лікар Чернігівської райлікарні Д.М. Руденко,заступник голови по медичній частині В.М. Куниця та завідуючий полікліничним відділенням П.К. Іванюк присутні на відкритті нового приміщення фельдшерсько-акушерського пункту.

25 грудня – учень 10-го класу Валерій Джиба нагороджений грамотою відділу освіти райдержадміністрації за зайняті перші місця на Всеукраїнській олімпіаді з навчальних предметів: математики, фізики, історії та біології.

2010 рік

10 січня – 2 грудня – учня 11 класу Валерія Джибу нагороджено дипломом ІІІ ступеня переможця третього етапу Всеукраїнської олімпіади з фізики та біології (10 січня), дипломом за зайняте перше місце в другому етапі Всеукраїнської олімпіади з математики, фізики та історії (8 листопада), переможець обласного конкурсу “Віват інтелект” (2 грудня).

17 січня – відбувся перший тур виборів Президента України: В.Ф. Янукович – 35,33 %, Ю.В. Тимошенко – 25,02 %, С.Л. Тигипко – 13 %, А.С. Яценюк – 6,98 %.

27 января 2010 – інтернет-видання “Високий Вал” друкує матеріал І. Грищенка “В Старый Белоус не ходят маршрутки”: “Когда на дорогах города снег уже кое-как разгребли, проблема возникла у жителей Старого Белоуса и Советской Слободы – перевозчики отказались совершать рейсы в эти села, которые, по сути, стали уже частью Чернигова. Причина отказа перевозки пассажиров очевидна – неудовлетворительное состояние проезжей части дороги в этом районе. Но легче ли от этого жителям, которые не в состоянии добраться на работу или домой? Почему на 1-м маршруте автобуса возникла такая ситуация, пытались разобраться наши корреспонденты”.

7 лютого – відбувся другий тур виборів Президента України. Президентом України обрано Віктора Федоровича Януковича.

20 лютого – відбулися загальні збори громадян села Старий Білоус.

20 лютого – дипломом за зайняте ІІІ місце у чемпіонаті України серед юнаків та дівчат з лижних гонок у спринтерській гонці на 1000 метрів серед юнаків 1994–1996 рр. народження нагороджено учня 9-го класу Дмитра Клименка.

20 березня – у приміщенні ФАП відкрито аптечний пункт.

12 травня – Почесною грамотою відділом освіти Чернігівської районної державної адміністрації та Чернігівського райкому профспілки працівників освіти і науки за сумлінну працю і вагомий внесок у справу навчання підростаючого покоління нагороджено вчителя фізики Любов Іванівну Бородуху.

29 травня – побудовано 150 погонних метрів дороги з твердим покриттям по вулиці 30 років Перемоги.

5 червня – у приміщенні школи було проведено конференцію “Дворянство Черниговской губернии. Расцвет и изгнание”.

29 червня – інтернет-видання siver info друкує матеріал помічника начальника ЧРВ УМВС Галини Пиріг “Старий Білоус: заступився за дочку і потрапив…”: “Пізно ввечері, 26 червня, до чергової частини Чернігівського райвідділу міліції зателефонували з села Старий Білоус Чернігівського району та повідомили, що побили 50-річного місцевого жителя. На місце пригоди негайно було направлено слідчо-оперативну групу, яку очолив тимчасово виконуючий обов’язки начальника райвідділу Сергій Довгопол. Працівниками карного розшуку було встановлено, що того вечора 11-річна дівчинка зі своїм 7-річним братом пішли до магазину, а коли поверталися додому, проходячи повз один з розважальних закладів села, до дівчинки почав чіплятися місцевий житель Іван, (імена змінено), який, до речі, був напідпитку, хапав її за руки та намагався поцілувати. Дівчинка дуже перелякалися, почала плакати, вириватися, а брат кинувши велосипед, забіг у кафе і покликав господаря. Чоловік одразу вибіг з приміщення та прогнав кривдника, після чого провів дітей додому, а про все, що сталося, розповів батькові, 35-річному Олександру. Побачивши переляканих дітей, Олександр сів в машину і, не гаючи часу, поїхав шукати кривдника. Місцеві жителі вже неодноразово спостерігали, що Іван, як тільки вип’є, починає чіплятися до дітей та жінок, міг не соромлячись перед ними роздягтися. На одній з вулиць села батько дітей все ж таки побачив Івана. Спочатку вони почали лаятися, а потім все перейшло в бійку, де Олександр вдарив Івана декілька разів у живіт, від чого чолов’яга впав на землю і у нього з носа полилася кров. На крики повибігали сусіди та син постраждалого. Побачивши, що трапилося, сусіди та перехожі почали зупиняти Олександра, а Івана, який кілька разів втрачав свідомість, відливали холодною водою та викликали швидку допомогу. Але врятувати чоловіка не вдалося: він помер в кареті «швидкої допомоги». Згідно висновку експерта, смерть настала внаслідок закритої травми живота з розривом судин брижи, що супроводжувалось масивною кровотечею. Усвідомивши що трапилося, Олександр всіляко намагався виправити ситуацію, хотів сам відвезти чоловіка до лікарні, але син побитого не дозволив, а коли чоловіка забрала карета «швидкої допомоги», теж поїхав до лікарні, щоб там надати хоч якусь допомогу. Наступного дня в райвідділі міліції вже написав явку з повинною та визнав свою вину повністю. Стосовно останнього порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження). Триває слідство”.

17 липня – відбулося свято День села. Спонсорами свята були приватні підприємці В.І. Васюк та І.М. Семенчюк. Проведені традиційні конкурси та змагання. Присутніх пригощали смачною кашею та юшкою.

25 серпня – розпочато заняття дітей недільної школи в приміщенні старої школи.

25 вересня – представники територіальної громади на святі “Седнівська осінь” у Седневі.

22 жовтня – народний депутат Верховної ради України М.В. Чечетов, голова Чернігівської районної адміністрації М.В. Кудрик, начальник обласного управління освіти Чернігівської облдержадміністрації А.А. Заліський прийняли участь у мітингу біля обеліску загиблим воїнам, присвяченому дню визволення України від німецько-фашистських загарбників.

25 жовтня – дипломом за зайняте перше місце у чемпіонаті Чернігівської області з футболу серед команд дівчат 1995–1996 рр. народження нагороджено ученицю 10-го класу Ольгу Шулепову.

26 жовтня – у приміщенні садиби Березовських проведено конференцію “Дворянство Черниговской губернии. Истории и судьбы”.

27 жовтня – розпочато огородження бетонним парканом кладовища по вулиці Гагаріна.

31 жовтня – вибори депутатів місцевих рад та сільських голів. Результати виборів: виборців – 2040, проголосувало – 719. До обласної ради обрано Анатолія Андрійовича Заліського; до Чернігівської районної ради – Віру Олександрівну Маслюк (у листопаді відмовилася від депутатського мандату); Старобілоуським сільським головою – Миколу Борисовича Нехай. До Старобілоуської сільської ради було обрано депутатів: Дмитра Юрійовича Лапошу, Оксану Іванівну Решітько, Ольгу Іванівну Борзду, Марину Костянтинівну Павлікову, Петра Михайловича Кобзаря, Миколу Володимировича Зарецького, Тетяну Вікторівну Авельцеву, Олену Іванівну Авраменко, Наталію Володимирівну Шевченко, Марію Михайлівну Костенко, Інну Миколаївну Вінніченко, Анатолія Павловича Парчевського, Юрія Олексійовича Поду, Людмилу Михайлівну Денисенко, Людмилу Миколаївну Чучвагу, Юрія Вікторовича Пінчук, Надію Геннадіївну Васюк, Олександра Васильовича Бірюка.

17 грудня – було виготовлено технічну документацію на будівництво дитячого садочку.

19 грудня – народний депутат Верховної Ради України Олег Ляшко завітав на свято Святого Миколая і подарував школі піаніно.

25 грудня – дипломом за зайняте перше місце в обласних змаганнях з лижних гонок на 5 км нагороджено учня 9-го класу Олексія Мілейка.

31 грудня – з нагоди 10-ї річниці відкриття Церкви Святого Духа проведено святкову літургію Архієпископом Чернігівським та Новгород-Сіверським Амвросієм.

2011 рік

8 січня – у сільському клубі для дітей відбулось різдвяне свято «Христос народився».

10 січня – почесною грамотою відділу освіти Чернігівської райдержадміністрації нагороджено учня 11-го класу Валерія Джибу за зайняте перше місце в районній олімпіаді з математики.

16 січня – народний депутат Верховної Ради України В.Т. Корж у приміщенні сільського клубу провів зустріч з виборцями, що до виборів кандидата в депутати Чернігівської районної ради В.А. Шпака.

18 січня – працювала виїзна приймальня голова Чернігівської районної ради приймальня М.Б. Литвина.

18 січня – команда учнів школи, стала переможцем районного конкурсу «Молодь обирає здоров’я».

Протягом року індивідуальні перемоги здобули: Іван Авраменко – перше місце в легкоатлетичних змаганнях, біг сто метрів – у районних змаганнях допризовної молоді. Дмитро Клименок – перше місце в легкоатлетичних змаганнях, біг 1500 м – у районних змаганнях допризовної молоді; на першості України з лижних гонок – третє місце (3км); друге місце-вільний стиль; третє місце – коньковий хід, на відкритті першості Австрії – друге місце (класика). Олексій Мілейко – на першості України з лижних гонок – друге місце (класика 3 км) спринт; третє місце – вільний стиль; друге місце коньковий хід, на відкритті першості Австрії – третє місце (класика). Ольга Шулепова – перше місце в легкоатлетичних змаганнях – метання м’яча.

20 січня – у приміщенні школи працювала виїзна приймальня заступника голови Чернігівської районної адміністрації А.М. Кругола.

22 січня – відбулися загальні збори громадян села. Розглянуті питання соціально-економічного розвитку села: ремонт доріг з твердим покриттям, будівництво дитячого садочку в селі, покращення освітлення вулиць села.

22 січня – учень 11-го класу Валерій Джиба на етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад виборов диплом ІІІ-го ступеня переможця олімпіади з біології та диплом ІІІ-го ступеня переможця олімпіади з фізики. Також відзначений дипломом мовно-літературного конкурсу ім. Т.Г. Шевченка та дипломом першого районного етапу з астрономії «Вперед до зірок».

30 січня – відбулися перевибори депутата до районної ради Чернігівського району: зареєстровано кандидатами в депутати В.А. Шпака, Ю.М. Борця, Н.А. Романову. Депутатом до районної ради Чернігівського району обрано Н.А. Романову.

1 лютого – у приміщенні ФАПу відкрито стоматологічний кабінет (стоматолог Олег Ігорович Карпенко).

23 лютого – до Дня захисника Вітчизни в сільському клубі відбувся концерт «Почесне звання – Вітчизну захищати».

8 березня – до міжнародного свята жінок в сільському клубі відбувся концерт «Слава жінці – трудівниці».

23 квітня – районна газета друкує повідомлення “Відразу дві медалі”: “Житель с. Старий Білоус Іван Логінов – володар двох “бронзових” медалей Чемпіонату України з кікбоксингу серед юнаків та кадетів, що відбувся нещодавно у Харькові за участі 18 команд та понад 500 учасників. Про це повідомив наставник юнака Роман Осипенко. Почесні нагороди 16-річний вихованець районної дитячо-юнацької спортивної школи фізкультурно-спортивного товариства “Колос” виборов у двох номінаціях – лайт-контакт та семі-контакт”.

26 квітня – у сільському клубі до роковин пам’яті аварії на ЧАЕС відбулась літературно-музична композиція «Чорнобиль – історія і сучасність».

14 травня – у приміщенні садиби-музеї Березовських проведено конференцію «Чернигов – дореволюционный. Культура и искусство».

25 травня – золотою медаллю «За високі досягнення у навчанні» нагороджено випускника школи Валерія Володимировича Джибу.

26 травня – 20 червня – при щколі працював оздоровчий табір для 140 дітей.

17 липня – відбулося свято День села, де було присутньо 500 чоловік та депутат районної ради Н.А. Романова. За кошти сільської ради був проведений святковий феєрверк. Допомогу в організації свята надали приватні підприємці В.І. Васюк та І.М. Семенчук.

1 серпня – 10 серпня – працював табір оздоровлення для 40 дітей при Церкві Святого Духа.

24 серпня – представники територіальної громади взяли участь у районному святі з нагоди 20-ї річниці Незалежності України, яке проходило в смт М-Коцюбинське. У сільському клубі відбувся концерт «Доля держави з моєю єдина».

24 серпня – здано в експлуатацію шестиквартирний будинок по вул. Л. Українки № 6. На урочистості були присутні народний депутат Верховної Ради України М.В. Чечетов, депутат Чернігівської обласної ради А.А. Заліський, голова Чернігівської районної держадміністрації М.В. Кудрик, голова правління «Сівербуд» В.Ф. Вереша.

10 вересня – у садибі-музеї Березовських відбулася конференція «Первая мировая, ее итоги и влияние на современность».

15 вересня – газета “Вісник” повідомляє, що в Старому Білоусі Ніна Мехеденко вирощує ведмежу цибулю (черемша), яку на чернігівські базари привозять із Вінницької та Одеської областях.

16 вересня – інтернет-видання “Високий Вал” повідомляє: “у лісовому масиві неподалік с. Старий Білоус Чернігівського району о 15 год. 50 хв. 15 вересня було виявлено артилерійський снаряд калібру 105 мм часів Великої Вітчизняної війни. Місце знахідки охороняється. Подана заявка на знешкодження до управління МНС України в Чернігівській області”.

23 вересня – зареєстровано приватний музей “Старобілоуський історичний комплекс”, директор А.Є. Замятін, співзасновник та заступник директора О.Є. Малишко-Березовська.

2 жовтня – у садибі Березовських відбулася конференція «Красный террор».

4 жовтня – представники територіальної громади взяли участь у святі «Седнівська осінь», де була представлена виставка народної творчості родини Наталії Дорошенко.

22 жовтня – районна газета «Наш край» друкує статтю про екскурсію учнів школи до містечка Любич.

20 листопада – учасники художньої самодіяльності сільського клубу взяли участь в огляді художніх колективів району в селі Павлівка.

20 листопада – за рахунок державних субвенцій було проведено повну заміну електричних мереж по вулицях Комсомольська, Ковпака, Будьоного, Пушкіна, Набережній, Корчагіна, З. Космодем’янської, Зеленій.

22 листопада – затверджено технічну документацію на будівництво дитячого садочку.

26 листопада – у сільській бібліотеці відзначили 105-річчя з дня вікриття.

24 грудня – почесною грамотою Чернігівської районної державної адміністрації за високі досягнення у спорті, активну громадську позицію та перемогу у номінації «Кращий спортсмен року» нагороджено Олексія Мілейка з врученням цінного подарунку – ноутбук.

26 грудня – у сільському клубі для дітей організовано новорічне свято.

28 грудня – учні школи за успіхи в навчанні одержали ноутбуки від народного депутата Михайла Чечетова, депутатів Чернігівської обласної ради Анатолія Заліського та Віктора Лазаря, голови обласного апеляційного суду Садіга Тагієва.

2012 рік

10 січня – грамотою управління культури Чернігівської міської ради нагороджено сільський ансамбль «Полісяночка».

20 січня – почесною грамотою за зайняте перше місце у чемпіонаті України, який проходив у місті Харків у змаганнях з лижолорерів у спринтерській естафеті, нагороджено учнів школи Мілейка Олексія та Клименка Дмитра.

4 лютого – відбулися загальні збори представників громадян с. Старий Білоус. Були присутні: голова Чернігівської райради М.Б. Литвин, депутат Чернігівської районної ради Н.А. Романова, начальник віддділу комунального майна Чернігівської райради В.О. Маслюк. Разглянуті наступні питання: будівництво першої черги дитячого садочку, будівництво та ремонт доріг, продовження освітлень вулиць, перепрофілювання ФАПу в амбулаторію сімейного типу, виготовлення проекту для будівництва нового стадіону, розширення меж населеного пункту на 9,84 га, прийняття участі у Всеукраїнському конкурсі пректів і програм розвитку місцевого самоврядування.

10 лютого – Старобілоуська сільська рада стала переможцем у Всеукраїнському конкурсі проектів і програм розвитку місцевого самоврядування фізичної культури та спорту на території сільської ради, за що з держбюджету отримала 100 тисяч гривнів на будівництво сільського спортивного комплексу.

6 березня – на шкільному інтернет-сайті оголошуються результати конкурсу “Міс Весна-2012”: “брали участь Трипядько Дарина, Онищук Богдана, Шрамковська Анастасія, Коляда Світлана, Ленько Катерина та Гурська Анастасія. Вітаємо переможницю - Міс-Весну-2012 – Гурську Анастасію!”

15 березня – на шкільному інтернет-сайті оголошуються результати збору макулатури: “Серед класів І-е місце зайняв 5 клас з результатом 163,7 кг; ІІ-е місце зайняв 3 клас з результатом 56,48 кг; ІІІ-є місце зайняв 1-а клас з результатом 40,8 кг. В особистому заліку І-е місце зайняла учениця 5 класу – Трипядько, ІІ-е місце зайняла учениця 5 класу Шрамковська, ІІІ-є місце зайняла учениця 5 класу Хоменко”.

19 березня – у школі проведено районне свято «Чисті роси».

22 травня – учасники етнографічного гуртка під керівництвом Г.М. Ковальчук приймали участь в обласній телевікторині «Край Деснянський – джерело натхнення» та стали лауреатами обласного етапу, нагороджені грамотою ДЮТЕ.

29 травня – інтернет-видання “Високий Вал” повідомляє: “о 19 год. 30 хв. на відкритій території біля с. Старий Білоус, Чернігівського району було виявлено 2 артилерійських снаряди калібром 76 мм, часів ВВв. Знищення даних ВНП планується здійснити 29 травня 2012 року групою піротехнічних робіт АРЧ АРЗ СП ТУ МНС України у Чернігівській області”.

1 червня – у приміщенні школи при підтримці першого заступника голови Чернігівської обласної держадміністрації С.М. Прокопенко відбулося свято до Дня захисту дітей. Присутні: депутат Чернігівської обласної ради А.А. Заліський, голова Чернігівської районної держадміністрації М.В. Кудрик, голова Чернігівської райради М.Б. Литвин, начальник служби у справах дітей А.С. Усик.

5 червня – рішенням сільської ради дванадцятого скликання вирішено питання щодо проведення поточного ремонту доріг з твердим покриттям на території сільської ради в сумі 290 тис. грн по вулицях: 30 років Перемоги, Слобідська, Шевченка, Липнева, Гастелло, Молодіжна, Чапаєва, Комсомольська, Набережна, Будьоного, Фрунзе, Калініна, Корчагіна.

10 липня – Старобілоуський сільський ФАП переіменовано у Старобілоуську загальну амбулаторію сімейного типу. Завдяки допомозі Чернігівської райдержадміністарції, обласної райдержадміністарці амбулаторія отримала 50 тисяч грн. для придбання медичногообладнання. Першим лікарем стала Надія Іванівна Лук’яненко. Амбулаторія отримала для обслуговування жителів села автомобіль швидкої допомоги.

14 липня – у селі проведено свято день села «Моє рідне село». На свято завітали гості: кандитат в депутати Верховної Ради України, перший заступник голови Чернігівської адміністрації С.М. Прокопенко, депутат Чернігівської обласної ради А.А. Заліський, голова Чернігівської районної адміністрації М.В. Кудрик, голова райради М.Б. Литвин, кандидат до Верховної ради України В.А. Атрошенко, районний депутат В.Г. Кравчук. Сільська рада отримала у подарунок від Чернігівської районної райдержадміністрації бензокасилку, подарунки для дітей та феєрверки для проведення свята. Для клубу В.А. Атрошенко подарував музичну апаратуру (підсилювач та дві колонки). У концертній програмі села виступили учасники художньої самодіяльності клубу та артисти обласної філармонії.

21 липня – у районній газеті «Наш край» друкується матеріал С. Лютого «Благословили хліборобів» про свято села.

02 серпня – у приміщенні школи відбулась зустріч з кандидатом в депутати до Верховної Ради України, першим заступником голови Чернігівської обласної держадміністрації С.М. Прокопенком.

1 вересня – представники територіальної громади присутні на відкритті нової школи в селищі Седнів.

29 вересня – делегація від сільської громада з місцевою майстринею та поетесою Наталією Михайлівною Дорошенко приймала участь у святі «Седнівська осінь».

13 жовтня – у районній газеті «Наш край» друкується матеріал Н. Петровської «Із роду творчих полісян» про майстриню Н.М. Дорошенко.

20 жовтня – у районній газеті «Наш край» друкується матеріал І. Тютокала «Рецепт від крові що кипить» про спортивну ситуацію у селі.

28 жовтня – відбулися вибори народних депутатів України. До списку виборців внесено 2088 чоловік. Проголосувало 1199. Найбільше голосів набрали: В.А. Атрошенко – 406, В.А. Поліщук – 253, С.М. Прокопенко – 221. По партійному списку – Всеукарїнська об’єднана Батьківщина – 387; Партія Регіонів – 223; Політична Партія Удар – 199; Комуністична Партія України – 164, Радикальна Партія Ляшка – 55. Вибори проходили в приміщенні школи без порушень.

4 листопада – учасники художньої самодіяльності села взяли участь в огляді художніх колективів району в селі Павлівка.

25 листопада – розпочато будівництво сільського стадіону.

Протягом року – у сільському клубі проведено концерти: до Нового року, до Свята 8 Березня, до Дня Перемоги, до Дня Села.

2013 рік

15 січня – у відкритому чемпіонаті Чернігівської області присвяченому дню фізичної культури учні 11-го класу Клименок Дмитро зайняв 1-2 місце, а Мілейко Олексій – третє місце.

2 лютого – Клименок Дмитро зайняв третє місце на Всеукраїнських змаганнях присвячених пам’яті майстра спорту Л. Єдомахи.

18 лютого – на загальних зборах громадян села розглянуто основні питання соціально-економічного розвитку села: будівництво першої черги дитячого садка; провести підготовку спеціалістів тендерної комісії та провести тендер по визначенню підрядника для будівництва першої черги дитячого садка; будівництво та ремонт доріг по вулицях Чапаева, 30 років Перемоги, Слобідська; продовження освітлення вулиць села з залученням коштів сільської ради та жителів села; реконструкція водогону по селу; закінчення будівництва спортивного комплексу; будівництво дитячого майданчика; будівництво тротуару по вулиці Гагаріна; закінчення будівництва огорожі на Подусівському кладовищі; продовження будівництва огорожі Козацького, Рогівського та Костилівського кладовищ; постійно вивозити тверді побутові відходи з території сільської ради; наведення задовільного санітарного стану на території села; створення трьох тимчасових робочих місць на період проведення місячника з благоустрою; капітальний ремонт екскаватора, який перебуває на балансі сільської ради. Районна газета «Наш край» друкує статтю Н. Бушай «Головне – взаєморозуміння».

5 березня – учениця 9-го класу Мороз Даша зайняла перше місце в районному конкурсі «Таланти багатодітної родини» в номінації «художнє читання». Нагороджена путівкою в “Артек”.

10 березня – учениця 7-го класу Бевз Анастасія зайняла перше місце в районному етапі Міжнародному мовно-літературному конкурсі ім. Т.Г. Шевченка.

10 квітня – учениця 10-го класу Царик Юлія стала лауреатом районного фестивалю патріотичної пісні, а учень 9-го класу Вербовий Микита зайняв перше місце в районному етапі «Мала Академія Наук».

1–7 липня – працював клубно-бібліотечний табір для дітей «Любисток».

17 липня – до свята День села народний депутат України Владислав Атрошенко подарував сільському клубу баян, а для школи – магнітну дошку. Районна газета «Наш край» друкує статтю Н. Солодашко «Під боком у міста»(20 липня).

6 серпня – прес-служба Чернігівської облдержадміністрації повідомляє, що голова обласної державної адміністрації В.М. Хоменко провів черговий прийом громадян з особистих питань в облдержадміністрації: “Важливу у соціальному плані тему озвучила на прийомі багатодітна мати Олена Передерій. Ії, як і багатьох жителів с. Старий Білоус Чернігівського району, хвилює питання реконструкції приміщень школи під дитячий садок. Голова обласної державної адміністрації повідомив, що сільській раді для виконання робіт з державного бюджету виділено 1,5 мільйони гривень, ще 500 тисяч – з місцевого. За словами керівника області, реконструкція закладу має розпочатися вже наступного місяця. Першу чергу планується здати до кінця поточного року”.

10 серпня – районна газета «Наш край» друкує статтю В. Шила «Втеча з полону» про життєву долю ветерана Великої Вітчизняної війни, колишнього військовополоненого табору, який знаходився на території Старого Білоуса, Петра Музику.

17 серпня – районна газета «Наш край» друкує вірші Миколи Щербини, а згодом друкується вірш «Разом з калиною» (7 грудня).

вересень – на території будівництва дитячого садочку настоятель церкви Святого Духу провів освячення початку будівництва. В цей день у присутності народного депутата Верховної Ради України Владислава Атрошенка, голови Чернігівської райдержадміністрації Миколи Ганжі, голови управління «Укрсівербуд» Вереші В.Ф. була закладена капсула з посланням до наступних поколінь.

18 вересня – представники територіальної громади приймали участь у святі «Седнівська осінь», присвяченого 90-річчю Чернігівського району.

10 листопада – учениця 11-го класу Татарчук Поліна зайняла перше місце в районній олімпіаді з фізичної культури.

12 листопада – учениця 7-го класу Трипятько Дарина зайняла перше місце в олімпіаді з української мови. А Царик Юлія стала лауреатом міжнародного конкурсу молодих виконавців естрадної пісні та сучасного танцю.

15 листопада – учасники художньої самодіяльності сільського клубу взяли участь в огляді художніх колективів району, який відбувся в селі Слабин.

5 грудня – ученицю 11-го класу Мороз Валерію нагороджено Дипломом міжнародного конкурсу «Легенди і міфи Чернігова».

15 грудня – у районному етапі «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі» відзначено учителів школи: Лустоклад Н.М. – перше місце в номінації математика, Потапенко О.М. – перше місце в номінації світова література, Царік Н.М. – перше місце в номінації англійська мова.

протягом року – у сільському клубі проводились концерти до новорічних свят, до свята 8-го березня, до свята Святого Миколая та інші.

Немає коментарів:

Дописати коментар