Воскресенська церква в смт. Седнів є храмом-усипальницею відомої козацько-старшинської, а згодом дворянської родини Лизогубів.
Осівши наприкінці XVII ст. у Седневі, Я.Лизогуб укріпив оборонні споруди замку, який тут існував, і побудував кам'яницю та Воскресенську церкву (1690 - 1692 pp.).
Спочатку церква була висвячена на честь Різдва Богородиці, але в 1880р., внаслідок клопотання священика С.Д.Григоровича, була переосвячена у Воскресенську. При цьому південний Благовіщенський притвор був ліквідований і натомість облаштований притвор Різдва Богородиці, а північний залишився Миколаївським.
Осівши наприкінці XVII ст. у Седневі, Я.Лизогуб укріпив оборонні споруди замку, який тут існував, і побудував кам'яницю та Воскресенську церкву (1690 - 1692 pp.).
Спочатку церква була висвячена на честь Різдва Богородиці, але в 1880р., внаслідок клопотання священика С.Д.Григоровича, була переосвячена у Воскресенську. При цьому південний Благовіщенський притвор був ліквідований і натомість облаштований притвор Різдва Богородиці, а північний залишився Миколаївським.
Церква була задумана й споруджена як усипальниця, тому в підвальних приміщеннях (північний і південний притвори), були облаштовані крипти з похованнями.
У 1924 р. вони були розкриті, й деякі знахідки, що становили історико-культурну цінність, зокрема муміфіковані тіла небіжчиків, були передані до Чернігівського історичного музею. Натомість мощі Якова Юхимовича Лизогуба (1675 -1749) експонувалися у так званому "Музейному містечку" на території Києво-Печерської Лаври.
Близько 1935 р. Воскресенська церква була закрита і надалі використовувалась як комора.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни на прохання мешканців Седнева розглядалося питання про відкриття храму Для здійснення богослужіння. З трьох храмів, що збереглися
натоді, - Воскресенської, Успенської та Георгіївської церков - влада передала віруючим у користування Свято-Успенську церкву, яка є діючою і сьогодні.
Протягом 1980-х рр. здійснювалися роботи по реставрації Воскресенської церкви. У грудні 1990 р. внаслідок клопотання священика Є.Халімонова та віруючих Седнева і навколишніх сіл її було передано новоствореній православній громаді. Священика Є.Халімонова архієпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній поставив настоятелем.
Невдовзі з Києво-Печерської лаври були привезені мощі Я.Ю.Лизогуба. Після панахиди труна з його прахом була встановлена у склепі, де знаходиться і тепер.
У храмі відновилося богослужіння. Зусиллями віруючих і священика було встановлено новий іконостас, відремонтовані клироси, придбано церковне обладнання.
У 1999 р. була відновлена могила юродивого Гриця (Григорія Мірошнікова, якого називали "Гриць Золотюсенький" або "Золотий Гриць"). Він помер у 1855 р. і був з почестями похований біля храму. У 1961 р. могилу було зруйновано, а прах юродивого Гриця перезахоронено на місцевому кладовищі. Тепер на відновленій могилі встановлено кам'яний Хрест із зображенням "Золотого Гриця".
У 2000 р. з благословіння архієпископа Чернігівського і Ніжинського Антонія настоятелем протоієреєм Є.Халімоновим при храмі була організована недільна церковна школа для дорослих та дітей.
Вихованці поділені на вікові групи (класи), заняття в яких відвідують 20 - 25 дітей і 15-20 дорослих. У школі викладаються: Закон Божий, християнська етика, Старий і Новий Заповіти, катехізис, літургіка, молитви і церковнослов'янська мова. При школі діє бібліотека, яка забезпечує всіх учнів необхідною літературою. Заняття проводить сам свящейик. Всі учні ведуть конспекти, а діти для контролю мають ще й щоденники. Наприкінці навчального року проводяться іспити. На весняних і осінніх канікулах священик організовує для вихованців школи паломницькі поїздки й екскурсії до Києва та Чернігова. А влітку всі діти, які успішно склали іспити, відпочивають 2-3 тижні у православному таборі на Чорному морі (база відпочинку "Григорівка" в Одеській області). Щороку на оздоровлення виїжджає 25 - 30 дітей. ЗКиття в таборі триває згідно з розпорядком, який передбачає молитви й спортивні заняття. Допомогу в реалізації відпочинку надають керівники багатьох підприємств, фірм та організацій Чернігова і Седнева. Так, у 2002 р. магазин канцтоварів "Від олівця" (м. Чернігів) узяв шефство над недільною школою і періодично допомагає канцелярським приладдям. Зошити, ручки, олівці тощо розподіляються настоятелем і роздаються дітям на великі свята, а також у дні їхніх іменин та на дні народження (під час молебнів).
У 1924 р. вони були розкриті, й деякі знахідки, що становили історико-культурну цінність, зокрема муміфіковані тіла небіжчиків, були передані до Чернігівського історичного музею. Натомість мощі Якова Юхимовича Лизогуба (1675 -1749) експонувалися у так званому "Музейному містечку" на території Києво-Печерської Лаври.
Близько 1935 р. Воскресенська церква була закрита і надалі використовувалась як комора.
Після закінчення Великої Вітчизняної війни на прохання мешканців Седнева розглядалося питання про відкриття храму Для здійснення богослужіння. З трьох храмів, що збереглися
натоді, - Воскресенської, Успенської та Георгіївської церков - влада передала віруючим у користування Свято-Успенську церкву, яка є діючою і сьогодні.
Протягом 1980-х рр. здійснювалися роботи по реставрації Воскресенської церкви. У грудні 1990 р. внаслідок клопотання священика Є.Халімонова та віруючих Седнева і навколишніх сіл її було передано новоствореній православній громаді. Священика Є.Халімонова архієпископ Чернігівський і Ніжинський Антоній поставив настоятелем.
Невдовзі з Києво-Печерської лаври були привезені мощі Я.Ю.Лизогуба. Після панахиди труна з його прахом була встановлена у склепі, де знаходиться і тепер.
У храмі відновилося богослужіння. Зусиллями віруючих і священика було встановлено новий іконостас, відремонтовані клироси, придбано церковне обладнання.
У 1999 р. була відновлена могила юродивого Гриця (Григорія Мірошнікова, якого називали "Гриць Золотюсенький" або "Золотий Гриць"). Він помер у 1855 р. і був з почестями похований біля храму. У 1961 р. могилу було зруйновано, а прах юродивого Гриця перезахоронено на місцевому кладовищі. Тепер на відновленій могилі встановлено кам'яний Хрест із зображенням "Золотого Гриця".
У 2000 р. з благословіння архієпископа Чернігівського і Ніжинського Антонія настоятелем протоієреєм Є.Халімоновим при храмі була організована недільна церковна школа для дорослих та дітей.
Вихованці поділені на вікові групи (класи), заняття в яких відвідують 20 - 25 дітей і 15-20 дорослих. У школі викладаються: Закон Божий, християнська етика, Старий і Новий Заповіти, катехізис, літургіка, молитви і церковнослов'янська мова. При школі діє бібліотека, яка забезпечує всіх учнів необхідною літературою. Заняття проводить сам свящейик. Всі учні ведуть конспекти, а діти для контролю мають ще й щоденники. Наприкінці навчального року проводяться іспити. На весняних і осінніх канікулах священик організовує для вихованців школи паломницькі поїздки й екскурсії до Києва та Чернігова. А влітку всі діти, які успішно склали іспити, відпочивають 2-3 тижні у православному таборі на Чорному морі (база відпочинку "Григорівка" в Одеській області). Щороку на оздоровлення виїжджає 25 - 30 дітей. ЗКиття в таборі триває згідно з розпорядком, який передбачає молитви й спортивні заняття. Допомогу в реалізації відпочинку надають керівники багатьох підприємств, фірм та організацій Чернігова і Седнева. Так, у 2002 р. магазин канцтоварів "Від олівця" (м. Чернігів) узяв шефство над недільною школою і періодично допомагає канцелярським приладдям. Зошити, ручки, олівці тощо розподіляються настоятелем і роздаються дітям на великі свята, а також у дні їхніх іменин та на дні народження (під час молебнів).
З 2002 р. при Свято-Воскресенській церкві видається щомісячна газета "Православний Седнів" (наклад - 100 примірників, редактор - священик Є.Халімонов). Газета видається за кошти громади і поширюється безкоштовно.
Джерело: Свято-Воскресенська церква / о. Євгеній (Халімонов) // Містечко над Сновом: збірник статей і матеріалів / Т. П. Демченко (відп. ред) та ін. - Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. - С. 217-219.
Немає коментарів:
Дописати коментар