Шестовицький комплекс, що включає городище з посадом і подолом та курганний могильник, загальновідомий завдяки археологічним дослідженням, пов'язаним з іменами П.І. Смолічева, Я.В. Станкевич, Д.І. Бліфельда, О.П. Моці, В.П. Коваленка та ін.
Городище знаходиться на південь від с. Шестовиця, на мису в гирлі річки Жердови, від якої збереглося кілька майже сухих русел. Витягнутий з півдня на північ мис місцеві жителі називають "Коровель".
Городище знаходиться на південь від с. Шестовиця, на мису в гирлі річки Жердови, від якої збереглося кілька майже сухих русел. Витягнутий з півдня на північ мис місцеві жителі називають "Коровель".
Матеріали, отримані під час археологічних розкопок у 1983— 1984 рр., проведених В.П. Коваленком на городищі та північно-східній ділянці посаду, потрапили до фондів Чернігівського історичного музею (далі - ЧІМ).
Перші дослідження городища пов'язані з ім'ям П.І. Смолічева, який у 1925 р. заклав два розвідкові шурфи у південно-східній частині площадки1. У 1946 р. Я.В. Станкевич продовжила вивчення пам'ятки; був закладений розкоп площею 60 кв. м на південно-західному краю городища, що частково розрізав укріплення Х-ХІ ст.2 Розкопки Д.І. Бліфельда 1948 р. на городищі зосередилися, головним чином, у центральній частині укріпленої площадки. Було закладено З траншеї та 5 розкопів, загальною площею біля 400 кв. м, у яких досліджено ряд житлових та господарських об'єктів різного часу3.
У 1980 р. південно-східна ділянка городища була значно (на площі біля 500 кв.м) пошкоджена при спробі самочинного будівництва бази відпочинку "Автомобіліст"4.
У 1983 р. дослідження на городищі проводились В.П. Коваленком. У північній частині площадки траншеєю 20 х 4 м був розрізаний вал та закладені два невеликі розвідкові розкопи в інших місцях.
Роботи на траншеї дозволили з'ясувати, що найдавніші шари на вивченій ділянці датуються ІХ-Х ст. У тілі валу були зафіксовані два ряди дерев'яних зрубів, що прилягали один до одного. Зруби зовнішньої лінії (городні) були глухими, засипаними грунтом, взятим з майданчика городища; зруби внутрішнього ряду мали, вірогідно, житлове чи господарсько-виробниче призначення. У середині кліті розчищено розвал печі, що впала зі значної висоти. За кліттю частково досліджено рештки наземного згорілого житла. У заповненні городень, кліті й житла зібрані численні знахідки та кераміка Х-ХШ ст.5 Колекція матеріалів із розкопок В.П. Коваленка на городищі була передана в фонди ЧІМ і отримала інвентарний номер Арх49-(1 -497)/50.
Переважна більшість колекції (81 %) - це фрагменти кругової давньоруської кераміки Х-ХШ ст, зустрічаються уламки амфор, ліпного посуду ранньозалізного віку (милоградська культура) та ранньослов'янського часу, окремі фрагменти кераміки кінця XVIII-початку XIX ст. Слід відзначити фрагмент давньоруського денця з трьома отворами. Нижні частини горщиків з 2-4 отворами використовувались у смолокурному промислі.
Вироби зі скла (близько 3 %) представлені фрагментами браслетів, серед яких 3 - чорного кольору, в перетині вони дають трикутник з різним загостренням верхнього кута; 1 фрагмент крученого браслета синього кольору та 1 намистина - навита кругла зонна, червоно-помаранчевого кольору, непрозора. Значну частину скляних виробів складають фрагменти віконниць та уламки гутних посудин, що датуються кінцем ХУІІІ-початком ХЕК ст.
Колекція містить значну кількість металевих виробів (12 %), переважно з чорного металу. Передусім це господарський і домашній інвентар - 2 ключі (Мал. 1-1,2) (від циліндричного та від кубічного замків типу А за Б.О. Колчиним6), калачеподібне кресало з язичком (Мал. 1-3) та залізний футляр для трута, пробій, кільце, деталі дерев'яних відер (3 вушка та фрагмент окуття), цвяхи (3 цілих та 8 уламків), 3 скоби та лодійна заклепка із шайбою Ромбічної форми.
Представлені також знаряддя праці - уламок серпа, великих розмірів залізна блешня та універсальні інструменти - 7 цілих та 4 фрагментованих черешкових ножів, шило, пружинні ножиці.
До деталей спорядження коня відносяться підпружна пряжка грушоподібної форми та уламок вудил (тип IV за A.M. Кірпічні-ковим7). У колекції є одна підковоподібна фібула зі спірально закрученими кінцями, ромбічна у перетині.
Окрім описаних речей, наявні ще 4 уламки залізних пластин, призначення яких важко встановити.
З кольорових металів виготовлені пластинчастий неорнаменто-ваний браслет з кінцями, що звужуються; бубонець з хрестовидним прорізом і металевою кулькою в середині; шорна голка з розплесканим вушком; свинцева блешня із залізним зубцем. Слід відзначити золоту дископодібну пустотілу намистину (інв. № Арх. 36), виготовлену із тонкої фольги та прикрашену біля отвору з обох боків вісьмома напаяними кульками зерні.
Невелику частину колекції складають вироби з кістки (близько 3 %): 2 проколки, пластина з ікла кабана з просвердленим отвором, ріг зі слідами спилу та 3 астрагали для гри в бабки (один з них має просвердлений отвір, ще один - з отвором та кружком циркульного орнаменту).
Стільки ж (3 %) нараховується виробів з каменю - пряслиця (З біконічної форми, 1 діжкоподібне та 1 конусоподібне), сточений оселок з пісковика та гранітний розтиральник.
На північ від городища, за валом, знаходиться великий за пло-, щею неукріплений посад, зі сходу та заходу обмежений схилами мису. Територія посаду до 1983 р. була майже недосліджена.
У 1946 р. Я.В. Станкевич був закладений невеликий розвід-ковий шурф площею 12 кв.м та обстежені стінки протитанкового рову часів Великої Вітчизняної війни, що прорізав увесь західний схил мису8. У 1947 p. І.І. Ляпушкін обстежив територію посаду та| протитанковий рів, у якому виявив залишки поховання за обрядом тілоспалення9. Того ж таки року пам'ятку оглянув і чернігівський археолог О.О. Попко10. Д.І. Бліфельд під час розкопок у 1948 р. провів незначні дослідження на посаді, що обмежилися вивченням залишків кількох пошкоджених об'єктів11.
Навесні 1976 р. В.П. Коваленком в ур. Узвіз (північно-західна частина посаду) дослідив зруйноване кар'єром житло ХІ-ХИ ст.12
Масштабні роботи на посаді були розпочаті В.П. Коваленком у 1983-1984 рр. У зв'язку з відведенням нової ділянки під будівництво бази відпочинку Чернігівської філії КПІ (нині - Чернігівський технологічний університет) в ур. Сад Льодового у північно-східній частині мису розкопано близько 2900 кв. м. Досліджено понад 100 об'єктів господарського і промислового призначення Х-початку XI ст., вдалося визначити північну межу поширення культурного шару на посаді городища Коровель13.
На думку Ю.М. Ситого, серед споруд та ям господарського та промислового призначення є об'єкти, пов'язані з існуванням VI курганної групи, що знаходилась на терасі р. Десни 14.
Колекції знахідок з розкопок 1983-1984 рр. на посаді зберігаються у фондах ЧІМ (інв. номер Арх.50 - (1 - 481) /51; Арх.51 -(1 - 88) / 52; В арх. 1-( 1-249) / 1.
Більшу частину колекції (80 %) становлять фрагменти кругової давньоруської кераміки Х-початку XI ст., зустрічаються уламки амфор, тиглів та ліпної кераміки епохи бронзи та ранньослов'ян-ського часу. Виявлено фрагмент пряслиця епохи бронзи, поверхня якого вкрита дрібними наколами. Слід відзначити знахідку ліпного горщика із зруйнованого поховання епохи пізньої бронзи за обрядом кремації на стороні15. Посудина повністю реконструйована, тюльпаноподібної форми, зі згладженим ребром, поверхня загладжена, світло-коричневого кольору, прикрашена 3 рядами ямочного орнаменту, між якими розміщені горизонтальні смуги зубчастого штампу.
Металеві речі складають близько 16 % колекції. В основному Це вироби з чорного металу. Представлений господарський і домашній інвентар - 3 кресала калачеподібні з язичком ключ від нутряного замка (Мал. 3-1) (тип І за Б.О. Колчиним)16, деталі дерев'яних відер (3 фрагменти дужок, вушко та 7 фрагментів окуття), 2 скоби, цвяхи (6 цілих та 12 фрагментованих) та лодійна заклепка із шайбою ромбічної форми; знаряддя праці - фрагмент серпа, фрагмент зубила, 3 цілих та 2 обламані рибальські гачки і універсальні інструменти - 14 цілих та 17 фрагментованих ножів, 2 шила, цілі та обламані пружинні ножиці.
Досить широко репрезентована зброя: сокира (Мал. 4-1) з вузьким подовженим трикутної форми лезом і молоточкоподібною приставкою обуха (тип І за A.M. Кірпічніковим)17; 3 вістря стріл ромбовидних гньоздівського типу (Мал. 4-2-4) - перо з випуклими сторонами і ввігнутими плічками, найбільше розширення в нижній третині довжини пера, з упором (тип 41 за О.Ф. Медведєвим)18 та З вістря стріл (Мал. 4-5-7) ромбовидних з прямими сторонами і плічками, з найбільшим розширенням у верхній половині довжини пера, без упора (тип 52 за О.Ф. Медведєвим)19.
В колекції є також 2 підковоподібні фібули зі спірально закрученими кінцями, одна прямокутна в перетині, друга - ромбічна (Мал. 3-10,11).
Крім того, у колекції наявні 17 уламків предметів та 5 пластин, призначення яких встановити не вдалося.
Вироби з кольорових металів представлені різними категоріями речей:
- З грушоподібні бубонці з хрестоподібним прорізом, орнаментовані косими насічками у нижній частині;
- фрагмент підковоподібної фібули зі спірально закрученими кінцями, орнаментованої мініатюрними трикутниками, розміщеними в ряд по обох верхніх гранях дуги (Мал. 3-12);
- 2 поясні кільця, одне гладке, округле у перетині, інше - орнаментоване насічками, сплощене у перетині (Мал. 3-6,7);
- наконечник пояса (Мал. 3-9), випуклий, верхній край має трикутний виріз, нижній - загострений, основа орнаментальної композиції - одинарний завиток, орнамент розміщений по краях наконечника, уздовж центральної осі - ромби, обрамлення - у вигляді лінії, що повторює контур, на зворотній стороні 4 штифти (клас IX, група І, вид 1Б за В.В. Мурашовою)20;
- накладка серцеподібної форми (Мал. 3-8), пласка, орнаментальна композиція із чотирьох волют, фон заглиблений, на зворотній стороні 6 штифтів;
- уламок вінця посудини з потовщеним краєм, фрагмент ланцюжка, предмет у вигляді роздвоєного на кінці стрижня та фрагмент свинцевої пластини.
Вироби з каменя (понад 3 %) - це, передусім, шиферні пряслиця (8 біконічних та 1 діжкоподібне), 12 оселків із пісковика та сланцю (з них 2 з наскрізними (Мал. 3-5) і один з наполовину просвердленими отворами) та 5 крем'яних відщепів (для кресал?).
Знахідки виробів зі скла скаладають лише 1 %: 2 фрагменти гладких браслетів чорного кольору, круглих у перетині та 2 намистини (одна навита кругла зонна, непрозора, коричневого кольору з накладними жовтими петлями, інша - навита кругла зонна, прозора, синього кольору). Безумовний інтерес викликає унікальна знахідка - візантійський скляний важок (exagion) - еквівалент со-ліду, знайдений у заповненні споруди X ст. Аналогії відносяться до УІ-першої половини VII ст.22 Предмет виготовлений із зеленого прозорого скла, односторонній, містить рельєфне погрудне зображення єпарха з сувоєм у піднятій правій руці й круговий напис + НСУХІОУ, по краю - випуклий бортик (Мал. 2). Розміри: діаметр - 2,45 х 2,65 см, товщина 0,38-0,5 см, вага 4,45 г.
Зовсім небагато виробів із кістки - 2 проколки та ковзан. Зазначимо, що у вказаних колекціях кількісно переважають матеріали Х-початку XI ст. - періоду найбільшого розквіту городища в ур. Коровель.
У 1983-1984 рр. були розпочаті масштабні дослідження комплексу пам'яток у с. Шестовиця, можливість продовжити які виникла тільки у 1998 р. Матеріали з розкопок останніх років доповнюють наші уявлення про Шестовицький комплекс пам'яток.
У 1980 р. південно-східна ділянка городища була значно (на площі біля 500 кв.м) пошкоджена при спробі самочинного будівництва бази відпочинку "Автомобіліст"4.
У 1983 р. дослідження на городищі проводились В.П. Коваленком. У північній частині площадки траншеєю 20 х 4 м був розрізаний вал та закладені два невеликі розвідкові розкопи в інших місцях.
Роботи на траншеї дозволили з'ясувати, що найдавніші шари на вивченій ділянці датуються ІХ-Х ст. У тілі валу були зафіксовані два ряди дерев'яних зрубів, що прилягали один до одного. Зруби зовнішньої лінії (городні) були глухими, засипаними грунтом, взятим з майданчика городища; зруби внутрішнього ряду мали, вірогідно, житлове чи господарсько-виробниче призначення. У середині кліті розчищено розвал печі, що впала зі значної висоти. За кліттю частково досліджено рештки наземного згорілого житла. У заповненні городень, кліті й житла зібрані численні знахідки та кераміка Х-ХШ ст.5 Колекція матеріалів із розкопок В.П. Коваленка на городищі була передана в фонди ЧІМ і отримала інвентарний номер Арх49-(1 -497)/50.
Переважна більшість колекції (81 %) - це фрагменти кругової давньоруської кераміки Х-ХШ ст, зустрічаються уламки амфор, ліпного посуду ранньозалізного віку (милоградська культура) та ранньослов'янського часу, окремі фрагменти кераміки кінця XVIII-початку XIX ст. Слід відзначити фрагмент давньоруського денця з трьома отворами. Нижні частини горщиків з 2-4 отворами використовувались у смолокурному промислі.
Вироби зі скла (близько 3 %) представлені фрагментами браслетів, серед яких 3 - чорного кольору, в перетині вони дають трикутник з різним загостренням верхнього кута; 1 фрагмент крученого браслета синього кольору та 1 намистина - навита кругла зонна, червоно-помаранчевого кольору, непрозора. Значну частину скляних виробів складають фрагменти віконниць та уламки гутних посудин, що датуються кінцем ХУІІІ-початком ХЕК ст.
Колекція містить значну кількість металевих виробів (12 %), переважно з чорного металу. Передусім це господарський і домашній інвентар - 2 ключі (Мал. 1-1,2) (від циліндричного та від кубічного замків типу А за Б.О. Колчиним6), калачеподібне кресало з язичком (Мал. 1-3) та залізний футляр для трута, пробій, кільце, деталі дерев'яних відер (3 вушка та фрагмент окуття), цвяхи (3 цілих та 8 уламків), 3 скоби та лодійна заклепка із шайбою Ромбічної форми.
Представлені також знаряддя праці - уламок серпа, великих розмірів залізна блешня та універсальні інструменти - 7 цілих та 4 фрагментованих черешкових ножів, шило, пружинні ножиці.
До деталей спорядження коня відносяться підпружна пряжка грушоподібної форми та уламок вудил (тип IV за A.M. Кірпічні-ковим7). У колекції є одна підковоподібна фібула зі спірально закрученими кінцями, ромбічна у перетині.
Окрім описаних речей, наявні ще 4 уламки залізних пластин, призначення яких важко встановити.
З кольорових металів виготовлені пластинчастий неорнаменто-ваний браслет з кінцями, що звужуються; бубонець з хрестовидним прорізом і металевою кулькою в середині; шорна голка з розплесканим вушком; свинцева блешня із залізним зубцем. Слід відзначити золоту дископодібну пустотілу намистину (інв. № Арх. 36), виготовлену із тонкої фольги та прикрашену біля отвору з обох боків вісьмома напаяними кульками зерні.
Невелику частину колекції складають вироби з кістки (близько 3 %): 2 проколки, пластина з ікла кабана з просвердленим отвором, ріг зі слідами спилу та 3 астрагали для гри в бабки (один з них має просвердлений отвір, ще один - з отвором та кружком циркульного орнаменту).
Стільки ж (3 %) нараховується виробів з каменю - пряслиця (З біконічної форми, 1 діжкоподібне та 1 конусоподібне), сточений оселок з пісковика та гранітний розтиральник.
На північ від городища, за валом, знаходиться великий за пло-, щею неукріплений посад, зі сходу та заходу обмежений схилами мису. Територія посаду до 1983 р. була майже недосліджена.
У 1946 р. Я.В. Станкевич був закладений невеликий розвід-ковий шурф площею 12 кв.м та обстежені стінки протитанкового рову часів Великої Вітчизняної війни, що прорізав увесь західний схил мису8. У 1947 p. І.І. Ляпушкін обстежив територію посаду та| протитанковий рів, у якому виявив залишки поховання за обрядом тілоспалення9. Того ж таки року пам'ятку оглянув і чернігівський археолог О.О. Попко10. Д.І. Бліфельд під час розкопок у 1948 р. провів незначні дослідження на посаді, що обмежилися вивченням залишків кількох пошкоджених об'єктів11.
Навесні 1976 р. В.П. Коваленком в ур. Узвіз (північно-західна частина посаду) дослідив зруйноване кар'єром житло ХІ-ХИ ст.12
Масштабні роботи на посаді були розпочаті В.П. Коваленком у 1983-1984 рр. У зв'язку з відведенням нової ділянки під будівництво бази відпочинку Чернігівської філії КПІ (нині - Чернігівський технологічний університет) в ур. Сад Льодового у північно-східній частині мису розкопано близько 2900 кв. м. Досліджено понад 100 об'єктів господарського і промислового призначення Х-початку XI ст., вдалося визначити північну межу поширення культурного шару на посаді городища Коровель13.
На думку Ю.М. Ситого, серед споруд та ям господарського та промислового призначення є об'єкти, пов'язані з існуванням VI курганної групи, що знаходилась на терасі р. Десни 14.
Колекції знахідок з розкопок 1983-1984 рр. на посаді зберігаються у фондах ЧІМ (інв. номер Арх.50 - (1 - 481) /51; Арх.51 -(1 - 88) / 52; В арх. 1-( 1-249) / 1.
Більшу частину колекції (80 %) становлять фрагменти кругової давньоруської кераміки Х-початку XI ст., зустрічаються уламки амфор, тиглів та ліпної кераміки епохи бронзи та ранньослов'ян-ського часу. Виявлено фрагмент пряслиця епохи бронзи, поверхня якого вкрита дрібними наколами. Слід відзначити знахідку ліпного горщика із зруйнованого поховання епохи пізньої бронзи за обрядом кремації на стороні15. Посудина повністю реконструйована, тюльпаноподібної форми, зі згладженим ребром, поверхня загладжена, світло-коричневого кольору, прикрашена 3 рядами ямочного орнаменту, між якими розміщені горизонтальні смуги зубчастого штампу.
Металеві речі складають близько 16 % колекції. В основному Це вироби з чорного металу. Представлений господарський і домашній інвентар - 3 кресала калачеподібні з язичком ключ від нутряного замка (Мал. 3-1) (тип І за Б.О. Колчиним)16, деталі дерев'яних відер (3 фрагменти дужок, вушко та 7 фрагментів окуття), 2 скоби, цвяхи (6 цілих та 12 фрагментованих) та лодійна заклепка із шайбою ромбічної форми; знаряддя праці - фрагмент серпа, фрагмент зубила, 3 цілих та 2 обламані рибальські гачки і універсальні інструменти - 14 цілих та 17 фрагментованих ножів, 2 шила, цілі та обламані пружинні ножиці.
Досить широко репрезентована зброя: сокира (Мал. 4-1) з вузьким подовженим трикутної форми лезом і молоточкоподібною приставкою обуха (тип І за A.M. Кірпічніковим)17; 3 вістря стріл ромбовидних гньоздівського типу (Мал. 4-2-4) - перо з випуклими сторонами і ввігнутими плічками, найбільше розширення в нижній третині довжини пера, з упором (тип 41 за О.Ф. Медведєвим)18 та З вістря стріл (Мал. 4-5-7) ромбовидних з прямими сторонами і плічками, з найбільшим розширенням у верхній половині довжини пера, без упора (тип 52 за О.Ф. Медведєвим)19.
В колекції є також 2 підковоподібні фібули зі спірально закрученими кінцями, одна прямокутна в перетині, друга - ромбічна (Мал. 3-10,11).
Крім того, у колекції наявні 17 уламків предметів та 5 пластин, призначення яких встановити не вдалося.
Вироби з кольорових металів представлені різними категоріями речей:
- З грушоподібні бубонці з хрестоподібним прорізом, орнаментовані косими насічками у нижній частині;
- фрагмент підковоподібної фібули зі спірально закрученими кінцями, орнаментованої мініатюрними трикутниками, розміщеними в ряд по обох верхніх гранях дуги (Мал. 3-12);
- 2 поясні кільця, одне гладке, округле у перетині, інше - орнаментоване насічками, сплощене у перетині (Мал. 3-6,7);
- наконечник пояса (Мал. 3-9), випуклий, верхній край має трикутний виріз, нижній - загострений, основа орнаментальної композиції - одинарний завиток, орнамент розміщений по краях наконечника, уздовж центральної осі - ромби, обрамлення - у вигляді лінії, що повторює контур, на зворотній стороні 4 штифти (клас IX, група І, вид 1Б за В.В. Мурашовою)20;
- накладка серцеподібної форми (Мал. 3-8), пласка, орнаментальна композиція із чотирьох волют, фон заглиблений, на зворотній стороні 6 штифтів;
- уламок вінця посудини з потовщеним краєм, фрагмент ланцюжка, предмет у вигляді роздвоєного на кінці стрижня та фрагмент свинцевої пластини.
Вироби з каменя (понад 3 %) - це, передусім, шиферні пряслиця (8 біконічних та 1 діжкоподібне), 12 оселків із пісковика та сланцю (з них 2 з наскрізними (Мал. 3-5) і один з наполовину просвердленими отворами) та 5 крем'яних відщепів (для кресал?).
Знахідки виробів зі скла скаладають лише 1 %: 2 фрагменти гладких браслетів чорного кольору, круглих у перетині та 2 намистини (одна навита кругла зонна, непрозора, коричневого кольору з накладними жовтими петлями, інша - навита кругла зонна, прозора, синього кольору). Безумовний інтерес викликає унікальна знахідка - візантійський скляний важок (exagion) - еквівалент со-ліду, знайдений у заповненні споруди X ст. Аналогії відносяться до УІ-першої половини VII ст.22 Предмет виготовлений із зеленого прозорого скла, односторонній, містить рельєфне погрудне зображення єпарха з сувоєм у піднятій правій руці й круговий напис + НСУХІОУ, по краю - випуклий бортик (Мал. 2). Розміри: діаметр - 2,45 х 2,65 см, товщина 0,38-0,5 см, вага 4,45 г.
Зовсім небагато виробів із кістки - 2 проколки та ковзан. Зазначимо, що у вказаних колекціях кількісно переважають матеріали Х-початку XI ст. - періоду найбільшого розквіту городища в ур. Коровель.
У 1983-1984 рр. були розпочаті масштабні дослідження комплексу пам'яток у с. Шестовиця, можливість продовжити які виникла тільки у 1998 р. Матеріали з розкопок останніх років доповнюють наші уявлення про Шестовицький комплекс пам'яток.
_____________________________________________
1. Коваленко В.П. Новые исследования в Шестовице // Археологический сборник. Гнездово. 125 лет исследования памятника. - Труды ГИМ. - М, 2001. - Вып. 124 - С. 178.
2 Станкевич Я.В. Шестовицкие поселение и могильник по материалам раскопок 1946 года / Краткие сообщения Института археологии. - М., 1962. - Вып. 87. - С. 7-12.
3 Бліфельд Д.І. Дослідження в Шестовицях // Археологічні пам'ятки УРСР. - К., 1952. -Т. III. - С. 123-128.
4. Коваленко В., Моця А., Сытый Ю. Археологические исследования Шестовицкого комплекса в 1998-2002 гг. // Дружинні старожитності Центрально-Східної Європи VIII-X ст.: Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару. - Чернігів, 2003. - С. 55.
5. Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун A.B. Отчет об охранных работах у с. Шестови-ца Черниговской области в 1983-1984 гг. - T. 1. - Охранные работы на городище в ур. Коровель // Науковий архів Інституту археології HAH України. - 1984/171; Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун A.B. Работы Шестовицкой экспедиции // Археологические открытия 1983 года. - M., 1985. - С. 287-288; Коваленко В.П. Нові дослідження Шестовицького археологічного комплексу // Археологічний літопис Лівобережної України. - 1999. - № 1. - С. 36, 37.
6. Колчин Б.А. Хронология новгородских древностей // Новгородский сборник. 50 лет раскопок Новгорода. - М., 1982. - С. 160, 162.
7. Кирпичников А.Н. Снаряжение всадника и верхового коня на Руси IX—XIII вв. // Свод археологических источников. - Вып. Е 1-36. - Л., 1973. - С. 16-17.
8. Станкевич Я.В. Назв. праця. - С. 12-14.
9. Веремейчик О.М. Розвідкові робота І.І. Ляпушкіна в Шестовиці на Чернігівщині // Русь на перехресті світів (міжнародні впливи на формування давньоруської держави) ІХ-ХІ ст.: Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару. - Чернігів, 2006. - С. 33-39.
10. Коваленко В.П. Нові дослідження Шестовицького... - С. 35.
11. Бліфельд Д.І. Назв, праця. - С. 128.
12. Коваленко В.П. Розвідувальні роботи у Середньому Подесенні у 1976 р. // Археологія. - № 36. - К., 1981. - С. 95-97; Коваленко В.П. Новые исследования... - С. 180.
13. Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун A.B. Отчет об охранных работах у с. Шестовица Черниговской обл. в 1983-1984 гг. - T. II. - Охранные работы на посаде Шестовицкого городища в 1983 г.; T. III. - Охранные работы на посаде Шестовицкого городища в 1984 г. // Науковий архів Інституту археології HAH України. - 1984/ 172-173.
14. Ситий Ю. До питання про місцезнаходження курганів та курганних груп в ур. Коровель в с. Шестовиця // Русь на перехресті світів (міжнародний вплив на формування давньоруської держави) IX-XI ст.: Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару. - Чернігів, 2006. - С. 174.
15. Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун A.B. Отчет... T. П. - С. 31, 32.
16. Колчин Б.А. Вказ. праця. - С. 161, 162.
17. Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. Копья, сулицы, боевые топоры, булавы, кистени IX—XIII вв. // Свод археологических источников. - Вып. Е 1-36 - Т. 2. -
М.;Л., 1966.-С. 30-35.
18. Медведев А.Ф. Ручное метательное оружие (лук и стрелы, самострел) VIII-XIV вв. // Свод археологических источников. - Вып. Е 1-36. - М., 1966. - С. 65, 66.
19. Там само.-С. 30-35.
1. Коваленко В.П. Новые исследования в Шестовице // Археологический сборник. Гнездово. 125 лет исследования памятника. - Труды ГИМ. - М, 2001. - Вып. 124 - С. 178.
2 Станкевич Я.В. Шестовицкие поселение и могильник по материалам раскопок 1946 года / Краткие сообщения Института археологии. - М., 1962. - Вып. 87. - С. 7-12.
3 Бліфельд Д.І. Дослідження в Шестовицях // Археологічні пам'ятки УРСР. - К., 1952. -Т. III. - С. 123-128.
4. Коваленко В., Моця А., Сытый Ю. Археологические исследования Шестовицкого комплекса в 1998-2002 гг. // Дружинні старожитності Центрально-Східної Європи VIII-X ст.: Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару. - Чернігів, 2003. - С. 55.
5. Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун A.B. Отчет об охранных работах у с. Шестови-ца Черниговской области в 1983-1984 гг. - T. 1. - Охранные работы на городище в ур. Коровель // Науковий архів Інституту археології HAH України. - 1984/171; Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун A.B. Работы Шестовицкой экспедиции // Археологические открытия 1983 года. - M., 1985. - С. 287-288; Коваленко В.П. Нові дослідження Шестовицького археологічного комплексу // Археологічний літопис Лівобережної України. - 1999. - № 1. - С. 36, 37.
6. Колчин Б.А. Хронология новгородских древностей // Новгородский сборник. 50 лет раскопок Новгорода. - М., 1982. - С. 160, 162.
7. Кирпичников А.Н. Снаряжение всадника и верхового коня на Руси IX—XIII вв. // Свод археологических источников. - Вып. Е 1-36. - Л., 1973. - С. 16-17.
8. Станкевич Я.В. Назв. праця. - С. 12-14.
9. Веремейчик О.М. Розвідкові робота І.І. Ляпушкіна в Шестовиці на Чернігівщині // Русь на перехресті світів (міжнародні впливи на формування давньоруської держави) ІХ-ХІ ст.: Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару. - Чернігів, 2006. - С. 33-39.
10. Коваленко В.П. Нові дослідження Шестовицького... - С. 35.
11. Бліфельд Д.І. Назв, праця. - С. 128.
12. Коваленко В.П. Розвідувальні роботи у Середньому Подесенні у 1976 р. // Археологія. - № 36. - К., 1981. - С. 95-97; Коваленко В.П. Новые исследования... - С. 180.
13. Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун A.B. Отчет об охранных работах у с. Шестовица Черниговской обл. в 1983-1984 гг. - T. II. - Охранные работы на посаде Шестовицкого городища в 1983 г.; T. III. - Охранные работы на посаде Шестовицкого городища в 1984 г. // Науковий архів Інституту археології HAH України. - 1984/ 172-173.
14. Ситий Ю. До питання про місцезнаходження курганів та курганних груп в ур. Коровель в с. Шестовиця // Русь на перехресті світів (міжнародний вплив на формування давньоруської держави) IX-XI ст.: Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару. - Чернігів, 2006. - С. 174.
15. Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун A.B. Отчет... T. П. - С. 31, 32.
16. Колчин Б.А. Вказ. праця. - С. 161, 162.
17. Кирпичников А.Н. Древнерусское оружие. Копья, сулицы, боевые топоры, булавы, кистени IX—XIII вв. // Свод археологических источников. - Вып. Е 1-36 - Т. 2. -
М.;Л., 1966.-С. 30-35.
18. Медведев А.Ф. Ручное метательное оружие (лук и стрелы, самострел) VIII-XIV вв. // Свод археологических источников. - Вып. Е 1-36. - М., 1966. - С. 65, 66.
19. Там само.-С. 30-35.
20. Мурашева В.В. Древнерусские ременные наборные украшения (Х-ХШ вв.) -М, 2000.- С. 61,62.
21. Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун A.B. Отчет... Т. III. -С. 7, 55.
21. Коваленко В.П., Моця А.П., Шекун A.B. Отчет... Т. III. -С. 7, 55.
22.Natalya Khamajko et Volodymyr Zotsenko, Deux objets des Vie - Vile siиcles dйcouverts a Shestovytsya // Kiev - Cherson - Constantinople. Ukrainian papers at the XXth International Congress of byzantine studies (Paris, 19-25 August 2001). - Kiev - Simferopol -Paris, 2007. -C. 257-259.
ДЖЕРЕЛО : СИТА Л. КОЛЕКЦІЇ З РОЗКОПОК 1983-1984 рр. БІЛЯ с. ШЕСТОВИЦЯ У ЗІБРАННІ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ ім. В.В. ТАРНОВСЬКОГО / ЛЮДМИЛА СИТА // СЕЛО НАД ДЕСНОЮ - ШЕСТОВИЦЯ : збірник статей і матеріалів. - С. 124-131.
Немає коментарів:
Дописати коментар