вівторок, 20 жовтня 2015 р.

Терехівська сільська рада : літопис (1730-2002)

   Терехівка — центр сільської ради, якій підпорядковані населені пункти Малинівка. Стасі і Товстоліс. Розташована на березі р. Замглай (притока Десни), за 15 км від м. Чернігова.
   Село Терехівка в першій половині XVII ст. заснували козаки брати Терехи, які втекли з полону в кайданах (звідси походить одне з найпоширеніших прізвищ на території сільради - Койдан). До них стали підселятись козаки з Козельця та біглі селяни. Пізніше поміщик на прізвище Лопата придбав землю, на якій заснував поселення, яке згодом одержало назву - Лопатин.
   Про походження назви села науковець І..В. Кондратьев зазначає: "Терехівка. Суфікс - ів-к(а) утворює назви поселень одразу іменникові, а не прикметникові. Назва села вочевидь утворилася від прізвища чи імені власника. Перша назва як правило виникала коли задавали питання "чий?", звідси - Терехів. Поступово село розросталося, і більш ''актуальним" питанням ставало "що це? ". Відповідь - Терехівка, але вже не як власність, а як сусіднє село".
Малинівка - перше поселення на території села Малинівка виникло на берегах невеличкої річки, а першим володарем, можливо, був пан Черторій, оскільки попередня назва села - Черторійка (сучасна назва Малинівка з 1954 року). У XVIII - XIX ст. село належало дворянам Силичам.
   Про походження назви та власників села науковець І.В. Кондратьев зазначає: "Давня назва цього села - Чорторийка (Чарторийка, Чортовщизна, Чарторийщина, Чортиковщизна). Наявність суфіксу - щина (-гціізна) свідчить про патронімічний характер назви поселення, поселення такі дуже давні. Відповідна назва Чортиковщина виникла щонайменше у XV -XVI ст. Історики... називають власниками Чортиковщизни шляхтичів Жечинських та Петровських. Ллє незабаром Чорторийка стала власністю Новгород-Сіверського старости та Київського каштеляна О. Пісочинського... Володіли землями тут її шляхтичі Болдаковські та Бакуринські".
Товстоліс - поселення заснували представники козацької родини Товстолісів.
    У XVII - XVIII ст. при козацькому адміністративно-територіальному устрої села входили до складу Білоусівської сотні Чернігівського полку. З 1782 року в складі Халявинської волості Чернігівського повіту. У 1923 році село Терехівка стає центром сільської ради Бобровицького. а з 1929 року Чернігівського району.
Черторійський дуб - державний заказник місцевого значення, ботанічна пам'ятка природи (з 1964), вік - 400 років, площа 0.01 га. Перебуває у віданні Чернігівського лісгоспзагу.

Відомі люди села

Шеремст Іван Михайлович - у 30-х pp. XX ст. був першим трактористом у с. Товстоліс.

Скепський Микола Кузьмич - у с. Терехівка створював перший колгосп і був першим трактористом на тракторі "Фордзон".

Родина Лутовських:
Батько: Денис Гнатович (1892 - 1976) - працював у колгспі "Шлях Леніна", був головою
цього ж колгоспу, мав своїх послідовників - трьох синів.

Сини:
Володимир Денисович (1919 - 1971) - народився в с. Терехівка, у 19 років (з липні 1952 р.) очолив колгосп "Рассвет" (с. Брусилів). За роки, що він працював головою колгоспу господарство піднялося і зміцнило, стало на шлях зростання. Мав бойові та трудові нагороди.


Василь Денисович (1922 - 1994) - у роки Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945І pp. був льотчиком-бомбардувальником. Через поранення демобілізований, працтоваЕІ головою районної організації ДТСААФ. Довгий час (1955 - 1994) працював головою колгоспу "Дружба" с. Хмільниця. Герой Соціалістичної праці (1973).

Петро Денисович (1928 р.н.) - працював головою колгоспу "Шлях до комунізму"! с. Петрушин (1965 - 1975), а згодом головою Терехівської сільської ради (1975 -1985). Відзначений урядовими нагородами.

Вчительська династія Пекурів:
Григорій Якович (1918 р.н.) та Людмила Михайлівна (1923 р.н.) після закінчення в 1945 році Чернігівського учительського інституту з 1946 по 1978 pp. працювали в Терехівській сільській початковій школі. Батьки Людмили Михайлівни Койдан Свдокія Кіндратівна (1897 - 1993) та Михайло Кирилович (1889 - 1969) більше 30-ти років працювали в школах Терехівської сільської ради. Син Пекур Костянтин Грнгоровіїч та онук Пекур Артем Костянтинович теж працюють вчителями. Пекур Григорій Якович ветеран другої світової війни, воював у партизанському загоні ім. Суворова в бригаді народних месників їм. Василя Воронянського (Білоруська PCP), відзначений урядовимі ордени та медалі.

Довбенко Ганна Ннкифорівна (21 березня 1904 р.н.) - у 2002 році найстаріша жителька с. Терехівка, працювала в місцевому сільгосппідприємстві.

Сидоренко Гван Григорович (1912 - 1997 ) - житель села Товстоліс, довгий час працював механізатором, ветеран Великої Вітчизняної війни 1941 - 1945 pp., мав урядові бойові та трудові нагороди, вів записи про події в селі та в колгоспі з 1930 року, а з 1956 року щорічно.

Рубцов Олексій Гаврилович (1916 - 1990 ) - народився в Росії в м. Рильськ Курської губернії, під час Великої Вітчизняної війни закинутий з десантом на окуповану територію, був важко поранений, але місцева жителька - майбутня дружина Прасковія Мартинівна - його врятувала. З 1943 року працює в когоспі "Шлях Леніна , а з 1949 по 1980 pp. його голова. За високі показники та сумлінну працю нагороджений орденами Леніна (1958), Трудового Червоного Прапора (1966), "Знак Пошани" (1971, 1973), малою золотою (1958) та срібною (1957) медалями ВСГВ СРСР, срібними (1964, 1965) та золотою (1967) медалями ВДНГ СРСР, медаллю "Ветеран праці" (1977), заслужений працівник сільського господарства УРСР (1978). занесений до районної Книги трудової слави (1972).

Сердюк Марія Романівна (1922 - 2001) - народилася в с. Малинівка, працювала ланковою, за високі врожаї льону нагороджена орденом Леніна (1969 ).

Пуховий Ілларіон Михайлович (1923 - 1993) - народився в с. Товстоліс, воював на фронтах Великої Вітчизняної війни, кавалер бойових орденів Слави III ст. та Вітчизнаної війни II ст. Після війни працював у колгоспі.

Буштрук Петро Григорович (1929 р.н.) - житель с. Товстоліс, працював 34 роки в колгоспі "Шлях Леніна" на гусеничному тракторі, нагороджений орденом "Знак Пошани" (1975).

Римар Мокрина Макарівна (1930 р.н.) - народилася в с. Товстоліс, працювала свинаркою, за трудові успіхи нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Петрушинець Антніна Петрівна (1931 р.н.) - 39 років пропрацювала вчителем початкових класів у школі с. Терехівка, депутат сільської ради (1969 - 1989), обрядовий староста з 1970 року, провела обряд одруження з 264-ма парами.

Юрков Дмитро Дем'янович (1932 р.н.) - житель с. Стасі, працював трактористом-машиністом. був серед перших у районі ланковим механізованої ланки по вирощуванню картоплі та льону-довгунця, яку очолював 27 років, нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору (1976).

Музичук Іван Пилипович (1936 р.н.) - житель с. Терехівка з 1960 p., працював агроном (з 1959 р.) та головою колгоспу "Шлях Леніна" (1982 - 1994), заслужений агроном УРСР (1972), занесений до районної Книги трудової слави (1972) та районної газета "Шляхом комунізму" (1974).

Койдан Василь Олександрович (1936 р.н.) - народився в с. Терехівка, з 1963 по 1993 pp. працював в колгоспі "Шлях Леніна" головним зоотехніком та агрономом по кормовиробництву, заступником голови колгоспу, нагороджеий орденом "Знак Пошани" (1971), медалями та численними грамотами.

Білоус Валентина Михайлівна (1938 р.н.) - народилася в с. Терехівка, у 1957 році закінчила Чернігівське медучилище та з 1958 по 1993 рік працювала акушеркою і завідуючою Терехівським ФАПом, почесний донар СРСР (1975).

Науменко Володимир Олександрович (1943 р.н.) - народився в с. Товстоліс, має 53 роки трудового стажу в місцевому сільгосппідприємстві і зараз працює на тракторі, нагороджений орденом "Знак Пошани" (1977).

Мандрнко Володимир Михайлович (1954 р.н.) - голова одного з кращих в районі селянсько-фермерського господарства "Володимир", одним з перших у районі започаткував арендний підряд, працюючі в колгоспі "Шлях Леніна". Відзначений за трудові успіхи чисельними грамотами, нагороджений відзнакою головного управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації "Знак Пошани"(2004), Почесною грамотою та знаком Чернігівської обласної ради (2001).

ЛІТОПИС СЕЛА

поблизу с. Товстоліс виявлений курганний могильник часів Київської Русі (XI - XII ст ) білі с. Терехівки - поселення епохи бронзи, ранньозадізного віку (II тис. до н е VI - III ст. до не.) та періоду Київської Русі (XI - XIII ст). 

половина XV ст. - з праці М. Домонтовича: "'в половине XV века, вместе с другимії преднепровскими уделами, народные ополчения являются и в уделе князей Черторийских' владеющих, как известно, землями около Чернигова".

перша пол. XVII ст. - з праці П. Кулаковського: "Невеликі ліси знаходитеся в окрузі Чернігова. На схід від Терехівки за річкою Свинею у напрямку перехрестя Лопатинсько дороги і Седнівського шляху знаходилися два ліси - Погорілий і Мринський а також діброва. У привілеї Мартинові калиновському, виданий канцелярією у березні 1634 р.. згадуються хутори Черторійка, Товстоліс на Косомачиному полі та Терехів."

1730 р. - за -Генеральним слідством про маєтності Чернігівського полку" "Деревна Тереховка - 5, Черторейка - 12, и того 17 дворов, принадлежащие до сотне, и владели] белоусекие сотники, а ныне владеет черниговский городовой атаман Иван Силич, по универсалу гетьмана Скоропадского данном 1710 году в спокойное владение. Две мельницы на реке Белоусе о четырех колах мучных, да о двух ступних.
   Оные деревни Тереховка и Чорторийка на якие уряды из давних лет надлежали, того старожилы не показали; а як оны упомнят, от пяти десят лет з лишком владели оными деревнями сотники белоусской сотне Павел Товстолес, Юрий Затиркевич. Андрей Стахович, а по них владел значковый козак Исай годов з десять; по Исаю владел черниговский полковник Яков Лизогуб и из своего владения отдал нынешнему владельцу-Ивану Силичу".

1767 р. — за матеріалами Генерального опису Лівобережної України "д. Чорторейка, при речке Свинке, 15 казаних дворов; д. Товстолес - 15 казачих дворов; д. Лопатин - при речке Свинке, казачих дворов 6".

1781 р. - з Опису Чернігівського намістництва: "Деревня Лопатин, принадлежащая на ранг сотника белоусского, от с. Березанки 2, от дд. Тереховки в 1 'Л, от Товстолеса 5. от с. Бобровицы в 8 верстах. Положение имеет при столбовой мз Чернигова в Стародуб дороге, в лесу небольшом, на низком месте, по берегу речки Замглая, на коей плотина с 2 амбарами о 2 колах ротмистра Лизогуба. В сей деревне обывателей: Козаков выборных - 1 - 4, подпомощников - 3 - - 3, посполитых па ранг сотника белоусского - 7 - - 7, ротмистра Василия Лизогуба - 9 - - 9. бездворная 1 хата. В отдале немного от деревни в лесу прежжий оного Лизогуба двор.
  Деревня Тереховка, расстоянием от д. Лопатина в 1 'А верст, от Товстолеса 5, от Черторейки в 1 версте; положение имеет на низком месте, при небольших лесах, по берегу речки Замглая, с правой стороны. В сей деревне обывателей: хоружий сотенный - 1, Козаков выборных - 3 - - 5, подпомощников - 14 - - 16, их подсуседков бездворных 2 хаты, бунчукового товариша Антона Силича посполитых - 5 - - 5.
   Деревня Черторейка, расстоянием от д. Тереховки в 1, от с. Петрушина в 3, от с. Холявина в 7, от д. Товстолеса в 5 верстах: положение имеет между неболшими лесками, на ровном месте, при пахотном поле. В деревне сей обывателей: асаул сотенный - 1, Козаков выборных - 3 - - 3, подпомощников - 10 - - 12, их подсуседков бездворных - 2 хаты, артиллерийских служителей - 3 - - 5, посполитых судьи земского Василия Силича -12 - - 12, асаула сотенного Снлича с братьями - 2 - - 4, канцеляриста полкового Григория Малиновского подсуседков - 1 - - 1. Ко всем оным с. Березанке и 3 дд. земли пахатной и сенокосной мало, обыватели тамошние заимствуют тем и другим у жителей се. Бобровица и Брусилова и других; а и лесу так же недостаточно, но покупают оной на строение в Пакульской волости, в с. Репках и в с. Буровке; упражняются в хлебопашестве, а при том в с. Березанки сеют в довольном количестве репу, и как оную, так и из речки Замглая вытягивая мох, продают в Чернигове и другие места.
   Деревня Товстолес, расстоянием от с. Холявина в 3, от д. Лопатина 5, от Чернигова в 7 от с Петрушина в 5 и от д. Черторейки в 5 верстах: положение имеет от пахатного поля на ровном месте. Обывателей тут: асаул сотенный - 1. значкового товарища сын - , Козаков выборных - 6 - - 17. подпомощников - 6 - - 10, их подсуседков - 1 - - 1, артиллерийских служителей, вместе с козаками живущих, бездворных - 2 хаты, купца черниговского Григория Енки подсуседков - 3 - - 5. капитана черниговского батальона Григория Курилова - 2 - - 2. приежжой его двор и в нем подсуседков бездворныз 2 хаты. К сей деревни земли пахатной и сенокосной мато; обыватели заимствуют тем у жителей г Чернигова и с Бобровицы; а лесу вовсе нет, почему и отапливаются соломою, а на строение покупают в с. Ведильцах и в других лесных местах; унрожняются в хлебопашестве".

1859-1907 рр -зустрічаємо відомості про мешканців сіл: 
дворяни Товстоліси (д. Товстоліс): губернський секретар Михайло Стефанович Товстоліс (1875) губернський секретар Павло Товстоліс (1817 - 1877), колезський регистратор Павто Стефанович Товстоліс (1878). губернський секретар Кирил Іванович Товстоліс з д.Черторійки (1827 - 1917). губернський секретар Григорій Стефанович Товстоліс (1880). губернський секретар Євлампій Михайлович Товстоліс з д. Черторійки (1880) "наследство умершего коллежского секретаря Павла Максимовича Товстолеса в д. Товстолес" (1896р., 8 и 18 августа): колезський секретар Олександр Павлович Товстоліс (1885. у 1892 - колезський асессор), дворянин Іван Іванович Товстоліс (1841 -1885) губернські секретарі Михайло Павлович Товстоліс та Георгій Стефанович Товстоліс (1886), унтер-офіцер Деомід Товстоліс (1819 - 1888), колезський регистратор Яків Григорович Товстоліс (1897), дворянин Панас Павлович Товстоліс (1897). 20 березня 1897 р. померла дворянка донька колезського секретаря Ганна Георгіївна Товстоліс (1931 - 1897), 20 листопада померла дворянка Ганна Василівна Товстоліс (1831 - 1899). Іван Кирилович Товстоліс з д. Черторійка (/ 900).
дворяни Силичі (д. Черторійка): титулярний радник Олексій Васильович Силич, служив помічником архіваріуса Чернігівського дворянського депутатського зібрання, нагороджений орденом Св. Володимира IV ст. (1859), губернський секретар Ілля Семенович Силич (1876): колезський секретар Євстафій Олексійович Силич (1890, 1907), подпоручик Іван Ільїн Силич (1900), померла 3 квітня Єфросинія Олексіївна Силич (1840 -1904);
дворяни Пекури (д. Товстоліс): дворянин Адріан Федорович Пекур (у 1875 р. 18 років), дворянин унтер-офіцер Онуфрій Федорович Пекур та дворянин Федір Федорович Пекур (1886), Михайло Адріанович Пекур (1900),
дворяни Лещенки (д. Товстоліс): колезький регистратор Петро Юхимович Лещенко (1875). Глікерія Петровна Лещенкова (1886). Микола Петрович Лещенко (1904); колезський регистратор Андрій Юхимович Лещенко (1827 - 1905).
поручик Микола Степанович Новицький, проходив службу в Симбірському Єгерському полку, нагороджений "Знак отличия" III ст., мешкає в д. Тереховка (1859). колезький регистратор Василь Стефанович Косенко з д. Товстоліс, мещанин Григорій Новик з д. Товстоліс (1875): колезський регистратор Михайло Павлович Коржинський з д. Терехівка (1875); Косьма Михайлович Коржинський з д. Терехівка (1876); дворянин з Микола Пилипович Лямцький з д. Товстоліс (1878): колезський секретар Михайло Павлович Слуцький з д. Товстоліс (1880): дворянка Варвара Дмитрієвна Косенкова (1886). губернський секретар Євлампій Михайлов з д. Черторійка (1888), дворянин Дмитро Михайлович Коржинський з д. Терехівка (1891), дворянин Петро Михайлович Карпинський з д. Терехівка (1899). дворянин Василь Олександрович Кричевський з д. Товстоліс (1900). дворянин Микола Михайлович Стефанов з д. Товстоліс (1902), 9 березня помер потомственний дворянин колезський асессор Данило Якович Боневич-Щуковський з д. Товстоліс, похований на цвинтарі церкви с. Холявин (1903);
мещанка Варвара Павлівна Михайлова з д. Товстоліс (1900),
унтер-офіцери: лейб гвардії Литовського полку 8 роти з козаків д. Товстоліс Павло Семенович Шеремет (1880); Стефан Тимофійович Сойя (1810 - 1880), Лук'ян Ігнатович Барбаш з д. Стасі (1878); Ільїн Левошич (1888), Симеон Іванович Шеремет з д. Товстоліс (1891). Ілля Іванович Полегенько з д. Терехівка (1891), Яків Нестерович Койдан д. Терехівка (1891). Христофор Акулов Амельченко (1892). "дача в деревне Лопатин казака Терентия Андреева Михайленка" (1896р., 6 червня): фельдфебель Андрій Фомич Морач з д. Товстоліс (1881): вахмистр Антони Симеонович Зубок з д. Товстоліс (1897).
"о продаже недвижимых имений казака Кузьмы Евстратова Барбаша в даче деревни Тереховки" (1896р.. 29 июля): у 90 років помер Сергій Тихонович Койдан (1802 - 1892), Василь Якович Полегенько з д. Черторійка (1897): Прокопій та Мойсей Трохимович Шеремета (1897): Іван Осипович Койдан (1897. 1898): Юхим Михайлович Гойтин та Панас Іовович Койдан (1897): Олексій Прокопович Шеремет з д. Товстоліс (1898). Федір Недей з д. Товстоліс (1898). Терентій Андрійович Михайленко з д. Товстоліс (1898), Михайло Барбаш з д. Стасі (1899), Андрій Леонтійович Случкий з д. Товстоліс (1899), "служащий в казенной винной лавке в Чернигове казак д. Чертореевки Филипп Шихуцкий" (1901), Прокопій Дмитрович Левщенко (1901), Іван Петрович Сердюк з д. Черторійка (1905), В.П. Барбаш з д. Стасі (1907р., 8 листопада):
селяни: Іван Семенович Конаш з д. Черторійка (1898), Настасья Яковлевна Койдан (1900), Семен Зиновійович Науменко з д. Товстоліс (1902), Аврам Михайлович Поливода та Олексій Михайлович Власенко з д. Черторійка (1907р.. 11 січня):

1859 р. - "Черниговская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859 года": д. Черторейки - мужчин 159, женщин 188; д. Стаей - мужчин 82, женщин 86: д. Товстолес - мужчин 187, женщин 189; д. Тереховка - мужчин 156, женщин 167; д. Лопатин -мужчин 81, женщин 107.

1877 р. - з д. Товстоліс (425 душ) діти навчаються в с. Халявин, а в д. Терехівка (349 душ) у минулих роках навчав дітей старий селянин.

1885 p. - по Товстоліс народилося 26, померло 11; Черторійка - 15 та 8; Стасі - 11 та 5; Терехівка - 25 та 13. 1897 р. - Черторійка: 13 та 7.

1891 р. - згадується хутір неподалік Пластинного мосту.

1896 р. - у с. Терехівка відкрито земську школу (приміщення земської школи побудовано в 1909 р.); у с. Товстоліс - 1900 p.. зазначається: "Школьное здание в с. Товстолес построено местным обществом по плану уездной управы при субсидии со стороны земства в 400 руб. Школьная мебель в Товстолеской школе устроена по образцу Эрисмана"; у с. Черторійка - 1906 р. (приміщення земської школи побудовано в 1909 р.); у 1899 р. у с. Лопатнії відкрито церковну школу грамоти.
   з доповіді Чернігівської повітової управи за 1896р.: "В училищах... и Тереховском неблагоприятные услович можно считать временными, так как училища эти существуют первый год и число учеников поэтому там больше, чем, можно думать, будет в недалеком будущем... Особенно плохи учительские квартиры при... Тереховском... училищах. Содержание училища: от земства 30 руб.. от общества - 20.
   Число учеников в трьох группах школы: мальчики - 35, девочки - 19, всего - 54. Начало занятий - 7 октября, окончание - 1 апреля.
   Число детей школі,його возраста: д. Товстолес (474 жителя) - 47. д. Тереховка (569 жителей) - 57. д. Черторсйка (418 жителей) - 70, д. Стаей (280) - нет.".
   вчителька Терехівської школи Феодосія Григорівна Шихуцька (після завершення жіночої гімназії працює 3 роки, 1896 - 1899). Липницька (1900), Олена Василівна Мацакова (1906), Чухновська (1906); Параскева Степанівна Крижанівська (1909 - 1913);
   вчителька Товстоліської школи Ольга Аркадіївна Вакуловська - працює один рік після завершення парафіяльного училища (1906): Євгенія Григорівна Богданівська (по чоловіку Цитович) (1909 - 1914);
   вчителька Черторійської школи - Людмила Єфстафіївна Силич (1906 - 1913); Ганна Іванівна Донцова (1909 - 1913): Любов Стефанівна Лайфурова (1912-1913);
   попечитель школи в с. Товстоліс Л.Ф. Александрова (1900).
   Навчальний рік у 1913 році: Терехівська школа - 1 вересня - 18 квітня; Товстоліська школа - 1 вересня - 20 квітня; Черторійська школа - 16 вересня - 30 квітня.

1896 р. - зі статті "Исторические заметки о некоторых селах Черниговской губернии": "Деревни Лопатин, Тереховка и Черторийка при речках Свинке и Товстолесе. Отсутствие в этих поселениях крестьянского населения (опись 1765 г. - в Тереховке 4 крестьянских двора - принадлежали Силичам) дает возможность сделать почти безошибочное заключение, что все эти поселения возникли не позже первой половины XVII века. По близости Лопатина п Тереховки к Брусилову, можно думать, что поселены они Киселем, котрому, вероятно, принадлежали все побережья Свинки".
   Господарств у Лопатині: поч. XVIII ст. - 16: кін. XVIII ст. - 6; 1858 р. - 24: 1892 р. -49; 1895 р. - 50; 1897 р. дворів - 51. населення -458.

1898 р., 24 січня - газета "Черниговские губернские ведомости" повідомляє: Т. Начальник губернии разрешил канцелярскому служителю Черниговского губернского правления Михаилу Адриановичу Пекуру - 15-ти дневный отпуск для поездки в деревню Товстолес... с 14-го сего августа".

1898 р., 20 травня - губернатор Чернігівської губернії Є.К. Андрієвський відвідав д. Терехівку.

1899 р. - Чернігівське повітове зібрання разглядає кошторис на облаштування плотини та мосту в д. Терехівка та в д. Лопатин.

1900 р., 12 серпня - газета "Черниговские губернские ведомости" повідомляє: "сгорела круподерка в д. Черторейке козака Михаила Исаакова Скепского".

1907 р., 4 квітня - у газеті "Черниговская земская газета" друкується стаття "Новые кооперативы в д. Товстолес".

1907 р., 4 грудня - у д. Товстоліс сталася пожежа господарської будівлі у козака Євдокнма Солея, підозрюється односелець Артем Пуховой.

1909 р. - у с. Черторійка збудована церква Успіння Пресвятої Богородиці. "По указу Священного Синода от 4 августа 1915 г. При Успенской церкви с. Черторейка открыт самостоятельный приход". Священики: Павло Карась (1915 - 1917). Матвій Парамонович Зубок (1917 - помер 9.03.1929 р.); псаломщики: Петро Кибальчич (1915 - 1918), Демян Іванович Орішко (з 1918 р.).
   На церковному цвинтарі похован Павло Акимович Лаврененко (1837 - 1906).

1913 р., 17 травня - газета "Черниговская зеская неделя" повідомляє: "Черниговским губернским комитетом по делам мелкого кредита разрешено: Товстолескому кредитному товариществу... увеличение предельного размера кредита по личному доверию до 300 руб."

1914 р., 3 січня - газета "Черниговская зеская неделя" повідомляє: "Серебрянной медалью с надписью "За усердие", для ношения на груди... награждена учительница земского начального народного училища - Товстолеского - Евгения Богдановская".

1915 р., 23 січня - газета "Черниговская зеская неделя" повідомляє: "Товстолеским кредитным товариществом... через члена правления Степана Семеновича Рашка, внесено 21 января кредит в кассу губернской управы 100 р., пожертвованных в распоряжение Губернского Земского Комитета на нужды раненых".

1917 р. - у с. Черторійка відкрито хату-чнтальню. У 1920 р. бібліотека відкрита в с. Терехівка.

1919 р., 16 лютого - агент Чернігівського губернського розшукового відділу П.Петренко повідомляє, що в Черторійці здійснено п'ять збройних пограбувань.

1919 р., 31 липня - губернська газета "Известия" (м. Чернігів) повідомляє: "Черниговской губчека... раскрыт контрреволюционный белогвардейский заговор в Городнянском и Черниговском уездах. Главным руководителем его являлся студент-медик Карл Эрнстович Лайкс-Шантель. Под предлогом медицинской практики он поселился в с. Тереховка Черниговского уезда и оттуда разъезжал по селам, где создавал контрреволюционные организации. Этот заговор имел связь зс деникинской армией, откуда являлись представители для переговоров... представители сельских организаций в... Седневе, Тереховке".

1919 р., 4 жовтня - з резолюції загальних зборів жителів села Терехівка: "Ми. громадяни села Терехівка, захищали і захищатимемо радянську владу до останньої каплі крові" (друкується в районній газеті 1977 р., 14 липня).

1919 р., 11 жовтня - у Лопатині відбувається бій між деникінськими (2-й Дроздовський кінний та Білозерський піхотний полки) та червоними (вели наступ з боку Седнева) військами.

1919 р., 12 листопада - з довідки про дії деникщців у с. Черторійка: '"политработник Ц стрелковой дивизии прибыл в Черторийку и обнаружил... что и это маленькое сельце оказалось в небезнаказанности деникинскими бандитами, в нем тоже были частичные1 изнасилования женщин, грабеж одежды и денег... при отобрании у крестьян денег были последних нагайками''. , Такаж довідка (15 листопада) складена і про події в д. Стасі. З довідки (16 листопада) про поди в д. Товстогас: "Деникинская банда отнимала в крестьян одежду, деньги, лошади! и тому подобное, производили ужасные побои и вообще на жителей наводили самый панический ужас; освобожденные от банд Деникина жители встретили как великий праздник. Принятие Советских Красных войск было самое радушное. В д. Товстолес комитет бедноты старый, по очищении от банд Деникина вступил в выполнение возложенных на него обязанностей 8-го ноября, состоит из 3-х человек, предедателем Недей Тимофей Григорьевич".

1919 р., грудень - для організації комуністичного осередку в Черторійці та Терехівці перебуває представник Чернігівського повітового ревкому Степан Олексійович Мазур з загоном по боротьбі з дезертирством.

1919-2002 рр.-голови сільської ради: Терехівка - Лавр Федотович Ященко (1920- 1921), Аникій Іванович Койдан (1922 - 1926), Іван Юхомович Кравченко (1926 - 1929), Петро Вакулович Довбенко (1943 - 1949), Федір Іванович Павленко (1949 - 1969), Михайло Григорович Білоус (1969 - 1975), Петро Денисович Луговський (1975 - 1985), Надія Олександрівна Барбаш (1985 - 1984), Володимир Іванович Музичук (1994 - 2000), Микола Андрійович Білоус (з 2000 р.).

Товстоліс - Панас Іванович Моцик (1919), Тимофій Недей (1919 - 1921) Грищенко (1922).

Черторійка - Василь Андрієвич Киек (1920 - 1921).

Стасі - Лаврентій Григорович Лісовий (1920), Петро Барбаш (1921).

1919 р. - голови комітету незаможних біднякив: д. Товстоліс - Тимофій Григорович Недей (1919); с. Черторійка - Микола Захарович Седневець (1919),

1920 р., початок лютого - у с. Черторійка діє комуністичний партійний осередок у складі одного партійця; д. Товстоліс - діє хата-читальня з бібліотечним фондом у 300 екз., населення все середнього достатку, комуністичний осередок у складі 3 чоловік, населення селян відноситься до радянської влади сочувственно.

1920 р., 17 листопада - з повідомлення про діяльність комітетів незаможніх селян Чернігівського повіту: "Практическая робота комнезаможей в Черниговском уезде заключается в отчуждении у кулаков как излишков зерна, живого и мертвого инвентаря, так и в распределении такового между беднейшим крестьянством и семьями красноармейцев... с. Товстолес, где имеется 40 членов комнезама, отчуждено: лошадей -4, коров - 2, овец - 12, свиней - 12, амбаров, сараев - 4, клунь - 4, плугов - 2, борон - 4, возов - 2, хомутов - 6. Все это имущество, отчужденное у кулаков, распределено между беднейшим селянством. В деревне тереховке членов комнезама 35, отчуждено: 12 лошадей, 2 коровы, 1 свинья, 1 плуг. Все имущество передано беднейшим селянам".

1922 р., 2 січня - на загальних зборах жителів с. Черторійка прийнято рішення про відкриття школи для дорослих.

1923 р., 28 жовтня - до складу Терехівської сільради входить 18 депутатів.

1924 р. - "Список населенных мест Черниговской губернии 1924г.": д. Лопатин -господарств" 66, населення 298; д. Стасі - 62 та 294; д. Терехівка - 105 та 534; с. Черторійка - 100 та 461; х. Шамовка - 6 та 3 5.

1929 - 2001 р. - у с. Черторійка в 1929 р. створено колгосп "Шлях Жовтня" (перший голова Потиляко Іван Архипович); 1930 р. - колгосп "Ленінський шлях" с. Товстоліс (перший голова Грищенко Іван Семенович); 1931 р. - колгосп "Шлях Леніна" с. Терехівка (перший голова Ященко Лавр Федосович); 1931 р. - колгосп "Червоні лани" с. Лопатин (перший голова Шемет Андрій Пилипович); 1933 р. - колгосп ім. Маркитана с. Стасі (перший голова Барбаш Петро Миколайович). У 1951 р п ять колгоспів об'єдналися в один (голова - О.І . Руоцов). З 2001 р. - СГТОВ "Трехівка" (директор М.А. Павленко).

1930 - 1937 рр. - необгрунтовано репресовані: 
Барбаш Федір Микитович (1903 - 1933) - с. Стасі, непрацював, реабілітований в 1989 р.
Білоус Семен Онуфрійович (1896 - 1933) - с. Терехівка,  колгоспник, реабілітований в 1967 р., Койдан Андрій Якович (1894 - 1937) - с. Терехівка, робітник, реабілітований в 1958 р. 
Койдан Олександр Васильович (1904 - 1937) - с. Терехівка, селянин, реабілітовании в 1970 р., Койдан Олександр Захарович (1890 - 1937) - с. Терехівка, житлкооп, кучер у м. Чернігів, реабілітований в 1989 р. 
Койдан Петро Єфремович (1886 - 1937) - с. Терехівка. колгоспник, реабілітований в 1989 р. 
Пуховий Євген Артемович (1878 - 1937) - с. Товстоліс, сторож, реабілітований в 1989 р. 
Крот Микола Дмитрович (1928 - 1951) -с. Товстоліс, колгоспник, реабілітований в 1954 р. 
Крот Михайло Дмитрович (1930 - 1951) - с. Товстоліс, селянин, реабілітований в 1954 р. 
Крот Пелагея Федорівна (1902 - 1951) - с. Товстоліс, домогосподарка, реабілітована в 1954 р.;
Луговський Олександр Максимович (1897 - 1938) - с. Терехівка, військовослужбовець, реабілітований в 1967 р. 
Недей Тимофій Григорович (1885 - 1933) - с. Товстоліс, селянин, реабілітований в 1989 р.
Товстоліс Данило Іванович (1904 - 1930) - с. Малинівка, одноосібник, реабілітований в 1989р.

1930 р. - "а першої колгоспної весни проторохтів "Фардзон".

1930 р., 7 листопада - районна газета повідомляє, що за успішне виконання
сільськогосподарської кампанії село Терехівка занесено на червону дошку та нагороджено
Почесною грамотою.

1931 р., 25 червня - районна газета повідомляє, що "Терехівська сільрада веде перед - план весняного сіву виконано на 103 проц. Колгосп закінчив поління льону, почалась косовиця".

1932 р., 5 травня - газета відзначає сількора Барбаша з Черторійок.

1932 р., 28 липня - районна газета "Червоний стяг" повідомляє: "В селах... Терехівці...через те, що не організовано охорону врожаю, вночі з кіп пообрізали значну частину колосків, що заподіяло великих збитків". 1932 р., 2 серпня - на засіданні бюро Чернігівського райпарткому вирішено направити в Терехівку та інші села комісію (Шеметун, Малий, Рулло) по перевірці виконання планів хлібозаготівлі. 

1932 р., 14 жовтня - з листа секретаря Чернігівського райпарткому Склярського: "бездействовали комунисты... парторганизаций... давшую за последнюю декаду каких-то... Тереховка-21 центнер... Только оппортунистическим благодушным отношением к такой боевой задаче партии, как хлебозаготовки по единоличникам, можно объяснить поведение товарищей из перечисленных и многих других сел".

1932 р., 13 листопада - з протоколу засідання бюро Чернігівського райпарткому: "2. Зобов'язувати сільради сел... Терехівка... попередити одноосібників цих сіл, що дальше саботування ними хлібозаготівель та якщо протягом 5 днів не буде досягнуто рішучого зламу у виконанні одноосібниками плану хлібоздач, увесь дефіцитний промкарм також буде вивезено з села й не завозитись аж до повного закінчення хлібозаготівельного плану по селу".

1932 р., 21 листопада - з протоколу засідання бюро Чернігівського райпарткому: "2. Відмітити, що успіх передових сел зводиться нанівець злочинною бездіяльністю парторганізацій. Сільрад й уповноважених останніх сел району, особливо сел:... Терехівка... що своєю питомою вагою вирішують долю хлібозаготівель в районі".

1932 - 1933 рр. - неоминув Голодомор і сіл Теріхівської сільської ради: за даними Державного архіву Чернігівської області по актових записах про смерть громадян, які заповнювались в сільраді, ці страшні роки забрали життя 40 селян з Терехівки, 20 з Товстолісу, 47 з Черторійки, ЗО з Стасів, 31 з Лопатина.

1933 р., 6 квітня - у колгоспі "Шлях Жовтня" с. Черторійка утворено показову комсомольську стайню.

1933 р., 1 травня - у Стасях при організації колгоспу колективізовано 39 господарств (68°/ )

1933 - 1934 рр. - газета "Колгоспна перемога" повідомляє- "Села Чорторійка  прикріплені до Халявинського парувального пункту, де є два племінні жеребці. Але на сьогодні голови колгоспів цих сіл не надсилають маток для покриття" (8 травня); "Бригадир тютюнової бригади колгоспу "Шлях Жовтня" (Терехівської сільради) Шиху-цька П. працює погано якість садіння тютюну в колгоспу низька" (2 червня): "Чорторийський колгосп "Шлях Жовтня" теж розбазарив з ферми 21 порося, їх спродали, але кому і за скільки - це нікому невідомо" (14 червня); у колгоспах сіл Терехівка впоралися з ремонтом сільськогосподарських машин (6 липня); друкується список дільничних штабів Чернігівської приміської смуги, які створені для керівництва змаганням під час збирання врожаю. Села Терехівки входять до Роїщенського кущового штабу (керівник Хайкін) змагаються з Хмільницьким кущем (20 липня); "не краще справа з обмолотом льону: урядом було встановлено, що молотьбу треба починати за 5 днів після збирання, але цього не дотрималися. Ось... терехівські зібрали 111 га. а змолотили 22... Ці колгоспи не зуміти пов'язати збирання льону з обмолотом, цим порушили постанову уряду" (8 жовтня); у с. Чорторійка поставили питання про негайну організацію гуртка по оволодінню агротехніки та висунення кращих колгоспних кадрів на відповідальні ділянки роботи в бригадах та колгоспі (5 грудня); "Зараз Садовий працює головою управи колгоспу "Ленінський шлях" (с. Терехівка), там він теж продовжує вести розкладницьку роботу, не виконав вказівок начальника Політвідділу про запарку січки, про догляд та схорону коней, чим довів 30% коней до поганого стану. Частина коней вже має вошивість. Садового, кандидата партії, за це з роботи голови управи колгоспу "Ленінський шлях" зняти" (1934р.. З березня). 

1933 р., 10 травня - на засіданні Чернігівського МІЖ затвердили представника Хайкина для проведення в с. Терехівка партійних зборів по обговоренню постанови ЦК КП(б)У про роботу колгоспного партосередку

1933 р., 16 червня - газета "Колгоспна перемога" повідомляє, що Терехівський сільський голова Барбаш визнай кращим серед голів сільрад по весняній сівбі.

1933 р., 23 липня - газета "Колгоспна перемога" повідомляє: "у колгоспі "Червоні лани" с. Лопатин 19-го липня затримано колоспницю Крот з 1 бригади, що о 12 годині вночі різала колоски на колгоспних ланах. Того ж дня затримано Шемет Н.З., теж з 1 бригади, але крана вона не в колгоспі, а в одноосібника Федосенка".

1933 р., 20 грудня - у с. Стасі відкрито сельбуд. 

1934 р. - у с. Черторійка почав діяти ФАП.

1934 р., 8 березня - газета повідомляє, що М Мельниченко (колгосп "Ленінський Шлях" с. Товстоліс) перша в районі привчила свою корову до плугу (у газеті вміщено її фото).

1934 р., 20 травня - газета повідомляє, що Галя Рашко з колгоспу "Ленінський Шлях" с. Товстоліс "веде перед в полінні буряка та моркви".

1940 р., 23 лютого - повідомляється, що колгосп "Червоні лани" с. Лопатин зібрав пшениці 22 цнт з га і був представлений на Всесоюзну сільськогосподарську виставку (далі ВСГВ) СРСР. Також затверджені учасниками виставки: колгоспи "Ленінський Шлях" та ім. Щорса з с. Товстоліс, бригадир колгоспу "Червоні лани" с. Лопатин Максим Семенович Шеремет.

1940 р., 13 жовтня - у с. Товстоліс встановлено вітродвигун.

1941 р., 23 квітня - повідомляється, що в с. Терехівка клуб з краю села перенесли в центр і значно розширили, було задіяно 6 плотників.

1941 р., 23 травня - учасником ВСГВ СРСР затверджено рахівника колгоспу "Шлях Леніна" Семена Пимоновича Койдана.

1941 р., 31 серпня - 1 вересня - з книжки К. Викова "Киеский "котел"; під час наступу 260-ї німецької піхотної дивізії її протидіяли військові частини 5-ї Червоної Армії Південно-Західного фронту - 62-а стрілецька дивізія в районі сіл Лопатин, Терехівка; 15-й стрілецький корпус в районі Стасів: 45-а стрілецька дивізія в районі Черторійки (опор. 143).

1941 р., 1 вересня - села Терехівської сільської ради окуповані німецько-фашистськими загарбниками.

1941 р , 1 вересня - 1943 р., 21 вересня - під час окупації у німецьке рабство вигнано з сс. Товстоліс - 27 чоловік, з с. Чорторійка - 19, з с. Стасі - 13. Окупанти знищили 200 чоловік у с Стасі, 2 чоловіка в с. Чорторійка.

1943 р., 14 лютого - у будинку Арини Бориско в с. Терехівка німецькі окупанти вбили та спалили 33 чоловік.

З твору учениці IX класу Марії П. Литовської (січень 1944 р.): "Був тихий зимовий ранок. На деревах віти з снігом понахилялись майже до землі. Люди мовчазно проходили один повз одного. Все ніби відчувало страх і небезпеку.
   II година дня. З-за рогу показується декілька чоловік в білому одязі. Це караючий загін. З ними йде одна сільська жінка, низько похиливши голову. Вона щось говорить з німцем, який йде поруч з нею. "Тьотю, куда це ви їх проводите?" - спитала одна дівчинка, що стояла на вулиці, але у відповідь жінка промовчала і ще нижче похилила голову. Ці люди пішли далі і сховатись за поворотом. Незабаром жінка повертається. 'Беруть людей". - каже вона тим, що стояли на вулиці, "піду скоріш додому, бо може і за мною прийдуть". 1 справді, через деякий час декілька чоловік з загону йдуть до цієї ж жінки. Хвилин через десять жінка виходить з хати. На руках у неї дитина. Ще двоє, дітей виходять слідом за нею. За ними входять двоє з гвинтівкою. Інші ж ловили курей, овечок і несли до саней, а один з них вів на поводі корову. Замкнули хату й всі рушили від двору.
    Так же забрали другу сім'ю, третю, четверту і так декілька. Всіх цих людей відвезли в одну хату. Ось з цієї хати виходить німець і молода сільська дівчина. Це комсомолка, вчителька німецької мови. Вони щось швидко говорять. Потім німець відвів її в хату, а сам вийшов.
   Тісним кільцем оточили хату і запалили з усіх сторін. Почулися страшні крики. Ось із вікна показується молодий хлопець. Він хоче вилізти, але поштовхом гвинтівки був відштовхнутий назад. Раптом з вогню вискакує чоловік. З несамовитим криком він падає перед німцями. Незважаючи на благання, його знову кинули у вогонь. Хата вже палає кругом, розходиться дуже неприємний сморід. Мовчазно стоять, дивлячись на вогонь, німецьки кати. Ось хата вже обрушується. Уже нічого не чути з вогню. Кругом не видно ні одної людини. Здалека доноситься крик якоїсь жінки. Вечоріє. Полум'я поволі згасає. Ось вже горять тільки поодинокі дерева, що відкотились.
   Коли вогонь став згасати, фашиські звірі поїхали. Настала страшна ніч. На дворі тихо і тепло. Тишу порушувало несамовите ридання жінки та плач дитини. Чулось завивання собак. Довго так було. Тільки пізно вночі все стихло".

1943 р., 21 вересня - села звільнено від німецько-фашистської окупації радянськими воїнами 76-ї гвардійської стрілецької дивізії.
    "Сміливо билися західніше с. Терехівка гвардійці 239 полку. Артилерійський і бронебійний вогонь звалився на броньований щит з ворожих танків і бронетранспортерів. З боку Халявииа і Роїща сунули хрестаті танки в супроводі піхоти. Вміло і відважно, як і належить гвардійцям, боролись під Товстолісом бійці і командири 239-го стрілецького і 2-го дивізіону 154-го артилерійського полків. Вони утримувати свій рубіж і нанесли противнику великі втрати. Артилеристи і бронебійники спалили і підбили 10 танків, 6 бронетранспортерів і знищили понад 200 солдатів і офіцерів". З книги "Гвардейская Черниговская" (1977р.. 22 лютого).
    Між селами Товстоліс та Халявин діяла 2-а рота 234-го гвардійського Черноморського стрілецького полку 76-ї гвардійської стрілецької дивізії 61-ї армії Центрального фронту.
   З тексту повідомлення "Від радянського інформбюро": "21 вересня війська Центрального фронту, успішно форсували річку Десну, після триденних жорстоких боїв... і крупні населені пункти Терехівку...".

1944 р., 3 серпня - на районну Дошку пошани занесено передовика хлібоздачі та збирання врожаю колгосп "Червоні лани" с. Терехівка (голова Березинець).

1944 р., 25 жовтня - складено акт-список збитків нанесених німецькими окупантами по селах Терехівської сільради: Терехівка - на суму 7768 тис.300 крб., Товстоліс - 4204 тис 460 крб., Стасі - 1231 тис. 700 крб.

1945 - 2002 рр. - у с. Терехівка відкрито поштове відділення (1945р., 1 липня): зі статті М. Римар "72-річний листоноша": "Товстоліс. Більше десяти років працює листоношею 72-річний колгоспник Шеремет Г.М. Він завжди своєчасно доставляє листи та газети передплатникам, чуйно відноситься до їх запитів. Крім своїх основних обов'язків т. Шеремет допомагає колгоспові на польових роботах. В 1945 році він виробив 227 трудоднів. Щороку правління колгоспу преміює сумлінного листоношу грошовими нагородами" (1946р.. 23 січня); Терехівське поштове відділення зв'язку визнається кращим у районі - начальник Койдан, листоноші Галина Сирош, Іван Комісар, Тамара Лавриненко (1956р., 19 травня); друкується стаття про листоношу з с. Товстоліс Івана Гавриловича Комісара (1958р.. 10 жовтня): начальник Терехівського відділення зв'язку Койдан (1964р.. 2 червня); стаття листоноші Терехівського відділення зв'язку Катерини Сидоренко "Розділяю радісь" про професію листоноші (1966р., 19 лютого); Начальником відділення звязку в 1970 році працювала Феодосія Онуфріївна Кирієнко, у 1971 - Лідія Іванівна Луговська, у 2002 - Раїса Віталіївна Гузій.

1945 р., 25 квітня - колгоспники артілі "Ленінський шлях" села Товстоліс споруджують пам'ятник на могилі бійців і офіцерів 76-ої гвардійської Червонопрапорної стрілецької дивізії, що загинули в боротьбі за звільнення Чернігівщини та села. Відкриття пам'ятника планується провести на свято Першого Травня.

1945 - 1951 рр. - колгосп "Ленінський шлях" (с. Товстоліс) першим у районі розпочав здачу сіна державі. Колгосп першим в області одержав державну квітанцію (1945р.. З липня); зі статті голови колгоспу І.Т. Мельниченка "За нові успіхи в 1946 році": "До Великої Вітчизняної війни колгосп "Ленінський шлях" с. Товстоліс займав одне з передових місць колгоспів нашого району. Оброблялося 870 га землі. В середньому врожай зернових становив 12 цнт з гектара, а на окремих ділянках 14 центнерів. Колгоспники на трудодень одержували по 4 кілограми хліба, по 10 кг картоплі, грішми і багато інших сільськогосподарських продуктів. Було в колгоспі чотири міцні ферми: великої рогатої худоби, вівцеферма, свиноферма, птахоферма і пасіка до 200 вуликів. Збудований був артезіанський колодязь. В достатній кількості було сільськогосподарського реманенту: плугів, борін, сівалок, самоскидок і інше. Колгосп мав власну автомашину. Двісті коней були доброї вгодованості" (1946р., 1 травня); колгосп передовик у збиранні врожаю та хлібоздачі (1947р.. З серпня); колгосп відзначається у матеріалі "Вони виконали слово, дане вождю" - повністю розрахувався з державою по хлібопоставках (1947р.. 14 вересня); друкується фото голови колгоспу І. Мельниченка (1947р., 7 листопада); друкуються заходи до підготовки і проведення весняної сівби та інших сільськогосподарських робіт, дальшого піднесення громадського тваринництва у 1948 році (1948р.. 15 лютого); колгосп має дві вантажні машини (1948р.. 17 червня): колгосп передовик збиральної кампанії та хлібоздачі (1948р., 18 липня): фото ланкової Лідії Гавриленко (1948р.. 26 вересня); фото телятниці Ганни Федорівни Кируші (1948р.. 7 жовтня); фото та розповідь про завідувача тваринництвом М. Репу (1950р., 1 травня): фото доярки Василини Сергіївни Сівриги (1951р.. 11 лютого); голова колгоспу П. Лутовський повідомляє про те, що колгосп придбав кормозапарник, картоплемийку та універсальний млин (1951 р., 1 квітня).

1946 - 1991 рр. - у с. Стасі відкрито хату-чнтальню. завідувачем працює демобілізований з армії А.П. Барбаш (1946 р..30 березня): у с. Малинівка побудовано нове приміщення сільської бібліотеки (1991 р., 9 лютого).

1946 - 1995 рр. - районна газета друкує матеріали про трудівників села, стаття "Голова колгоспу" нро голову колгоспу ім. Щорса с. Стасі Григорія Кіндратовича Барбаша (1946р., 31 серпня): серед кращих людей району відзначаються: колгоспниця Лідія Василівна Барбаш (артіль їм. Щорса с. Терехівка) - на збиранні врожаю картоплі виконувала щоденно норму виробітку на 300 проц.: колгоспник Степан Степанович Койдан (артіль "Червоні лани" с. Терехівка) - працюючі на оранці зябу щодня виконував денну норму на 130 проц. (1946р., 7 листопада); районна газета повідомляє: "Шофер Михайло Койдан вивіз біля 2,5 тисяч центнерів хліба" - про водія автомашини ЗІС-5 укрупненого колгоспу "Шлях Леніна" (1951 p., 12 серпня): стаття Ф. Паперного ''Колгоспний пасічник" про Миколу Даниловича Петрушинця з Терехівки (1957р., 31 липня); великий матеріал "Тваринники артілі... в боротьбі за 100 і 400" (1958р., 25 травня); стаття А. Рожаліна "Обов'язок" про сількора з с. Черторійка Володимира Ілліча Сердюка (1959р., 5 травня); відзначаються передовики змагання комбайнери Петро Пелегенька та Іван Омельченко (1959p., 24 липня); нарис А. Рожаліна "На відповідальній ділянці" про бригадира Михайла Полегенька (1959р.. ЗІ жовтня); друкується лист А. Барбаша "Першість за Лідією Ларко" про трудові успіхи тваринниці (1959р., 12 листопада); стаття багатодітної мати з с. Малинівка колгоспниці Г. Кубар, яка народила і виховала шестеро дітей (1962p.. 1 червня); фото та нарис А. Рожаліна "Справа честі" про трудові здобутки тваринника Миколу Васильовича Ріпу (1962 р., 10 жовтня); фото та стаття А.Тищенка "У терехівських механізаторів" (1963р.. 24 жовтня); фото та стаття А. Собка "Малинівчанка" про телятницю з Малинівки Раю Павленко (1964р., 14 липня); стаття А. Рідного "Сашко" про сина ланкової галини макарівни Римар з Товстолісу (1966р., 15 січня): стаття М. Розсохи "Гордість матері" про Марію Іванівну Грищенко з Товстоліса (1966p., 29 січня); стаття М. Кравченка "З ласкою, ніжністю" про телятницю Тоню Білоус з Терехівки (1966p., 7 квітня); стаття Н. Барбаш "Хлібороб, син хлібороба" про шофера колгоспу Михайла Степановича Кравченка з с. Стасі (1966p., 27 вересня); друкується стаття про ветерана війни та пращ з с. Терехівка Андрія Яковича Сою (1995p.. 11 січня).

1947 - 1986 pp. - колгосп "Шлях Леніна" с. Терехівка відзначається у матеріалі "Вони виконали слово, дане вождю" (голова Лутовський, секретар парторганізації Мозгова) -повністю розрахувався з державою по хлібопоставках (1947р., 14 вересня); колгосп "Шлях Леніна" найбільший в районі (1957р.. листопад): друкується критична стаття П. Пінчука "В Терехівці втрачають кращі строки сівби" (1960р., 28 квітня);стаття секретаря парторганізації колгоспу І. Комісаренка "В колгоспі "Шлях Леніна" (I960p., 22 квітня): стаття "Терехівці виходять на нові рубежі" (1961 p., 21 листопада); друкуються матеріали рейд-перевірки по зберіганню і підготовки техніки до наступних польових робіт у колгоспі "А де ж інші механізатори?" (1961 p., 19 грудня); стаття агронома 1. Музичука "При наименьших затратах праці" (1962p., 12 грудня): матеріал "Від виборів до виборів" (1963р., 16 січня); стаття секретаря парторганізації колгоспу П. Акуленка "Шляхом Леніна" про створення та досягнення колгоспу (1964 р.. 21 квітня); фото та стаття А. Тищенка "До наступної боротьби" про підготовку техніки до наступних весняно-польових робіт (1964p., З листопада); велика стаття 1. Музичука, М. Ляшка "Терехівська фабрика добрив" (1964 р., 19 листопада);
друкується стаття голови колгоспу О.Г. Рубцова "Шляхом Леніна" (1957p., 21 квітня): фото голови колгоспу (1958р., 9 березня); нагороджений малою золотою медаллю ВСГВ СРСР (1958p., 16 травня); друкується стаття О.Г. Рубцова "Резерви Полісся невичерпні" про трудові здобутки колгоспу (1959p.. 22 грудня); під гаслом "Підтримаємо славний почин!" друкується стаття "Терехівці здадуть у надплановий фонд 20 тонн металолому" (1960р., 14 січня);
про нове в колгоспі: колгосп має найбільшу в районі пасіку - 206 вуликів (завідувач пасикою М.Д. Петрушинець) (1951 p., жовтень); у трьох колгоспах району, в тому числі "Шлях Леніна", вперше запроваджена електроміханічна стріжка овець (1952 р.,22 травня); друкується фото запровадженого в колгоспі електродоїння (1958р., 14 листопада); повідомляється, що в колгоспі кукурудза, картопля будуть вирощуватись ланками комплексної механізації (1959 р., 9 березня); придбано доїльні апарати, змонтована компресорна мережа, тваринниці коров доють електроапаратами - першими навчилися Віра Лавріненко, Лідія Ларко, Олена Трухан (1959р., 8 липня); "В цьому році куплено три потужніх трактори, чотири зернових і один буряко-збиральний комбайни, гноєрозкидувач, прес-підбирач та чимало інших сільськогосподарських знарядь. На придбання нової техніки колгосп витратив майже 800 тисяч карбованців" (1959p., 29 жовтня); фото автобуса, придбаного колгоспом (1964p.. 21 березня); механізований тік для очищення й зберігання зерна в колгоспі обладнано за пропозицією голови правління ОГ. Рубцова (1966р.. 24 березня); у с. Товстоліс здана в експлуатацію нова, краща районі, механізована майстерня (1986р.); районна газета друкує матеріали про доярок колгоспу: відзначаються трудові успіхи О.Т.Павленко (1937р.. 9 червня); малою срібною медаллю ВСГВ СРСР нагороджені доярки В.А. Полегенько та Л.А. Сердюк (1958р., 16 травня); відзначаються трудов; здобутки доярки Н.В. Барбаш (1960р., З березня): стаття А. Барбаша "Першість за Ніною" про трудові здобутки депутата сільради доярки Ніни Барбаш (1960р., 17 березня); фото О. Кубар. 3. Кубар, Н. Клановець (1960р., 14 травня): відзначаються трудові здобуткіг Н.В. Барбаш (1960р., 7 червня): кращої доярки Віри Качної (1976р., 14 лютого); зі статті "Розрахунки терехівців": "виростити в 1960 році 5000 гусей і видати 20' центнерів гусячого м'яса" (1959 р, 5 листопада); для колгоспної гусеферми артіль серед перших у районі придбала гусенят (1960р., 24 травня): переможець районного змагання за 1961 рік пташниця Г.Р. Скрипка (1962р., И січня);
друкується стаття Ф. Борисова "На колгоспній фабриці кролячого м'яса" про колгоспну кролеферму (1960р., 16 червня); фото кролеферми та кролівників Василя Кучерявого та Михайла Мельниченка (1960р.. 28 липня); фото та репортаж Ф. Паперного та М. Вечоріна "Фабрика білого м'яса" про кролеферму в с. Товстоліс: "Навесні тут було 500 кролематок, до кінця року буде 1000 кролів" (1962р., б червня); фото кролеферми (1962р., 12 вересня); фото кролівниці Ганни Грищенко (1963р., 12 жовтня): стаття та фото А.Тищенка "У терехівських кролівників" (1963р., 17 жовтня); відзначається завідувач кролеферми Михайло Ячний з Товстоліса (1966р, 21 червня); фото біля експонатів кролеферми (1966р., 8 вересня):
забов'язання механізованих ланок колгоспу по вирощуванню зеленої маси к\?курудзи (1960р.. II лютого): відзначаються трудові здобутки терехівської бригади Петра Луговського на вивезенні під кукурудзу органічних добрив (1960р., 23 лютого); стаття A. Рожаліна "На других жнивах" про збирання кукурудзи (1962р., І вересня); друкується фото сівби кукурудзи (1963р., 21 травня); фото збирання кукурудзи на силос (1964р.. 19 вересня);

з цього року колгосп незмінний учасник Виставки передового досвіду в народному господарстві України, нагороджений дипломами І та II ступеня, золотими, срібними і бронзовими медалями виставкому (1957 р.); премійован радіотрансляційною установкою РТУ-100 (1957р., б березня); Диплом першого ступеня ВСГВ СРСР (1958р., 16 травня); за вирощування високих врожаїв льону в 1963 році колгосп відзначений дипломом ВДНГ 11 ст., а велика група передовиків артілі нагороджена медалями (1964р., 15 лютого); головний комітет ВДНГ України нагородив колгосп "Шлях Леніна" дипломом III ст (1977 р);
районна газета друкує цифрові показники змагання колгоспів "Шлях Леніна" та "Зоря комунізму" с. Роїще (голова Плєвако) (1958р., 15 жовтня): змагання з колгоспом "Всесвітній Жовтень" с. Анисів (1Я5Яр., 4 вересня): стаття кролівника колгоспу B. Кучерявого "Позмагаємось з ріпкинськими кролівниками" (ІЯбОр.. 19 травня); з колгоспом ім. Жданова с. Івашківка (1962р., 16 жовтня); фоторепортаж А. Рожаліна "За почином красиянців" про трудові справи комбайнерів товстоліської бригади (1Я62р., 20 листопада); з колгоспом ім. Жданова с. Халявин (1964р., 24 вересня);
друкується стаття Ф. Паперного "Більше дешевої продукції для трудящих" про відкриті партійні збори (1958р., 2 липня); звітують партгрупорги (1Я66р., 20 вересня);
друкується великий матеріал А. Рожаліна "Всі шли на дострокове виконання семирічки" про звітні збори в колгоспі (1Я5Яр., 4лютого);
повідомляється, що по місцевому радіо виступила агіткультбригада села Товстоліс під керівництвом Петра Шеремета (1Я58р., ЗІ січня); матеріал про стінну (редактор Г. Лавриненко). та радіогазети в колгоспі (редактор М. Койдан) (ІЯбЗр.. 24 грудня); у п'яти населених пунктах колгоспу в кожній бригаді і на тваринницьких фермах випускаються бойові стіннівки (1Я64р.. 26 листопада); фото товстоліської ланкової агітаторки Галини Римар (ІЯ66р., 1 лютого);
на районній спартакіаді першисть з усіх видів змагань зайняла команда колгоспу "Шлях Леніна" (голова первинної організації ДТСААФ Скепський) (1Я58р., 25 червня):
на першій'районній спартакіаді колгоспів, радгоспів і РТС у забігу на 1500 метрів першість здобув Михайло Лавриненко з Терехівки (І95Яр., 21 серпня). 1947 - 1977 pp. - районна газета друкує фото трудівників села: різальниці Терехівської торфорозробки Чернігівської торфоартілі Є. Седневець (1Я47р, 7 листопада); моториста Володимира Барабаша та машиніста Семена Клановця (1Я56p.. 1 липня); на силосуванні машиніст силосного комбайна Григорій Скепський (1Я56p.. 11 липня); випасання продуктивного стада ферми № 3 - пастухи Григорій Білоус та Олексій Шуруб (1Я57p.. 20 вересня); бригадира тракторної бригади Валентина Леонтійовича Маслака (1957р., 17 чистопада): молоді хлібороби на вивезенні добрив на поля (1958р.. 15 січня); копання картоплі плутом-розкидувачем у колгоспній бригаді с. Товстоліс (1Я5Яp., Я вересня): пропагандиста B.C. Терещенка з слухачами гуртка поточної політики при парторганізації колгоспу (1960 р., 11 лютого); тракториста Григорія Скрипки (1962 р., 31 серпня); розвезення і внесення гумінових добрив (1962р., 16 листопада); тракторист Григорій Скрипка заправляє цистерну аміачною водою для внесення в компости (1962 р., 12 грудня); ланкового механізованої ланки Михайла Андрійовича Білоуса (1Я63p., 21 травня): шофера комсомольця Гиргорія Науменка (ІЯбЗр.. 25 травня): пасічника Михайла Кіндратовича Петрушинця (ІЯбЗр., 8 червня); комбайнера Івана Грищенка (1Я63p., б серпня); сівба озимини (1Я63p., 29 серпня); сільського раціоналізатора Андрія Рашка. який перевіряє якість роботи своєї зерноочісної машини (ІЯбЗр., 12 вересня); підняття зябу (1963 р., 17 вересня): ланкової Анастасії Іванівни Тарасевич (1963 р., 24 вересня); ланкового механізованої ланки комсомольця Леоніда Барбаша (1963р., 28 вересня); навантаження цукрових буряків для відправлення на приймальний пункт у товстоліській бригаді колгоспу (1963р.. 10 жовтня); трактористів та причіплювачів, що працюють на піднятті зябу А. Сивко, Г. Зозуля, П. Буштрук та Г. Койдан (1963 р., 12 жовтня); агронома Івана Музичука (1963 р., 15 жовтня); урочистої реєстрації новонароджених у Олімпіади та Григорія Павленків, Ніни та Володимира Полегеньків, Віри та Івана Бубліїв (1964р., 14 березня); агрегат бульдозериста Леоніда Полегеньки за роботою (1964р., 26 березня); тракториста Л.Ф. Полегенька (1964р., 14 листопада); бригадира О.П. Пташника та механізаторів B.C. Недія, В.І. Сидоренка (1966р.. 1 грудня); вивезення місцевих добрив в поле машиною Володимира Лісового (1966р., З грудня); колгоспного електрозварника Василя Крота (1966 р., 8 грудня); бригадира товстоліської тракторної бригади О.П. Пташника (1966р., 15 грудня): механізаторів колгоспу (1966р., 24 грудня); політінформаторів колгоспу Є.М. Трухан та М.А. Білоус (1977p., 19 березня); механізатора М.А. Лавріненка (1977р.. 2 квітня); головного агронома, заслуженого агронома УРСР І.П. Музичука (1977p., 16 квітня).

1947 - 1960 pp. - депутатами Чернігівської районної ради обирались: завідувачка тваринницькою фермою колгоспу "Червоні лани" с. Лопатин A.A. Скрипко (1947). інспектор охорони материнства і дитинства Чернігівського райздороввідділу М.Л. Койдан (1947), голова колгоспу "Ленінський шлях" с. Товстоліс І.Т. Мельниченко (1947, 1950), голова Терехівської сільради Ф.1. Павленко (1950, 1957, 1959, 1961. 1963), ветсанітар колгоспу "Червоні лани" A.A. Скрипка (1950), директор Чернігівської МТС СЯ. Ромашин (1957), свинарка М.М. Римар (1957, 1959, 1961, 1963). 

1948 p., 15 лютого - повідомляється, що в с. Терехівка освоєно новий торфомасив, де буде встановлено торфоагрегат для механізованого добування торфу. 

1948 - 1964 pp. - повідомляється, що ремонтно-шляхова бригада колгоспників артілі "Шлях Леніна" с. Терехівка відбудувала міст довжиною 22 метри у своєму селі через ріку Замглай (1948р., З червня); ус. Терехівка побудовано міст через річку Замглай (1964).

1948 - 1991 pp. - на районну Дошку пошани занесено: колгосп "Ленінський шлях" с. Товстоліс - голова Мельниченко (1948p., Я вересня; 1Я50p.. 16 квітня), "Шлях Леніна" с. Терехівка - голова О.Г. Рубцов, секретарі парторганізації В.Р. Ященко, П. Акуленко, В.Ф. Волковський (1951р., 5 липня; 1956р., 2 листопада; 1964р., 28 квітня; 1966р., 1 травня: 1966р.. 6 жовтня - секретар комсомольської організації K.M. Трухан; 1971 p., 2 листопада; 1983р., З листопада - голова колгоспу І.П. Музичук, секретар парторганізації колгоспу М.К. Кирюша, голова профкому Н.О. Барбаш. секретар комсомольської організації В.П. Луговський ); тракторна бригада колгоспу, бригадир І.M. Барбаш (1966)А орендний колектив в рослинництві колгоспу, керівник В.М. Мандрико (1991). 1949 - 1969 pp. - у с Терехівка молодь обладнала приміщення клубу (1949p., жовтень); у с. Товстоліс відкрито бригадний клуб (1951 p.. 16 грудня); довгий час клуб сел Черторійки вважався одним з кращих у районі (1956р., 6 червня): у четвертій бригаді (с. Лопатин) збудовано бригадний будинок (1956р., З серпня): "при Чорторійському сільському клубі діють різноманітні гуртки самодіяльності, які... силами їх членів за 5 місяців дано 27 концертів на сцені не тільки свого, а й інших клубів" (1958p.. 4 червня); фото танцювального колективу Малннівського клубу (1962р.. 23 листопада): фото завідувача радіовузлом М. Койдана (1963р., 16 січня): у с. Терехівка збудовано новий клуб (1963р.. січень); завідувач Малинівським клубом В. Патук (1963р.. 20 липня): у Товстолісі закінчують зведення нового клубу на 250 місць (1963p., 8 жовтня): молодь с. Товстоліс зустрічала Новий рік у новому клубі (1964p., 1 січня): до жителів Терехівки завітали учасники художньої самодіяльності з с. Товстоліс (1964 р., 9 травня); артисти товстоліського клубу завітали в с. Терехівка з п'єсою Тобілевича "Безталанна" (1966p.. 15 січня); стаття Валентини Товстоліс "Вечорами в Товстолісі" про роботу сільського клубу (1964р„ 15 вересня); на кошти колгоспу збудовано новий клуб у с. Лопатин (1966): друкується репліка І. Лапи "Клуб чи готель" про Малинівський клуб (1966р., І вересня): відкрито клуб у с. Стасі (1969p.. вересень). 

1949 - 1964 pp. - у с. Товстоліс демонструється фільм "Сталінградська битва" (1949р., 28 липня); колгогоспники першої бригади с. Черторійка переглянули новий художній фільм "Поліська легенда" виробництва кіностудії "Белкино", фільм демонстрував кіномеханік Олексій Сацький (1958р.. 11 червня): відзначається, що чорторійські хлібороби поважають кіномеханіка районного відділу культури Олексія Сацького за якісне і своєчасне демонстрування кінофільмів (1958р., 20 липня та 10 грудня); колгоспники с. Черторійка дивились фільм "В твоих руках жизнь" та "Золотий ешелон" (1959р., 18 вересня та 26 грудня): кіномеханік Михайло Антонович Тищенко обслуговує села Березанку, Лопатин, Терехівку (1961 p., ЗО березня); кінопересувка № 3 обслуговує село Терехівку - кіномеханік М. Тищенко, моторист Микола Довбенко; раніше працювали кіномеханіки Олексій Сацький та Віктор Шевченко (1961 p.. 27 червня); кіномеханік 
Михайло Кобсць обслуговує с. Стасі (1962р.. 21 вересня): серед жителів Товстоліса великим авторитетом користується кіномеханік А.Д. Атрощенко (1964p., З жовтня).

1949 p., 6 жовтня - дирекція Чернігівського маслозаводу преміювала завсепараторним пунктом с. Товстоліс Сидоренко за виконання іі перевиконання плану молокопоставок у II кварталі. 

1949 p., жовтень - у селах Товстоліс та Черторійка діють вітряні млини.

1950 р. - на території Терехівської сільської ради 6 братських могил: 4 - радянським воїнам, що загинули (158 чол.) у 1943 р. під час визволення села від гітлерівців та 2 - жертвам фашизму (у с. Лопатин 13 лютого 1943 року спалено 125 жителів села), на яких установлені надгробки (1950 та 1965 pp.). На фронтах Великої Вітчизняної війни 1941 -1945 pp. воювавло 460 односельців, з них 226 загинуло, понад 100 чол. відзначені бойовими орденами та медалями.

1950 - 1959 pp. - у клубі с Черторійка для колгоспників лектор обласного лекторського бюро Поляков прочитав лекцію про травопільну систему землеробства (1950р., 2 квітня); лектор обласного Товариства для поширення політичних і наукових знань Гордієнко прочитав для колгоспників лекцію на тему "Патріотичні мотиви в творчості поета С. Єсеніна". Після лекції був продемонстрований новий кінофільм "Тореадор' (1959р.. 29 березня).

1950 - 1977 pp. - районна газета друкує матеріали ипо розвиток свинарства: друкується стаття І. Трейловського "Досягнення свинаря Барбаніа', про успіхи в роботі трудівника з колгоспу ім. Щорса Терехівської сільради (1950 р.. 16 липня); фото та стаття про Олександру Грищенко з с. Товстоліс (1958р., 29 жовтня): дружній шарж на свинарку Олександру Грищенко (1959р.. 1 січня): фото та стаття Г. Шеремет "Слово комуніста' (1960р., 1 травня); стаття А. Рожаліна "Доблесть трудова" про Миколу Васильовича Ріпу з Товстоліса (1966 р„ 12 квітня): в колгоспі "Шлях Леніна" малою срібною медаллю ВСГВ СРСР нагороджений завідувач свинофермою Микола Васильович Ріпа (1956р., березень); фото свинарок Галі Репи, Ніни Погребець у етапі завідувача свинофермою М. Репи "Вони будуть учасниками ВСГВ" (1957 р.. 1 травня): малою срібною медаллю ВСГВ СРСР свинарку Н.Ф. Погребець (1958р., 16 травня): районна газета друкує вірш А. Рожаліна "Гаряче серце", присвячений свинарці сільгоспартілі с. Товстоліс Мокрині Макарівні Рішар, 1930 р.н. (1956р., 2 листопада); стаття А. Рожаліна "Високе довір'я" (1957р.. З лютого): фото свинарки (1957р.. 1 травня: 1963р.. 23 квітня, 1966р., 12 лютого): фото та стаття Ф. Паперного "У відпустці" (1957р.. 5 грудня); друкується фото передовика виробництва свинарки М.М. Римар (1958р., 9 березня: 1976 р., 16 жовтня): фото та стаття "Комуніст виріс у праці" (1958р., 5 липня); фото та стаття трудівниці "Сповнена сил" про участь в роботі пленуму ЦК КПУ (1960р.. 12 січня): фото та стаття "Сам іди вперед, веди за собою інших! - наш девіз" (1960р.. 14 квітня); фото серед делегатів партконференції (1961 р., 26 серпня): переможець районного змагання (1962р.. 12 жовтня; 1963р., 15 січня); фото та стаття Ф.Борисова "Творець достатку" (1962р., 28 грудня); фотоколаж передовиків колгоспного виробництва (1963р., 19лютого); районна газета повідомляє, що в "колгоспі організована племінна свиноферма, яка розміщена на подвір'ї черторінської бригади. Для комплектування її було придбано свинок і хрячків великої білої породи" (1959р.. 10 листопада): у с. Товстоліс збудовано свинарник довжиною понад триста метрів. Одночасно тут утримується близько 2 тисяч свиней. Це справжня фабрика виробництва м'яса. В одному крилі розміщено свиноматок, в другому - відгодівельну групу. В центрі - механізований кормоцех. Подача корнеплодів до переробних машин механізована. Готові корми доставляються до місця роздачі на вагонетках. Такий великий кормоцех - перший у районі (1965р., І січня); районна газета друкує фото передових свинарок: Ніни Погребець (1957р., 29 червня); Ганни Ріпи (1958р.. 9 липня); Олександри Грищенко (1958р., 12 жовтня): лександри та Марії Грищенків, які в літньому таборі доглядають 329 свиней (1959р., 21 червня та 5 липня).

1956 р., 25 листопада - зі статті бухгалтера О. Скляренка "Аванси на трудодні". Трудівникам артілі "Шлях Леніна" щомісячно видаються грошові аванси на вироблені трудодні. Павло Луговський за 10 місяців одержав 7208 карбованців, Прокіп Барбаш -6340, Василь Здор - 6492, Іван Лелкж - 6932. Значні суми одержали і колгоспники Митрофан Лавріненко, Любов Мельниченко та інші".

1957 - 1966 рр. - у колгоспі "Шлях Леніна" збудовано нову електростанцію (друкується фото) потужністю в 128 кіловат, проведена 14-кілометрова високовольтна лінія, яка з'єднує п'ять сіл (1957р., ЗО червня та 28 липня); у другому кварталі електроенергію одержить с. Терехівка (1963р., 2 лютого); в усіх п'яти населених пунктах сільської ради напередодні нового року засвітились електричні вогні (1966).

1957 - 2001 рр. - районна газета друкує матеріали з історії сіл: матеріал Ф. Паперного друкується під рубрикою "В селі Товстоліс" (1957р.. 29 листопада): у рубриці "Люби і знай свій рідний край" стаття І. Білоуса та А. Рожаліна "Життя міняє людина": "Відтоді, як на місці нинішньої Терехівки заснували оселю казаки брати Терехови, що втекли з полону, та по сусідству з ними оселились брати на хуторах переселенці з Козельця й інші козаки та біглі селяни, минули віки" (1963р.. 14 грудня); стаття М. Розсохи "Мальовничий куточок" про село Товстоліс (1966р., 22 грудня): у рубриці "Краю мій рідний!" друкується стаття сількора Ніни Барбаш про село та людей с. Стасі (1977р., 22 березня); районна газета в рубриці "Село на нашій Україні" друкує матеріал про Терехівську сільську раду (2001 р., 29 вересня).

1958 - 1977 рр. - з нариса П. Пінчука "Щастя хлібороба" про Василя Івановича Полегенька з с. Черторійка: "На зароблені в артілі гроші придбали багато речей. В сина і невістки є новеньки велосипеди, в хаті дві швейні машини, радіоприймач і коштовні меблі. В 1956 році ми заробили стільки грошей, що збудували нову хату. Не гуляла сім'я моя і в минулому році - 1437 трудоднів заробили вчотирьох. А трудодень у нашій артілі, як бачите, вагомий. Майже три тонни хліба одержали, стільки ж картоплі, більше двадцяти тисяч грішми. З таким достатком можна жити" (1958р., 1 січня); з повідомлення "В нові будинки": "За останні два роки в селі Черторійка понад 20 колгоспників побудували собі добротні будинки. Нещодавно справили новосілля Іван Полевод, Іван Лелюк, Володимир Лавріненко та інші. До початку зими ввійдуть в нові хати ще кілька хліборобів" (1959р., З листопада); житель села Товстоліс М. Науменко у грошово-речову лоторею виграв наручний годинник "Зоря" вартістю 500 крб (1959р.. 14 січня); у селі Терехівка одні з перших хто на свої заощадження купив "Запорожця" були муляр В.П. Михайленко, працівник колгоспного радіовузла М.В. Койдан. А "Москвич" придбав колгоспний шофер М.І. Койдан (1966); "А ось ще одна хороша сім'я - Михаленків... Зайдеш V цю родину - і серце радіє. В достатку живе трудова сім'я: має радіоприймач, телевізор, легкову машину "Запорожець". Бабусі одержують пенсію і часто купують у листоноші для своїх онуків білети лотереї, літературу та інше" (1966р., 19 лютого): тваринник колгоспу В.З. Конюша та водій колгоспу І.М. Яковенко придбали власні машини "Москвич" (1977р., 25 грудня).

1958 - 1963 рр. - артисти обласного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка дали виставу в с. Черторійка (1958р., 30 травня): самодіяльні артисти районного Будинку культури дали концерт у Черторійському сільському клубі (1959р., 15 березня); артисти Чернігівського державного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка в с. Черторійка поставили виставу І. Шемякіна "Не вірте тиші" (1959 р„ 18 жовтня); агіткультбригада Чернігівського міського Будинку культури дала концерт для колгоспників (1960р.. 9 серпня); артисти Чернігівського обласного музично-драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка в Малинівському клубі показали виставу "Вигнання блудниці" (1961 р., 28 листопада): силами художньої самодіяльності Чернігівського міського товариства сліпих відбувся концерт для колгоспників (1962р., 20 червня); у Малинівці відбувся концерт учасників художньої самодіяльності с. Роїще (1963р., 12 листопада). 

1958 — 1960 рр. - зі статті А. Петрова "За штурвалом студент Академії": "Для проходження виробничої практики в колгосп "Шлях Леніна" прибув студент з Київської сільгоспакадемії Михайло Кирюша. Він виявив бажання працювати машиністом на лафетній жатці" (1958р., 27 липня); друкуються фото та лист студентки зоотехнікуму Г. Шеремет "Повернусь в колгосп зоотехніком" (1960р., 29 жовтня).

1958 р., 24 жовтня - районна газета друкує великий матеріал про колгосп "Колгосп "Шлях Леніна" від з'їзду до з'їзду": "За три неповних роки колгосп побудував електростанцію, зв'язавши електролініями п'ять населених пунктів. Проведено 14 кілометрів високовольтної лінії. Тепер в кожній хаті - електрика, радіо. Спорудив кормоцех з підвісною дорогою на свиноферму, літній табір на тисячу голів свиней, механізував водопостачання на фермах та інші трудомісткі процеси. Намічено досягти до 1965 року: в наступному році побудувати цегельний завод, який буде випускати 3 мільйони штук цегли за виробничий сезон; відбудувати тваринницькі містечка, поставивши замість дерев'яних цегляні стандартні приміщення, млин, кормоцехи з повною механізацією їх; за генеральним планом побудувати нове село з школою-десятирічкою, клубом і пекарнею та іншими спорудами".

1958 - 1962 рр. - друкується матеріал про звіт виконкому сільради за свою піврічну діяльність (1958р., ЗО липня); переможцем змагання сільських рад Чернігівської області визнано Терехівську, їй присуджено перехідний червоний прапор Чернігівського облвиконкому та обкому профспілки із врученням грошової премії 3000 крб. (голова -М.Г. Білоус) (1958 р„ 3 серпня); у Терехівці відбувся семінар голів та секретарів сільських рад району (1958р., З серпня); у районі підтримано почин депутатів Терехівської сільської ради "Семирічку - за п'ять років!" (1959р., 23 січня); про сесію сільської ради (1959р., 21 січня); сільська рада тримає першість у районному змаганні сільрад по продажу молока державі (1960р„ 31 травня): трудівники сіл сільради достроково виконали річне завдання по продажу молока державі на 118,6 процента (1960р„ 26 липня); у змаганні двох сільрад Терехівської та Черниської перемогла Терехівська (1962р., 25 грудня).

1959 - 2002 рр. - друкується стаття В. Хоменка "на охороні здоров'я трудящих" про трудову діяльність фельдшера Черторійського медпункту Ніну Миколаївну Бєльську (в районі працює з 1932 року - спочатку в с. Іванівка, а згодом у Чорторійці) (1959 р., 25 лютого); 42 роки працювала по охороні здоров'я трудящих Ніна Миколаївна Бєльська, у районі -більше 32 років (1961 р„ 18 березня); фото завідуючою медпунктом с. Терехівка Галини Іванівни Койдан, працює більше десяти років (1963 р„ 16 січня), працівник Терехівського медпункту Валентина Михайлівна Білоус (1964 р., 5 грудня); у сс. Стасі, Малинівка та Товстоліс на кошти колгоспу побудовано медичні пункти (1966; 1969р., 28 серпня); фото та стаття І. Клевця "Серце не старіє" про учасницю громадянської війни медсестру чапаєвської дивізії Ніну Миколаївну Бєльську: "З 1937 року вона працювала на Черторійському - нині Малинівському - фельдшерсько-акушерському пункті, брала активну участь у громадському житті села як депутат сільської Ради. Чуйна до кожного, передавала свій великий досвід медичного працівника молодим. І коли на нашу землю насунула фашистьська навала, Ніна Миколаївна змазала вазелином медикаменти і закопала їх у надійній схованці. А коли радянські війська звільнили наш край від ворогів, вона повернулася в Малинівку і знову організувала нормальну роботу фельдшерсько-акушерського пункту. Пішов п'ятий рік, як провели Ніну Миколаївну на заслужений відпочинок" (1966р., 20 січня); відзначається робота санітарного інспектора Ніни Миколаївни Бєльської (1966 р., 12 липня); завідувачем ФАПом с. Малинівка в 1962 -1964 рр. працює В.А. Ромашко, з 1956 - 1999 рр. - Майя Андріївна Скепська; завідувачем ФАПом с. Товстоліс працює з 1973 року Надія Іванівна Бучай (інформація сільради 2002 р.); завідувачем ФАПом с. Терехівка в 1957 - 1993 рр. працює Галина Іванівна Койдан, з 1958 по 1993 рр. акушерка Валентина Михайлівна Білоус.

1959 р., 1 квітня - районна газета повідомляє, що механізатори брати Сидоренки і П. Мацак| разом і Г. Барбашем та Пуховим врятували від пожежі будинок колгоспника Василя Недія.

1959 р., 3 липня - у с. Черторійка працюють дитячі ясла (завідувач Павленко, вихователька Надія Лавриненко).

1959 - 1983 рр. - друкується стаття А. Барбаша "Для споживачів" про продавця магазину

с. Черторійка Надію Могилевець (1959р., 10 червня); лист М. Стодолинської "За це її шанують" про продовця товстоліського магазину Халявинського сільСТ Ольгу Іванівну  Гальонку (1959 р., 12 листопада): трудівники колгоспу дякують терехівським кооператорам (1964р.. 21 травня): відзначається робота продавщиці терехівськогого магазину Ліди Койдан (1964р., 29 серпня); районна газета повідомляє, що в сс. Стасі та Товстоліс на кошти колгоспу збудовано нові магазини (1966; 1969р., 28 серпня). відзначається добра робота продавця магазина в Стасях Надії Лавріненко (1966р., 3 лютого); відзначається продавець Товстоліського магазину Ольга Іванівна Галенко (1966р., 30 червня); відкрився магазин в с. Стасі (1968р., 8 червня); новий магазин у Малинівці в 1969 р. (1969 р.. 23 вересня); здано в експлуатацію нове приміщення промтоварного і продовольчого магазину в с. Терехівка (1983р., 17 грудня).

1960 - 1963 рр. - друкується фото та стаття Ф. Борисова "Первенець колгоспної семирічки" про цегельний завод: "побудовано неподалік від шляху, що веде з Товстоліса на Черторійку... Директор Петро Омелянович Грищенко... Потужність заводу - три мільйони па рік. 18 чоловік працюють в дві зміни" (1960р., 21 червня); друкується фото працівників цегельного заводу укладників цегли Віри Ріпи, Галини Римар та Марії Недії та стаття "Цегла власного виробництва" (1960р.. 13 вересня); фото слюсаря Геннадія Ілліних за монтажем нового преса (1963 р., 2 липня).

1961 - 1977 рр. - на районну Дошку пошани занесені трудівники села: голова колгоспу О.Г.Рубцов (1961, 1963, 1964, 1971. 1972), доярка Р.А.Павленко (1961), свинарка  A. C. Науменко (1961), завідувач кролефермою (згодом свинофермою) М.В. Репа (1961, 1966, 1967), бригадир В.М.Шеремет (1961), ланкова П.Н. Луговська (1963), тракторист М.А.Білоус (1964), бригадир тракторної бригади І.М. Барбаш (1966); свинарка B. П. Глевка (1966), зоотехнік, голова профкому колгоспу В.О. Койдан (1966), завідувач кролефермою М.Я. Ячний (1966), доярка В.Г. Білоус (1966), свинарка В.П. Мироненко (1966), головний агроном І.П. Музичук (1966, 1968, 1969, 1971, 1979, 1981), бригадир В.В. Приходько (1966), ланкова Є.В. Мельник (1966), ланкова М.Р. Сердюк (1966, 1967), колгоспниця Г.С. Силко (1966), тракторист, ланковий механізованої ланки по вирощуванню картоплі і льону Д.Д. Юрков (1966, 1976 - 1978, 1982), бригадир тракторної бригади О.П. Полегенько (1966), бригадир рільничої бригади О.Я. Койдан (1968). механік (згодом головний інженер) М.М. Барбаш (1969, 1983), бригадир тракторної бригади, завідувач дільницею механізації колгоспу О.П. Пташник (1970, 1972 - 1976, 1983), голова Терехівської сільської ради М.Г. Білоус (1971, 1972). ланковий механізованої ланки по вирощуванню картоплі В.Л. Голенко (1978), оператор по відгодівлі свиней М.М. Римар (1979, 1980), секретар комсомольської організпції колгоспу І.П. Редьковець (1981), секретар первинної партійної організації колгоспу М.К. Кирюша (1984), художній керівник Терехівського Будинку культури Л.М. Шеремет (1989).

1961 р., 26 серпня - друкується стаття секретаря парторганізації колгоспу П. Акуленка "Храмувати не будемо!": "28 серпня ми будемо працювати, щоб скоріше впоратись з збиранням багатого врожаю, і заявляємо всім сусідам: не приходьте до нас на пречисту".

1961 - 1966 рр. - друкується лист-подяка з військової частини "Спасибі Вам. Олексію Федоровичу і Надіє Василівно..." про зразкове виконання обов'язків Анатолія Олексійовича Полегенька з с. Черторійка (1961р., 2 листопада); стаття А. Койдан "Повернувся солдат" про Матвія Койдана з Терехівки (1966р.. 29 січня).

1963 р., 28 грудня - для підвозу дітей до Малинівської школи з Терехівки і Лопатина, колгосп виділив автомашину.

1964 - 1966 рр. - друкується фото та матері&т "Комсомольське весілля" про те. як керівники сільради в Товстолісі вітають молодят Сердюків та Труханів (1964р.. 6 лютого); у селі Терехівка відбулось комсомольське весілля - члени лопатинської бригади електрозварник Микола Шевченко і ланкова Віра Койдан з'єднали свої життєві шляхи (1964р., 26 листопада): у Терехівському клубі відбулась урочиста реєстрація шлюбу терехівського тракториста Василя Койдана і стасівської доярки Люби Барбаш (1966 р., 26 липня).

1964 p., 25 лютого - трудівники колгоспу відвідали Чернігівський обласний музично-драматичний театр, де проглянули виставу "Потомки запорожців".

1964 p., 27 лютого - зі статті бухгалтера колгоспу Ольги Скляренко "Внутрігосподарський розрахунок": "Основна оплата трудодня в колгоспі становила 90 копійок. За економію коштів рільничі бригади (перша і четверта) одержали ще 10 коп. на кожен трудодень, третя - 9, п'ята - 5 копійок. В цілому по колгоспу за економію коштів виплачено 8891 карбованець. Впровадження внутрігосподарського розрахунку піднесло ініціативу колгоспників. Вони стали економити, як то кажуть, у великому і малому. Хлубороби тепер зрозуміли, що кінцева оплата їхнього трудодня у прямій залежності від прибутку. А останній тим більший, чим менші затрати праці, вища продуктивність праці".

1964 p., 18 липня - зі статті колгоспниці Антоніни Койдан "Нарівні з молодими": "Швидко облетіла звістка всі села нашої артілі про те, що сесія Верховної Ради СРСР прийняла Закон про пенсійне забезпечення і допомогу колгоспникам. Серед колгоспниць можна помітити вже немолоду жінку параску Коробович. їй уже 65 років... ось їй, невтомній трудівниці, представникові старшого покоління колгоспників, які заснували наше артільне господарство і вклали свою велику частку в його розвиток, першою й буде призначено пенсію".

1964 p.. 8 серпня - стаття Олександри Койдан "Полюбилися терехівцям нові обряди" про урочисту реєстрацію новонароджених у подружжя Валентини і Миколи Олійників, Раїси і Олександра Велигоцьких, Надії і Олексія Тесленків.

1964 p., 3 грудня - повідомляється: "щоб люди не чекали попутього транспорту до міста, правління артілі придбало для їх послуг автобус. Чотири рази на тиждень знайомою кільцевою дорогою, що з'єднує усі п'ять сіл, водить комфортабельну машину колгоспний шофер Михайло Койдан".

1966 - 2000 рр. - на кошти колгоспу у с. Лопатин збудовано школу (1966); у с.Стасі відкрито нову початкову школу (1969 p., вересень): у 1974 році зведено сучасне приміщення Малинівської школи;  стаття П. Юрченка "Вірний друг, порадник" про агітатора малинівської ферми вчительку Галину Григорівну Лавриненко (1962р., 21 грудня): стаття М. Розсохи з Товстоліса "Вчителько моя!" про вчительку Товстоліської початкової школи Олександру Дмитрівну Широку (1966p.. 8 березня): стаття сількора Ніни Барбаш з Малинівки "Гідна високого звання" про вчительку Малинівської школи Галину Григорівну Лавріненко, яка працює в школі більше 10 років (1966 p., 21 травня);
учень Малинівської школи Михайло Кисловець пише в газету про 200-річний дуб, що росте в лісі неподалік с. Малинівка (1977p., 12 квітня);
учениця Малинівської школи Оля Іванчик, стала чемпіонкою області і району в лижних гонках на 5000 м (тренер - B.C. Паршуков) (1980 p.. 4 травня); вчителька Малинівської школи Тетяна Прищепа виборола бронзову медаль республіканського чемпіонату з біатлону. Вдало виступила й на першості Укррадн ДСТ "Спартак" у Харькові. зібравши багату колекцію нагород найвищого гатунку (1983 p.. 15 березня); на першості району з легкоатлетичного кросу серед школярів Олександр Приходько з с. Малинівки зайняв 1-е місце на дистанції 3 км (2000p., 10 жовтня): на районному зліті-змаганні юних туристів-краезнавців в загальному заліку серед шкіл 1-І 11 ст. зайняла 1-е місце Малинівська школа (2001 p.. 17 травня):
учні Малинівської школи з екскурсією відвідали Чернігівський педінститут (1977 p., 25 січня);
районна газета друкує фото: членів Малинівської шкільної виробничої бригади Сергія Иовенка. Антоніни Лабурець, Михайла Костюка. Василя Сердюка, Надії Юркової (1977р., ЗО липня); піонервожатої Тетяни Бердник (1977р., 10 грудня);
Медалісти Малинівської школи 1979 р - Михайло Володимирович Кисловець, 1987 р. - Наталія Іванівна Барбаш, 1989 р. - Віталій Іванович Барбаш. 1992 р. - Наталія Миколаївна Пархоменко, 1997 р. - Тетяна Олексіївна Сиворакша.

1966 р., 25 серпня - друкується стаття П. Акуленка "Не ті тепер наші села, Замглай - річка не та...": "Багато хліборобів перебудувалося і перебудовується на міський лад. Навіть бані ставлять на садибах ".

1970 р., лютий - Міністерство культури УРСР відзначило роботу кращії,- і клуб села Товстоліс. 1970 р., 19 березня - за велику донорську діяльність акушерка Михайлівна Білоус удостоєна золотої медалі донора.

1972 р., 20 січня - комсомольсько-молодіжний колектив малинівської МТФ нагороджена вимпелом ЦК ВЛКСМ (ланкова Ніна Лелюк). 1974 р., 25 липня - житель с. Стасі Є.М. Скепський придбав лотерею ДТСААФ припав виграш - мотоцикл, вартістю 1040 крб. 

1974 р., 23 листопада - бронзовою медаллю ВДНГ СРСР М.В. Барбаш.

1975 р., 21 жовтня - медичні працівники з с. Терехівки Галина Іванівна Койдан і Валентина 
Михайлівна Білоус - почесні донари СРСР.

1976 р., 19 лютого - першість на районних змаганнях з шашок завоював Б.М. Юфновський с. Терехівка.

1976 р., 8 травня - районна газета друкує замітку Ніни Барабаш з с. Стасі "Незвичайна гостя": "Нещодавно на річці нашого села Стасі з'явився бобер. Кажуть, що самка. Кілька днів плавала вона по річці. Потім перебралася в канаву на садибу Івана Ілліча Лавриненка. Напевно, бобриха будуватиме собі житло. Згодяться для цього осика та лозняки, якими обсаджена канава".

1976 р., 25 травня - учасники агітбригади районного Будинку культури побували в трудівників с. Товстоліс.

1976 р., 21 вересня - районна газета повідомляє, що в с. Товстоліс на місцевому кладовищі біля поховань радянських воїнів 76-ї гвардійської Чернігівської стрілецької дивізії відбувся урочистий мітинг з нагоду дня визволення Чернігівщини від німецько-фашистських окупантів. На мітингу виступили перший секретар Чернігівського райкому партії Л.І. Палажченко, керівники місцевого сільгосппідприємства та жителі села, гість зі Ставропольського краю Д.О. Градін, колишній командир дивізії О.В. Кірсанов.

1976 р., 23 вересня - у Малиновській школі відбулась зустріч з ветераном колишньої 76-ї гвардійської Чернігівської стрілецької дивізії О.В. Морозом, який мешкає в Ленінграді, а в 1943 році в бою за Чорторійку був поранений, дістав контузію, в наслідок чого втратив зір.

1977 р., січень - березень - колгосп визнаний переможцем у районному змаганні за високі показники у збільшенні виробництва і продажу державі волокна льону та переможцем за вирощення льону (ланковий Д.Д. Юрков) у 1976 році (1977р., січень): присвоєно звання "Господарство високої культури землеробства" (7977р., 5 березня).

1977 р., 5 березня - районна газета друкує статтю сількора Ніни Барабаш "Пенсіонери Барбаші". про пенсионерів-колгоспників з села Стасі Івана Івановича, Семена Івановича та Гната Яковича Барбашів (1977р., 5 березня); на заслужений відпочинок провели ланкову рільничої бригади Ольгу Остапівну Барбаш, яка майже 22 роки пропрацювала ланковою (1977р., 8 березня);

1977 р., 2 квітня - повідомляється, що рішенням Чернігівського облвиконкому переможцем серед жниварів області за 1976 рік визнаний комбайнер Михайло Андрійович Лавріненко. 

1978 р. - у Малинівській школі відкрито кімнату бойової та трудової слави.

1970-ті рр. - зі спогадів колишнього заступника голови Чернігівського райвиконкому П.Ю. Власенка: "Рубцов Олексій Гаврилович... Грамотно вів сільське господарство. А коли будувалася дорога від Товстолісу до Терехівки, на всіх ділянках особисто все перевіряв, лінійкою перемірював в точності до сантиметра. Недарма й зараз ця дорога в доброму стані, хоча років їй чимало".

1982 р. - 72 передовики сільського господарства в період 50-х орденами та медалями СРСР: 
орден Леніна: Рубцов Олексій Гаврилович - голова колгоспу "Шлях Леніна" (1958), Сердюк Марія Романівна - ланкова (1966).
орден Трудового Червоного прапора: Римар Мокрина Макарівна - свинарка (1958); Рубцов Олексій Гаврилович - голова колгоспу (1966), Пташник Олександр Пилипович -бригадир (1972), Коноша Володимир Захарович - тваринник (1973), Койдан Михайло Іванович - шофер колгоспу (1973), Юрко Дмитро Дем'янович - ланковй (1973, 1976), Сахно Євген Миколайович - тракторист (1977). 
орден "Знак Пошани": Репа Микола Васильович - завідувач свинофермою (1958). Скляренко Ольга Іванівна - бухгалтер (1966), Рубцов Олексій Гаврилович - голова колгоспу (1971, 1973), Сердюк Олексій Григорович - бригадир (1971), Барбаш Михайло Васильович - бригадир (1972), Павленко Ганна Андріївна - доярка (1973), Барбаш Іван Васильович - тракторист (1973), Буштрук Петро Григорович - тракторист (1975), Лісовий Євген Іванович - комбайнер (1976), Науменко Володимир Олександрович - тракторист (1977) , Зубкову Антоніну Василівну - майстра по виробництву яловичини (1981), Садченко Михайло Миколайович - водій автомобіля колгоспу (1982),
орден Жовтневої революції: Сердюк Олексій Григорович - бригадир (1976). орден Трудової Слави Пст.: Кричевський Вячеслав Віталійович - водій автомобіля колгоспу (1979).
орден Трудової Слави Піст.: Кричевський Вячеслав Віталійович - водій автомобіля колгоспу (1975), Клітко Василь Іванович - тракторист (1976), Сердюк Михайло Олексійович - тракторне (1978), Трофименко Надія Михайлівна - майстер по вирощуванню поросят (1986).
медаль "За трудову доблесть": Білоус Віра Григорівна - доярка (1966). Ріпа Микола Васильович - завідувач свинофермою (1966), Скепський Василь Миколайович - бригадир (1966), Барбаш Ганна Михайлівна - доярка (1971), Койдан Олександр Якович - бригадир (1973), Соя Андрій Якович - тваринник (1975), Скепський Семен Іванович - механізатор (1976).
медаль "За трудову відзнаку": Акуленко Петро Терентійович - заступник голови колгоспу (1966), Розсоха Олександра Олексіївна - свинарка (1966), Будник Лідія Дмитрівна - ланкова (1971), Жолобецький Іван Сергійович - тракторист (1975). Галенко Василь Леонтійович - тракторист (1976), Кравченко Степан Михайлович - тракторист (1976), Грищенко Іван Олексійович - комбайнер (1978), Рудий Олексій Андрійович -водій автомобіля колгоспу (1986), 
медаль "За доблестну працю в Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр." (1946 -1949): різчиці Терехівської торфорозробки - Барбаш Марія Сергіївна, Железняк Матрона Антонівна, Потилянко Таїсія Михайлівна, Койдан надія Павлівна, завідувач дільницею Койдан Матвій Демонович, голова колгоспу "Ленінський шлях" с. Товстоліс Мельниченко Іван Тимофійович. 
медаль "Ветеран праці": Барбаш Андрій Павлович - колгоспник (1978), Барбаш Володимир Олексійович - обліковець машинно-тракторного парку (1978). Кирієнко Микола Павлович - колгоспник (1978), Койдан Віра Гнатівна - обліковець колгоспу (1978) , Сердюк Надія Марківна - колгоспниця (1978), Скепський Григорій Петрович -механізатор (1978). 
медаль "Медаль материнства" 1 ст.: Поліщук Ніна Василівна - домашня господарка, с. Товстоліс (1984). 
медаль "Медаль материнства" II ст.: Большакова Валентина Олександрівна -робітниця, с. Товстоліс (1982). Поліщук Ніна Василівна - домашня господарка, с. Товстоліс (1982). 

1982 р., 18 травня - за трудові здобутки в Всесоюзному змаганні провідних професій колгоспів за 1981 рік відзначені: дільниця механізації колгоспу (телевізором), тракторист І.О. Грищенко (килимовою доріжкою), оператор машинного доїння Н.П. Льодова (швейна машинка).

1984 - 1987 рр. - за успіхи досягнуті у виробництві м'яса колгосп с. Терехівка  занесений на обласну Дошку пошани (1984 р., 13 березня та 1985 р., 2 квітня); завідувач майстернею колгоспу Олександр Кирилович Шеремет (1987 р., 2 лютого). 

1984 р., 1 травня - тракториста-машиніста колгоспу с. Терехівка Володимира Олександровича Науменка за виробничі успіхи занесено на обласну Дошку пошани. 

1985 р., 6 та 8 січня - друкується матеріал про Героя Радянського Союзу М.П. Баранова, який у вересні 1943 року визволяв с. Товстоліс. 

1987 р., 28 листопада - художній керівник Терехівського Будинку культури Людмила Михайлівна Шеремет, член обкому профспілки працівників культури, за здобутки у праціі за досягнуті високі показники у змаганні, занесена до обласної Книги трудової слави. 

1987 р. - у с. Товстоліс побудовано лазню з сауною та басейном.

1988 р. - у с. Малинівка зведено приміщення дитячого садка.

1994 р., липень - футбольна команда "Чайка" с. Терехівка стала володарем кубка району. 

1995 і 1996 рр. знову завоювала цей кубок. У жовтні 1994 р. футбольна команда вперш стала чемпіоном району з футболу. У 1995 р. підтвердила це звання, а згодом стали володарем суперкубка району. 

1996 р., 7 грудня - районна газета друкує матеріал про літописця села Товстоліс Івана Григоровича Сидоренка. І 

1999 р. - у с. Терехівка за рахунок сільгосппідприємства до газу підключено 4 житлові будинки. 

1998 р., лютий - зареєстровано сільськогосподарське фермерське господарство "Мандрико"|голова - Андрій Володимирович Мандрико. Господарство почало свою діяльність на16, і га землі. У 2001 році на основі власного земельного паю площею 3,98 га створює фермерське господарство "Володимир". 

2001 р. - розпочали свою діяльність селянські фермерські господарства "Альона" (голова - І.В. Лозовський, в обробітку 3,19 га), "Берізка" (голова - В.М. Ледовой, в обробітку 0,70 га землі в с. Терехівка та ЗО га на території Чернишської сільради), "Час" (голова - В.1. Білоконський, на початок діяльності в обробітку було 3,21 га землі), "Відродження" (голова - Л.С. Довбенко, на основі власного земельного паю площею 5,01 га землі). 

2002 р. - Асоціація фермерів та приватних землевласників України нагороджує Почесною грамотою фермерське господарство "Мандрико". учасника Всеукраїнського конкурсу в номінації "Краще фермерське господарство".

2002 р., жовтень - у Малинівський школі урочисто відкрито комп'ютерний клас..


Джерело: Курданов Літописи сіл Чернігівського району: Терехівська сільська рада / А. Л. Курданов. - Чернігів, 2010. - 24 с. : фотогр.


Немає коментарів:

Дописати коментар