Керівником виконавчої влади України в Чернігівський області з 1995 року є голова обласної державної адміністрації. Як і в дореволюційний період людина на цю посаду призначається першою особою в державі, а від так є представником Президента України в нашому регіоні. Подібність кола обов'язків привела до того, що людину на посаді голови облдержадміністрації стали частіше у ЗМІ називати губернатором. Хочу відзначити, що і в часи губернаторів у місцевих газетах можна зустріти декілька неофіційних назв їх посади - "Начальник" та "Управляющий" губернії.
По матеріалах газети "Черниговские губернские ведомости" та архівних документів, які висвітлювали діяльність Чернігівських губернаторів, спробуємо відновити основні складові спілкування високих посадовців з представниками Чернігівського повіту.
По матеріалах газети "Черниговские губернские ведомости" та архівних документів, які висвітлювали діяльність Чернігівських губернаторів, спробуємо відновити основні складові спілкування високих посадовців з представниками Чернігівського повіту.
Одним із засобів спілкування з губернатором були звернення від чисельних громадських зібрань та представників сільских громад. Так, у лютому 1904 року "Уполномоченные прихожане Седневской Успенской церкви статский советник Пекур, настоятель церкви священник Левитский и казак Хмарный обратились к Господину Начальнику губернии с просьбой, по случаю начавшейся войны с Японией, повергнуть к стопам обожаемого Монарха верноподданнические чувства преданности прихожан Седневской церкви..." '. Для того, щоб у Седневі з'явилася залізниця Чернігівське губернське земське зібрання ухвалило "просить господина Черниговского губернатора ходатайствовать о направлении проектируемой линии железной дороги... на г. Березное и м. Седнев" 2. У 1897 році, коли в м. Седнів було відкрито поштове-телеграфне відділення, поміщик Ф. А. Лизогуб надсилає губернатору телеграму: "Жители Седнева просили меня послать Вам первую телеграмму - благодарить Вас за содействие открытию телеграфа в Седневе" 3.
Губернатор на чисельні звернення приймав відповідні рішення. У 1904 році в Седневі з дозволу "г. Управляющего губернией, в помещении земского училища состоялись 25 и 27 сего июля два кряду концерта, в пользу больных и раненых воинов на Дальнем Востоке", а в 1914 році губернатор забороняє відзначення 100-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка4.
За вчасне прибуття пожежних команд на пожежу в с. Киселівка та виявлену наполегливість губернатор оголошує подяку старостам сіл Березанка, Брусилів, Свинь та Киселівка. В іншому випадку, губернатор під час обіду на честь відкриття в с. Халявин ремісничої школи, ініціює збір коштів на допомогу погорільцям с. Рябці5.
Зберіглося лише два свідчення про спілкування Чернігівських губернаторів у м. Чернігові з селянами Чернігівського повіту. У травні 1862 року С.П. Голіцин особисто допитує непокірного Халявинського старшину Я.М. Губу, який з іншими селянами виступив проти прийняття уставних грамот складених на основі Маніфесту і "Положення про селян", які вийшли з кріпосної залежності. Ось як губернатор описує свою розмову з волосним старшиною: "Представленному ко мне на другой день старосте Акиму Губе делал я личное внимание. Но на все слова мои и убеждения принять обратно уставные грамоты, брошенные крестьянами, он упорно отвечал мне отказом. Предупредив его об ответственности, какой он подвергается в случае дальнейшего отказа его в том, я отдал эти грамоты ему в руки, но с грубостью и дерзостью бросил их на стул. За этот поступок староста Губа по моему приказанию заключен в тюремный замок" б. А ось О.О. Хвостов мав більш приємну зустріч з селянами с. Брусилів, які в січні 1905 року в складі сільського хору виступали в Народному Будинку: "г. Губернатор A.A. Хвостов заинтересовался только что прибывшим на концерт хором с. Брусилов и, по окончании заседания, хор был представлен г. Губернатору. На приветствие г. Начальника губернии, получился дружный и звучный хоровый ответ. Г. Начальник губернии расспрашивал подробно о составе хора и его занятиях... Г. Начальник губернии выразил свое полное удовольствие и сочувствие деятельности хора и пожелал ему дальнейшего усовершенствования и развития" 7.
Відомо, що лише О.О. Панчулідзев у Чернігівському повіті за своє губернаторство придбав маєток у с. Халявин. Чернігівська губернія перебувала тоді у кризовому стані. Маєтки продавалися заможним селянам за борги, перетворювалася на засіб спекуляції. Саме про це Панчулідзе писав міністру внутрішніх справ. Залишивши 19 грудня 1875 року посаду губернатора, він залишався халявинським поміщиком, а через два роки його маєток теж був проданий з торгів 8.
Несправедливі умови звільнення з кріпасницької залежності в 1862 році призвели до заворушень серед селян повіту. Губернатори намагаються вплинути на ситуацію своїм авторитетним словом та поліцейською силою. В Андріївці понад 600 селян відмовилися виконувати панщину. Виконуючий обов'язки губернатора доповідав міністру внутрішніх справ: "Крестьяне эти были прежде того у меня в Чернигове целою громадою, человек 40, я им внушил их обязанности, представил им не минуемость наказания в случае неповиновения и указал им на то, что они должны беречь и покоить своего бывшего владельца... Когда исправник приезжал в Андреевку для увещевания крестьян, то они его увещеваний не послушались и объявили, что никому, кроме губернатора, не поверят" 9. За часи губернатора О.О. Панчулідзева (1870 - 1875) крім селянських бунтів почався розвиток народницької діяльності. Представник "Землі і волі" Дмитро Лизогуб жив у Седневі. Однак ніхто з революційних народників не був заарештований на терені Чернігівської губернії 10. У неспокійному 1907 році губернатор М.М. Родіонов надсилає листа Чернігівському повітовому ісправнику: "Получены мною сведения, что в с. Шестовице, вверенного вам уезда неизвестными агитаторами усиленно распространяется нелегальная литература среди местного населения и что пропаганда настолько развилась, что большинство крестьян подготовилась к восстанию с целью добиться земли и воли" ". А в Олишівці на зустрічі з волосними старшинами він застерігає Олишівського старшину: "у него в волости начались поджоги, а поэтому необходимо принять всему обществу меры против этого страшного зла" 12.
Про діяльність Чернігівського губернатора Є.К. Андрієвського найбільше інформації знаходимо на сторінках газети "Черниговские губернские ведомости". Найцікавішою є повідомлення про відвідання сіл повіту у 1987 р. Мохнатий, Антоновичі, Шибиринівка, Н.-Білоус, Рудка, Довжик; 1898 р. - Киїнка, Пакуль, Седнів, Халявин, Черниш, Янівка, Количівка, Андріївка, Козел, Шестовиця; 1899 р. - Олишівка, Топчиївка, Красне. Узагальнемо інформацію та визначемо основні складові перебування губернатора в селах Чернігівського повіту.
Перебуваючі в селах губернатор як правило оглядав місцеві церкви, школи, лікарні, хлібозапасні магазини, пожежні дружини, арестанські приміщення, здійснював ревізію волосних правління та суду, оглядав документацію по мобілізації та ін.
З давніх часів існує приказка: "З дороги до престолу, а потім до столу". У кожному селі першим об'єктом для огляду стає церква. Спочатку відбувався молебен "о здравии Царя и Августейшей Семьи..." (Мохнатий, Красне, Олишівка) 13. Після цього у Мохнатині "приложился к чудотворной иконе Мохнатинской Божией Матери. Подробно осмотрел храм, принял от местного священника отца Александра Короткевича копию иконы и описание явления той иконы...". Поспілкувавшись зі священиком губернатор відзначив: "отрадно слышать от вас от вашего уважаемого батюшки, что вы заботитесь о храме... детей... посылайете всегда непременно... в праздники в церковь... похвальны также заботы ваши о квартире вашего духовного отца" 14. Перебуваючи в с. Рудка губернатор розпитував у священика про церкву, його службу, а згодом зазначив: "храм свой вы, спасибо вам, содержите в отличном виде, заботитесь о благолепии его... ваши дети должны привыкнуть постоянно ходить в храм молиться... это необходимо для всей их жизни..." 15. У с. Красне оглянув будівництво церкви коштом Краснянської громади 16.
Неменша увага надавалася земським школам. У Довжику відзначалось, що школа має гарне утримання, а у Мохнатині селяне турбуються про відвідання дітьми школи: "учите их всех; школа у вас небольшая, но чистая; при ней хорошая квартира для учителя; забота о том, кто ваших детей учит грамоте и уму-разуму, похвально; спасибо вам; будут средства расширте школу..." 17. Інше враження склалося від ставлення селян Рудки до школи. Губернатор був незадоволений станом шкільної будівлі: "все это свидетельствует о том, что вы, ребята, непонимаете, как важно детям возможность учиться...". Повідомляється, що губернатор звернувся до земського начальника з проханням "внушить это населению и помочь ему придти к убеждению о крайней необходимости восстановления здания школы; вызвал старосту отставного солдата... посоветовал ему подробно рассказать крестьянам, - каково служится в войсках знающему грамоту и каково неграмотному...". Губернатор пообіцяв у наступному році відвідати знову село та подивитися "как вы поняли мое доброе слово, как перестроите школу и как позаботитесь о тех, кому доведется учить наших детей" 18.
Під час зустрічей губернатора супроводжують земські начальники, він спілкується з волосними старостами, суддями та писарями. У Довжику губернатор поцікавившись про службу посадових осіб нагадав їм про важливість їх обов'язків, які випали на їх долю: "помните накаждом шагу, что должен во всякой должности служить Царю и Отечеству верой и правдой, исполнять свои обязанности честно, помните свою совесть, а также святость принесенной присяги" 19.
Губернатор відзначає добре утримання земської лікарні в с. Козел, в Олишівці оглядає відремонтовану лікарню та "вновь строящееся при ней инфекционное отделение и посетил больных, кои помещаются в летних бараках", а в Антоновичах зустрічається з земським лікарем ПЛ. Величковським 20.
У селах повіту з початку XIX ст. стоять будівлі хлібозапасних магазинів. Сюди з нового врожаю, згідно визначених норм, представники селянства звозили на зберігання хліб. Якщо станеться неврожай, то запаси хліба будуть розділятися між селянами для покриття збитків. Губернатор звертає увагу посадовців на краще утримання приміщень та зерна в них. У Киїнці вказав на необхідність в окремих магазинах "более совершенного устройства вентиляции, а в двух предложил просеять хлеб и очистить его от спорыньи (рожки)". У Олишівці оглянув "вновь отстроенный по особой системе прекрасно удовлетворяющий своему назначению хлебный магазин"21.
Руйнівні пожежи знищували цілі села. Губернатор активно пропагує використання пожежних насосів та перевіряє стан пожежного обладнання. У Антоновичах звертає увагу нате, що в селах відсутні пожежні труби. "Г. Начальник губернии обратился к г. земскому начальнику И.А. Товстолесу с просьбой собрать немедленно сельский сход, выяснить обществу условия приобретения насоса завода Н.И. Неплюева "Свесса" и предложить им обсудить вопрос о приобретении такового". А в Мохнатині "просил г. земского начальника напоминать крестьянам о крайній необходимости для села приобретения пожарного насоса" 22.
Викликає задоволення у губернатора зразкова чистота в Чернігівській заводській конюшні в Довжику, народній чайній в Халявині, із зацікавленням оглядає цегельний завод у с. Топчиївка та учбову майстерню і земську школу в с. Халявин 23.
Під час перебування в селах Козел, Шестовиця та Халявин губернатору дарують старовинні речі та ікони, які він передає Чернігівському історичному музею 24. З с. Красне просить передати витяг запису з парафіяльного літопису про відвідання села імператором Олександром 125. Губернатору передають знайдені на власному огороді козаком с. Козел І.І. Биковцем 460 старовинних іноземних монет26.
Одного разу стався випадок, коли проїхавши с. Кошівка губернатор звернув увагу на зелені насадження вздовж дороги. Виявилося, що напередодні проїзду хтось вирішив прикрасити таким чином узбіччя дороги. "Г. Начальник губернии велел запретить подобные декорации..." 21.
Виїзд губернатора до сіл повіту був також пов'язаний із участю в проведенні окремих заходів. Так у серпні 1897 року в с. Халявин відкривали ремісничу школу. Ось виклад повідомлення про цю подію: "15 августа в с. Холявине Черниговского уезда в присутствии Г. Начальника губернии E.K. Андриевского, Г. Вице-Губернатора A.C. Долгово-Сабурова, прокурора Черниговского окружного суда Г.П. Булацеля, начальника губернского жандармского управления полковника Н.П. Рудова, советника Курского губернского правления В.Н. Перцова, местного земского начальника К.Н. Подольского, уездного исправника Г.Г. Пикуса и выборных от казаков и крестьян Холявинской волости состоялось освящение и открытие учебной мастерской, устроенной казаками и крестьянами этой волости в память Бракосочетания Их Императорских Величеств.
В 4 часа пополудни Г. Начальник губернии подъехал к церкви с. Холявин, где был встречен местным священником о. А. Вишневским и выборными от казаков и крестьян Холявинской волости, причем и.д. старшины поднес Г. Начальнику хлеб-соль.
Выслушав в церкви молебствие о здравии Государя Императора, Государынь Императриц и всего Царствующего Дома, Г. Начальник губернии вместе с прибывшими в с. Холявин лицами принял участие в крестном ходе, который направился из церкви к зданию волостного правления, откуда на встречу крестному ходу была вынесена сооруженная Холявинскою волостью икона в память бракосочетания Их Императорских Величеств и затем к зданию Холявинской волостной учебной мастерской.
Здание мастерской было украшено вензелем Их Императорских Величеств, изящно декорированных флагами и гирляндами из зелени.
Затем священником с. Холявин о. А. Вишневским в сослужении трех священников соседних сел и при участии церковного Холявинского хора, организованного учителем Холявинской народной школы г. Осмоловским, учеником недовно бывших в г. Чернигове курсов церковного пения г. Карасева, было совершено освящение здания мастерской, после чего о. А. Вишневский обратился к присутствовавшим казакам и крестьянам с речтью, в которой указал на важность и значение открываемой ремесленной школы, учреждаемой в память Бракосочетания Их Императорских Величеств. При этом напомнил крестьянам, что еще недавно с Высоты Престола было указано, что Высокоторжественные события в Царской жизни должны ознаменовываться не ценными подношениями, а добрыми делами, направленными, главным образом, на нужды местного населения. Открывая же в настоящее время ремесленную школу в память знаменательного события в Царской жизни, казаки и крестьяне Холявинской волости тем самым исполняют священную Волю Его Императорского Величества.
Г. Начальник губернии поздравил казаков и крестьян Холявинской волости с открытием учебной мастерской, пожелав этому доброму делу полного успеха, а земский начальник К.Н. Подольский от лица казаков и крестьян Холявинской волости поблагодарил Г. Начальника губернии и прибывших с ним почетных лиц, удостоивших своим присутствием это скромное торжество.
Затем Г. Начальнику губернии и другим почетным лицам, почтившим освящение мастерской своим присутствием, земским начальником К.Н. Подольским в доме графа Г.А. Милорадовича был предложен обед.
Первый тост за обедом был предложен Г. Начальником губернии за здоровье Государя Императора и Государынь Императриц. Во время этого тоста хором певчих из местных крестьян был исполнен народный гимн "Боже, Царя храни!".
После этого тоста Г. Начальник губернии предложил тост за преуспевание Холявинской учебной мастерской, этой первой в губернии ремесленной школы, открытой крестьянами на свои собственные средства.
Земским начальником К.Н. Подольским был предложен тост за здоровье Г. Начальника губернии Е.К. Андреевского. За этим тостом следовало еще много других тостов.
После обеда Г. Начальник губернии, провожаемый толпою собравштхся на освящение казаков и крестьян Холявинской волости, отбыл в г. Чернигов" 28.
Під час перебування Голови Комітету Міністрів І.М. Дурново в своєму родовому маєтку в с. Жукотки його неодноразово відвідував Чернігівський губернатор 29. У с. Боромики губернатор перебував під час поховання генерал-майора О.М. Митаревського 30. А ось у 1875 р. О.О. Панчулідзев у Покровській церкві с. Козел стає хресним батьком новонародженої Ольги Березовської31.
Губернатор на чисельні звернення приймав відповідні рішення. У 1904 році в Седневі з дозволу "г. Управляющего губернией, в помещении земского училища состоялись 25 и 27 сего июля два кряду концерта, в пользу больных и раненых воинов на Дальнем Востоке", а в 1914 році губернатор забороняє відзначення 100-річчя з дня народження Т.Г. Шевченка4.
За вчасне прибуття пожежних команд на пожежу в с. Киселівка та виявлену наполегливість губернатор оголошує подяку старостам сіл Березанка, Брусилів, Свинь та Киселівка. В іншому випадку, губернатор під час обіду на честь відкриття в с. Халявин ремісничої школи, ініціює збір коштів на допомогу погорільцям с. Рябці5.
Зберіглося лише два свідчення про спілкування Чернігівських губернаторів у м. Чернігові з селянами Чернігівського повіту. У травні 1862 року С.П. Голіцин особисто допитує непокірного Халявинського старшину Я.М. Губу, який з іншими селянами виступив проти прийняття уставних грамот складених на основі Маніфесту і "Положення про селян", які вийшли з кріпосної залежності. Ось як губернатор описує свою розмову з волосним старшиною: "Представленному ко мне на другой день старосте Акиму Губе делал я личное внимание. Но на все слова мои и убеждения принять обратно уставные грамоты, брошенные крестьянами, он упорно отвечал мне отказом. Предупредив его об ответственности, какой он подвергается в случае дальнейшего отказа его в том, я отдал эти грамоты ему в руки, но с грубостью и дерзостью бросил их на стул. За этот поступок староста Губа по моему приказанию заключен в тюремный замок" б. А ось О.О. Хвостов мав більш приємну зустріч з селянами с. Брусилів, які в січні 1905 року в складі сільського хору виступали в Народному Будинку: "г. Губернатор A.A. Хвостов заинтересовался только что прибывшим на концерт хором с. Брусилов и, по окончании заседания, хор был представлен г. Губернатору. На приветствие г. Начальника губернии, получился дружный и звучный хоровый ответ. Г. Начальник губернии расспрашивал подробно о составе хора и его занятиях... Г. Начальник губернии выразил свое полное удовольствие и сочувствие деятельности хора и пожелал ему дальнейшего усовершенствования и развития" 7.
Відомо, що лише О.О. Панчулідзев у Чернігівському повіті за своє губернаторство придбав маєток у с. Халявин. Чернігівська губернія перебувала тоді у кризовому стані. Маєтки продавалися заможним селянам за борги, перетворювалася на засіб спекуляції. Саме про це Панчулідзе писав міністру внутрішніх справ. Залишивши 19 грудня 1875 року посаду губернатора, він залишався халявинським поміщиком, а через два роки його маєток теж був проданий з торгів 8.
Несправедливі умови звільнення з кріпасницької залежності в 1862 році призвели до заворушень серед селян повіту. Губернатори намагаються вплинути на ситуацію своїм авторитетним словом та поліцейською силою. В Андріївці понад 600 селян відмовилися виконувати панщину. Виконуючий обов'язки губернатора доповідав міністру внутрішніх справ: "Крестьяне эти были прежде того у меня в Чернигове целою громадою, человек 40, я им внушил их обязанности, представил им не минуемость наказания в случае неповиновения и указал им на то, что они должны беречь и покоить своего бывшего владельца... Когда исправник приезжал в Андреевку для увещевания крестьян, то они его увещеваний не послушались и объявили, что никому, кроме губернатора, не поверят" 9. За часи губернатора О.О. Панчулідзева (1870 - 1875) крім селянських бунтів почався розвиток народницької діяльності. Представник "Землі і волі" Дмитро Лизогуб жив у Седневі. Однак ніхто з революційних народників не був заарештований на терені Чернігівської губернії 10. У неспокійному 1907 році губернатор М.М. Родіонов надсилає листа Чернігівському повітовому ісправнику: "Получены мною сведения, что в с. Шестовице, вверенного вам уезда неизвестными агитаторами усиленно распространяется нелегальная литература среди местного населения и что пропаганда настолько развилась, что большинство крестьян подготовилась к восстанию с целью добиться земли и воли" ". А в Олишівці на зустрічі з волосними старшинами він застерігає Олишівського старшину: "у него в волости начались поджоги, а поэтому необходимо принять всему обществу меры против этого страшного зла" 12.
Про діяльність Чернігівського губернатора Є.К. Андрієвського найбільше інформації знаходимо на сторінках газети "Черниговские губернские ведомости". Найцікавішою є повідомлення про відвідання сіл повіту у 1987 р. Мохнатий, Антоновичі, Шибиринівка, Н.-Білоус, Рудка, Довжик; 1898 р. - Киїнка, Пакуль, Седнів, Халявин, Черниш, Янівка, Количівка, Андріївка, Козел, Шестовиця; 1899 р. - Олишівка, Топчиївка, Красне. Узагальнемо інформацію та визначемо основні складові перебування губернатора в селах Чернігівського повіту.
Перебуваючі в селах губернатор як правило оглядав місцеві церкви, школи, лікарні, хлібозапасні магазини, пожежні дружини, арестанські приміщення, здійснював ревізію волосних правління та суду, оглядав документацію по мобілізації та ін.
З давніх часів існує приказка: "З дороги до престолу, а потім до столу". У кожному селі першим об'єктом для огляду стає церква. Спочатку відбувався молебен "о здравии Царя и Августейшей Семьи..." (Мохнатий, Красне, Олишівка) 13. Після цього у Мохнатині "приложился к чудотворной иконе Мохнатинской Божией Матери. Подробно осмотрел храм, принял от местного священника отца Александра Короткевича копию иконы и описание явления той иконы...". Поспілкувавшись зі священиком губернатор відзначив: "отрадно слышать от вас от вашего уважаемого батюшки, что вы заботитесь о храме... детей... посылайете всегда непременно... в праздники в церковь... похвальны также заботы ваши о квартире вашего духовного отца" 14. Перебуваючи в с. Рудка губернатор розпитував у священика про церкву, його службу, а згодом зазначив: "храм свой вы, спасибо вам, содержите в отличном виде, заботитесь о благолепии его... ваши дети должны привыкнуть постоянно ходить в храм молиться... это необходимо для всей их жизни..." 15. У с. Красне оглянув будівництво церкви коштом Краснянської громади 16.
Неменша увага надавалася земським школам. У Довжику відзначалось, що школа має гарне утримання, а у Мохнатині селяне турбуються про відвідання дітьми школи: "учите их всех; школа у вас небольшая, но чистая; при ней хорошая квартира для учителя; забота о том, кто ваших детей учит грамоте и уму-разуму, похвально; спасибо вам; будут средства расширте школу..." 17. Інше враження склалося від ставлення селян Рудки до школи. Губернатор був незадоволений станом шкільної будівлі: "все это свидетельствует о том, что вы, ребята, непонимаете, как важно детям возможность учиться...". Повідомляється, що губернатор звернувся до земського начальника з проханням "внушить это населению и помочь ему придти к убеждению о крайней необходимости восстановления здания школы; вызвал старосту отставного солдата... посоветовал ему подробно рассказать крестьянам, - каково служится в войсках знающему грамоту и каково неграмотному...". Губернатор пообіцяв у наступному році відвідати знову село та подивитися "как вы поняли мое доброе слово, как перестроите школу и как позаботитесь о тех, кому доведется учить наших детей" 18.
Під час зустрічей губернатора супроводжують земські начальники, він спілкується з волосними старостами, суддями та писарями. У Довжику губернатор поцікавившись про службу посадових осіб нагадав їм про важливість їх обов'язків, які випали на їх долю: "помните накаждом шагу, что должен во всякой должности служить Царю и Отечеству верой и правдой, исполнять свои обязанности честно, помните свою совесть, а также святость принесенной присяги" 19.
Губернатор відзначає добре утримання земської лікарні в с. Козел, в Олишівці оглядає відремонтовану лікарню та "вновь строящееся при ней инфекционное отделение и посетил больных, кои помещаются в летних бараках", а в Антоновичах зустрічається з земським лікарем ПЛ. Величковським 20.
У селах повіту з початку XIX ст. стоять будівлі хлібозапасних магазинів. Сюди з нового врожаю, згідно визначених норм, представники селянства звозили на зберігання хліб. Якщо станеться неврожай, то запаси хліба будуть розділятися між селянами для покриття збитків. Губернатор звертає увагу посадовців на краще утримання приміщень та зерна в них. У Киїнці вказав на необхідність в окремих магазинах "более совершенного устройства вентиляции, а в двух предложил просеять хлеб и очистить его от спорыньи (рожки)". У Олишівці оглянув "вновь отстроенный по особой системе прекрасно удовлетворяющий своему назначению хлебный магазин"21.
Руйнівні пожежи знищували цілі села. Губернатор активно пропагує використання пожежних насосів та перевіряє стан пожежного обладнання. У Антоновичах звертає увагу нате, що в селах відсутні пожежні труби. "Г. Начальник губернии обратился к г. земскому начальнику И.А. Товстолесу с просьбой собрать немедленно сельский сход, выяснить обществу условия приобретения насоса завода Н.И. Неплюева "Свесса" и предложить им обсудить вопрос о приобретении такового". А в Мохнатині "просил г. земского начальника напоминать крестьянам о крайній необходимости для села приобретения пожарного насоса" 22.
Викликає задоволення у губернатора зразкова чистота в Чернігівській заводській конюшні в Довжику, народній чайній в Халявині, із зацікавленням оглядає цегельний завод у с. Топчиївка та учбову майстерню і земську школу в с. Халявин 23.
Під час перебування в селах Козел, Шестовиця та Халявин губернатору дарують старовинні речі та ікони, які він передає Чернігівському історичному музею 24. З с. Красне просить передати витяг запису з парафіяльного літопису про відвідання села імператором Олександром 125. Губернатору передають знайдені на власному огороді козаком с. Козел І.І. Биковцем 460 старовинних іноземних монет26.
Одного разу стався випадок, коли проїхавши с. Кошівка губернатор звернув увагу на зелені насадження вздовж дороги. Виявилося, що напередодні проїзду хтось вирішив прикрасити таким чином узбіччя дороги. "Г. Начальник губернии велел запретить подобные декорации..." 21.
Виїзд губернатора до сіл повіту був також пов'язаний із участю в проведенні окремих заходів. Так у серпні 1897 року в с. Халявин відкривали ремісничу школу. Ось виклад повідомлення про цю подію: "15 августа в с. Холявине Черниговского уезда в присутствии Г. Начальника губернии E.K. Андриевского, Г. Вице-Губернатора A.C. Долгово-Сабурова, прокурора Черниговского окружного суда Г.П. Булацеля, начальника губернского жандармского управления полковника Н.П. Рудова, советника Курского губернского правления В.Н. Перцова, местного земского начальника К.Н. Подольского, уездного исправника Г.Г. Пикуса и выборных от казаков и крестьян Холявинской волости состоялось освящение и открытие учебной мастерской, устроенной казаками и крестьянами этой волости в память Бракосочетания Их Императорских Величеств.
В 4 часа пополудни Г. Начальник губернии подъехал к церкви с. Холявин, где был встречен местным священником о. А. Вишневским и выборными от казаков и крестьян Холявинской волости, причем и.д. старшины поднес Г. Начальнику хлеб-соль.
Выслушав в церкви молебствие о здравии Государя Императора, Государынь Императриц и всего Царствующего Дома, Г. Начальник губернии вместе с прибывшими в с. Холявин лицами принял участие в крестном ходе, который направился из церкви к зданию волостного правления, откуда на встречу крестному ходу была вынесена сооруженная Холявинскою волостью икона в память бракосочетания Их Императорских Величеств и затем к зданию Холявинской волостной учебной мастерской.
Здание мастерской было украшено вензелем Их Императорских Величеств, изящно декорированных флагами и гирляндами из зелени.
Затем священником с. Холявин о. А. Вишневским в сослужении трех священников соседних сел и при участии церковного Холявинского хора, организованного учителем Холявинской народной школы г. Осмоловским, учеником недовно бывших в г. Чернигове курсов церковного пения г. Карасева, было совершено освящение здания мастерской, после чего о. А. Вишневский обратился к присутствовавшим казакам и крестьянам с речтью, в которой указал на важность и значение открываемой ремесленной школы, учреждаемой в память Бракосочетания Их Императорских Величеств. При этом напомнил крестьянам, что еще недавно с Высоты Престола было указано, что Высокоторжественные события в Царской жизни должны ознаменовываться не ценными подношениями, а добрыми делами, направленными, главным образом, на нужды местного населения. Открывая же в настоящее время ремесленную школу в память знаменательного события в Царской жизни, казаки и крестьяне Холявинской волости тем самым исполняют священную Волю Его Императорского Величества.
Г. Начальник губернии поздравил казаков и крестьян Холявинской волости с открытием учебной мастерской, пожелав этому доброму делу полного успеха, а земский начальник К.Н. Подольский от лица казаков и крестьян Холявинской волости поблагодарил Г. Начальника губернии и прибывших с ним почетных лиц, удостоивших своим присутствием это скромное торжество.
Затем Г. Начальнику губернии и другим почетным лицам, почтившим освящение мастерской своим присутствием, земским начальником К.Н. Подольским в доме графа Г.А. Милорадовича был предложен обед.
Первый тост за обедом был предложен Г. Начальником губернии за здоровье Государя Императора и Государынь Императриц. Во время этого тоста хором певчих из местных крестьян был исполнен народный гимн "Боже, Царя храни!".
После этого тоста Г. Начальник губернии предложил тост за преуспевание Холявинской учебной мастерской, этой первой в губернии ремесленной школы, открытой крестьянами на свои собственные средства.
Земским начальником К.Н. Подольским был предложен тост за здоровье Г. Начальника губернии Е.К. Андреевского. За этим тостом следовало еще много других тостов.
После обеда Г. Начальник губернии, провожаемый толпою собравштхся на освящение казаков и крестьян Холявинской волости, отбыл в г. Чернигов" 28.
Під час перебування Голови Комітету Міністрів І.М. Дурново в своєму родовому маєтку в с. Жукотки його неодноразово відвідував Чернігівський губернатор 29. У с. Боромики губернатор перебував під час поховання генерал-майора О.М. Митаревського 30. А ось у 1875 р. О.О. Панчулідзев у Покровській церкві с. Козел стає хресним батьком новонародженої Ольги Березовської31.
Джерело: Курданов А. Л. Матеріали з історії Чернігівського району / А. Л. Курданов . - Чернігів, 2009. - С. 18 - 22.
Немає коментарів:
Дописати коментар