понеділок, 19 жовтня 2015 р.

Відновлюючи справедливість

Зупинимось на біографічних відомостях деяких мешканців смт. Седнева, що увійдуть до скорботного списку засуджених за політичними мотивами у 30-х рр. XX ст. і згодом реабілітованих. 

БАТУРИН Олександр Кирилович, 1860 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району. Заарештований, слідство розпочато 20.03.1931 р. Постановою уповноваженого Київського оперативного сектора ДПУ УРСР 20.04.1931 р. справу припинено, з-під варти звільнений. Реабілітований 18.12.1997 р. (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 5954).

БЕНДОВСЬКА Євгенія Сергіївна, 1890 р. н., білоруска, уродженка м. Вільно /Польща/. Заарештована 17.12.1937 р. Ув'язнена на 10 р. позбавлення волі у виправно-трудовому таборі (далі - ВТТ). Реабілітована 15.02.1958 р. Верховним судом УРСР (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 3271).


БЕНДОВСЬКИЙ Володимир Михайлович, 1890 р. н., білорус, уродженець Гродненського району /Білорусь/, священик. Заарештований 23.10.1937 р. Наркомом внутрішніх справ СРСР та Прокурором Республіки 08.12.1937 р. застосована вища міра покарання (далі - ВМП). Розстріляний  14.l2.1937 р. у м.Чернігів. Реабілітований 19.07.1958 р. Верховним судом УРСР (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. -Спр- 4532).

БОЖИНСЬКИИ Панас Дмитрович, 1877 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району. Заарештований, слідство розпочато 20.03.1931 р. Постановою уповноваженого Київського оперативного сектора ДПУ УРСР 20.04.1931 р. справу припинено, з-під варти звільнений. Реабілітований 18.12.1997 р. (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. -Спр. 5954).

ГАЄВСЬКИЙ Іван Костянтинович, 10.10.1875 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району. Заарештований, слідство розпочато 20.03.1931 р. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 07.05.1931 р. по ст. 54-10 висланий на 3 р. до Північного краю. Повернувся із заслання в 1933 р. Вдруге заарештований 09.09.1937 р. Трійкою при управлінні НКВС по Чернігівській області 17.09.1937 р. ув'язнений на 8 р. ВТТ. Реабілітований, відповідно,
14.07.1989 р. і 29.05.1989 р. прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 5954; Спр. 1775).

ДЕМ'ЯНЧЕНКО Михайло Андрійович, 1870 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району. Заарештований, слідство розпочато 20.03.1931 р. Постановою уповноваженого Київського оперативного сектора ДПУ УРСР 20.04.1931 р. справу припинено, з-під варти звільнений. Реабілітований 18.12.1997 р. прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 5954).

ДУБОВ Георгій Кирилович, 1888 р. н., українець, Уродженець с. Тупичів Городянського району, лісник. Заарештований 28.10.1937 р. Рішенням трійки при управлінні НКВС по Чернігівській області 15.11.1937 р. ув'язнений на 10 р. ВТТ. Реабілітований 02.07.1966 р. Чернігівським обласним судом (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. З - Спр. 7950).

КОРЕЙША Віра Миколаївна, 1870 р. н., українка. Заарештована, слідство розпочато 20.03.1931 р. Постановою Уповноваженого Київського оперативного сектора ДПУ УРСР
20.04.1931 р. справу припинено, з-під варти звільнена. Реабілітована 18.12.1997 р. (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. ~ Спр. 5954).

КУРДЮК Іван Пантелеймонович, 1884 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району, колгоспник. Заарештований 23.05.1938 р. Трійкою при управлінні НКВС по Чернігівській області 21.09.1938 р. застосована ВМП. Розстріляний 25.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 08.08.1989 р. прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО. -Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 8827).

МАКАРОВ Іван Федорович, 1884 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району, селянин-одноосібник. Заарештований 02.11.1930 р. За рішенням Особливої наради колегії ДПУ УРСР 21.12.1930 р. за ст. 54-10 УК УРСР висланий на 3 роки до Північного краю. Реабілітований 17.07.1989 р. прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 6310).

МАЛЬОВАНЕЦЬ Максим Максимович, 1866 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району. Заарештований, слідство розпочато 20.03.1931 р. Постановою уповноваженого Київського оперативного сектора ДПУ УРСР 20.04.1931 р. справу припинено, з-під варти звільнений. Реабілітований 18.12.1997 р. прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 5954).

МИСЛАВСЬКИЙ Володимир Миколайович (архімандрит Флавій), 1879 р. н., українець, уродженець Остерського району. Заарештований 29.08.1937 р. Наркомом внутрішніх справ СРСР та Прокурором Республіки 08.12.1937 р. застосована ВМП. Розстріляний 14.12.1937 р. у м. Чернігів. Реабілітований 19.07.1958 р. Верховним судом УРСР (ДАЧО. -Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 4532).

ПЕКУР Василь Костянтинович, 1908 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району. Заарештований, слідство розпочато 20.03.1931 р. Постановою уповноваженого Київського оперативного сектора ДПУ УРСР 20.04.1931 р. матеріал виділений в окрему справу. Остаточне рішення по  справі не прийняте. Реабілітований 18.12.1997 р. прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 5954).

ПЕКУР Карпо Олексійович, 1883 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району, селянин-одноосібник. Заарештований 14.10.1930 р. Згідно рішення Особливі наради колегії ДПУ УРСР 21.12.1930 р. за ст. 54-10 УК УРСР висланий на 3 роки до Північного краю. Реабілітований 13.07.1989 р. прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО. -ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 6261).

ПІНЕВИЧ Ольга Володимирівна, 1877 р. н., українка, уродженка м. Новозибків Брянської області (Російська Федерація). Заарештована, слідство розпочато 20.03.1931 р. Постановою уповноваженого Київського оперативного сектора ДПУ УРСР 20.04.1931 р. справу припинено, з-під варти звільнена. Реабілітована 18.12.1997 р. (ДАЧО. - Ф. Р-8840. -  Оп. 3. - Спр. 5954).

ПОЛОЖЕЧКО Микола Іванович, 1888 р. н., українець, уродженець смт Седнів Чернігівського району, завідуючий пасікою в колгоспі. Заарештований 26.06.1938 р. Трійкою при управлінні НКВС по Чернігівській області 21.09.1938 р. застосована ВМП. Розстріляний 25.09.1938 р. у м. Чернігів. Реабілітований 07.10.1960 р. Військовим трибуналом Київського військового округу (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 4561).

РОЙЛЯН Іван Федорович, 1897 р. н., румун, уродженець с. Вишківці Бесарабія (нині Румунія), колгоспник. Заарештований 18.12.1937 р. На підставі рішення Особливої наради при НКВС СРСР 22.02.1938 р. ув'язнений на 10 р. ВТТ. Реабілітований 15.08.1989 р. прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 8444).

СИЛЕНОК Віктор Федотович, 1891 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району, колгоспник. Заарештований 17.12.1937 р. Згідно рішення Особливої наради при НКВС СРСР 21.02.1938 р. ув'язнений на 10 р. ВТТ. Реабілітований 28.07.1989 р прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 8475).

СИЛЕНОК Катерина Йосипівна, 1899 р. н., полька  уродженка м. Озерни (Польща), колгоспниця. Заарештована 19.12.1937 р. На підставі рішення Особливої наради при НКВС СРСР 22.02.1938 р. ув'язнена на 10 р. ВТТ. Реабілітована 28.08.1989 р. прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО. -Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 9233).

СКАЗКА Павло Ілліч, 1878 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району. Заарештований, слідство розпочато 20.03.1931 р. Згідно рішення Особливої наради при колегії ДПУ УСРР 07.05.1931 р. за ст. 54-10 висланий на 3 р. до Північного краю. Реабілітований 14.07.1989 р. прокуратурою Чернігівської області (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 5954).

УСАТИЙ Йосип Михайлович, 1886 р. н., українець, уродженець смт. Седнів Чернігівського району, селянин-одноосібник. Заарештований 20.03.1930 р. На підставі рішення Особливої наради колегії ДПУ УРСР за ст. 54-10 КК УРСР 29.04.1930 р. висланий на 3 роки до Північного краю. Реабілітований 26.04.1989 р. прокуратурою області. (ДАЧО -Ф. Р-8840 - Оп. 3. - Спр. 5257).

ХМАРНА Олімпіада Яківна, 1881 р. н., українка, уродженка смт. Седнів Чернігівського району. Заарештована, слідство розпочато 20.03.1931 р. Постановою уповноваженого Київського оперативного сектора ДПУ УРСР 20.04.1931 р. справу припинено, з-під варти звільнена. Реабілітована 18.12.1997 р. (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 5954).

   За скупими біографічними даними - долі конкретних людей, скалічені арештами, тюрмами, таборами. Пляма "член сім'ї ворога народу" на довгі роки лягала на родину засудженого, яка зазвичай разом з ним підлягала репресіям. Рідних репресованих, що залишились на свободі, не завжди правдиво інформували про подальшу долю засуджених. У тих випадках, коли за рішеннями несудових органів застосовувалась вища міра покарання - розстріл, на запити громадян надходили довідки про те, що їхні рідні були засуджені до 10 років виправно-трудових таборів та померли у місцях ув'язнення. Такий порядок відповідей був регламентований вказівкою № 108сс, виданою органами КДБ у 1955 р. Наприклад, на запит Положечко Єлизавети Ісаківни, дружини Положечка М. І., датований жовтнем 1960 р, було повідомлено, що її чоловік "в 1938 р. був засуджений до 10 років позбавлення волі в виправно-трудових таборах і, знаходячись у місцях ув'язнення, помер 25.04.1942 р.". Згідно ж матеріалів справи він був засуджений до вищої міри соціального захисту і розстріляний у м. Чернігові 25.09.1938 р. (ДАЧО. - Ф. Р-8840. - Оп. 3. - Спр. 4561). Надання неправдивої інформації рідним репресованих мотивувалось тим, що повідомлення членам сімей розстріляних про дійсну долю їхніх рідних могло бути використане з метою дискредитації радянської держави.
   Лише у 80-х рр. в урочищі поблизу с. Халявина було знайдено та визнано офіційним кладовищем місце поховання засуджених до вищої міри покарання у 1937 - 1938 рр. Пізніше там було встановлено пам'ятний знак жертвам репресій 30 - 40-х і початку 50-х рр. XX ст.
   Клопотання щодо перегляду справ за часів сталінізму частіше за все відхилялися. Підтвердженням цього факту є листи-звернення до правоохоронних інстанцій Силенка Миколи Вікторовича, батьків якого було заарештовано та засуджено майже разом, наприкінці лютого 1938 р. Так, у листі від 18 квітня 1941 р. читаємо: "17 декабря 1937 года уполномоченным Черниговского НКВД после обыска в нашем доме были арестованы мои родители и направлены в Чернигов.  После 5-ти месячного тюремного заключения, мать была выслана в Карагандинскую область, а отец - в Свердловскую сроком на 10 лет. На хозяйстве остался только я, причем одновременно мне пришлось оканчивать 10-й класс... Я уже достаточно взрослый и сознательный человек, для того чтобы разобраться в моем семейном положении. Я должен определить свое отношение к родителям и, если они ни в чем не виноваты, я хочу и должен знать. Но так как до сих пор мне ничего по их делу не известно, то я пока остаюсь при моем старом мнении, что они не заслужили того положения, в каком они сейчас находятся. Единственная моя просьба - еще раз разобраться в деле моих родителей"
   Численні прохання Силенка М. В. про виправдання батьків, датовані 1941 -1944 рр., були відхилені. Силенок В.ф. та Силенок К.И. реабілітовані Чернігівською обласною прокуратурою лише у 1989 р.
   Взагалі процес масового перегляду кримінальних справ необгрунтовано засуджених розпочався лише після смерті І.В.Сталіна та визнання самого факту репресій і набув значних масштабів з 1989 р. 17 квітня 1991 р. був прийнятий Закон УРСР "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні". Згідно з постановами Президії Верховної Ради України від 6 квітня 1992 р. № 2256-ХІІ та Кабінету Міністрів України від 11 вересня 1992 р. № 530 було розпочато підготовчу роботу над науково-документальною серією книг "Реабілітовані історією".

Джерело:  Чаус І. Відновлюючи справедливість / Ірина Чаус, Олена Желєзна, Олена Лисенко,  Тетяна Афанасьєва  // Містечко над Сновом: збірник статей і матеріалів / Т. П. Демченко (відп. ред) та ін. - Ніжин: Аспект-Поліграф, 2007. - С. 207-214.


1 коментар:

  1. добрий день , підкажіть будь ласка де знайти детальну інформацію про Положечко Миколи Івановича, він являеться мені прадідом дуже цікаво.спасибі

    ВідповістиВидалити