Описи намісництв у цілому і Чернігівського намісництва зокрема здавна приваблювали дослідників. З-поміж усього розмаїття цих пам'яток, за справедливим твердженням фахівців, помітно вирізняється «Черниговского наместничества топографическое описание» 0. Шафонського, видане 1851 р. Відразу після публікації Опису з'явилася розвідка Ф.В. Чижова, що, по суті, поклала початок спеціальному вивченню праці О. Шафонського. Водночас комплексне дослідження і видання описів Чернігівського намісництва у другій половині XIX ст. започаткував О.М. Лазаревський, який першим порушив питання методики їх підготовки та атрибуції. Відтоді історію появи описів Чернігівського намісництва спеціально чи принагідно досліджували М.В. Стороженко, М.М. Бережков, M.П. Василенко, Д.І. Багалій, І.Катаев, M.B. Горбань, П.К. Федоренко, М.Л. Рубінштейн, О.М. Апанович, М.А Литвиненко, В.Ф. Горленко, А.Л. Перковський, О.Б. Коваленко, В.О. Пірко, І.В. Бондаренко та ін. Разом з тим нововиявлені в архівосховищах України та Росії документи дозволяють детально відтворити реалізацію цього масштабного проекту, який спричинив появу цілого ряду унікальних описовостатистичних пам'яток останньої чверті XVIII ст.
Всебічне статистично-топографічне вивчення Чернігівського намісництва розпочалося 1779 р. і з деякими перервами тривало до 1796 р. Періодичність надходження наказів про створення описів, спонукальні мотиви, що викликали появу того чи іншого опису, методика їх підготовки, структура та зміст дозволили умовно виокремити три етапи в процесі підготовки описів Чернігівського намісництва.
Більш детально можна ознайомитися:
Петреченко І. Описи Чернігівського намісництва останньої чверті XVIII ст. : історія створення [Електронний ресурс]/ Ірина Петреченко // Сіверянський літопис. - 2005. - №4-5. - С. 31 - 42 ; № 6. - С. 61 - 77. Режим доступу
Немає коментарів:
Дописати коментар