Про етнографічні особливості с. Шестовиця

     Етнографічні дослідження у селі Шестовиця проводилися студентами історичного факультету Чернігівського дер­жавного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка в ході проходження навчальної етнографічної практики у складі Шестовицької Міжнародної археологічної експедиції. За мету було по­дався зібрати загальні етнографічні відомості про даний населений пункт. В розпорядженні групи дослідників був обмежений час для вивчення села як етнографічного об'єкту.
    Серед місцевих жителів досі існує декілька легенд про засну­вання та появу назви Шестовиця. Перша розповідає про те, що на фортеці, яка ніби-то існувала біля поселення, були дуже висо­кі шести з прапорами, які було видно за багато миль. А друга - про те, що назва села походить від володаря села в XVI ст., що мав прізвище Шостак. Вперше в історичних писемних джерелах Шестовиця згадується в XVI ст., але завдяки археологічним дослі­дженням можна стверджувати, що перші поселення на території сучасного села існували з IX ст.
    У 1866 р. населення села скаладо 868 жителів, у 1897 р. - вже 1356, а на момент проведення досліджень у 2006 р. у Шестовиці мешкало приблизно 600 чоловік. Що ж до етнічного складу місце­вих жителів, то він виглядає таким чином: 98 % - українці, 1 % - росіяни, 0,5 % - роми (цигани), 0,5 % - євреї. 

     З 1660 р. у Шестовиці існувала дерев'яна Миколаївська церк­ва, у 1878 р. на її міці було збудовано новий храм, але 1964 р. його було розібрано, а зі зрубу збудовано сільську контору. 2004 р. кон­тора згоріла, і з цим пов'язана одна з місцевих легенд. Вона розпо­відає, що під час пожежі в конторі згоріло все, окрім зрубу, з якого вона була зроблена. Місцеві жителі пов'язують цей факт з тим, що зруб наділений магічною силою. Інша легенда, що стосується цер­ковного зрубу, розповідає таке: один чоловік (респондент називав умовне ім'я) вирішив піля пожежі в сільській конторі розібрати його (зруб) на дрова, але зробивши перший удар по верхній колоді тут же й помер на місці від серцевого нападу. Святим покровителем Шестовиці вважається Микола Чудотворець (на заплаві неподалік від села було знайдено іконку XIII ст. із зображенням святого з Євангелієм у лівій руці).
    Стосовно традиційних занять мешканців Шестовиці, то вони типові для усіх придеснянських сіл: рибальство, ткацтво, лозопле­тіння, скотарство, вівчарство, ковальство.
  Святкова їжа в Шестовиці також не відрізнялася різноманіт­ністю: холодець, тушкована квашена капуста, млинці з ячменю, хто міг собі дозволити - риба, пампушки, з порізаних млинців ро­били лапшу; напої - кисіль, горілка, ситро.
   Також дослідникам вдалося зафіксувати кілька зразків народ­них обрядових пісень, дитячих ігор, примовок та прикмет. Серед пісень - щедрівки, обжинкові пісні, наймитські. 

Щедрівка

1. Добрий тобі вечір, Пане хазяїну!
Радуйся, радуйся земле,
Вміру веселися, Син Божий народився!

2. Що первії гості, святее Рождество,
Святее Рождество, нам радость принесло
Радуйся, радуйся земле,
Вміру веселия,
Син Божий народився...

Обжинкові

Ой у полі нивка,
Кругом материнка,
Там дівчинка жито жала,
Чорна чорнобривка...

Наймитські

Ой шо та в тихому да Дунаєчку
Да вода протекає (2 р.)
Ой хто не служив, братці, в багатира,
Да той горя не знає (2 р.)
Ой да і служив бідний найметюшка
Да й я горечко знаю (2 р.)

Довоєнні дитячи ігри: 

"Ножем у тички" на землі малюється коло, яке ділиться на рівні частини в залежності від кількості гравців. Сенс гри - відібрати всю землю у супротивників, кидаючи ножем в його частину кола.

"Гра у ворона" - гравець, що зображає ворона, риє в землі ямку, інші в цей час водять хоровод навколо "ворона" з примовлян­нями. По закінченню примовки, "ворон" підскакує і ловить інших гравців. Якщо когось упіймає, вони міняютья місцями.

Примовки та прикмети:

Телушка-половушка, да перевіз дорого стоїть.
Ворона прямо літає - ніколи вдома не ночує.

Якщо на полі вихор сіно закручує - на суху погоду.

   Окремим об'єктом дослідження в Шестовиці може стати місце­вий діалект української мови. Під час бесіди з одним з респондентів, Іваном Федосовичем Селівоном, було зафіксовано такі слова і сло­восполучення: теє-то, попребував, багатир (заможний), тички. Таким чином, етнографічні особливості села Шестовиця являють собою ці­кавий, різноманітний матеріал, що й досі не вивчений у повній мірі, тому перспективність їх дослідження не підлягає сумніву. 

Джерело: Козубова Д. Про етнографічні особливості с. Шестовиця / Дарина   Козубова  // Село над Десною - Шестовиця : збірник статей і матеріалів / відп. ред. О. Б. Коваленко. - Ніжин : Аспект-Поліграф, 2009. - С. 184-186.