понеділок, 31 серпня 2015 р.

Родина Лизогубів

 ЛИЗОГУБИ - козацько-старшинський рід на Чернігівщині і Полтавщині в 17-20 ст. Представники роду посідали високі урядові пости в різні періоди існування української державності. Іван , Кіндратович Л. (Кобизенко; р. н. невід. - п. 1662, можливо, поч. 1663) - полковник канівський (1659, 1662) і уманський (1659-61), посол І. Виговського до московського уряду (1658). Розстріляний за наказом Ю. Хмельницького. Яків Кіндратович Л. (р. н. невід. - п. 19.8.1698) -український військовий і політичний діяч, полковник канівський (1666-69). В 1667 брав участь у посольстві І. Брюховецького до московського царя. В період гетьманства П. Дорошенка Л. призначався генеральним осавулом (1669-74) і наказним гетьманом (1670, 1673). У 1674 перейшов на службу до гетьмана І. Самойловича. У 1687 був одним з претендентів на гетьманську булаву. В 1687-98 - чернігівський полковник, учасник Чигиринських походів 1677 і 1678 та Кримських походів 1687 і 1689. Під час здобуття Азова в 1696 був наказним гетьманом (див. Азовські походи 1695-96). Юхим Якович Л. (р. н. невід. - п. 1704) - генеральний бунчужний (1688-90), генеральний хорунжий (1694-98), полковник чернігівський (1698-1704). Учасник Кримських походів 1687 і 1689. Яків Юхимович Л. (1675-1749) - український військовий і політичний діяч першої пол. 18 ст. Навчався у Киево-Могилянській Академії. В 1713-28 - генеральний бунчужний. В 1723-24 Л. разом з полковником Д. Літостолом і генеральним осавулом В. Жураховським був за наказом Петра І заарештований та ув'язнений у Петропавловській фортеці. Після смерті Петра І звільнений і деякий час змушений жити у Петербурзі. В 1728-49 - генеральний обозний. У 1733-34 Л., будучи призначений наказним гетьманом, командував 10-тисячним українським корпусом, який діяв у Польщі проти прибічників С. Лещинського. В травні 1736 російсько-українська армія під командуванням Б. Мініха та наказного гетьмана Л. 20(31).5.1736 штурмом здобула Перекоп, 5(16).6. - Козлов (Євпаторію), 17(28).6. - Бахчисарай (див. Кримські походи 1736-38). У 1728-44 очолював комісію, яка складала кодекс законів “Права, за якими судиться малоросійський народ”. У 1745-49 Л. входив до складу старшинської делегації, що добивалась відновлення гетьманства. На думку деяких дослідників, був автором Лизогубівського літопису (написаний бл. 1742) - цінного джерела з історії України; Андрій Іванович Л. (1804-1864) - знайомий Т.Шевченка (див. А. Лизогуб); Дмитро Андрійович Л. (1850-79) -учасник народницького руху в Україні (див. Д. Лизогуб); Федір Андрійович Л. (1862 -1928) - український державний діяч (див. Ф. Лизогуб).


Андрій Іванович Лизогуб - 1804 р.
Т.Г.Шевченко Портрет О..І.Лизогуба 1846-1847 
Дмитро Андрійович Лизогуб
Лизогуб Олександр Іванович

ЛИЗОГУБ Федір Андрійович керівник уряду Української Держави


Гетьман Павло Скоропадський та прем'єр - міністр Федір Лизогуб


Садиба Лизогубів в Седневі



Немає коментарів:

Дописати коментар