Старовинне село Шестовиця розташоване на правому березі Десни, за 18 км від Чернігова. Вперше в історичних документах згадується у 1523 р. За даними археологічних розкопок, Шестовиця була заснована на зламі ІХ-Х ст. На території села, в урочищі Коровель, розташований відомий комплекс скандинавських поховань того часу. Коровель у перекладі з стародавньої скандинавської мови означає долину, заплаву, що поросла чагарниками, підлісок. Це урочище є першою високою точкою на правому березі Десни після Болдиних гір Чернігова, і тому там заходилася фортеця, в якій несли службу найманці чернігівських князів - варяги. Повз фортецю проходив шлях з Чернігова на Київ.
Перекази свідчать, що взимку, під час снігопадів, шлях позначали шестами - жердинами-віхами. Стояли шести і біля цього давнього поселення, звідти й пішла його назва. За іншою версією, на це село часто нападали кочові племена, тому були побудовані сторожові башти на високих шестах, від яких і пішла його назва. На баштах стояли діжки зі смолою і чергували дозорці-шостаки. При наближенні ворога вони підпалювали смолу, і чорний дим сповіщав населення округи про небезпеку. Навіть сьогодні в Шестовиці багато людей з таким прізвищем. За іншим припущенням, шестаком називали шостого сина з якогось боярського роду. Можливо, йому належало це поселення, а його прізвисько стало назвою.
У 1997 р. Верховна Рада України ухвалила закон "Про місцеве самоврядування", який 21 травня того ж таки року був підписаний Президентом. У статтях 16, 22, 26, 43 були врегульовані питання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей. Зокрема, у ст. 22, п. 1 зазначено: "Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції"*. На Чернігівщині процес відновлення історичних та затвердження нових гербів почався з великих міст - Прилук, Чернігова, Ніжина. Згодом він охопив і невеликі районні центри та сільські територіальні громади. Не залишився осторонь цього процесу і Чернігівський район.
Своїм рішенням від 23 серпня 2006 р. за № 75 виконком Шестовицької сільської ради вирішив винести на обговорення населенням проект герба територіальної громади, доручив комісії по відзначенню пам'ятних дат при сільраді розглянути всі пропозиції та зауваження, які надійдуть в ході обговорення, узагальнити їх та винести узгоджений проект на затвердження сесії. Контроль за виконанням цього рішення був покладений на сільського голову Валентину Заліську.
Проект герба був розроблений членами Чернігівського осередку Українського геральдичного товариства - Ігорем Ситим та Людмилою Посьмашною, за участю викладачів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Андрія Курданова та Сергія Горобця, краєзнавця Юрія Ярошенка. В основу проекту були покладені вимоги Українського геральдичного товариства та історична спадщина.
Опис герба: у червоно-блакитному шиті зображені ікона святого Миколая часів Київської Русі (у верхньому червоному полі), що була знайдена під час археологічних розкопок у Шестовиці; святий у сріблясто-золотавому архієрейському одязі, який прикрашений 2 золотими хрестами, однією рукою він тримає напів-відкрите золоте Євангеліє, а другою благословляє, навколо голови св. Миколая - срібний німб; його руки та обличчя зроблені в золоті; зображення святого - на тлі золотого прямокутника. У нижньому блакитному полі - золота фортеця. Довкола щита - золотий бароковий картуш. Над щитом - сільська корона із золотих колосків.
Таким чином, зазначена символіка віддзеркалює походження Шестовиці з часів Київської Русі, географічне розташування, історію села у ХУП-початку XX ст. (символом якої була Миколаївська церква) та його сьогодення. Червоний колір уособлює життя, кохання, боротьбу, гідність, мужність, сміливість. Опосередковано він нагадує героїчні часи Другої світової війни, коли під Шестови-цею, у вересні 1941 р., до останнього подиху, в оточенні, билися з фашистами воїни 15-го стрілецького корпусу. Блакитний колір уособлює духовність та вірність, розташування села на березі Десни. Сільська корона символізує статус населеного пункту та головні галузі господарства у яких зайняті мешканці територіальної громади - землеробство та скотарство.
Проект герба пройшов геральдичну експертизу Українського геральдичного товариства і отримав схвальну оцінку: "повністю дотримано всіх вимог геральдичної колористики... вдале змістове та художнє вирішення... відповідають основним вимогам сучасного міського горботворення... муніципальної геральдики" (акт геральдичної експертизи від 22.11.2006 р.). Сесія селищної ради, яка відбулася 27 вересня 2007 р., затвердила цей проект як офіційний герб Шестовиці.
Своїм рішенням від 23 серпня 2006 р. за № 75 виконком Шестовицької сільської ради вирішив винести на обговорення населенням проект герба територіальної громади, доручив комісії по відзначенню пам'ятних дат при сільраді розглянути всі пропозиції та зауваження, які надійдуть в ході обговорення, узагальнити їх та винести узгоджений проект на затвердження сесії. Контроль за виконанням цього рішення був покладений на сільського голову Валентину Заліську.
Проект герба був розроблений членами Чернігівського осередку Українського геральдичного товариства - Ігорем Ситим та Людмилою Посьмашною, за участю викладачів Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка Андрія Курданова та Сергія Горобця, краєзнавця Юрія Ярошенка. В основу проекту були покладені вимоги Українського геральдичного товариства та історична спадщина.
Опис герба: у червоно-блакитному шиті зображені ікона святого Миколая часів Київської Русі (у верхньому червоному полі), що була знайдена під час археологічних розкопок у Шестовиці; святий у сріблясто-золотавому архієрейському одязі, який прикрашений 2 золотими хрестами, однією рукою він тримає напів-відкрите золоте Євангеліє, а другою благословляє, навколо голови св. Миколая - срібний німб; його руки та обличчя зроблені в золоті; зображення святого - на тлі золотого прямокутника. У нижньому блакитному полі - золота фортеця. Довкола щита - золотий бароковий картуш. Над щитом - сільська корона із золотих колосків.
Таким чином, зазначена символіка віддзеркалює походження Шестовиці з часів Київської Русі, географічне розташування, історію села у ХУП-початку XX ст. (символом якої була Миколаївська церква) та його сьогодення. Червоний колір уособлює життя, кохання, боротьбу, гідність, мужність, сміливість. Опосередковано він нагадує героїчні часи Другої світової війни, коли під Шестови-цею, у вересні 1941 р., до останнього подиху, в оточенні, билися з фашистами воїни 15-го стрілецького корпусу. Блакитний колір уособлює духовність та вірність, розташування села на березі Десни. Сільська корона символізує статус населеного пункту та головні галузі господарства у яких зайняті мешканці територіальної громади - землеробство та скотарство.
Проект герба пройшов геральдичну експертизу Українського геральдичного товариства і отримав схвальну оцінку: "повністю дотримано всіх вимог геральдичної колористики... вдале змістове та художнє вирішення... відповідають основним вимогам сучасного міського горботворення... муніципальної геральдики" (акт геральдичної експертизи від 22.11.2006 р.). Сесія селищної ради, яка відбулася 27 вересня 2007 р., затвердила цей проект як офіційний герб Шестовиці.
Джерело: Ситий І. Герб Шестовиці / Ігор Ситий // Село над Десною - Шестовиця : збірник статей і матеріалів / відп. ред. О. Б. Коваленко та ін. - Ніжин : Аспект-Поліграф, 2009. - С. 9-11.
Немає коментарів:
Дописати коментар