Андріївська книгозбірня

  Бібліотека, безсумнівно, була й залишається скарбницею мудрості. Ще з античних часів людство цінувало освіченість, уже тоді створювалися бібліотеки. У XVIII ст. знаходимо відомості про давні книгосховища при сільських церквах. У клірних книгах, зокрема за 1905 рік, значиться церковна бібліотека при Архістратига-Михайлівській церкві с. Андріївка. Також була гарна приватна бібліотека у місцевих поміщиків Рігельманів.
   З другої половини XIX ст. бібліотечними справами почало опікуватися повітове земство. Масовому поширенню бібліотек сприяло будівництво земських шкіл. У 1896 році відзначалося: «При всех училищах уезда имеются в настоящее время ученические библиотеки, которыми пользуется и некоторая часть взрослого населения села». Читали переважно белетристику, книги релігійно-етичного змісту, історичні, географічні, сільськогосподарської тематики. У тогочасному суспільстві за сільські бібліотеки відповідали комітети грамотності. В Андріївці перша народна бібліотека відкрилась у 1897 році. Губернське земство у 1898-1899 роках на кошти «в память бракосочетания Его Императорского Величества Государя Императора Николая II» стало відкривати бібліотеки у всіх великих населених пунктах. Для сприяння цій справі в селах створювалися ради, які очолювали авторитетні люди - поміщики, священики, лікарі, вчителі. В Андріївці - це поміщик Володимир Рігельман, а потім його дочка Людмила Фон-Таль. Першими бібліотекарями ставали земські вчителі, бібліотечні фонди містилися у школі або на квартирі лікаря чи вчителя.

  Після більшовицької революції нова влада намагалася назавжди викреслити з людської пам'яті минуле, вказуючи на 1919 рік як дату створення сільських бібліотек. У 1923 році вказано, що Андріївська народна книгозбірня знаходиться в сільбудинку, а час 11 заснування - жовтень 1918 року. Вона діє на кошти політосвіти один день на тиждень (500 книжок). Загальне користування книгами безкоштовне. Завідуючим Андріївською хатою-читальнею був Мнівець. У 1948 році бібліотека функціонує як сільська. Перший бібліотекар - Уляна Іллівна Мнівець. Фонд становив 2000 примірників. Водночас у садибі вчителя середньої школи Марії Трохимівни Чугуй діє хата-читальня. Уляна Іллівна знала й любила свою справу. Молода, енергійна, говірка, вміла знайти спільну мову з читачами. На той час книга на селі користувалася великим попитом. Адже це було після війни, і андріївці не мали телевізорів, навіть радіо було не в усіх, тому з великим задоволенням читали. «Стояли навіть черги до бібліотеки», - згадують сьогодні в Андріївці. До когорти людей, відданих справі, належить і Марія Сиза, котра бібліотечній роботі присвятила сорок років (1955-1994). Активно пропагувала літературу: обходила всі ферми, бригади, хати, аби люди духовно збагачувалися, читаючи книги. «Жоден масовий захід не відбувався без нашої бібліотекарки», - говорили жителі села. Невипадково була нагороджена багатьма грамотами, подяками, про неї часто писали у районній газеті. Це була шанована людина в селі. З 1980 року Андріївська бібліотека увійшла до Чернігівської районної бібліотечної системи як філія. Останні роки з 1994 по 2014 р. завідувачкою тут була не менше самовіддана й енергійна Олена Номерчук. Станом на 2007 рік фонд бібліотеки становив 9073 примірники та користувачів -530 чоловік.
    Сьогодні естафету передовиків перейняла молода та креативна Ірина Панченко. Нині, в добу комп'ютерної техніки та інтернет-технологій, ніщо не може замінити атмосферу бібліотеки.

Джерело: Gorod.cn.ua (Чернігівський міський портал). - Режим доступу