пʼятниця, 4 вересня 2015 р.

Олександр Рігельман


Рігельман Олександр Іванович (*1720 — †23 жовтня (3 листопада) 1789) — історик України, військовий інженер з німецького шляхетського роду, генерал-майор  армії (з 1771). Дід українського історика Миколи Рігельмана

   Серед дослідників української історії XVIII ст., доля яких так чи інакше була пов’язана з Чернігівщиною, важливе місце посідає Олександр Рігельман … працелюб і видатний «у тому, що стосується вітчизняної історії». І саме тому ім’я Олександра Рігельмана, безперечно, займає поважне місце в українській історіографії. Не менш приємно, що ця людина відіграла не останню роль у історії нашого рідного села - Андріївки.


   Сам Рігельман Олександр Іванович народився в Петербурзі в 1720 р. і рано залишився круглим сиротою. Є вихідцем із німецької дворянської родини. Його батьки прибули до Росії в 1713 році. У 1738 році він закінчив Петербурзький шляхетський корпус. Проходив військову службу в Києві. 

Був учасником російсько-турецьких воєн 1739р. та 1768-1774 рр. В подальшому опиняється на півдні України, де бере участь у розмежуванні кордону Російської імперії та Туреччини. Значну частину свого життя присвятив будівництву, ремонту і реконструкції багатьох фортець. 
   В 1782 році вийшов у відставку в чині генерал-майора та поселився в родовому маєтку своєї дружини, яка походила з козацько-старшинського роду Лизогубів, в селі Андріївка коло Чернігова і присвятився улюбленій ним науковій роботі, зокрема в царині історії України. Тут він прожив безвиїзно сім років. Це був період плідної і дуже напруженої праці історика над доопрацюванням рукопису «Літописної оповіді про Малу Росію» (перший варіант був написаний ще в 1778 р., коли Рігельман був на Дону). Початкова редакція книги називалася «Історія малоросійська або оповідь про козаків ». Вона складалася із двох частин, датованих 1785. Пізніше обсяг рукопису значно зріс: до нього включено ще дві частини. Праця Рігельмана – це повний, систематичний виклад історії України від найдавніших часів до 1787. В праці Рігельмана впадає в око його велика прихильність до України, повага до її минулого і безперечна симпатія до долі українського народу (Рігельман майже виключно вживає терміни «Украина», «украинцы»). 
   Праця Рігельмана була опублікована в 1847 році О. М Бодянським. На жаль, творча спадщина дослідника не стала історіографічним фактом за життя автора. Наукова громадськість мала змогу ознайомитись з нею лише в середині ХІХ ст., коли були надруковані обидві основні праці. Проте, не вплинувши на історіографічний процес наприкінці XVIII ст., доробок О. Рігельмана втім посів помітне місце серед досліджень з історії України та донського козацтва. 
  Судячи з поміток на полях, автор завершив роботу над ними у 1786 р. Він помер 23 жовтня 1789 р., на 69 році життя, і був похований у збудованій ним Михайлівській церкві села Андріївки. 
   Нащадки О. Рігельмана залишалися на Чернігівщині до ХХ ст. Інтерес до української історії став їх фамільною традицією. Син Олександра Рігельмана, Аркадій, чернігівський повітовий маршал (1815-1818), допомагав історичними матеріалами Д. Бантиш-Каменському. Внук історика, Микола Аркадійович Рігельман, був членом Київської Археографічної Комісії і разом з І. Самчевським редагував виданий Комісією Літопис С. Величка. 
    У 2003 році, за ініціативи заступника голови райдержадміністрації Андрія Курданова, при підтримці Андріївської сільської ради та педагогічного колективу, спонсорській допомозі інших територіальних громад та директора СТОВ «Урожай» Анатолія Кравченка, на фасаді Андріївської ЗОШ була відкрита меморіальна дошка відомому земляку. Задля вдячної пам’яті про людину, яка залишила помітний слід на нашій землі. Відкривали меморіальну дошку декан історичного факультету Олександр Коваленко та сільський голова Слюсар Ніна Петрівна. 
   22 жовтня 2014 року виповнилося 225 років із дня смерті О.І. Рігельмана, а 18 жовтня 2014 року на місці колишнього храму було урочисто відкрито пам’ятний знак. Настоятель храму Святого архистратига Божого Михаїла, батюшка Володимир відслужив молебень та освятив пам’ятний знак. Сільський голова Ніна Слюсар вручила грамоти і подяки тим людям, які допомогли встановити пам’ятний знак. Школярі привітали односельців зі знаменною подією. Присутні поклали квіти до стели із зображенням Архистрига-Міхайлівської церкви. Тоді то і прозвучала пропозиція побудувати на святому місці капличку, а ще б краще – відновити храм. Дай Бог, щоб так сталось. Таким вчинком ми могли б сповна віддати шану своєму відомому земляку.

Немає коментарів:

Опублікувати коментар